Постанова № 43303356, 26.02.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2015 р. Справа № 805/367/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хохленкова О. В.,

розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Костянтинівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області до ФОП ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати за землю з фізичних осіб в розмірі 10702,34 грн.,

В С Т А Н О В И В :

Костянтинівська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 10702,34 грн.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач станом на 15.01.2015 року має заборгованість перед бюджетом з орендної плати за землю в розмірі 10702,34 грн., яка обліковується на особовому рахунку відповідача.

Представник позивача у судове засідання не з'явився. Був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи. Надав суду клопотання про розгляд справи в його відсутність. Позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи.

Відповідно до ч.4 ст.33 КАС України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою її місцезнаходження, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Згідно ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши матеріали справи та додатково надані позивачем документи, суд встановив наступне.

Позивач - Костянтинівська об'єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Донецькій області є юридичної особою, код ЄДРПОУ 38692324 та суб'єктом владних повноважень.

Відповідач - фізична особа підприємець ОСОБА_1 зареєстрований реєстраційною службою Костянтинівського міськрайонного управління юстиції Донецької області 11.06.2009 року (а.с.6-7).

ОСОБА_1 взятий на облік до Костянтинівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області 12.06.2009 року згідно з довідкою форми № 4 - ОПП від 09.12.2014 року (а.с.17).

Згідно з Договором оренди землі від 03.12.2007 року відповідач взяв в Костянтинівської районної державної адміністрації земельну ділянку площею 1,9429 га та зобов'язаний сплачувати за оренду цієї земельної ділянки 1025 грн. 60 коп. (а.с.10-11).

Відповідно до Договору оренди землі від 25.07.2007 року відповідач взяв у Новодмитрівської сільської ради земельну ділянку площею 0,4152 га та зобов'язаний сплачувати за оренду цієї земельної ділянки 1341 грн. 00 коп. (а.с.13-14).

З картки особового рахунку відповідача вбачається що на 31.10.2014 року він має заборгованість зі сплати орендної плати за землю в сумі 6274,66 грн. та 4427,68 грн. відповідно, що разом складає 10702,34 грн. (а.с.15-16).

Податковим повідомленням - рішенням форми «Ф» № 2069-15 від 09.06.2014 року визначено суму податкового зобов'язання відповідача в сумі 6777,33 грн. Це податкове повідомлення - рішення відповідач отримав особисто 18.06.2014 року (а.с.9)

Податковим повідомленням - рішенням форми «Ф» № 2234-15 від 09.06.2014 року визначено суму податкового зобов'язання відповідача в сумі 4928,84 грн. Це податкове повідомлення - рішення відповідач отримав особисто 18.06.2014 року (а.с.12)

Також позивач сформував податкову вимогу форми «Ф» від 08.10.2014 року № 312-25 на суму 11962,72 грн. яку направив до відповідача рекомендованим листом (а.с.8)

Позивач зазначав, що прийняті ним заходи, направлені на погашення наявної суми боргу відповідача не призвели до позитивних результатів, що стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про стягнення з відповідача наявної суми боргу.

Враховуючи вищезазначене, позивач просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості з земельного податку фізичних осіб у розмірі 10702,34 грн.

Доказів сплати зазначеного боргу суду не надано.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У пункті 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу» зазначено, що Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції - подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Підпунктом 14.1.136. пункту 14.1. статті 14 Податкового Кодексу визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1. статті 14 зазначеного Кодексу податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 20.1.18. пункту 20.1. статті 20 зазначеного Кодексу, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 41.5. статті 41 Податкового кодексу України передбачено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Підпунктом п. 15.1 статті 15 Податкового Кодексу визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до підпункту п. 63.1 статті 63 Податкового Кодексу облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до підпункту 16.1.4 п.16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України платників податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового Кодексу України Контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до підпункту 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

Згідно з підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 286.2. статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, як визначено в пункті 287.3 статті 287 Податкового кодексу України.

Таким чином, судом встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість з орендної плати за землю у 10702,34 грн.

З огляду на зазначене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в них позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного та керуючись ст. 67 Конституції України, Податковим кодексом України, Законом України «Про державну податкову службу», ст.ст. 7 -12, 69-72, 94, 122-163, 254, 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Костянтинівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати за землю з фізичних осіб в розмірі 10702,34 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1, 85114, АДРЕСА_1) на користь державного бюджету (код платежу 13050500) УДКС у м. Костянтинівка, банк ГУДКСУ у Донецькій області, код ЄДРПОУ 34686631, МФО 834016 податковий борг з орендної плати за землю з фізичних осіб в сумі 10702 (десять тисяч сімсот дві) гривні 34 копійки.

Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Скарга подається на ім'я Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Хохленков О.В.