Постанова № 43306206, 23.04.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23 квітня 2014 року м. Київ №826/375/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., за участю секретаря судового засідання Левченко І.В., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві (далі - ДПІ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс Інтегрейтид Сервісіз", Приватного підприємства "Арикон" про визнання недійсним договору постачання від 14.02.2011 №0214-11 та стягнення коштів у розмірі 1884104,65 грн.,

в с т а н о в и в:

ДПІ звернулася до суду з позовом, в якому просить:

- визнати недійсним договір постачання №0214-11 від 14.02.2011, укладений між ТОВ "Фенікс Інтегрейтид Сервісіз" і ПП "Арикон";

- стягнути з ПП "Арикон" на користь ТОВ "Фенікс Інтегрейтид Сервісіз" кошти в сумі 1884104,65 грн., одержані за договором №0214-11 від 14.02.2011;

- стягнути з ТОВ "Фенікс Інтегрейтид Сервісіз" на користь держави кошти в сумі 1884104,65 грн.

Під час розгляду справи представник позивача підтримала позов. Позов обґрунтовано тим, що договір поставки №0214-11 від 14.02.2011, укладений між ТОВ "Фенікс Інтегрейтид Сервісіз" і ПП "Арикон", суперечить вимогам ч.ч. 1, 3, 5 ст. 203 ЦК, оскільки, як стверджує позивач, головною метою, яку переслідували сторони при укладенні цього договору, було одержання доходу за рахунок необґрунтованої податкової вигоди у вигляді безпідставного формування ТОВ "Фенікс Інтегрейтид Сервісіз" податкового кредиту з ПДВ та валових вит-рат за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність, і несплата подат-ків до бюджету, що суперечить інтересам держави і суспільства. При цьому позивач ствер-джує про наявність у ПП "Арикон" протиправного умислу при укладенні договору №0214-11 від 14.02.2011.

На підтвердження своїх доводів позивач посилається на акт ДПІ від 29.04.2013 №499/22.2-10/25200734 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ "Фенікс Інтегрейтид Сервісіз" при взаємовідносинах з ПП "Арикон" та ТОВ "Євро Альянс Груп" за період з 01.01.2010 по 31.12.2012"; протокол допиту від 23.03.2012 засновника, директора та головного бухгалтера ПП "Арикон" ОСОБА_2 по кримінальній справі за фактом створення (придбання) невстановленими слідством особами ПП "Арикон" (ч. 1 ст. 205 КК України); акт Алчевської ОДПІ в Луганській області від 10.02.2012 №324/236-37152815 "Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП "Арикон" з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період з 01.01.11 по 30.09.11".

Представник відповідача - ТОВ "Фенікс Інтегрейтид Сервісіз" - не визнав позовних вимог, надав письмові заперечення, в яких просить відмовити в задоволенні позову з огляду на необґрунтованість позовних вимог. Представник відповідача стверджує про дійсність до-говору поставки №0214-11 від 14.02.2011, виконання якого підтверджується відповідними первинними документами, що надавалися ДПІ до перевірки листом №78 від 23.04.2013. Також представник відповідача зазначає про належну правосуб'єктність контрагента, який був зареєстрований як суб'єкт господарювання та перебував на податковому обліку в органах ДПС. Крім цього, представник відповідача зазначає про безпідставність посилань ДПІ на протокол допиту ОСОБА_2 від 23.03.2012, оскільки постановою Алчевського районного суду Луганської області від 21.11.2012 у справі №4-850 задоволено скаргу ОСОБА_2 на постанову про порушення кримінальної справи від 28.09.2012 №10/12/9625, а вказану поста-нову скасовано.

Відповідач - ПП "Арикон" - заперечень чи інших матеріалів суду не надав, явку свого представника до судового засідання не забезпечив. Поштова кореспонденція, надіслана судом на адресу ПП "Арикон", повернулася до суду без вручення адресату з незалежних від суду причин (закінчення терміну зберігання), тому згідно з ч. 11 ст. 35 КАС вважається врученою належним чином.

З огляду на неприбуття до судового засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, та відсутністю потреби в заслуховуванні свідка чи експерта, суд згідно з ч. 6 ст. 128 КАС про-довжив розгляд справи у письмовому провадженні.

Заслухавши пояснення представників сторін, які прибули до судового засідання, дос-лідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що між ТОВ "Фенікс Інтегрейтид Сервісіз", в особі директора Мебуба Данджі, і ПП "Арикон", в особі директора ОСОБА_2, укладено договір постачання №0214-11 від 14.02.2011, копія якого наявна у справі (т. 1 а.с. 55, 56). Згідно з цим договором Постачальник (ПП "Арикон") зобов'язується Покупцю (ТОВ "Фенікс Інтегрейтид Сервісіз") поставити та передати у власність товар, а Покупець зобов'я-зується прийняти та сплатити його вартість на умовах даного договору (п. 1.1); асортимент, кількість, ціна та загальна вартість товару, що поставляється, зазначаються в накладних на передачу товару, які оформляються на кожну партію товару (п. 1.3); сума договору скла-дається з сум видаткових накладних (п. 1.4); товар вважається переданим Постачальником та прийнятим Покупцем по якості з моменту підписання сторонами накладної, що оформляється при передачі товару (п. 2.2); товар відпускається Покупцю за умови наявності довіреності, виданої особі, якій доручено отримати відповідну партію товару на складі покупця за адресою: м. Київ, вул. Академіка Білецького, 27, склад 2 (п. 5.4).

Судом встановлено, що на виконання цього договору сторонами складено наступні накладні на загальну вартість товару 1884104,65 грн. (у т.ч. ПДВ - 314017,44 грн.):

- від 01.03.2011 №85 на суму 498449,05 грн. (у т.ч. ПДВ - 83074,84 грн.),

- від 02.03.2011 №86 на суму 307723,68 грн. (у т.ч. ПДВ - 51287,28 грн.),

- від 04.03.2011 №87 на суму 231242,28 грн. (у т.ч. ПДВ - 38540,38 грн.),

- від 10.03.2011 №88 на суму 307723,68 грн. (у т.ч. ПДВ - 51287,28 грн.),

- від 14.03.2011 №89 на суму 307723,68 грн. (у т.ч. ПДВ - 51287,28 грн.),

- від 16.03.2011 №90 на суму 231242,28 грн. (у т.ч. ПДВ - 38540,38 грн.),

а також ПП "Арикон" виписано наступні податкові накладні:

- від 01.03.2011 №85 на суму 498449,05 грн. (у т.ч. ПДВ - 83074,84 грн.),

- від 02.03.2011 №86 на суму 307723,68 грн. (у т.ч. ПДВ - 51287,28 грн.),

- від 04.03.2011 №87 на суму 231242,28 грн. (у т.ч. ПДВ - 38540,38 грн.),

- від 10.03.2011 №88 на суму 307723,68 грн. (у т.ч. ПДВ - 51287,28 грн.),

- від 14.03.2011 №89 на суму 307723,68 грн. (у т.ч. ПДВ - 51287,28 грн.),

- від 16.03.2011 №90 на суму 231242,28 грн. (у т.ч. ПДВ - 38540,38 грн.).

Копії вказаних накладних та податкових накладних наявні у справі (т. 1 а.с. 30-52), а також були надані позивачу до перевірки і відображені в акті ДПІ від 29.04.2013 №499/22.2-10/25200734 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотри-мання вимог податкового законодавства ТОВ "Фенікс Інтегрейтид Сервісіз" при взаємовід-носинах з ПП "Арикон" та ТОВ "Євро Альянс Груп" за період з 01.01.2010 по 31.12.2012".

Також судом встановлено та підтверджується наявною у справі копією довідки АТ "ОТП Банк" від 09.10.2013 вих. №003-3-2/1024 (т. 1 а.с. 53, 54), що за придбані у ПП "Ари-кон" товари згідно з вищевказаними накладними ТОВ "Фенікс Інтегрейтид Сервісіз" було перераховано на користь Постачальника грошові кошти. При цьому перевіркою не встанов-лено наявності кредиторської/дебіторської заборгованості між сторонами договору.

Статтею 203 ЦК встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодав-ства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1);

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2);

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3);

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4);

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5);

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч. 6).

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобо-в'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього право-чину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у корис-туванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержа-но, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Частиною 1 ст. 207 ГК визначено, що господарське зобов'язання, що не відповідає ви-могам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільс-тва, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них гос-подарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно із ст. 208 ГК якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'я-зання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави (ч. 1).

У разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом (ч. 2).

Оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів ДПІ про недійсність договору №0214-11 від 14.02.2011 з огляду на відсутність належних доказів недодержання в момент вчинення правочину сторонами цього договору вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК, а також відсутність доказів завідомо суперечливої інтересам держави і суспільства мети вчинення правочину.

1) Позивач стверджує, що головною метою, яку переслідували сторони при укладенні вказаного договору, було одержання доходу за рахунок необґрунтованої податкової вигоди у вигляді безпідставного формування ТОВ "Фенікс Інтегрейтид Сервісіз" податкового кредиту з ПДВ та валових витрат за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяль-ність, і несплата податків до бюджету, на підтвердження чого позивач посилається на акт ДПІ від 29.04.2013 №499/22.2-10/25200734 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ "Фенікс Інтегрейтид Сервісіз" при взаємовідносинах з ПП "Арикон" та ТОВ "Євро Альянс Груп" за період з 01.01.2010 по 31.12.2012", копія якого наявна у справі (т. 1 а.с. 10-19).

У даному акті зазначено про порушення ТОВ "Фенікс Інтегрейтид Сервісіз" вимог податкового законодавства щодо формування валових витрат і податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з ПП "Арикон" відповідно до договору поставки №0214-11 від 14.02.2011, внаслідок чого занижено податкові зобов'язання з податку на прибуток і ПДВ.

Суд не бере до уваги вказаний акт перевірки і вважає безпідставними твердження позивача щодо наявності мети на отримання необґрунтованої податкової вимоги і ухилення від сплати податків ТОВ "Фенікс Інтегрейтид Сервісіз" внаслідок укладення договору поста-чання №0214-11 від 14.02.2011, зважаючи на таке.

У справі наявна роздруківка з Єдиного державного реєстру судових рішень постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2014 у справі №826/16194/13-а про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ від 04.06.2013 №0004132202, №0004142202, які, як вбачається з даної постанови, винесені саме на підставі акта ДПІ від 29.04.2013 №499/22.2-10/25200734. При цьому в постанові встанов-лено, що господарські операції ТОВ "Фенікс Інтегрейтид Сервісіз", зокрема із ПП "Арикон" відповідно до договору постачання №0214-11 від 14.02.2011, здійснювались в межах госпо-дарської діяльності ТОВ "Фенікс Інтегрейтид Сервісіз", є реальними, та підтверджуються необхідними документами. Також в постанові встановлено, що на підтвердження виконання умов договору ТОВ "Фенікс Інтегрейтид Сервісіз" надані накладні, податкові накладні, а також товарно-транспортні накладні, в яких зазначені дати та номера накладних, авто-підприємство, пункт розвантаження - м. Київ, б-р І. Лепсе, 28 склад №2 (секція 5, 7), в'їзд з вул. А. Білецького, 27, найменування товару та його кількість; витяг з журналу реєстрації довіреностей, відповідно до якого посадовій особі ТОВ "Фенікс Інтергрейтид Сервісіз" випи-сувались довіреності на отримання від ПП "Арикон" товару. Крім цього, в постанові встанов-лено, що на підтвердження подальшої реалізації товару позивачем надані договори купівлі-продажу, постачання, що укладені з ТОВ "АТЛ", ТОВ "Суматра-ЛТД", ТОВ "Ріал Істейт Ф.К.А.У.", ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна", ПАТ "Нова Лінія", ТОВ "Фоззі-Фуд", ТОВ "РУШ", ТОВ "Водолій", ТОВ "Автостандарт Україна", ТОВ "Гранд Технікс", та реєстри виданих податкових накладних по кожному отримувачу товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 72 КАС передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не дока-зуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

На час розгляду даної справи постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2014 №826/16194/13 не скасована, не змінена, визнана нечинною не була.

Таким чином, на підставі наявних у справі накладних, податкових накладних і довідки АТ "ОТП Банк", а також на підставі постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2014 у справі №826/16194/13-а і відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС, судом встанов-лено реальність виконання договору постачання №0214-11 від 14.02.2011, правомірність формування ТОВ "Фенікс Інтегрейтид Сервісіз" валових витрат і податкового кредиту з ПДВ за результатами виконання вказаного договору та відсутність заниження податкових зобо-в'язань з податку на прибуток та ПДВ.

Інших доказів, які б свідчили про наявність мети на отримання ТОВ "Фенікс Інтегрей-тид Сервісіз" необґрунтованої податкової вимоги і ухилення від сплати податків внаслідок укладення договору постачання №0214-11 від 14.02.2011, позивач до суду не надав, а судом таких не встановлено.

Крім цього, суд зазначає про суперечливість наведених у позовній заяві доводів про наявність умислу: стверджуючи про наявність мети на отримання необґрунтованої податко-вої вимоги і ухилення від сплати податків ТОВ "Фенікс Інтегрейтид Сервісіз", позивач зазна-чає про наявність протиправного умислу при укладенні договору №0214-11 від 14.02.2011 саме у ПП "Арикон".

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про безпідставність доводів позивача про наявність мети на отримання ТОВ "Фенікс Інтегрейтид Сервісіз" необґрунтованої подат-кової вимоги і ухилення від сплати податків, які не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

2) Позивач стверджує про невідповідність договору постачання №0214-11 від 14.02.2011 інтересам держави і суспільства, відсутність вільного волевиявлення у директора ПП "Арикон" ОСОБА_2 на укладення даного договору, а також не спрямованість дого-вору на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

На підтвердження зазначених обставин позивач посилається на протокол допиту свід-ка від 23.03.2012, копія якого наявна у справі (т. 1 а.с. 20-23), в якому ОСОБА_2 (зас-новник, директор та головний бухгалтер ПП "Арикон") заперечує свою причетність до діяль-ності вказаного підприємства, а також на акт Алчевської ОДПІ в Луганській області від 10.02.2012 №324/236-37152815 "Про результати позапланової невиїзної документальної пере-вірки ПП "Арикон" з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період з 01.01.11 по 30.09.11", копія якого наявна у справі (т. 1 а.с. 24-29), в якому зазначено про відсутність у ПП "Арикон" майна та інших матеріальних ресурсів, необхідних для здійс-нення операцій купівлі-продажу, умов для досягнення результатів економічної діяльності, у зв'язку з відсутністю необхідних трудових ресурсів, основних фондів, складських примі-щень, транспортних засобів.

Суд не бере до уваги вказаний протокол допиту свідка, зважаючи на те, що постано-вою Алчевського районного суду Луганської області від 21.11.2012 у справі №4-850, роздру-ківка якої з Єдиного державного реєстру судових рішень наявна у справі (т. 1 а.с. 95, 96), задоволено скаргу ОСОБА_2 на постанову про порушення кримінальної справи від 28.09.2012 №10/12/9625 відносно ОСОБА_2 по факту фіктивного підприємництва, тобто створення ПП "Арикон" з метою прикриття незаконної діяльності по ч. 1 ст. 205 КК України, а вказану постанову скасовано.

Також, суд не бере до уваги вказаний акт Алчевської ОДПІ в Луганській області від 10.02.2012 №324/236-37152815, оскільки запис у ньому про відсутність у ПП "Арикон" майна та інших матеріальних ресурсів, необхідних для здійснення операцій купівлі-продажу, умов для досягнення результатів економічної діяльності, у зв'язку з відсутністю необхідних тру-дових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, є необґрун-тованими, оскільки він не підтверджений належними доказами про неможливість здійснення господарської діяльності, а ґрунтуються виключно на припущеннях ревізора.

Аналогічний висновок про хибність тверджень Алчевської ОДПІ в Луганській області зазначено в постанові Луганського окружного адміністративного суду від 27.09.2012 у справі №2а/1270/6618/2012, а також зазначено про відсутність про відсутність в матеріалах справи докази того, що Алчевська ОДПІ в Луганській області при проведені перевірки належним чином встановила відсутність у ПП "Арикон" необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності, неможливість фактичного здійснення ПП "Арикон" господарських операцій.

Інших доказів та аргументованих доводів відсутності реальності господарських опера-цій між ТОВ "Фенікс Інтегрейтид Сервісіз" і ПП "Арикон" позивачем не зазначено і суду не надано.

Водночас суд зазначає, що зміст договору №0214-11 від 14.02.2011 не суперечить національному законодавству і не порушує моральних засад суспільства, а його реальне виконання підтверджується наявними в справі первинними документами, що підтверджують поставку товарів та їх оплату, а також встановленими в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2014 №826/16194/13-а обставинами, що не було спросто-вано позивачем. Також, на момент вчинення сторони цього договору мали належну право-суб'єктність: були зареєстрованими як суб'єкти господарювання і перебували на обліку в органах ДПС як платники податків, правомірність чого позивачем спростовано не було.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про безпідставність доводів позивача про невідповідність договору постачання №0214-11 від 14.02.2011 інтересам держави і сус-пільства, відсутність вільного волевиявлення у директора ПП "Арикон" ОСОБА_2 на укладення даного договору, а також не спрямованість договору на реальне настання право-вих наслідків, що обумовлені ним, які не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Отже, враховуючи встановлені обставини і наведені мотиви, суд вважає доводи по-зивача про недійсність договору постачання №0214-11 від 14.02.2011 необґрунтованими, які заявлені без належних і достатніх доказів, які б достовірно підтверджували відповідні юри-дичні факти і могли бути підставою для висновків про недійсність правочину. Недостатність доказів і недоведеність позивачем тих обставин, на які він посилається у підтвердження своїх вимог, вказують на необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 70, 71, 76, 79, 86, 128, 138, 158-163, 167 КАС

п о с т а н о в и в:

Відмовити Державній податковій інспекції у Оболонському районі Головного управ-ління Міндоходів у м. Києві в задоволенні адміністративного позову.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 10 днів з дня отримання копії її повного тексту.

Суддя Д.А. Костенко