Постанова № 43303552, 27.03.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2015 р. справа №820/736/15

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Котеньов О.Г., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Лозівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1, в якому, з урахуванням уточнень, просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по сплаті єдиного податку в розмірі 1232,94 грн.

Згідно з ч.4 ст.183-2 КАС України, суддя розглядає вказану справу у порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Ухвалу суду про відкриття скороченого провадження у даній справі разом з інформацією про процесуальні права та обов'язки на адресу відповідача, зазначену у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, направлено судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який повернувся на адресу суду з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання» від 10.03.2015 року.

Керуючись приписами ч.7 ст.9 КАС України, суд застосовує ч. 11 ст. 35 КАС України, якою регламентовано, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За таких обставин суд вважає, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд даної справи в порядку скороченого провадження.

Відповідач не скористався правом, наданим ч. 3 ст. 183-2 КАС України, та у строки, визначені законом, не надав до канцелярії суду заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, зазначає наступне.

Відповідно до копії Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 10.12.2014 року ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) зареєстрована як фізична особа-підприємець з 30.01.2008 року, внесено запис №24780060002001954 від 15.07.2014 року про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за власним рішенням, місце проживання: 64107, АДРЕСА_1 (а.с.8-9).

Відповідно до наданої позивачем до суду копії корінця свідоцтва Серія Б №064880, відповідач з 15.05.2012 року був платником єдиного податку.

На підтвердження наявності у відповідача податкового боргу позивачем надано до суду наступні документи :

- копію корінця податкової вимоги від 06.03.2012 року №53 з доказами вручення відповідачу (а.с.26);

- копії Актів камеральної перевірки №140/1728/НОМЕР_1 від 28.03.2012 року з доказами вручення відповідачу, №240/1728/НОМЕР_1 від 27.04.2012 року, №442/1728/НОМЕР_1 від 25.05.2012 року, №521/1728/НОМЕР_1 від 28.08.2012 року, №664/1728/НОМЕР_1 від 22.09.2012 року з доказами вручення відповідачу та податкові повідомлення-рішення №0010761728 від 08.04.2012 року, №0011861728 від 27.04.2012 року, №0014671728 від 25.07.2012 року, №0020241728 від 05.09.2012 року, №0030451728 від 22.10.2012 року з доказами вручення відповідачу (а.с.16-25);

- копію податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця №10390 від 27.12.2012 року;

- копію рішення Первомайської міської ради Харківської області «Про встановлення ставок єдиного податку для суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб на території міста Первомайськ» №301-23/6 від 23.12.2011 року;

- облікову картку платника податків ОСОБА_1 (а.с.27-29).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з таких положень норм права.

Відповідно до п.1 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України, до першої групи суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності відносяться фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150000 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи та наданої позивачем копії заяви відповідача про застосування спрощеної системи оподаткування ОСОБА_1 відноситься до першої групи суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (а.с.10).

Відповідно до п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Відповідно до п. 296.2 ст. 296 Податкового кодексу України, платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені пунктом 295.1 статті 295 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 298.1.5 п.298.1 ст.298 Податкового кодексу України, за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених цим Кодексом для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої та п'ятої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється свідоцтво платника податку на додану вартість у порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 300.1 ст. 300 Податкового кодексу України визначено, що платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Відповідно до положень п. 56.15. ст. 56 ПК України, суми грошових зобов'язань, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, які оскаржуються платником податків, вважаються неузгодженими. Відповідно, у разі неоскарження податкових повідомлень-рішень, визначені у них суми грошових зобов'язань вважаються узгодженими та такими, що підлягають сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення (п.57.3 ст. 57 ПК України).

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Статтею 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Право керівника державної податкової служби щодо стягнення до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у судовому порядку передбачене п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України. Відповідно до п. 2 ст. 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пп. е) п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України платники податку зобов'язані: своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

Щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності відповідача за власним рішенням, суд зазначає, що відповідно до абзацу 2 п.97.3 ст.97 Податкового Кодексу України у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає наступне.

У зв'язку з наявністю у відповідача непогашеної узгодженої суми податкового зобов'язання позивачем було винесено податкову вимогу №53 від 06.03.2012 року. З моменту направлення зазначеної податкової вимоги податковий борг існував, не припиняючись, у зв'язку з чим вказана податкова вимога не втратила юридичної сили. Актами камеральної перевірки №140/1728/НОМЕР_1 від 28.03.2012 року, №240/1728/НОМЕР_1 від 27.04.2012 року, №442/1728/НОМЕР_1 від 25.05.2012 року, № 521/1728/НОМЕР_1 від 28.08.2012 року, №664/1728/НОМЕР_1 від 22.09.2012 року позивачем встановлено факт несвоєчасної сплати відповідачем узгоджених сум податкового зобов'язання.

На підставі вказаних актів позивачем винесено податкові повідомлення-рішення №0010761728 від 08.04.2012 року, №0011861728 від 27.04.2012 року, №0014671728 від 25.07.2012 року, №0020241728 від 05.09.2012 року, №0030451728 від 22.10.2012 року, які отримані відповідачем.

Спірна сума заборгованості та безперервність податкового боргу відповідача підтверджується також наявною в матеріалах справи роздруківкою картки особового рахунку, яка за правилами ст.70 КАС України є належним та допустимим доказом невиконаного податкового обов'язку з боку відповідача.

Суд зазначає, що відповідач доказів оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень, як і інших будь-яких доказів або доводів щодо спростування вимог позивача суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що позивачем надано докази наявності заборгованості відповідача перед бюджетом, належним чином здійснено заходи для стягнення податкового боргу з відповідача, які передбачені Податковим кодексом України, що є підставою для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Згідно з положеннями ч.1 ст.256 КАС України постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, виконуються негайно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 160-163, 167, 183-2, 186, 254, 256 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, 64107, АДРЕСА_1) заборгованість перед бюджетом зі сплати єдиного податку у сумі 1232 (одна тисяча двісті тридцять дві) грн 94 коп. на р/р №31518970700019, одержувач Первомайське УДКСУ у Харківській області (код 37327442), банк одержувача ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011.

Постанова, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною та підлягає негайному виконанню. Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Котеньов О.Г.