Рішення № 43307061, 02.03.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2015Справа №910/29390/14За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арма Моторс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ост-Вест-Буд"

про стягнення грошових коштів

Суддя Цюкало Ю.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Грушовець А.С. (за довіреністю від 02.01.2015);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 02 березня 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

29 грудня 2014 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Арма Моторс" надійшла позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ост-Вест-Буд" про стягнення 1 811,45 грн. - заборгованості по акту виконаних робіт № АМН0016626 від 30 січня 2013 року, 371,34 грн. - втрат від інфляції, 102,88 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати виконаних позивачем робіт з обслуговування та ремонту транспортних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.12.2014 р. суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/29390/14. Розгляд справи призначено на 09.02.2015 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2015 року розгляд справи відкладено на 02.03.2015 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Арма Моторс" було надано Товариству з обмеженою відповідальністю послуги з обслуговування автомобіля Renault Kangoo, державний реєстраційний номер АА 5507 ВН на загальну суму 1 811,45 грн., що підтверджується актом виконаних робіт № АМН0016626 від 30.01.2013р. (належним чином завірена копія акту в справі).

Позивач стверджує, що через невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати виконаних позивачем робіт з обслуговування та ремонту транспортних засобів, у останнього виникло зобов'язання зі сплати 1 811,45 грн. - заборгованості по акту виконаних робіт № АМН0016626 від 30 січня 2013 року, 371,34 грн. - втрат від інфляції, 102,88 грн. 3% річних.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України договір, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі статті 640 Цивільного кодексу України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (частина 2 статті 640 Цивільного кодексу України).

З огляду на те, що акт виконаних робіт № АМН0016626 від 30 січня 2013 року містить види робіт, які були виконані, їх вартість, суд приходить до висновку, що між сторонами було укладено договір про виконання робіт.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як встановлено судом, Товариством з обмеженою відповідальністю "Арма Моторс" було надано Товариству з обмеженою відповідальністю послуги з обслуговування автомобіля Renault Kangoo, державний реєстраційний номер АА 5507 ВН, на загальну суму 1 811,45 грн., що підтверджується актом виконаних робіт № АМН0016626 від 30.01.2013р.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

31.10.2014 року позивач звернувся до відповідача з листом-претензією вих. № 236 від 30.10.2014 року, в якому просив сплатити заборгованість в розмірі 1 811,45 грн.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0313406171122, зазначений вище лист-претензію відповідачем було отримано 23.11.2014 року.

Отже, з огляду на вимоги ст. 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання з оплати виконаних позивачем робіт в розмірі 1 811,45 грн. відповідач повинен був виконати в строк до 30.12.2014 року. Однак, вказаного зобов'язання відповідачем виконано не було, зворотнього суду не доведено.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних надані позивачем, суд приходить до висновку про їх необґрунтованість, вказані позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 54,34 грн. інфляційних втрат та 3,28 грн. 3% річних.

Щодо вимог відповідача про стягнення з відповідача витрат, понесені на правову допомогу в розмірі 3 000,00 грн., суд повідомляє наступне.

Згідно зі ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 6.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7, витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 N 6-рп/2013 у справі N 1-4/2013.

Так, на підтвердження понесених витрат на послуги адвоката в даній справі, позивач надав суду Договір про надання правової допомоги № 1306/13 від 13.06.2013 року, укладений між адвокатом Грушовцем Є.А. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4539/10 від 18.05.2011р.) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арма Моторс", Додаткову угоду № 5 від 22.12.2014 року, акт виконаних робіт до договору про надання правової допомоги № 1306/13 від 13.06.2013 на суму 3 000,00 грн.

Однак, доказів оплати наданих адвокатом послуг (платіжне доручення тощо), до матеріалів справи не додано, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог в частині стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 3 000,00 грн.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме з Відповідача підлягає стягненню 1 811,45 грн. заборгованості по акту виконаних робіт № АМН0016626 від 30 січня 2013 року, 54,34 грн. інфляційних втрат та 3,28 грн. 3% річних.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору, пропорційно розміру задоволених вимог в розмірі 1 493,94 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСТ-ВЕСТ-БУД" (ідентифікаційний код 36460627, адреса: 03169, м.Київ, мікрорайон Жуляни, вулиця Лугова, будинок 52), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АРМА МОТОРС" (ідентифікаційний код 34356004, адреса: 07400, Київська обл., місто Бровари, вулиця Старотроїцька, будинок 42), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: 1 811,45 грн. (одна тисяча вісімсот одинадцять гривень 45 копійок) заборгованості по акту виконаних робіт № АМН0016626 від 30 січня 2013 року, 54,34 грн. (п'ятдесят чотири гривні 34 копійок) інфляційних втрат, 3,28 грн. (три гривні 28 копійок) 3% річних та 1 493,94 грн. (одна тисяча чотириста дев'яносто три гривні 94 копійки) судових витрат. Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 23.03.2015р.

Суддя Ю.В. Цюкало