Рішення № 43303248, 27.03.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 731/37/14 Провадження № 22-ц/795/521/2015 Категорія - цивільнаГоловуючий у I інстанції - Семенченко О. М. Доповідач - Шарапова О. Л.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіШарапової О.Л.суддів:Литвиненко І.В., Страшного М.М.при секретарі:Нечасному О.Л.за участю:ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_8 та ОСОБА_5 на рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 28 січня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання права спільної сумісної власності на майно та визнання частково недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку та за зустрічним позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя,-

в с т а н о в и в:

В січні 2014 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати житловий будинок з господарськими спорудами в АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю його та ОСОБА_8; визнати за ним право власності на 16/100 частини вказаного житлового будинку з господарськими спорудами; визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими спорудами, що розташований в АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_10 та ОСОБА_9 25 листопада 2014 року, в частині продажу 16/100 частини даного житлового будинку з господарським спорудами.

Позовні вимоги мотивував тим, що з 08 серпня 2008 року по 09 вересня 2013 року він перебував з ОСОБА_8 у зареєстрованому шлюбі. Відповідачці на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 12 серпня 2009 року належав житловий будинок з надвірними будівлями за адресою : АДРЕСА_1. Під час їх спільного проживання ним за власні кошти та кошти його матері в будинку були зроблені істотні покращення та поліпшення а саме: проведено перебудову будинку шляхом його реконструювання, переобладнано електромережу з двох фазного лічильника на трьохфазний, закуплено 5 кубічних метра деревини соснової породи, 120 листів шиферу, яким було перекрито дах будинку та гараж, перероблено опалення в будинку, добавлено секції до батарей, придбано та встановлено новий опалювальний котел та насос для опалення, придбано 70 кв. м. (70 листів розміром 1мх1м) пінопласту, яким зсередини утеплено стіни в будинку, також для утеплення будинку було придбано сітку, сатенгіпс, поклеєно в кімнатах на стінах та стелі шпалери та оздоблено багетами, поштукатурено стелю, перероблено всю підлогу шляхом утеплення за допомогою стеродуру та перекрито ЮСБ плитами, встановлено вісім пластикових вікон, утеплений коридор зсередини, замінено усі розетки та вимикачі, замінено електропроводку, будинок оздоблено сайдингом, встановлено нову газову колонку, перероблено водовідведення шляхом заміни непридатних труб на пластикові приблизно 20 метрів, замінено два каналізаційних люки, збудований літній душ та літні прибудови з металевого корпусу та обшиті шифером, перегородки з цегли, стелажі, забетоновано в сараї підлогу, підшито стелю плоским шифером, збудовано металеві літні загони для худоби та птиці, утеплено курник, викопано яму для буряка глибиною до 5 метрів та зверху зроблено навіс, зроблено відмостку з бетону біля будинку, під'їзд до гаража вимощено з 4-х бетонних опор. Згідно з висновком будівельно-технічної експертизи ринкова вартість житлового будинку № АДРЕСА_1 на момент проведення експертизи становить 161 603 грн., а ринкова вартість до проведення будівельних робіт - 108 871 грн., тобто, з урахуванням приписів ст.. 62 Сімейного кодексу України, спільною сумісною власністю подружжя слід визнати 32/100 частини спірного будинку з господарсько-побутовими будівлями, а його частка становить 16/100 частини від усього житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями. Відповідачка без його згоди провела відчуження всього домоволодіння, а тому такий правочин щодо продажу 16/100 частин будинку з спорудами є недійсним.

Рішенням Варвинського районного суду від 28 січня 2015 року ОСОБА_5 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_8 просить змінити мотивувальну частину рішення суду, виключивши з неї наступне: ринкова вартість житлового будинку № АДРЕСА_1 станом на момент проведення експертизи складає 161 603 грн.; ринкова вартість цього будинку до проведення ремонтно-будівельних робіт складає 108 871 грн.; вартість ремонтно-будівельних робіт, виконаних в житловому будинку за період з серпня 2008 року на день проведення експертизи становить 52 732 грн.; участь ОСОБА_5 у покращенні житлового будинку дає йому право на відшкодування витрат на ремонтно-будівельні роботи, а тому на його користь може бути стягнуто 26 366 грн., тобто половина суми, яку було затрачено на проведення будівельно-ремонтних робіт подружжя ОСОБА_5; в період шлюбу сторони спільно провели будівельно-ремонтні роботи в будинку.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що висновок суду в оскаржуваній частині є незаконним. Апелянт посилається на те, що житловий будинок по АДРЕСА_1 є головною річчю, а всі господарські споруди є приналежністю головної речі, тобто висновок експерта є незаконним, оскільки в дослідницькій частині при визначенні вартості житлового будинку витратним методом експерт зазначив, що ринкова вартість будинку становить 235 863 грн., а в підсумковій частині експерт зазначає, що ринкова вартість будинку становить 161603 грн. Апелянт вказує на те, що у висновку експерта відсутня дослідницька частина щодо ринкової вартості житлового будинку без проведених поліпшень, а експерт лише відрахував від ринкової вартості домоволодіння вартість проведених робіт. Апелянт зазначає, що при визначенні вартості проведених будівельних робіт експертом завищена кількість використаного герметику, кількість використаного сайдингу, безпідставно визначені витрати по прокладанню та встановленню вмикачів, збільшена кількість використаного пінопласту, теплоізоляційного пінопласту, безпідставно визначені витрати по встановленню опалення та водопостачання будинку, безпідставно враховані транспортні послуги в сумі 712.03 грн. та загально складські витрати в сумі 773.97 грн. Апелянт посилається на те, що суд безпідставно не долучив до матеріалів справи локальний кошторис в цінах на грудень 2011 року, виконаний інженером-проектувальником на запит адвоката. Апелянт вказує на те, що сайдингом оздоблений не увесь будинок, а лише фронтони; в будинку встановлено сім метало пластикових вікон, а не 8; улаштування вимощення проведено площею 0.5 куб.м., а не навколо всього будинку. Апелянт зазначає, що металопластикові вікна, шифер, цвяхи шиферні, само різи та цвяхи, ЮСБ, стеродур, сайдинг, саморізи було придбані за кошти сина ОСОБА_8 - ОСОБА_11, який був допитаний як свідок та ці обставини підтвердив.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду є незаконним. Апелянт посилається на те, що за час перебування з відповідачкою у зареєстрованому шлюбі ними за спільні сімейні кошти та за його особисті кошти був значно покращений та істотно збільшився у своїй вартості житловий будинок, який належав ОСОБА_8 Апелянт вказує на те, що згідно висновку будівельно-технічної експертизи вартість ремонтно-будівельних робіт, виконаних в житловому будинку АДРЕСА_1 за період з серпня 2008 року на день проведення експертизи становить 52 732 грн., тобто спільною сумісною власністю подружжя слід визнати 32/100 частини спірного будинку з господарсько-побутовими будівлями, а його частка становить 16/100 частини від усього житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями. Апелянт зазначає, що відповідачка без його згоди провела відчуження всього домоволодіння, а тому такий правочин щодо продажу 16/100 частин будинку є недійсним.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 08 серпня 2008 року.

ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 12 серпня 2009 року державним нотаріусом Прилуцької міської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за № 1-2715, належав на праві власності житловий будинок з надвірними спорудами за адресою : АДРЕСА_1. На час отримання свідоцтва про право на спадщину за законом вказаний житловий будинок мав загальну площу 70.5 кв.м., з яких житлова становила 47.1 кв.м., з господарських споруд були сарай «Б-1», погріб «Пг-1», огорожа «1».

Рішенням Варвинського районного суду від 09 вересня 2013 року, яке набрало законної сили, шлюб між сторонами розірваний.

25 листопада 2013 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 був укладений договір купівлі-продажу житлового будинку, згідно з яким ОСОБА_8 передала, а ОСОБА_9 прийняв у власність житловий будинок з надвірними спорудами за адресою : АДРЕСА_1. На час укладання договору купівлі-продажу вказаний житловий будинок мав загальну площу 70.5 кв.м., з яких житлова становила 47.1 кв.м., з господарських споруд були сарай «Б-1», погріб «Пг-1», огорожа «1», гараж «б-1», ворота «2». Гараж "б-1" збудований у 1986 році, що не оспорювалось в хоі розгляду спраив.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, за час перебування в зареєстрованому шлюбі, сторони провели певні будівельно-ремонтні роботи у будинку по АДРЕСА_1, але ці покращення не є істотними, тобто відсутні підстави як для визнання нерухомого майна об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, відсутні підстави для визнання частково недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку; участь позивача у покращенні житлового будинку дає йому право на відшкодування затрат в розмірі 26 366 грн.

Проте, з таким висновком частково не погоджується апеляційний суд, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 62 Сімейного кодексу України якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилось у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно в разі спору може бути визнане за рішенням суду об»єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Як вбачається з матеріалів справи, житловий будинок з надвірними спорудами за адресою : АДРЕСА_1 збудовані в 70-80-х роках минулого століття. До реєстрації шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 вказаний будинок був електофікований, газифікований, в будинку була облаштована система водопостачання та водовідведення, була облаштована система опалення, що не оспорювалось в ході розгляду справи та підтверджується письмовими доказами по справі.

В період шлюбу сторони спільно провели реконструкцію даху будинку, частина будинку оздоблена сайдингом, замінено вісім дерев»яних рам на металопластикові, утеплені стіни та підлога будинку, поклеєні шпалери, проведено реконструкцію систем опалення та водопостачання і водовідведення, облаштована відмостка біля будинку, проведений ремонт електричної мережі. Вказані обставини підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та товарними чеками і накладними на придбання будівельних матеріалів ( т.1 а.с. 34, 212, 213), які надані позивачем.

Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи № С-159 від 22 червня 2014 року ринкова вартість домоволодіння № АДРЕСА_1 на момент проведення експертизи становить 235 863 грн., в тому числі ринкова вартість житлового будинку № АДРЕСА_1 на момент проведення експертизи становить 161603 грн.; ринкова вартість житлового будинку № АДРЕСА_1 до проведення ремонтно-будівельних робіт за період з серпня 2008 року , виходячи з ціни на день проведення експертизи, становить 108 871 грн. ; за даними проведеного обстеження та матеріалів справи вартість ремонтно-будівельних робіт, виконаних в житловому будинку № АДРЕСА_1 за період з серпня 2008 року , на день проведення експертизи становить 52 732 грн.

Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд приходить до висновку, що за період шлюбу загальна та житлова площа житлового будинку по АДРЕСА_1 не збільшилися; ще до реєстрації шлюбу будинок був газифікований та електрофікований, була облаштована система опалення та водопостачання і водовідведення, а під час шлюбу проводилися роботи по реконструкції систем опалення, водопостачання і водовідведення; вартість всіх проведених поліпшень від загальної вартості житлового будинку з надвірними спорудами становить лише 22 % ( 235863 грн. / 100% = 52732 грн./Х. Х = 22%), тобто відсутнє істотне збільшення у вартості нерухомого майна.

За таких обставин, апеляційний суд знаходить, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що за час перебування в зареєстрованому шлюбі, сторони провели певні будівельно-ремонтні роботи у будинку по АДРЕСА_1, але ці покращення не є істотними, тобто відсутні підстави для визнання нерухомого майна об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, а також відсутні підстави для визнання частково недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку.

Доводи апелянта ОСОБА_18 про те, що за час перебування з відповідачкою у зареєстрованому шлюбі був значно покращений та істотно збільшився у своїй вартості житловий будинок, який належав ОСОБА_8, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки такі доводи не узгоджуються з письмовими доказами по справі.

Доводи апелянта ОСОБА_5 про те, що вартість ремонтно-будівельних робіт, виконаних в житловому будинку АДРЕСА_1 становить 52 732 грн., тобто спільною сумісною власністю подружжя слід визнати 32/100 частини спірного будинку з господарсько-побутовими будівлями, а його частка становить 16/100 частини від усього житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки житловий будинок є головною річчю, а господарські споруди є приналежністю головної речі, тобто вартість проведених поліпшень слід рахувати від загальної вартості житлового будинку з господарськими спорудами і розмір таких поліпшень становить 22 % від вартості всього домоволодіння.

Доводи апелянта ОСОБА_8 про те, що висновок експерта є незаконним, оскільки в дослідницькій частині при визначенні вартості житлового будинку витратним методом експерт зазначив, що ринкова вартість будинку становить 235 863 грн., а в підсумковій частині експерт зазначає, що ринкова вартість будинку становить 161603 грн. , апеляційний суд вважає безпідставними, виходячи з наступного. Як вбачається з висновку судової будівельно-технічної експертизи № С-159 від 22 червня 2014 року, розрахунок ринкової вартості житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 проводився як за допомогою порівняльного підходу, так і за допомогою витратного підходу. При цьому експерт зазначив, що за допомогою порівняльного методу має бути визначена вартість домоволодіння в цілому, а за допомогою витратного підходу можливо визначити вартість кожної окремої будівлі. При цьому експерт також зазначив, що вартість житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 становить 235 863 грн., в тому числі вартість житлового будинку 161603 грн.

Доводи апелянта ОСОБА_8 про те, що експерт не проводив досліджень щодо вартості проведених будівельно-ремонтних робіт протирічать письмовим доказам по справі, оскільки до висновку експерта додані локальні кошториси як на проведені будівельні роботи, так і на використані при цьому будівельні матеріали.

Доводи апелянта про те, що у висновку експерта відсутня дослідницька частина щодо ринкової вартості житлового будинку без проведених поліпшень, а експерт лише відрахував від ринкової вартості домоволодіння вартість проведених робіт, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки такі доводи є довільним тлумаченням правових норм.

Доводи апелянта ОСОБА_8 про те, що при визначенні вартості проведених будівельних робіт експертом завищена кількість використаного герметику, кількість використаного сайдингу, кількість використаного пінопласту та теплоізоляційного пінопласту, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки апелянт не має спеціальних знань і такі доводи апеляційної скарги є припущеннями, на яких не може ґрунтуватися судове рішення.

Доводи апелянта ОСОБА_8 про те, що при визначенні вартості проведених будівельних робіт експертом безпідставно визначені витрати по прокладанню та встановленню вмикачів, безпідставно визначені витрати по встановленню опалення та водопостачання будинку, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки на вирішення експерта ставилося питання про визначення вартості всіх проведених у житловому будинку ремонтно-будівельних робіт; дослідження експертом проводилося як за даними обстеження, так і за матеріалами справи; під час шлюбу сторони спільно провели реконструкцію систем опалення та водопостачання і водовідведення, що підтверджується показаннями свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17

Доводи апелянта ОСОБА_8 про те, що експертом безпідставно враховані транспортні послуги в сумі 712.03 грн. та загально складські витрати в сумі 773.97 грн., апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки ці витрати обгрунтовано враховані саме у вартості будівельних матеріалів, які придбавались для проведення будівельно-ремонтних робіт.

Доводи апелянта ОСОБА_8 про те, що суд безпідставно не долучив до матеріалів справи локальний кошторис в цінах на грудень 2011 року, виконаний інженером-проектувальником на запит адвоката, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки вартість нерухомого майна та вартість проведених поліпшень має визначатися на час розгляду справи. Крім того, інженер-проектувальник, який виконав даний локальний кошторис до участі у справі як спеціаліст не залучався.

Доводи апелянта ОСОБА_8 про те, що сайдингом оздоблений не увесь будинок, а лише фронтони; в будинку встановлено сім метало пластикових вікон, а не 8; улаштування вимощення проведено площею 0.5 куб.м., а не навколо всього будинку, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки при проведенні експертного дослідження експертом визначений фактичний об»єм проведених будівельно-ремонтних робіт та їх вартість.

Доводи апелянта ОСОБА_8 про те, що металопластикові вікна, шифер, цвяхи шиферні, само різи та цвяхи, ЮСБ, стеродур, сайдинг, саморізи було придбані за кошти сина ОСОБА_8 - ОСОБА_11, який був допитаний як свідок та ці обставини підтвердив, апеляційний суд до уваги не приймає, виходячи з наступного. Законодавством встановлена презумція права спільної сумісної власності подружжя. В ході апеляційного розгляду справи представник ОСОБА_8 пояснив, що син ОСОБА_8 - ОСОБА_11 членом сім»ї подружжя ОСОБА_8 не був та мешкав окремо; угода про створення спільної власності між подружжям ОСОБА_8 та ОСОБА_11 не укладалася; ОСОБА_11 надавав матері допомогу безоплатно. В матеріалах справи наявні товарний чек від 17 лютого 2010 року та накладна від 17 лютого 2010 року про придбання ОСОБА_5 8 металопластикових вікон; в матеріалах справи також наявна накладна від 11 листопада 2010 року про придбання ОСОБА_11 7 металопластикових вікон. За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що саме за спільні кошти ОСОБА_8 та ОСОБА_5 в лютому 2010 року було придбано 8 металопластикових вікон, які були використані при проведенні ремонтних робіт. Крім того, надані на ім.»я ОСОБА_11 товарні чеки на придбання у період з листопада 2010 року по квітень 2012 року металопластикових вікон та будівельних матеріалів ( т. 1 а.с. 120, 121) не є доказом того, що вказані матеріали були використані при проведенні ремонтно-будівельних робіт в будинку по АДРЕСА_1.

Разом з тим, апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що участь позивача у покращенні житлового будинку дає його право на відшкодування затрат саме в розмірі 26 366 грн.. виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 позовні вимоги про стягнення витрат у покращенні житлового будинку по АДРЕСА_1 не заявлялися, а розмір цих витрат визначається на час розгляду відповідного позову.

При зверненні з апеляційною скаргою ОСОБА_5 сплатив судовий збір в сумі 132 грн., а мав сплати судовий збір в сумі 310.49 грн. ( 188.69 грн. за вимогами майнового характеру та 121.8 грн. за вимогами немайнового характеру), а тому з позивача слід достягнути судовий збір в сумі 178.49 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, 313, 316, 317 ЦПК України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_8 - задовольнити частково.

Рішення Варвинського районного суду від 28 січня 2015 року - змінити в частині мотивів відмови у задоволенні позову.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь державного бюджету м. Чернігова судовий збір в сумі 178 грн. 49 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: