Ухвала суду № 43303741, 27.03.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

27.03.15 Справа № 904/4465/13

За заявою:приватного акціонерного товариства "Теплогенерація", м. Новомосковськ Дніпропетровської області

про розстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26 листопада 2013 року.

У справі:

за позовом дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до приватного акціонерного товариства "Теплогенерація", м. Нікополь Дніпропетровської області

про стягнення 2 994 011,86 грн.

Головуючий колегії, суддя: Євстигнеєва Н.М.

Суддя: Новікова Р.Г.

Cуддя: Юзіков С.Г.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача (заявника): не з'явився

С У Т Ь С П О Р У :

18 березня 2015 року приватне акціонерне товариство "Теплогенерація" звернулося до господарського суду із заявою, якою просить розстрочити термін виконання рішення по справі №904/4465/13 до 26 листопада 2013 року.

Заява мотивована тим, що у зв'язку з економічною кризою негайне погашення боргу є для товариства об'єктивно неможливим у зв'язку з відсутністю обігових коштів, а звернення стягнення на майно підприємства призведе до повної його зупинки. Крім того, з 01.04.2012 відповідач в період закінчення опалювального сезону з метою економії використання природного газу зупиняє турбогенератори, що виробляють електричну енергію з причин збитків та неплатоспроможності підприємства та обов'язкових оплат до Державного бюджету. Одноразове стягнення з підприємства усієї суми боргу ще більше ускладнить фінансовий стан підприємства, і, як наслідок, призведе до неможливості виплат не лише зарплати працівникам та сплати податків до бюджету, а й надовго відстрочить термін погашення боргу, та навіть зовсім може унеможливити його сплату. Враховуючи дані обставини, на сьогоднішній день сплата штрафних санкцій в такому розмірі для підприємства є об'єктивно неможливою. В разі зупинки підприємства, установи і організації промислової площадки колишнього ПАТ "НПТЗ" вимушені будуть зупинити своє виробництво, в результаті чого понесуть великі збитки внаслідок неотримання теплової та електричної енергії, також, без тепла залишаться мікрорайони міста, без опалення та гарячої води можуть залишитися лікарні, школи, професійні та технічні заклади. Більш того, міська очисна насосна каналізація міськводоканалу знаходиться на воді ПрАТ "Теплогенерація", внаслідок зупинки підприємства та недоотримання електричної енергії в м. Нікополь відбудеться техногенна катастрофа.

Позивач, дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України, у судове засідання 27.03.2015 призначене для розгляду заяви не з'явився, про день, час, місце її розгляду повідомлений належним чином.

Відповідач (заявник), приватне акціонерне товариство "Теплогенерація", у судове засідання не з'явився, 27 березня 2015 року надав до суду клопотання про відкладення розгляду заяви, мотивоване тим, що не отримав ухвали господарського суду про прийняття заяви до розгляду, а про призначення заяви про розстрочку виконання рішення по справі №904/4465/13 до розгляду отримав інформацію з інших джерел.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01 серпня 2013 вирішено розглядати справу № 904/4465/13 колегіально.

Розпорядженням виконуючого обов'язки голови господарського суду Дніпропетровської області від 05 березня 2015 року №92 у зв'язку з закінченням терміну повноважень судді Коваленко О.О., визначено склад колегії по розгляду справи № 904/4465/13 у складі трьох суддів: головуючий колегії, суддя Євстигнеєва Н.М., судді - Новікова Р.Г., Юзіков С.Г.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2013 року дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з приватного акціонерного товариства "Теплогенерація" заборгованість у розмірі 2 994 011,86 грн., з яких : 2 334 312,22 грн. - пеня; 63 559,74 грн. - інфляційні втрати; 596 139,90 грн. - 3% річних; судовий збір у розмірі - 60 000,00 грн. стягнути з відповідача.

Рішенням господарського суду від 26 листопада 2013 року позовні вимоги задоволено частково:

- стягнуто з приватного акціонерного товариства "Теплогенерація" на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" пеню в розмірі 233 431,22 грн., збитки від інфляції у сумі 63 559,74 грн., 3% річних у сумі 596 139,90 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 59 880,24грн.

- надано приватному акціонерному товариству "Теплогенерація" відстрочку виконання рішення суду в частині сплати пені у сумі - 233 431,22грн., суми від інфляції - 63 559,74грн. та трьох відсотків річних у сумі 596 139,9грн. строком на один рік.

- повернуто дочірній компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" із державного бюджету України зайво сплачений судовий збір у сумі 119 (сто дев'ятнадцять) грн. 76 коп.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17 березня 2014 року рішення господарського суду від 26 листопада 2013 року залишено без змін.

24 березня 2007 року на виконання рішення господарського суду від 26 листопада 2013 року було видано наказ №904/4465/13.

Постановою Вищого господарського суду від 11 червня 2014 року постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17 березня 2014 року залишено без змін.

18 березня 2015 року приватне акціонерне товариство "Теплогенерація" звернулося до господарського суду із заявою, якою просить розстрочити виконання рішення від 26.11.2013 по справі №904/4465/13 строком на три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР ). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Суд бере до уваги те, що п. 1 ст. 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд". Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.04 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".

За змістом ст.121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою, господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Із зазначеного вбачається, що ГПК України не містить конкретних підстав та застережень відстрочки чи розстрочки, а лише встановлює критерії, що ускладнюють виконання рішення суду.

Пунктом 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 р. № 9 (зі змінами та доповненнями) встановлено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В зв'язку з тим, що розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежить, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати як доводи позивача так і заперечення відповідача, а також дотримуватися розумно встановленого строку розстрочки.

Позивач та відповідач знаходяться в рівних економічних умовах і розстрочка виконання судового рішення на тривалий термін призведе до надання переваг відповідачу в порівнянні з позивачем, призведе до поглиблення порушення права позивача на користування грошовими коштами.

Враховуючи, що при прийнятті рішення господарським судом вже надавалась відстрочка виконання строком на один рік, наведені в заяві про розстрочку виконання рішення суду обставини не є виключними обставинами, суд не вбачає підстав задовольнити заяву відповідача.

Керуючись статтями 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви приватного акціонерного товариства "Теплогенерація" про розстрочку виконання рішення господарського суду - відмовити.

Головуючий колегії, суддя Н.М. Євстигнеєва

Суддя Р.Г. Новікова

Суддя С.Г. Юзіков