Постанова № 43306329, 16.03.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 березня 2015 року № 826/2129/15

В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Великій Васильківській, 81-а, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Київський міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 коштів у розмірі 596,64 грн.

Ухвалою суду від 13 лютого 2015 року відкрито скорочене провадження у справі та зобов'язано відповідача у десятиденний строк з дня одержання копії цієї ухвали, але не пізніше 13 березня 2015 року подати до суду заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження.

Відповідач у визначений судом строк заперечення на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову також суду не надіслав. Відповідачу була надіслана ухвала про відкриття скороченого провадження за адресою місця проживання ОСОБА_1.

За правилами, встановленими пунктом 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на закони України "Про зайнятість населення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 307, та зазначає, що ОСОБА_1 незаконно отримав матеріальну допомогу по безробіттю в розмірі 596,64 грн., оскільки під час перебування на обліку в Голосіївському районному центрі зайнятості як безробітний перебував в трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрреставрація" та отримував дохід.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

8 квітня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до законів України "Про зайнятість населення" та "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". ОСОБА_1 в заяві зазначив, що він не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, у тому числі не забезпечує себе роботою самостійно, пенсію на пільгових умовах та за вислугу років не отримує, не є суб`єктом підприємницької діяльності, не отримує відповідно до законодавства: допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного (6-річного) віку; допомогу, компенсацію та/або надбавку по догляду за дитиною-інвалідом, інвалідом І групи, особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує стороннього догляду або досягла 80-річного віку; грошове забезпечення як батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки; грошову допомогу по догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.

Наказом Голосіївського районного центру зайнятості № НТ140415 від 15 квітня 2014 року ОСОБА_1 надано статус безробітного та розпочато виплату допомоги по безробіттю з 15 квітня 2014 року по 9 квітня 2015 року.

Наказом Голосіївського районного центру зайнятості № НТ141013 від 13 жовтня 2014 року припинено ОСОБА_1 виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з невідвідуванням безробітним ДСЗ без поважних причин протягом 30 календарних днів і більше, відповідно до підпункту 13 частини першої статті 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та знято з обліку відповідно до пункту 37 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України від 02.03.2000 № 1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1533-ІІІ) право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно статті 23 Закону № 1533-ІІІ застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків.

У відповідності до підпункту 13 частини першої статті 31 Закону № 1533-ІІІ виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі зняття з обліку за невідвідування без поважних причин державної служби зайнятості 30 і більше календарних днів.

Згідно підпункту 2 частини першої пункту 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 19, Центр зайнятості припиняє реєстрацію у разі невідвідування без поважних причин центру зайнятості:

- протягом 30 робочих днів з дати прийняття рішення про таке відвідування (крім тих, що беруть участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, проходять професійне навчання за направленням центру зайнятості, зайняті працею, пов'язаною з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів) (на 31-й день);

- протягом 14 робочих днів з дня припинення участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру, закінчення праці, пов'язаної з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів) (на 15-й день);

- протягом 14 робочих днів з дня закінчення професійного навчання за направленням центру зайнятості (на 15-й день);

- протягом 14 робочих днів з дня закінчення строку дії медичної довідки по вагітності та пологах (на 15-й день).

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, 1 грудня 2014 року Печерським районним центром зайнятості у відповідності до підпункту 18 пункту 2 статті 22 Закону України "Про зайнятість населення", Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року № 60/62, Постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 "Про обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням", з метою забезпечення цільового та ефективного використання коштів Фонду загальообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та на виконання запиту Голосіївського районного центру зайнятості № 20-8480 від 17 листопада 2014 року проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про зайнятість населення".

За результатами розслідування складено акт № 1634 від 1 грудня 2014 року, яким встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрреставрація" з 15 липня 2014 року (наказ про прийняття № 25-к від 15 липня 2014 року) по 1 серпня 2014 року (наказ про звільнення від 31 липня 2014 року № 27-к) та за відпрацьований час отримав заробітну плату.

На підставі складеного акту перевірки Голосіївським районним центром зайнятості прийнято наказ від 10 грудня 2014 року № 151, яким визнано виплачене ОСОБА_1 матеріальне забезпечення незаконно отриманим.

Згідно розрахунку Голосіївського районного центру зайнятості, ОСОБА_1 за період з 15 липня 2014 року по 17 серпня 2014 року незаконно отримав кошти в розмірі 596,64 грн.

Відповідно до статті 36 Закону № 1533-ІІІ застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до пункту 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року № 60/62 та постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 року № 7-1, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до пункту 7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом.

Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 грудня 2014 року Голосіївський районний центр зайнятості направив на адресу ОСОБА_1 повідомлення про необхідність повернення коштів в розмірі 596, 64 грн., проте кошти повернуті не були.

Згідно пункту 8 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, у разі неможливості вручення повідомлення про необхідність повернення коштів з підстав, передбачених абзацом першим пункту 132 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 № 1155, відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку (стаття 39 Закону № 1533-ІІІ).

Згідно пункту 1 Положення про Державну службу зайнятості України, затвердженого Указом Президента України від 16 січня 2013 року № 19/2013, Державна служба зайнятості України (далі - Служба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України (далі - Міністр).

Служба входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

У відповідності до підпункту 30 пункту 4 Положення про Державну службу зайнятості України служба відповідно до покладених на неї завдань представляє інтереси Фонду в судових та інших органах, у відносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, громадськими об'єднаннями з питань соціального захисту, а також з органами соціального страхування на випадок безробіття іноземних держав, міжнародними організаціями, діяльність яких пов'язана із захистом соціальних прав людини.

Згідно пункту 6 розділу 3 Положення про Київський міський центр зайнятості, затвердженого директором Державного центру зайнятості 18 травня 2011 року, одним із основних завдань Київського міського центру зайнятості є контроль за цільовим використанням коштів Фонду.

Київський міський центр зайнятості, відповідно до покладених на нього завдань, представляє інтереси Фонду в судових та інших органах (пункт 11 розділу 4 Положення) та має право стягувати кошти у випадках, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 в період з 15 липня 2014 року по 1 серпня 2014 року, перебуваючи у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрреставрація", отримав допомогу по безробіттю в центрі зайнятості в розмірі 596,64 грн., суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 98, 160-163, 1832, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Київського міського центру зайнятості задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: 03140, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Київського міського центру зайнятості (юридична адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 47-Б, р/р 37179301900001 в Головному управлінні Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, код 03491091) кошти у розмірі 596 (п'ятсот дев'яносто шість) грн. 64 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Відповідно до пунктів 9, 10 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя М.А. Бояринцева