Постанова № 43306437, 20.03.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 березня 2015 року № 826/1015/15

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЙКЕР ЮНІОН» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити дії.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕЙКЕР ЮНІОН» (далі по тексту також – позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі також – відповідач), в якому просило:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Держаної Фіскальної Служби у м. Києві по складанню Акта від 23.06.2014р. № 618/26-58-22-07/38792478 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЙКЕР ЮНІОН» (ідентифікаційний код 38792478) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.05.2014 року по 31.05.2014 року;

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо відображення в комп'ютерній автоматизованій інформаційній системі «Інтегрована автоматизована інформаційна система Головного управління Міндоходів України «Податковий Блок», базі даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» висновків Актів 1) від 23.06.2014 № 618/26-58-22-01-17/38792478 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЙКЕР ЮНІОН» (ідентифікаційний код 38792478) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.05.2014 по 31.05.2014 та 2) від 06.01.2015р. № 5/26-58-22-02-17/38792478 про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЙКЕР ЮНІОН» (ідентифікаційний код 38792478) щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з постачальниками та покупцями за період з 01.05.2014 року по 31.05.2014 року;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Солом’янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві поновити в комп'ютерній автоматизованій інформаційній системі «Інтегрована автоматизована інформаційна система Головного управління Міндоходів України «Податковий Блок», а також в базі даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» задекларовані показники сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЙКЕР ЮНІОН» (ідентифікаційний код 38792478) за період з 01.05.2014р. по 31.05.2014р.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що спірна звірка була проведена відповідачем у спосіб не передбачений діючим законодавством, з порушенням вимог п. 73.5 ст. 75 Податкового Кодексу України зі складанням за результатом проведених дій акту невстановленої форми, що містить в собі висновки, які суперечать цілям та завданням проведення зустрічних звірок, оскільки останні, за змістом положень Податкового Кодексу України, не є перевірками. При цьому зауважував, що дії щодо коригування фінансової звітності позивача без винесення відповідного податкового повідомлення – рішення є такими, що суперечать приписам податкового законодавства. У судовому засіданні підтримав позовні вимоги, з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з мотивів необґрунтованості та безпідставності. При цьому доводив до відома суду, що зустрічну звірку позивача не проведено у зв'язку з тим, що стан платника - 8- ДО ЄДР ВНЕСЕНО ЗАПИС ПРО ВІДСУТНІСТЬ ЗА МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯМ. Також зауважив, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки, акт про результати документальної позапланової перевірки не є рішеннями суб’єкта владних повноважень у розумінні приписів законодавства, позаяк не породжують, не змінюють та не припиняють прав та обов’язків позивача, не спричиняють жодних юридичних наслідків по відношенню до платника, а відтак не можуть бути предметом судового розгляду. З огляду на викладені обставини, у задоволенні позовних вимог просив відмовити у повному обсязі.

26.02.2015р. в судовому засіданні за згодою сторін ухвалено про продовження вирішення справи у письмовому провадженні відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду про наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем було вчинено заходи щодо проведення зустрічної звірки позивача щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами постачальниками та покупцями за період з 01.05.2014 по 31.05.2014рр., за результатами яких складено акт від 23.06.2014р. № 618/26-58-22-07-17/38792478 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЙКЕР ЮНІОН» (ідентифікаційний код 38792478) (далі по тексту також - Акт про неможливість проведення зустрічної звірки).

Зі змісту акту про неможливість проведення зустрічної звірки, слідує, що відповідачем за наслідком вчинення дій, спрямованих на проведення зустрічної звірки, встановлено:

- відсутність об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення ст.22, ст.138. п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.185, п.201.4, п. 201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (робіт, послуг) підприємствам-покупцям за період з 01.05.14р. по 31.05.14р.;

- не підтвердження задекларованого податкового кредиту ТОВ «БЕЙКЕР ЮНІОН», сформованого на підставі податкових накладних від підприємств-постачальників за період з 01.05.14р. по 31.05.14р.;

- неправомірність задекларованих податкових зобов'язань ТОВ «БЕЙКЕР ЮНІОН» за період з 01.05.14р. по 31.05.14р. по ланцюгу товарів (робіт, послуг), придбаних у підприємств-постачальників.

Матеріали справи свідчать, що в подальшому, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЙКЕР ЮНІОН» щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з постачальниками та покупцями за період з 01.05.2014 року по 31.05.2014 року.

За результатами перевірки складено акт від 06.01.2014р. №5/26-58-22-07-17/38792478 (далі за текстом - акт перевірки).

В ході перевірки відповідач дійшов до наступних висновків, зокрема:

- відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.05.2014 по 31.05.2014р., які підпадають під визначення ст. 185, ст. 187, ст. 188, ст. 198 Податкового Кодексу України.

На підставі вказаного висновку про порушення податкового законодавства, відповідачем встановлено, що господарські операції між ТОВ «БЕЙКЕР-ЮНІОН» (код за ЄДРПОУ 38792478) та контрагентами - постачальниками та покупцями не підтверджуються виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності, що в свою чергу порушують ст. 185 Кодексу в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання.

В подальшому, на підставі відомостей, відображених у акті від 23.06.2014р. №618/26-58-22-07-17/38792478 про неможливість проведення зустрічної звірки та акті 06.01.2014р. №5/26-58-22-07-17/38792478 про результати документальної позапланової виїзної перевірки, відповідачем здійснено коригування податкової звітності ТОВ «БЕЙКЕР-ЮНІОН», що у свою чергу спричинило виникнення у позивача з його контрагентами розбіжностей у частині податкових зобов’язань та податкового кредиту.

Вважаючи дії відповідача щодо складання акта від 23.06.2014р. № 618/26-58-22-07/38792478, відображення відомостей, викладених у актах № 618/26-58-22-0717/38792478, №5/26-58-22-07-17/38792478 в комп'ютерних автоматизованих інформаційних системах та коригування податкової звітності протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті суд виходив із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п.п.21.1.1., 21.1.2., 21.1.4. п.21.1. ст.21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов’язані, крім іншого: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумління виконання покладених на контролюючі органи функцій; не допускати порушень прав та охоронюваний законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до п.п.20.1.4. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно п.73.5. ст.73 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб’єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб’єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб’єкту господарювання у десятиденний термін. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, метою проведення зустрічної звірки є виключно співставлення даних первинних бухгалтерських документів одного платника податків з іншим.

Правовий механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначає Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1232 (далі - Порядок).

Згідно п.1 Порядку, зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб’єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Крім того, відповідно до положень чинного законодавства, яке регулює порядок проведення зустрічних звірок, зустрічні звірки проводяться у суб’єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов’язань (п.2 Порядку).

Як вбачається з матеріалів справи, перевірка позивача на момент здійснення зустрічної звірки не проводилася.

Відповідно до п.3 Порядку, з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб’єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

При цьому, згідно пп.3.1. Методичних рекомендацій з метою забезпечення результативності та оперативності проведення зустрічної звірки орган ДПС – ініціатор повинен максимально чітко та повно навести у запиті інформацію щодо здійснених господарських операцій платника податків із суб’єктом господарювання та навести повний і чіткий перелік питань, дослідити які необхідно при проведенні зустрічної звірки для з’ясування реальності здійснених операцій та повноти їх відображення в обліку платника податків.

Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно лише у разі, коли суб’єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

При цьому, згідно пп.3.3. Методичних рекомендацій, обов’язок здійснення відповідних заходів (направлення запитів, повторних запитів, здійснення моніторингу відповідей, що надходять, тощо) з метою забезпечення своєчасного та у повному обсязі проведення зустрічних звірок, у тому числі і по ланцюгу проходження ТМЦ (робіт, цінних паперів, нематеріальних активів тощо) покладається на орган ДПС – ініціатора. Разом з тим, обов’язок направлення запиту на адресу суб’єкта господарювання та забезпечення проведення зустрічної звірки покладається на орган ДПС – виконавця, в якому такий суб’єкт господарювання перебуває на обліку.

У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб’єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб’єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку (п.4 Порядку).

Відповідно до п.73.3. ст.73 Кодексу, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб’єктам інформаційних відносин, зокрема, у разі проведення зустрічної звірки. Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб’єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит.

Проте відповідачем не надано суду доказів направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідного запиту позивачу про надання інформації та її документального підтвердження, як того вимагають норми чинного податкового законодавства. Також не надані докази, що такий запит вручався позивачу шляхом його вручення під розписку його уповноваженому представнику.

Поряд з цим, суд не погоджується з доводами відповідача про вчинення позивачем правочинів без мети настання реальних наслідків, з огляду про наступне.

Відповідно до ч. 1. ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Частина 2 цієї статті визначає, що господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійсненність.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документу, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складається документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснені господарської операції.

Проте фактичні обставини справи свідчать, що відповідачем при оформлені акту про неможливість проведення зустрічної звірки 23.06.2014р. № 618/26-58-22-07/38792478 не досліджувалась первинна документація позивача за правочинами по звітному періоді, а відтак доводи відповідача про безтоварність операцій не носять правового підґрунтя, оскільки є передчасними та документально непідтвердженими.

Також, з матеріалів справи встановлено, що підставою складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки відповідачем зазначено незнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЙКЕР ЮНІОН» за юридичною адресою: 03087, м. Київ, вул. Іскрівська, будинок 3, офіс, 77.

Разом з тим, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців станом юридичною адресою позивача є наступна: 03037, м. Київ, вул. Білгородська, будинок 12.

При цьому, записів щодо відсутності позивача за місцезнаходженням чи про повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, Єдиний державний реєстр не містить.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно ч.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином, суд приходить до висновку, що твердження відповідача про неможливість провести зустрічну звірку позивача з посиланням на відсутність позивача за місцезнаходженням, є безпідставним.

Водночас, суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 4.4 цих Методичних рекомендацій у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України. При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу ДПС забезпечує проведення такої звірки.

Зі змісту викладеного випливає, що дії з оформлення результатів зустрічної звірки актом про неможливість проведення зустрічної звірки не створюють будь-яких правових наслідків. Проведення зустрічних звірок є лише процедурним заходом зі збору податковим органом інформації щодо дотримання платником податкового законодавства у рамках податкового контролю.

Як вбачається зі змісту статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Таким чином, у контексті наведених приписів до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, позаяк підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод. Однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Оскільки дії зі складення актів про неможливість проведення зустрічної звірки не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків, та враховуючи, що податковий орган має законодавчо визначене право на проведення таких звірок, то дії щодо складання актів, за наслідками проведення зустрічної звірки не можуть вважатись протиправними.

Зважаючи на викладене, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовної вимоги про визнання протиправними дій відповідача по складанню акта від 23.06.2014р. № 618/26-58-22-07/38792478 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЙКЕР ЮНІОН» (ідентифікаційний код 38792478) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.05.2014 року по 31.05.2014 року.

В той же час, відповідно до ст. 11 КАС України суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, та визнати протиправними дії щодо проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЙКЕР ЮНІОН» (ідентифікаційний код 38792478) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.05.2014 року по 31.05.2014 року, результати якої оформлені актом від 23.06.2014р. №618/26-58-22-07/38792478.

Разом з тим, при вирішенні справи судом, аналізуючи правомірність внесення відповідачем коригувань показників фінансової звітності позивача на підставі висновків актів №618/26-58-22-01-17/38792478, №5/26-58-22-02-17/38792478, в автоматизовані інформаційні системи, судом було враховано вимоги п. 86.1 ст. 86 ПК України, згідно з якими результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Поряд з цим, інформація, що збирається, використовується та формується органами Міндоходів України у зв'язку з обліком платників податків, вноситься до відповідних інформаційних баз даних.

Метою розробки автоматизованих інформаційних систем є створення єдиного програмно-технічного комплексу для автоматизації процесу реєстрації, обліку платників податків на всіх рівнях структури органів державної податкової служби, прийому та обробки електронних звітних податкових документів, формування зведеної інформації про надходження податкових платежів, нарахування податкових зобов`язань та їх сплату у розрізі окремих податків і зборів.

Джерелами формування автоматизованих систем є, зокрема, відомості стосовно реєстраційних та облікових даних платника податків, його банківських рахунків, інформація, що надходить від інших органів виконавчої влади, у тому числі Пенсійного фонду України, Державної казначейської служби України, Державного комітету статистки України, митних органів та органів внутрішніх справ, податкових органів центрального та обласного рівнів.

Крім того, в окремих інформаційних системах обліковуються дані, що створені або отримані податковим органом у процесі поточної діяльності, у тому числі інформація про наявність/відсутність підприємства за його місцезнаходженням, видачу або анулювання свідоцтв про реєстрацію платником податку на додану вартість, направлення на адресу платника відповідних запитів, надходження відповідей на них, облік результатів контрольно-перевірочної роботи за окремими податками і зборами тощо.

Так, облік контрольно-перевірочної роботи за додержанням платниками податків податкового законодавства здійснюється шляхом формування відповідних даних в автоматизованих системах "Аудит", "Податковий блок".

З метою вдосконалення контролю за правильністю формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, оперативне виявлення платників, що підлягають документальній перевірці, розроблено систему автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Об'єктом автоматизації є процес співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість, розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту, розрахунків коригування сум податку контрагентів з використанням інформації, викладеної в актах/довідках перевірки платника податку (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) у розрізі контрагентів, донарахованих сум податкового зобов`язання.

Тобто, система призначена для проведення співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на центральному рівні та забезпечує доступ до результатів співставлення підрозділам органів державної податкової служби на регіональному та районному рівні для відпрацювання отриманих результатів та використання їх для подальшої контрольно-перевірочної роботи.

Отже, відображена у вказаних системах податкова інформація повинна використовуватися контролюючим органом виключно для власних функціональних потреб та має на меті проведення аналізу господарської діяльності платника, правомірності формування ним податкового зобов`язання та податкового кредиту за операціями з іншими суб`єктами господарювання.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п.179.5 ст.179 Податкового кодексу України податкова декларація заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником податку здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу II цього Кодексу.

За змістом Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом ДПС України від 14.06.2012 № 516, за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою (п.4.9 Методичних рекомендацій). Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом приймання та обробки податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію (п.4.9 Методичних рекомендацій).

За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків, несуть відповідальність підрозділи ведення та захисту податкової звітності (п.4.9 Методичних рекомендацій).

Таким чином, обов'язок платника податків подати декларацію з податку на додану вартість узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.

У свою чергу, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в Деталізованій базі співставлення, формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з податку на додану вартість з додатком № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, і повинні їм відповідати.

Відповідно до пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Отже, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, а у випадку заниження або завищення ним суми податкових зобов'язань, обов'язок визначати податкове зобов'язання платника податків або повідомляти про необхідність внесення відповідних змін до податкової звітності покладено на податковий орган шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, до інформаційних баз даних податкових органів мають включатися або дані, задекларовані платником податків (самостійно узгоджені), або показники, визначені контролюючим органом, але які пройшли відповідну процедуру узгодження в адміністративному чи судовому порядку.

Водночас судом враховано вимоги абз. 4 п. 86.7 ст. 86 ПК України, згідно з яким рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Як убачається з п. 86.8 ст. 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Таким чином, зменшення (збільшення) грошового зобов'язання платнику податків може бути здійснено лише шляхом винесення відповідного податкового повідомлення-рішення згідно вимог ст. 58 ПК України.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із системного аналізу наведених приписів податкового законодавства, суд приходить до висновку про безпідставність внесення відповідачем до автоматизованої системи зміни показників сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені позивачем у податкових деклараціях за період з 01.05.2014р. по 31.05.2014р.

З огляду на встановлення факту неправомірності дій відповідача щодо коригування фінансової звітності, позовна вимога про зобов'язання відповідача поновити в комп'ютерних автоматизованих інформаційних системах, задекларовані показники сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість позивача за період з 01.05.2014р. по 31.05.2014р., є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем не доведено належними та достатніми доказами фактів безпідставного чи неправомірного формування позивачем податкового кредиту та не надано суду доказів, які б спростовували надані позивачем докази.

Водночас, судом не можуть бути взяті до уваги обставини, викладені у запереченнях відповідача, оскільки жодна з них не може бути підставою для здійснення податковим органом коригування в електронній базі показників податкової звітності.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статями 9, 11, 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії щодо проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЙКЕР ЮНІОН» (ідентифікаційний код 38792478) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.05.2014 року по 31.05.2014 року, результати якої оформлені актом від 23.06.2014р. №618/26-58-22-07/38792478.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо відображення в комп'ютерній автоматизованій інформаційній системі «Інтегрована автоматизована інформаційна система Головного управління Міндоходів України «Податковий Блок», базі даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» висновків Актів 1) від 23.06.2014 № 618/26-58-22-01-17/38792478 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЙКЕР ЮНІОН» (ідентифікаційний код 38792478) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.05.2014 по 31.05.2014 та 2) від 06.01.2015р. № 5/26-58-22-02-17/38792478 про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЙКЕР ЮНІОН» (ідентифікаційний код 38792478) щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з постачальниками та покупцями за період з 01.05.2014 року по 31.05.2014 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Солом’янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві поновити в комп'ютерній автоматизованій інформаційній системі «Інтегрована автоматизована інформаційна система Головного управління Міндоходів України «Податковий Блок», а також в базі даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» задекларовані показники сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЙКЕР ЮНІОН» (ідентифікаційний код 38792478) за період з 01.05.2014р. по 31.05.2014р.

У решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А.Качур