Постанова № 43303364, 27.03.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2015 р. Справа № 804/3037/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича при секретаріЛісна А.М. за участю: представника позивача представника відповідача Березнякова К.О. Чохелі Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕКОПРО" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «р» від 21.01.2015 року № 0000142203.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно дійшов висновку про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ «Прод-Ресурс» за період: серпень 2014 року, оскільки факт виконання договорів підтверджується видатковими, податковими, товарно-транспортними накладними. Позивач зазначає, що порушення ТОВ «Прод-Ресурс» податкової дисципліни та не знаходження останнього за юридичною адресою не є підставою для відмови у праві на податковий кредит. Окрім того, позивач зазначає, що взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. Також позивач наголошує на тому, що придбані у ТОВ «Прод-Ресурс» товари використанні у власній господарській діяльності позивача, а саме: виготовлення та реалізації продукції позивача на користь третіх осіб - ПП «Статус-АТ», та ТОВ «Екосвіт-Сінтез».

Ухвалою суду від 23.02.2015 року відкрито провадження у справі.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення заявлених позовних вимог, зазначаючи про нереальність правочинів укладених позивачем з ТОВ «Прод-Ресурс», з наступних причин:

- правочини укладені ТОВ «Прод-Ресурс» визнані недійсними податковим органом;

- ТОВ «Прод-Ресурс» порушує податкову дисципліну та не знаходиться на податковою адресою;

- надані товарно-транспортні накладні не містять відомостей про вантаж (не заповнені графи «документи за вантажем», «Маса брутто», «Час прибуття», «Час вибуття», «Час простою», «Підпис відповідальної особи при вантажно-розвантажувальних роботах»), не містять відомостей про автомобільного перевізника ;

- ТОВ «Прод-Ресурс» не має трудових ресурсів, основних засобів, машин та механізмів для здійснення господарської діяльності.

- адреса ТОВ «Прод-Ресурс», яка міститься у податкових накладних, не відповідає інформації з ЄДРПОУ ТОВ «Прод-Ресурс»; податкові накладні не містять розшифровку підпису особи, яка їх підписала;

- видаткові накладні не містять розшифровку підпису особи, яка від імені позивача отримала товар; позивачем під час перевірки не надано книгу обліку виданих довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

З 18.12.2014 року по 22.12.2014 року відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з ТОВ «Прод-Ресурс» за серпень 2014 року.

За наслідками вищевказаної перевірки складно Акт від 22.12.2014 року № 3691/04-65-22-03/38528428.

У вищевказаному акті відповідачем зроблено висновок про не спрямованість правочинів позивача з ТОВ «Прод-Ресурс» на настання правових наслідків.

Висновок відповідача щодо нікчемності правочинів обґрунтовується наступним:

- правочини укладені ТОВ «Прод-Ресурс» визнані недійсними податковим органом;

- ТОВ «Прод-Ресурс» порушує податкову дисципліну та не знаходиться на податковою адресою;

- надані товарно-транспортні накладні не містять відомостей про вантаж (не заповнені графи «документи за вантажем», «Маса брутто», «Час прибуття», «Час вибуття», «Час простою», «Підпис відповідальної особи при вантажно-розвантажувальних роботах»), не містять відомостей про автомобільного перевізника ;

- ТОВ «Прод-Ресурс» не має трудових ресурсів, основних засобів, машин та механізмів для здійснення господарської діяльності.

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято та направлено позивачу податкове повідомлення - рішення форми «р» від 21.01.2015 року № 0000142203, яким збільшено позивачу грошове зобов'язання з ПДВ на суму 18 014,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 4503,50 грн.

Суд не погоджується з висновками відповідача зробленим у Акті від 22.12.2014 року № 3691/04-65-22-03/38528428 щодо не спрямованості правочину, який укладено позивачем з ТОВ «Прод-Ресурс» на настання правових наслідків, у зв'язку з наступним.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну , повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3. встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

5. встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

Також у вищевказаному листі Вищого адміністративного суду України зазначено, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) право чинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Оцінуватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Таким чином, судом відхиляються доводи відповідача про те, що правочин укладений позивачем з ТОВ «Прод-Ресурс» є нікчемним через те, що за ланцюгом між попередніми контрагентами ТОВ «Прод-Ресурс» правочини визнані податковим органом нікчемними, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Крім того, відповідач не надав суду беззаперечних доказів того, що не виконання контрагентами ТОВ «Прод-Ресурс» своїх договірних зобов'язань, мало наслідком безтоварність операцій між позивачем та ТОВ «Прод-Ресурс»

Суд також зазначає, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит порушення податкової дисципліни, вчинені ТОВ «Прод-Ресурс» (аналогічну позицію займає Верховний Суд України у постанові від 13.01.2009 року, номер судового рішення в ЄДРСР - 3060678) та не знаходження ТОВ «Прод-Ресурс» за юридичною адресою.

Отже, судом підлягає дослідженню факт реальності господарської операції між позивачем та ТОВ «Прод-Ресурс».

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Прод-Ресурс» укладено договір поставки № 0108-14 від 01.08.2014 року, у відповідності до умов якого ТОВ «Прод-Ресурс» зобов'язувались поставити товари, а позивач зобов'язався їх оплатити.

Факт поставки ТОВ «Прод-Ресурс» позивачу товарів підтверджується видатковими накладними № 000386 від 01.08.2014 року, № 000008 від 01.08.2014 року, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Судом під час розгляду справи встановлено, що вказані документи відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Судом встановлено, що ТОВ «Прод-Ресурс» виписало позивачу податкові накладні № 386 від 01.08.2014 року та № 8 від 01.08.2014 року, копії яких знаходяться у матеріалах справи, та які оформлені у відповідності до норм Податкового кодексу України.

У відповідності до відомостей з офіційного сайту Державної фіскальної служби України свідоцтво платників ПДВ ТОВ «Прод-Ресурс» анульовано 06.01.2015 року.

Тобто станом на день здійснення господарських операцій з позивачем ТОВ «Прод-Ресурс» було платником ПДВ та вправі було виписувати податкові накладні.

Судом на підставі спеціального витягу з ЄДРПОУ встановлено, що ТОВ «Прод-Ресурс» зареєстрована як юридичні особи.

Тобто на момент здійснення з позивачем господарських ТОВ «Прод-Ресурс» було юридичною особою.

Факт транспортування товару від ТОВ «Прод-Ресурс» до позивача підтверджується копіями товарно-транспортних накладних від 01.08.2014 року, які знаходяться у матеріалах справи.

Транспортний засіб вказаний у товарно-транспортній накладній належить на праві власності фізичній особі ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, яке знаходиться у матеріалах справи. Вказана вище фізична особа зазначена в якості водія у товарно-транспортних накладних від 01.08.2014 року.

Також судом встановлено, що пункт розвантаження, який вказаний у товарно-транспортних накладних: Дніпропетровськ, вул. Краснозаводська, 68.

Судом встановлено, що за вказаною вище адресою позивач орендує складські приміщення, що підтверджується копією договору оренди від 01.10.2013 року № 22, який укладено між позивачем та ТОВ «Дніпропетровський приладобудівний завод», копія якого знаходиться у матеріалах справи.

Згідно спеціального витягу з ЄДРПОУ та висновків санітарно-епідеміологічної експертиз, копії яких знаходяться у матеріалах справи, судом встановлено, що основним видом діяльності позивача є виробництво парфумних і косметичних засобів.

Товар отриманий позивачем від ТОВ «Прод-Ресурс» був використаний позивачем у власній господарській діяльності, а саме: виготовлення та реалізації продукції позивача на користь третіх осіб - ПП «Статус-АТ», та ТОВ «Екосвіт-Сінтез», що підтверджується копіями видаткових накладних, що знаходяться у матеріалах справи.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 року «Щодо підтвердження даних податкового обліку» документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Згідно листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» судам слід ураховувати, що для підтвердження права платника податку на формування витрат та/або податкового кредиту з податку на додану вартість достатньо наявності мети використання товарів та послуг, що ним придбані, незалежно від фактичних результатів такого використання.

У інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 28.03.2014 № 375/11/14-14 зазначено універсальний принцип розгляду податкових спорів, а саме: перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою. Подібні правила судам варто застосовувати не лише щодо спірних рішень контролюючих органів, а також і при здійсненні оцінки належності первинних документів, податкових накладних, документів податкової звітності, що подається платниками податків тощо.

На підставі викладеного судом відхиляються доводи відповідача про те, що недоліки у оформленні товарно-транспортних, видаткових та податкових накладних можуть слугувати підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит.

Суд також зазначає, що адреса ТОВ "Прод-Ресурс", яка вказана у податкових накладних, які видані позивачу, повінстю відповідає відомостям, які містилися у ЄДРПОУ станом на 01.08.2014 року, що підтверджується спеціальним витягом з ЄДРПОУ станом на 01.08.2014 року.

На підставі викладеного судом встановлено рух активів від ТОВ «Прод-Ресурс» до позивача за договором поставки.

У зв'язку з викладеним оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «р» від 21.01.2015 року № 0000142203.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лекопро» судовий збір у розмірі 182,70 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 27 березня 2015 року

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 27.03.2015 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді С.В. Златін С.В. Златін Р.Ю. Ричка