Постанова № 43306120, 10.07.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 липня 2014 року 13:25 № 826/8022/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі судового засідання Новик В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної організації «Українське агентство з авторських та суміжних прав» доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києвіпрозобов'язання вчинити певні дії, - за участю представників сторін:

від позивача - Коваленко Т.В.,

від відповідача - Яковлєвої М.О.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася Державна організація «Українське агентство з авторських та суміжних прав» (надалі - позивач або ДО «Українське агентство з авторських та суміжних прав») з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про зобов'язання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві анулювати свідоцтво платника податку на додану вартість Державного підприємства «Українське агентство з авторських та суміжних прав» 200041549 від 25.04.2012 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.06.2014 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві необґрунтовано відмовлено ДО «Українське агентство з авторських та суміжних прав» в анулюванні свідоцтва платника податку на додану вартість Державного підприємства «Українське агентство з авторських та суміжних прав» 200041549 від 25.04.2012 року.

У судове засідання 10.07.2014 року з'явилися представники сторін.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях проти позову, зазначаючи, що ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві правомірно відмовлено в анулюванні свідоцтва платника податку на додану вартість Державного підприємства «Українське агентство з авторських та суміжних прав» 200041549 від 25.04.2012 року на підставі виявлених недостовірних та неповних даних, вказаних у заяві, поданої позивачем.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ДО «Українське агентство з авторських та суміжних прав» звернулася до ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві із заявою про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 07.04.2014 року, а саме: анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Державного підприємства «Українське агентство з авторських та суміжних прав», податковий номер: 31025266, індивідуальний податковий номер: 310252626073, із зазначенням в якості причини анулювання реєстрації пп. «б» п. 184.1 ст. 184 розділу V Кодексу.

За результатами розгляду вищезазначеної заяви ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві листом від 14.04.2014 року №2920/10/26-59-15-01-66, в якому зазначено, що у поданій заяві встановлено зазначення недостовірних або неповних відомостей, а саме:

- в розділі 2 «Інформація про платника податку на додану вартість» зазначені недостовірні дані;

- в розділі 3 «Причина анулювання реєстрації» зазначено причину згідно п.п. «б» п. 184.1 ст. 184 розділу V Кодексу, але на момент подачі заяви в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відсутній запис щодо припинення юридичної особи;

чим, як вказано у даному листі, порушено п. 5.3 р. V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, у зв'язку з чим відмовлено в анулюванні реєстрації.

Вважаючи таку відмову необґрунтованою, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Нормативно-правовим актом, що регулює питання декларування податків і зборів, є Податковий кодекс України (надалі - ПК України), який набрав чинності 01.01.2011 року.

В свою чергу, питання анулювання реєстрації платника податку врегульовано приписами ст. 184 ПК України.

Так, у відповідності до п. 184.1 ст. 184 ПК України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо: а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної статтею 181 цього Кодексу, за умови сплати суми податкових зобов'язань у випадках, визначених цим розділом; б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов'язань із податку у випадках, визначених цим розділом; в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість; г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту; ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними; д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута; е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду; є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність; ж) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу; з) припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції (для платників податку, зазначених у підпунктах 4, 5 і 8 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу) або закінчився строк, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку.

При цьому, анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті «а» пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах «б» - «з» пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу (п. 184.2 ст. 184 ПК України).

Згідно п. 184.3 ст. 184 ПК України, контролюючий орган анулює реєстрацію особи як платника податку, що подав заяву про анулювання реєстрації, якщо встановить, що він відповідає вимогам пункту 184.1 цієї статті.

У разі відсутності законних підстав для анулювання реєстрації контролюючий орган протягом 10 календарних днів після надходження заяви платника податку про анулювання реєстрації подає такому платникові податку вмотивовану письмову відмову в анулюванні реєстрації з поясненнями із зазначеного питання (п. 184.4 ст. 184 ПК України).

На виконання положень ст.ст.180-184, 209 розділу V ПК України наказом Міністерства доходів і зборів від 16.01.2014 року №26 затверджено Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (надалі - Положення №26), яким, зокрема, врегульовано питання анулювання реєстрації платників податку на додану вартість.

У силу абз. 2 п. 5.2 Положення №26, анулювання реєстрації згідно з підпунктом «б» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункт «б» пункту 5.1 цього розділу) може бути ініційоване платником ПДВ - юридичною особою після складання комісією з припинення (комісією з реорганізації, ліквідаційною комісією) або ліквідатором ліквідаційного балансу, передавального акта або розподільчого балансу у разі реорганізації платника податку відповідно до законодавства шляхом приєднання, злиття, поділу та перетворення (якщо датою державної реєстрації юридичної особи, утвореної в результаті перетворення, є дата завершення перетворення).

Приписами п. 5.3 Положення №26 визначено, що анулювання реєстрації за ініціативою платника ПДВ може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах «а» - «з» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти «а» - «з» пункту 5.1 цього розділу).

Для анулювання реєстрації платник ПДВ подає до контролюючого органу за місцем перебування на обліку заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ за формою N 3-ПДВ (додаток 3).

Якщо в заяві про анулювання реєстрації не зазначені обов'язкові реквізити, надані недостовірні або неповні дані, її не скріплено печаткою заявника (для юридичних осіб), не підписано заявником (для фізичних осіб), відповідальною особою заявника (для юридичних осіб) чи особою, яка має документально підтверджене повноваження щодо підпису такої заяви від особи, яка прийняла рішення про анулювання реєстрації платником ПДВ, то в десятиденний строк від дня отримання заяви контролюючий орган звертається до особи з письмовою пропозицією надати нову заяву про анулювання реєстрації (із зазначенням підстав неприйняття попередньої).

Як було зазначено вище, підставою для анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку позивачем вказано пп. «б» п. 184.1 ст. 184 ПК України, згідно положень якого будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов'язань із податку у випадках, визначених цим розділом.

З огляду на викладене та виходячи з аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку у зв'язку з припиненням такого платника, зареєстрованого у встановленому законодавством порядку в якості платника податку на додану вартість, безпосередньо такий платник (в контексті даної справи - Державне підприємство «Українське агентство з авторських та суміжних прав») звертається з відповідною заявою до контролюючого органу за одночасного виконання наступних умов: 1) прийняття рішення про припинення; 2) затвердження ліквідаційного балансу, передавального акту або розподільчого балансу відповідно до законодавства; 3) сплати суми податкових зобов'язань із податку.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, із заявою про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Державного підприємства «Українське агентство з авторських та суміжних прав» до відповідача звернулася Державна організація «Українське агентство з авторських та суміжних прав» (яка, крім того, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру, не перебуває у стані припинення), що підтверджується відбитком печатки на копії даної заяви, наявної у матеріалах справи, тобто не платник ПДВ, за анулюванням свідоцтва якого звернувся позивач.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві правомірно відмовлено в анулюванні реєстрації платника податку на додану вартість Державного підприємства «Українське агентство з авторських та суміжних прав».

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а, відтак, такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок