Постанова № 43306182, 16.03.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 березня 2015 року № 826/2671/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АДЕЛА-ПРОМ» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «АДЕЛА-ПРОМ» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відмова податкового органу в прийнятті податкової звітності ТОВ «АДЕЛА-ПРОМ» є протиправною, оскільки подана позивачем декларація в повній мірі відповідала усім вимогам чинного законодавства України.

У позовній заяві позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві, згідно якого ТОВ «АДЕЛА-ПРОМ» було відмовлено у прийнятті його податкової декларації з податку на додану вартість з додатками за листопад 2014 року; зобов’язати Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві прийняти податкову декларацію ТОВ «АДЕЛА-ПРОМ» (код 39250068) з податку на додану вартість за листопад 2014 року з додатками, датою її фактичного отримання, тобто 24.12.14; зобов’язати Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві відобразити ТОВ «АДЕЛА-ПРОМ» (код 39250068) показники (дані) у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року з додатками, в електронних базах даних податкової звітності ДПІ, у тому числі в інтегрованих картках ТОВ «АДЕЛА-ПРОМ» (код 39250068).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В наданих до суду письмових запереченнях представник відповідача зазначив, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні, оскільки податкова декларація позивача не визнана як податкова звітність у зв’язку з зазначенням недостовірного обов’язкового реквізиту, а саме – місцезнаходження платника податків не встановлено.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неявку представника відповідача в судове засідання, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні матеріали справи, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.12.2014 р. ТОВ «АДЕЛА-ПРОМ» подало до ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період листопад 2014 року з додатками, прийняття яких підтверджується квитанцією №2.

Водночас, відповідно до листа №2049/10/26-51-22-02 від 17.02.2015 року позивачу стало відомо, що податкова звітність ТОВ «АДЕЛА-ПРОМ» за листопад 2014 року не визнана ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві як податкова звітність.

Незгода позивача з діями відповідача щодо невизнання поданої податкової звітності зумовила його звернення до суду за захистом своїх порушених прав з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Порядок подання податкової декларації до контролюючих органів регулює ст. 49 ПК України, згідно якої податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

При цьому, відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 49.3 ст.49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Стаття 48 ПК України врегульовує порядок складення податкової декларації.

Пунктом 48.3 даної статті визначено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Крім того, згідно п.48.4 ст. 48 ПК України у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

При цьому, обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків (п.48.2 ст. 48 ПК України).

Відповідно до пп. 49.11.2 п.49.11 ст. 49 ПК України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

При цьому, згідно п. 49.11 ст. 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Матеріалами справи підтверджується (квитанція №2) направлення позивачем до ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві податкової декларації за листопад 2014 року за реєстраційним №9074790542.

Відповідно до листа №15058/10/26-51-18-04-10 від 26.12.2014 року податковим органом повідомлено ТОВ «АДЕЛА-ПРОМ», що надіслана електронною поштою податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2014 р. зареєстрована, але згідно ст. 48 п. 48.7 та п. 48.3 Податкового кодексу України не визнана як податкова звітність, оскільки згідно реєстраційних даних зазначено недостовірний обов’язковий реквізит, а саме – місцезнаходження (місце проживання) платника податків не встановлено.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи витягу ЄДР, місцезнаходженням юридичної особи – ТОВ «АДЕЛА-ПРОМ» значиться: 02091, м. Київ, Харківське шосе, будинок 144А.

Дослідивши надану позивачем копію податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року судом встановлено, що вона містять всі обов’язкові реквізити, передбачені чинним законодавством, в т.ч. і достовірні дані щодо місцезнаходження (місце проживання) платника податків, яке зазначене в ЄДР, а саме - 02091, м. Київ, Харківське шосе, будинок 144А.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є достовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірним.

Зважаючи на наведене, рішення контролюючого органу щодо відмови у прийнятті ТОВ «АДЕЛА-ПРОМ» податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Таким чином, враховуючи встановлений судом факт протиправності невизнання відповідачем податкової декларації ТОВ «АДЕЛА-ПРОМ» з податку на додану вартість за листопад 2014 року з додатками, дана декларація вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом, тобто 24.12.2014 року.

За таких обставин, враховуючи те, що судом встановлено протиправність рішення відповідача щодо відмови у прийнятті ТОВ «АДЕЛА-ПРОМ» податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року, суд, для належного відновлення порушених прав позивача вважає за необхідне зобов’язати податковий орган прийняти податкову декларацію з ПДВ за листопад 2014 року датою її фактичного отримання – 24.12.2014 р.

Щодо позовних вимог про зобов’язання відповідача відобразити задекларовані позивачем показники податкового кредиту та зобов’язань з податку на додану вартість за листопад 2014 року в АІС «Податковий блок», суд зазначає наступне.

Механізм ведення територіальними органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів визначений Порядком ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 №765 (далі – Порядок №765).

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку №765 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником.

Пунктом 11 розділу І Порядку №765 визначено, що за даними оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, коштів передоплати та єдиного внеску Міндоходів та його територіальними органами в автоматичному режимі формуються звітність і зведена інформація про нарахування та надходження податків, зборів, митних платежів, коштів передоплати, єдиного внеску, податковий борг, недоїмку із сплати єдиного внеску відшкодування податку на додану вартість, результати перевірочної роботи, розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), надміру сплачених сум платежів та єдиного внеску тощо.

Враховуючи те, що судом встановлена протиправність дій податкового органу щодо відмови у прийнятті ТОВ «АДЕЛА-ПРОМ» податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов’язання відповідача відобразити задекларовані позивачем показники (дані) у вказаній податковій звітності в електронних базах даних податкової звітності податкових органів.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб’єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов’язок щодо доказування правомірності оскаржуваного рішення.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «АДЕЛА-ПРОМ» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві, згідно якого ТОВ «АДЕЛА-ПРОМ» було відмовлено у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість з додатками за листопад 2014 року.

Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві прийняти податкову декларацію ТОВ «АДЕЛА-ПРОМ» (код 39250068) з податку на додану вартість за листопад 2014 року з додатками, датою її фактичного отримання - 24.12.14 р.

Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві відобразити ТОВ «АДЕЛА-ПРОМ» (код 39250068) показники (дані) у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року з додатками, в електронних базах даних податкової звітності ДПІ, у тому числі в інтегрованих картках ТОВ «АДЕЛА-ПРОМ» (код 39250068).

Судові витрати в сумі 73,08 грн. присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АДЕЛА-ПРОМ» за рахунок Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилаються особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов