Рішення № 43303910, 23.03.2015, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2015 рокуСправа № 912/4059/14 Господарський суд Кіровоградської області в складі в складі колегії суддів: головуючий суддя Тимошевська В.В., судді Поліщук Г.Б. та Шевчук О.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/4059/14

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Протеїн-Продакшн", м. Кіровоград

до відповідачів:

І - товариства з обмеженою відповідальністю "Еколінія", м. Київ

ІІ - приватного підприємства "Альфа-Плюс", с. Соколівське, Кіровоградський район, Кіровоградська область

про стягнення 81 786,00 грн.

Представники сторін:

від позивача - Бойченко Л.В., довіреність № 17 від 31.12.14;

від відповідача І - Дмуховський О.В. , довіреність № б/н від 08.11.14;

від відповідача ІІ - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Протеїн-Продакшн" подано позовну заяву про стягнення солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Еколінія" та приватного підприємства "Альфа-Плюс" 90 867,00 грн. збитків, завданих поверненням неякісного зерна, що знаходилось на зберіганні товариства з обмеженою відповідальністю "Еколінія" згідно договору складського зберігання, приймання, сушки, очистки та відпуску зерна № 3 від 03.06.2014. Солідарна вимога вмотивована укладенням з приватним підприємством "Альфа-Плюс" договору поруки № 3-П від 03.06.2014 на забезпечення виконання зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Еколінія" за договором складського зберігання, приймання, сушки, очистки та відпуску зерна № 3 від 03.06.2014.

Ухвалою господарського суду від 13.11.2013 поданий позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 912/4059/14.

Згідно ухвали господарського суду від 23.01.2015 розгляд справи здійснюється колегіально у складі трьох суддів.

Відповідачем І (ТОВ "Еколінія") позов заперечено та згідно поданого відзиву відповідач І просить відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючи на недотримання позивачем вимог пункту 8.5. договору та відсутність документів щодо проведення незалежної експертизи якості зерна представниками Державної сільськогосподарської інспекції і відсутність документів, на підставі яких було проведено перерахунок вартості; повідомлено про не уповноваження представників ТОВ "Еколінія" підписувати акти відносно якості поставленого зерна з ТОВ "Торговий дім Протеїн-Продакшн" (а.с. 80- 81).

Відповідачем ІІ (приватне підприємство "Альфа-Плюс") відзиву на позов та будь-яких інших документів до суду не подано, явку уповноваженого представника для участі в судових засіданнях у даній справі не забезпечено.

Згідно заяв від 09.12.2014, 20.01.2015, 13.03.2015 позивач відмовився від позовних вимог до приватного підприємства "Альфа-Плюс" і просить припинити провадження у справі в цій частині та зменшив розмір позовних вимог і просить стягнути з ТОВ "Еколінія" 81 786,00 грн. збитків (а.с. 69-72, 138-140, 144, 171, 172-173).

Відповідно до частини четвертої ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, збільшити розмір позовних вимог або зменшити розмір позовних вимог. Передбачені названою нормою права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. При цьому, під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Враховуючи наведене, господарський суд приймає заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та оскільки згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач, розглядає справу, виходячи з нової ціни позову, вказаної позивачем в розмірі 81 786,00 грн.

В судовому засіданні 23.03.2015 господарський суд перейшов до розгляду справи по суті та заслухав присутніх представників сторін, дослідив подані сторонами докази.

Представником позивача в судовому засіданні 23.03.2015 позовні вимоги про стягнення з ТОВ "Еколінія" 81 786,00 грн. збитків підтримано повністю та підтримано відмову від позову в частині вимог до ПП "Альфа-Плюс". Представником ТОВ "Еколінія" в судовому засіданні 23.03.2015 заперечено проти задоволення позову згідно поданих до справи відзиву і пояснень та надано власний розрахунок можливих збитків.

Розглянувши наявні у справі матеріали та оцінивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

03.06.2014 між ТОВ "Торговий дім Протеїн-Продакшн" (Поклажодавець) та ТОВ "Еколінія" (Зерновий склад) укладено договір складського зберігання, приймання, сушки, очистки та відпуску зерна № 3 (Договір), за умовами якого Зерновий склад зобов'язався за плату прийняти на відповідальне зберігання сільськогосподарську продукцію (зернові та олійні культури) (Зерно), яка йому передається Поклажодавцем, надавати послуги по доведенню якості отриманої на зберігання продукції до рівня, що забезпечує оптимальний режим зберігання (сушка, очищення, інші технологічні операції), а також послуг по її навантаженню та повернути Поклажодавцеві Зерно в строки і на умовах, передбачених цим договором (а.с. 15-20).

У відповідності до вказаного Договору ТОВ "Торговий дім Протеїн-Продакшн" передало 12.06.2014 на зберігання ТОВ "Еколінія" сою в кількості 329 520 кг. фізичної та залікової ваги зі строком зберігання до 01.07.2014, що посвідчено складською квитанцією на зерно № 231 від 12.06.2014 (а.с. 23). Вказане зерно переоформлено на Зерновому складі від ТОВ "Десмін" (попередній власник) до ТОВ "Торговий дім Протеїн-Продакшн" (новий власник).

З матеріалів справи слідує, що ТОВ "Еколінія" здійснило відпуск вказаної вище сої зі зберігання, відвантаживши її у залізничні вагони 20.06.2014 та в автомобільний транспорт 25.06.2014 на користь вантажоодержувача - ТОВ "Торговий дім Протеїн-Продакшн" (а.с. 42, 43).

Як стверджує позивач, після прибуття сої до пункту призначення Поклажодавця, лабораторією ТОВ "Торговий дім Протеїн-Продакшн" виявлено значне погіршення показників якості насіння сої та їх невідповідність показникам якості, що зазначені у посвідченнях про якість, виданих Зерновим складом. У відповідності до встановлених показників якості сої, що зафіксовані в актах, складених за результатами визначення якості сої, позивач здійснив розрахунок збитків, завданих внаслідок пошкодження Зерна, які просить стягнути з відповідача у справі.

Крім того, 03.06.2014 між ТОВ "Торговий дім Протеїн-Продакшн" та ПП "Альфа-Плюс" укладено договір поруки № 3-П від 03.06.2014 на забезпечення виконання зобов'язання ТОВ "Еколінія" за договором складського зберігання, приймання, сушки, очистки та відпуску зерна № 3 від 03.06.2014, у зв'язку з чим вимога про стягнення збитків заявлялась солідарно до ТОВ "Еколінія" та ПП "Альфа-Плюс" (а.с. 13-14).

При розгляді заявлених позовних вимог, господарський суд враховує наступне.

Правовідносини зі зберігання зерна регулюються нормами глави 66 Цивільного кодексу України, Законом України "Про зерно та ринок зерна в Україні" та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 936 Цивільного кодексу України унормовано, що змістом договору зберігання є обов'язок зберігача зберігати річ, яка передана на зберігання поклажодавцем і повернути її у схоронності. За приписами ст. ст. 942, 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі; зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості; річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей. Відповідно до ст. 955 Цивільного кодексу України положення параграфа 1 глави 66 Цивільного кодексу України застосовуються до окремих видів зберігання, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про окремі види зберігання або законом.

Відповідно до пункту 10 ст. 1 Закону України "Про зерно та ринок зерна" зберігання зерна - це комплекс заходів, які включають приймання, доробку, зберігання та відвантаження зерна. Частиною четвертою ст. 24 названого Закону встановлено, що зерновий склад зобов'язаний вживати усіх заходів, передбачених цим Законом, нормативно-правовими актами, договором складського зберігання зерна, для забезпечення схоронності зерна, переданого йому на зберігання. Договір складського зберігання укладається в письмовій формі, що підтверджується видачею власнику зерна складського документа (ст. 26 Закону). Зерновий склад зобов'язаний повернути поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, зерно у стані, передбаченому договором складського зберігання та законодавством (ст. 32 Закону).

Умовами укладеного між ТОВ "Торговий дім Протеїн-Продакшн" та ТОВ "Еколінія" Договору погоджено, що Зерно передається на зберігання в кількості, зазначеній в складських документах, виданих Зерновим складом Поклажодавцю (п.1.2. Договору). Якість Зерна, переданого та прийнятого на зберігання, підтверджується посвідченням, яке видається Зерновим складом, та повинно відповідати вимогам діючих в Україні державних стандартів, зокрема для сої - ДСТУ 4964:2008 (п.п. 2.1., 2.2. Договору).

Приймання Зерна за кількістю здійснюється Зерновим складом шляхом зважування Зерна на вагах Зернового складу, за якістю - шляхом проведення аналізу лабораторією Зернового складу, відповідно до методик, передбачених державними стандартами і діючими інструкціями (п. 3.4. Договору).

У разі невідповідності при передачі на зберігання якісних показників Зерна нормам державних стандартів, Зерновий склад здійснює за рахунок Поклажодавця доробку зерна (включаючи, але не обмежуючись, послугами з сушки та/або очистки Зерна) до відповідних показників якості. У разі якщо Поклажодавцю потрібне покращення якісних показників Зерна, переданого на зберігання, вище показників якості державних стандартів, за заявкою Поклажодавця та узгодженням сторонами вартості такого покращення, зерновий склад здійснює покращення якісних показників за рахунок Поклажодавця (п. 2.4. Договору).

Зерно, що приймається на зберігання з метою збереження якості, доводиться Зерновим складом до відповідних показників якості згідно "Инструкции по хранению зерна и маслосемян, муки и крупы" № 9-7-88. Зерновий склад здійснює такий комплекс заходів по підготовці Зерна до умов стійкого збереження без погодження із Поклажодавцем (п. 3.5. Договору).

Відповідно до додатку № 1 до Договору Зерновий склад приймав на зберігання сою в кількості 329,520 тонн із погодженням виду та тарифу послуг, що мають надаватись Зерновим складом за Договором (а.с. 21).

Згідно складської квитанції на зерно № 231 від 12.06.2014, що видана Поклажодавцю - ТОВ "Торговий дім Протеїн-Продакшн" Зерновим складом - ТОВ "Еколінія", прийнято на зберігання насіння сої в кількості 329 520 кг. з наступними показниками: клас відсутній, вологість 12,0 %, зернова домішка 12,0, сміттєва домішка 2,0%, білок 32%, зараженість не виявлено (а.с. 23). Зберігання зерна - знеособлене.

Вказані якісні характеристики насіння сої, крім того, засвідчені аналізною карткою зерна № 227, що оформлена Зерновим складом 12.06.2014 у відповідності до Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженої Міністерством аграрної політики від 13.10.2008 № 661 (надалі - Інструкція № 661) (а.с. 24).

За умовами пункту 5.1.7. Договору Зерновий склад зобов'язаний після закінчення строку зберігання або після отримання вимоги Поклажодавця про повернення чи переоформлення, повернути Поклажодавцеві Зерно в стані, передбаченому даним Договором, з перерахунком кількості зерна в результаті: доробки та сушіння при прийманні; природних втрат при зберіганні; поліпшення якості Зерна при виконанні оздоровчих заходів та при зберіганні, прийманні та відвантаженні Зерна відповідно до "Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах" № 661 від 13.10.2008, розділ 8 п.п. 1.11., 1.12., 1.13.

Поклажодавець зобов'язаний, зокрема, у погоджені із Зерновим складом строки надати транспортні засоби (залізничні вагони чи автотранспорт) для відвантаження кожної конкретної партії Зерна, що підлягає поверненню (п. 5.2.8. Договору); забезпечити присутність свого представника під час зважування вагонів та автомашин, як порожніх, так і завантажених продукцією, при цьому нести відповідальність за оформлення відповідних документів (п. 5.2.10. Договору); після закінчення строку зберігання Зерна забрати його із Зернового складу (п. 5.2.14. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Торговий дім Протеїн-Продакшн" забрав зі зберігання ТОВ "Еколінія" сою, що знаходилась на зберіганні останнього згідно складської квитанції на зерно № 231 від 12.06.2014.

Відвантаження насіння сої здійснено: 20.06.2014 в залізничні вагони за № № 95344602, 95351912, 95799482, 95650131, 95333787, що оформлено залізничною накладною від 20.06.2014 зі станції Балин 333204, та 25.06.2014 в автомобільний транспорт, що оформлено товарно-транспортною накладною № 1217 від 25.06.2014 (а.с. 42, 43). Про наявність спірних питань з приводу ваги відпущеної сої, яка визначена Зерновим складом при завантаженні в транспорт та зазначена у наведених вище товаросупровідних документах, сторони не повідомляють.

Як передбачає пункт 1.10. розділу 1 глави V Інструкції № 661, ВТЛ (виробнича технологічна лабораторія) зернового складу при відпуску зерна визначає фактичні показники якості завантаженого в транспортний засіб зерна, заносить результати аналізу в картку аналізу зерна і журнал форми N ЗХС-49, оформлює посвідчення про якість.

У відповідності до наведених вимог Інструкції № 661 ТОВ "Еколінія" визначено показники якості завантаженої в транспортні засоби насіння сої, про що оформлено посвідчення про якість зерна окремо за кожною транспортною одиницею. Згідно оформлених складських квитанцій, показники якості відпущеної сої є наступними (а.с. 25-30):

завантаженої в автомобіль в кількості 25 500 кг - вологість 12%, сміттєва домішка 2,00%, зернова домішка 10,60 %, білок 36,0%, масова частка олії 18,4% (посвідчення про якість зерна № 000450 від 26.06.2014);

завантаженої у вагон № 95650131 в кількості 62 800 кг - вологість 12%, сміттєва домішка 2,80%, зернова домішка 7,60 %, білок 35,96%, масова частка олії 18,4% (посвідчення про якість зерна № 000439 від 20.06.2014);

завантаженої у вагон № 95351912 в кількості 59 000 кг - вологість 12%, сміттєва домішка 2,00%, зернова домішка 10,00 %, білок 36,0%, масова частка олії 18,4% (посвідчення про якість зерна № 000440 від 20.06.2014);

завантаженої у вагон № 95799482 в кількості 63 350 кг - вологість 12%, сміттєва домішка 2,0%, зернова домішка 10,60 %, білок 36,0%, масова частка олії 18,4% (посвідчення про якість зерна № 000443 від 20.06.2014);

завантаженої у вагон № 95333787 в кількості 59 900 кг - вологість 12%, сміттєва домішка 2,0%, зернова домішка 10,40 %, білок 36,0%, масова частка олії 18,4% (посвідчення про якість зерна № 000442 від 20.06.2014);

завантаженої у вагон № 95344602 в кількості 58 950 кг - вологість 12%, сміттєва домішка 1,2%, зернова домішка 8,20 %, білок 35,94%, масова частка олії 18,4% (посвідчення про якість зерна № 000438 від 20.06.2014).

Між тим, як стверджує позивач, при надходженні насіння сої на підприємство позивача встановлено невідповідність сої показникам, якості, зазначених у наведених вище посвідченнях про якість, та перевищення граничних показників, встановлених ДСТУ, в частині вологості і сміттєвої домішки. На підтвердження вказаного позивач посилається на Акти спільного визначення якості та акти невідповідності (а.с. 31-35, 62). Відповідач заперечив вказані акти як належні докази, у зв'язку із не проведенням в даному випадку незалежної експертизи якості Державною сільськогосподарською інспекцією та відсутністю в посадових осіб ТОВ "Еколінія", якими підписано акти спільного визначення якості, повноважень на вказане.

За вимогами ст. 21 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" якість зерна та продуктів його переробки, що виробляються в Україні або ввозяться на митну територію України, має відповідати державним стандартам та іншим нормативним документам.

ДСТУ 4964:2008 "Соя. Технічні умови" встановлено норми показників насіння сої по вологості - не більше 12,0% , сміттєва домішка - 3,0%.

З матеріалів справи слідує, що прийнята на зберігання та відпущена зі зберігання соя по оформленим ТОВ "Еколінія" документам для прийняття та відпуску зерна, відповідала граничним нормам показників, що наведені в ДСТУ 4964:2008.

Після прибуття по місцю призначення вагонів з насінням сої, відвантаженої зі зберігання, комісією позивача 25.06.2014 складено акт про невідповідність № 1, згідно якого зафіксовано невідповідність насіння сої у вагоні № 95344602 по показникам вологості та сміттєвої домішки відповідним показникам, зазначеним в посвідченні про якість № 000438 (перевищення граничних норм) (а.с. 35).

Листом від 25.06.2014 № 25/06-1 позивач повідомив ТОВ "Еколінія" про виявлену невідповідність та запросив представників ТОВ "Еколінія" для колегіального визначення якості в присутності інспектора Державної інспекції сільського господарства (а.с. 44). В листі повідомлено про зупинення розвантаження наступних вагонів, поставлених по залізничній накладній № 33571423.

Отримання такого листа ТОВ "Еколінія не заперечено та відряджено своїх працівників (начальника ВТЛ Масловську М.М. і ст. лаборанта Криву Л.М.) до ТОВ "Торговий дім Протеїн-Продакшн".

26.01.2014 посадовими особами обох сторін складено акти спільного визначення якості № № 1-4, згідно яких зафіксовано наступну якість насіння сої:

вагон № 95351912 - вологість 13,0%, смітна домішка 6,1 %, олійна домішка 6,7%, масова частка білку 34,47;

вагон № 95650131 - смітна домішка 5,2%;

вагон № 95799482 - смітна домішка 2,3 %;

вагон № 95333787 - смітна домішка 3,4 % (а.с. 31-34).

Отже, згідно названих актів має місце розходження по показникам якості, що зазначені ТОВ "Еколінія" в посвідченнях про якість, та перевищення граничних норм показників якості згідно ДСТУ 4964:2008 "Соя. Технічні умови".

Акти спільного визначення якості № № 1-4 від 26.06.2014 складено та підписано зі сторони ТОВ "Протеїн-Продакшн" начальником і заступником начальника ВТЛ, та зі сторони ТОВ "Еколінія" відрядженими працівниками, а саме - начальником ВТЛ Масловською М.М. і ст. лаборантом Кривою Л.М.

Акт про невідповідність від 26.06.2014 стосовно якості насіння сої, завантаженого в автомобіль ВХ 5310 ВІ/ВХ 7620ХТ, складено лише комісією позивач за відсутності представників ТОВ "Еколінія" (а.с. 62).

У відповідності до частини восьмої ст. 24 Закону України "Про зерно та ринок зерна" кожна із сторін договору складського зберігання зерна при відвантаженні зерна має право вимагати перевірки його якості. Витрати, пов'язані із проведенням аналізу його якості, несе сторона, що зажадала його перевірки.

Частина третя ст. 959 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо при поверненні товару він не був спільно оглянутий або перевірений товарним складом та поклажодавцем, поклажодавець має заявити про нестачу або пошкодження товару у письмовій формі одночасно з його одержанням, а щодо нестачі та пошкодження, які не могли бути виявлені при звичайному способі прийняття товару, - протягом трьох днів після його одержання. У разі відсутності заяви поклажодавця вважається, що товарний склад повернув товар відповідно до умов договору.

Процедура ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на елеваторах, хлібних базах, хлібоприймальних, борошномельних і комбікормових підприємствах незалежно від їх форм власності встановлена Інструкцією №661.

Відповідно до положень параграфу 3 глави 4 Інструкції N 661, про застосування якої повідомляють обидві сторони Договору, при надходженні зерна на підприємство ВТЛ проводить попереднє визначення якості зерна. Відбір проб проводиться з залізничних вагонів через верхні люки. Якщо за результатами випробувань ВТЛ будуть виявлені розбіжності в якості зерна понад норму допустимих відхилень, підприємство-одержувач: протягом доби, крім вихідних днів, у письмовій формі (телеграма, телефонограма, факсограма з їх обов'язковою реєстрацією у реєстраційній книзі) викликає представників: власника зерна, підприємства-відправника та Держсільгоспінспекцію за місцем відвантаження зерна, якщо вона проводила інспектування (у останньому випадку викликається представник Держсільгоспінспекції за місцем надходження зерна); забезпечує цілісність зберігання зерна та незмінність його якості до вирішення спірних питань в опломбованій місткості. Із представників: власника зерна, підприємства-відправника та Держсільгоспінспекції за місцем відвантаження зерна, якщо вона проводила інспектування (у останньому випадку представник Держсільгоспінспекції за місцем надходження зерна), разом з представником підприємства-одержувача створюють комісію для спільного визначення якості спірної партії зерна. За результатами спільного визначення якості зерна складається акт (глава 5 цього розділу) про фактичну якість спірної партії, який є підставою для підтвердження або заміни документа про якість підприємства-відправника або Держсільгоспінспекції. Акт повинен бути оформлений у день визначення якості.

Отже, за наведеним змістом Інструкції № 661 участь Держсільгоспінспекції у визначені якості зерна є обов'язковою у разі проведення такою інспекцією інспектування зерна.

Між тим, як повідомляє ТОВ "Еколінія" у своїх поясненнях від 18.03.2015 інспектування зерна сої за місцем її відвантаження представниками Держсільгоспінспекції не проводилось.

Окрім того, Інструкція про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 р. № П-7, положення якої застосовуються у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, іншими для сторін правилами не встановлений інший порядок прийомки продукції по якості, передбачає перевірку якості представниками відповідних галузевих інспекцій лише у разі неявки представників відправника. Пункт 29 названої Інструкції передбачає складення за результатами приймання продукції по якості і комплектності акта про фактичну якість і комплектність отриманої продукції, який має бути підписаний усіма особами, що брали участь в перевірці якості. При цьому, згідно пункту 30 названої Інструкції, особа, не згідна зі змістом акту, зобов'язана підписати його з обмовкою про свою незгоду і викласти свою думку.

З наданих до матеріалів справи актів спільного визначення якості насіння сої слідує, що позивачем дотримано наведені вище вимоги щодо повідомлення та виклику представників Зернового складу, який відвантажив зерно, та складено акти спільного визначення якості, які містять, зокрема, висновки за результатами спільного визначення якості насіння сої, та які підписано, як посадовими особами Поклажодавця, так і посадовими особами Зернового складу, що направленні за викликом позивача. Визначення якості проводилось лабораторією ТОВ "торговий дім Протеїн-Продакш", яка є атестованою у відповідній галузі, що підтверджується свідоцтвом про атестацію № 2837-п від 18.12.2013 зі строком дії до 19.03.2015 (а.с. 60, 61).

Стосовно відсутності повноважень осіб зі сторони ТОВ "Еколінія" підписувати акти спільного визначення якості, про що повідомляє відповідач І, господарський суд враховує, що, підписуючи такі акти, посадові особи ТОВ "Еколінія" будь-яких зауважень щодо відсутності у них повноважень на вказане, в актах не викладали. Отже, при спільному визначені якості насіння сої та складені актів посадові особи обох сторін виходили з того, що посадові особи ТОВ "Еколінія" були уповноважені на вчинення відповідних дій.

Щодо відсутності в матеріалах справи актів відбору проб, господарський суд вважає, що вказане не спростовує висновки по результатам спільного визначення якості насіння сої, що викладені в актах спільного визначення якості, оскільки, у вказаних актах зазначено, що відбір проб проводився у відповідності до ДСТУ 4601:2006, тобто у відповідності з державним стандартом.

Пункт 8.5. Договору, на порушення якого вказує відповідач, передбачає, що у випадку, якщо після відвантаження Зерна зі зберігання та після його прибуття на пункт призначення Поклажодавець з'ясовує, що якість Зерна не відповідає якості, яку Зерновий склад визначив при відвантаженні Зерна в посвідченні про якість Зерна, Поклажодавець може звернутися до Державної інспекції сільського господарства України (ДСІ) для проведення незалежної експертизи Зерна, повідомивши про це Зерновий склад.

Між тим, погоджена названим пунктом Договору можливість звернення Поклажодавця до ДСІ для проведення незалежної експертизи, не виключає право сторін Договору визначити якість зерна, отримуваного зі зберігання, в іншому порядку, який визначений нормативно-правовими актами, без проведення незалежної експертизи.

За правилами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти та обставини, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. В частині першій ст. 34 Господарського процесуального кодексу України викладено, принцип належності і допустимості доказів, який полягає в тому, що господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до вказаного та враховуючи наведені вище обставини справи і положення Інструкції № 661, Інструкції від 25.04.1966 р. № П-7, господарський суд дійшов висновку про підтвердження позивачем погіршення якості насіння сої за показниками якості, що визначені за результатами спільного визначення якості згідно актів спільного визначення № № 1-4 від 26.06.2014.

Акти № 1 від 25.06.2014 та акт від 26.06.2014, не приймаються господарським судом як докази на підтвердження погіршення якості, оскільки такі акти складено позивачем в односторонньому порядку без дотримання зазначених вище вимог.

Правові наслідки пошкодження переданої зберігачу речі визначено статтею 951 Цивільного кодексу України, за приписами якої, збитки, завдані поклажодавцеві пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про зерно та ринок зерна" збитки, завдані поклажодавцеві втратою, нестачею чи пошкодженням зерна, відшкодовуються зерновим складом:

за втрату та нестачу зерна - у розмірі вартості втраченого або такого, що його не вистачає, зерна;

за пошкодження зерна - у розмірі суми, на яку знизилася його вартість.

Загальними підставами для настання цивільно-правової відповідальності за завдані збитки є наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність збитків; б) протиправна поведінка заподіювача; в) причинний зв'язок між збитками та протиправною поведінкою заподіювача; г) вина.

Отже, для задоволення вимоги про стягнення збитків позивачем має бути доведено наявність повного складу цивільного правопорушення.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання, що передбачено частиною другою ст. 614 Цивільного кодексу України. Крім того, відповідно до частини другої ст. 950 Цивільного кодексу України професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця.

Правила відшкодування збитків закріплені у ст. 623 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Із змісту позовної заяви, актів перерахунку вартості продукції та наведеного в поясненні від 20.01.2015 № 75-10 розрахунку вбачається, що позивач визначив розмір збитків, що складаються із суми вартості різниці в зміні маси (убуток) внаслідок відхилення від показника вологості і сміттєвої домішки (а.с. 36-41, 138-140). При розрахунку вартості позивачем використано ціну, за якою останній придбавав насіння сої у постачальника - ТОВ "Десмін", що не перевищує середню ринкову вартість насіння сої згідно висновку Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати В-805 від 27.11.2014 (а.с. 77). При цьому, позивач розрахував вартість різниці в зміні маси (убуток) внаслідок відхилення показника вологості на все насіння сої, використовуючи показник по вологості, що зафіксований лише в акті спільного визначення № 1 від 26.06.2014. Вказане, позивач пояснює тим, що результати показників по вологості, що визначені в акті спільного визначення якості № 1 від 26.06.2014, були розповсюджені за погодженням сторін на всю партію сої, що прибула зі зберігання (пояснення від 09.12.2014, а.с. 71). Господарський суд вважає такі доводи позивача необґрунтованими на підставі наступного.

В Положенні про обіг складських документів на зерно, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 27.06.2003 № 198, визначено, що партія зерна - це певна кількість одного виду та однієї якості зерна, яке приймається або відпускається з одного силосу чи складу однією транспортною одиницею.

Згідно ДСТУ 496462008 "Соя. Технічні умови." партія насіння - це певна кількість однорідного за якістю насіння сої, оформлена одним документом про якість.

З викладеного слідує, що завантажене в кожному окремому транспортному засобі насіння сої є окремою партією насіння, на кожну з якої оформлено документ про якість - посвідчення про якість зерна. Таким чином, є безпідставним застосування показника вологості, що визначено лише по одній партії насіння сої - вагон № 95351912, до насіння сої, завантаженого в інші вагони.

Також, є безпідставним проведення нарахувань збитків стосовно насіння сої, завантаженого у вагон 95344602 і в автомобільний транспорт, через не підтвердження належними доказами погіршення відповідних показників якості, так як складені по вказаним партіям насіння акти з визначення якості є односторонніми і не відповідають зазначеним вище нормативно-правовим вимогам. Крім того, господарський суд вважає безпідставним нарахування збитків по акту № 3 від 26.06.2014, оскільки розходження показника смітної домішки має місце в межах допустимих розходжень, про що вказано в самому акті, та в межах норм згідно ДСТУ 4964:2008.

На підставі наведеного та враховуючи розрахунок позивача, що наведений в актах перерахунку вартості, який співпадає з розрахунком по відповідним показникам, що наданий Зерновим складом (ТОВ "Еколінія"), є правильним наступний розрахунок:

згідно акта спільного визначення якості № 1 від 26.06.2014 зниження вологості на 1,0% та смітної домішки на 4,1% , внаслідок чого вартість різниці склала 19 408,05 грн.;

згідно акта спільного визначення якості від 26.06.2014 зниження смітної домішки на 3,2%, внаслідок чого вартість різниці склала 12 961,92 грн.;

згідно акта спільного визначення якості № 4 від 26.06.2014 зниження смітної домішки на 1,4%, внаслідок чого вартість різниці склала 5 408,97 грн.

В пункті 3.4. Договору сторонами передбачено, що у разі пошкодження, зниження якості Зерна або його частини Зерновий склад відшкодовує Поклажодавцю збитки у розмірі суми, на яку знизилась його вартість.

На підставі викладеного, враховуючи, що підтверджене матеріалами справи погіршення якості насіння сої свідчить про неналежне виконання ТОВ "Еколінія" своїх обов'язків за Договором зберігання, внаслідок чого позивачем понесено збитки у розмірі суми, на яку знизилась вартість отриманого зі зберігання насіння сої, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ТОВ "Еколінія" збитків в розмірі 37 778,94 грн. Підстави для стягнення збитків в іншій частині відсутні у зв'язку з не підтвердженням матеріалами справи зміни відповідних показників якості.

При цьому, господарський суд враховує, що підстави, що звільняють ТОВ "Еколінія" від відповідальності відповідно до приписів статті 950 Цивільного кодексу України, відповідачем не доведено.

Стосовно вимог до ПП "Альфа-Плюс" позивачем подано заяви від 09.12.2014, 13.03.2015, в яких позивач відмовився від позовних вимог до ПП "Альфа-Плюс" і просить припинити провадження у справі в цій частині.

Повноваження представника позивача, зокрема щодо відмови від позову, підтверджені довіреністю №17 від 31.12.2014 (а.с. 114).

Право позивача відмовитись від позову передбачено статтею 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заява про відмову від позову відносно відповідача І подана відповідно до частини першої ст. 78 Господарського процесуального кодексу України. У судовому засіданні до прийняття відмови позивача від позову господарський суд роз'яснив наслідки такої процесуальної дії, що у разі прийняття судом відмови позивача від позову провадження в справі в цій частині підлягає припиненню, а у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Господарський суд враховує, що дії позивача по відмові від позову є процесуальним правом і власним волевиявленням позивача, що не суперечать законодавству і не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, а тому господарський суд вважає можливим прийняти відмову позивача від позову в частині та припинити провадження у справі відносно ПП "Альфа-Плюс" на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково до ТОВ "Еколінія" в розмірі 37 778,94 грн. збитків. У задоволенні позовних вимог до ТОВ "Еколінія" в іншій частині господарський суд відмовляє згідно наведених вище підстав.

Судовий збір в його мінімальному розмірі за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача, внаслідок неправильних дій якого виник спір.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 80, 82, 84, 85, 87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Протеїн-Продакшн" до товариства з обмеженою відповідальністю "Еколінія" задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Еколінія" (02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, 2А, оф. 510, ідентифікаційний код 32013204) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Протеїн-Продакшн" (25491, м. Кіровоград, смт. Нове, вул. Ливарна, 10, ідентифікаційний код 36390340) 37778,94 грн. збитків, а також 1827,00 грн. судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

У задоволені позову в іншій частині відмовити.

Прийняти відмову товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Протеїн-Продакшн" від позову в частині позовних вимог до приватного підприємства "Альфа-Плюс" та припинити провадження у справі в цій частині.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 27.03.2015.

Суддя В.В.Тимошевська

Суддя Г.Б.Поліщук

Суддя О.Б.Шевчук