Рішення № 4330313, 09.07.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.09 Справа№ 6/143

За позовом: Прокурора Личаківського району м. Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго”, м.Львів

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства будматеріалів “Львівбудматеріали –Головне підприємство”, м.Львів

про: стягнення 45681грн. 39коп.

Суддя Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.

Представники:

від прокуратури: Шубка К.П.

від позивача: Бекерська О.І.

від відповідача: не з’явився

Представникам сторін, які з’явилися в судове засідання, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов’язки, зокрема, права заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області прокурором Личаківського району м.Львова подано позов в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго” до Відкритого акціонерного товариства будматеріалів “Львівбудматеріали –Головне підприємство” про стягнення 42781грн. 18коп. вартості фактично спожитої теплової енергії та приєднаного теплового навантаження, 1439грн. 48коп. пені, 248грн. 11коп. 3 % річних та 1212грн. 62коп. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 22.06.2009р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 09.07.2009р.

В судовому засіданні представники прокуратури та позивача позовні вимоги підтримали повністю.

Відповідач в судове засідання не з'явився, письмового пояснення на позов не подав, причин неявки та невиконання вимог суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №4434520 від 25.06.2009р.

Господарському суду пред`явлено достатньо матеріалів, що дає можливість відповідно до ст.75 ГПК України розглянути позов при відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та прокуратури, суд встановив:

01.05.2003р. між ЛМКП „Львівтеплоенерго” та Відкритим акціонерного товариства будматеріалів “Львівбудматеріали-Головне підприємство” укладено договір № 595/Л про постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до якого позивач зобов”язувався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач (споживач) отримувати та оплачувати до 15 числа місяця, наступного за звітним енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії. Розрахунковим періодом є календарний місяць (п.п. 1, 6.2-6.3 договору).

Рішеннями виконавчого комітету Львівської міської ради № 1189 від 20.10.2006р. (з наступними змінами), а також № 930 від 02.09.2008р. (з наступними змінами) встановлено тарифи на теплову енергію для опалення та гарячого водопостачання.

Станом на червень 2009р. відповідачем в повному обсязі оплату за використану фактично спожиту теплову енергію та приєднане теплове навантаження не здійснено, заборгованість складає 42781грн.18коп.

В зв”язку з невиконанням споживачем зобов'язань щодо своєчасної та повної плати вартості спожитої теплової енергії, відповідно до ст. 25 Закону України “Про теплопостачання”, п. 7.2.3. договору, відповідачу нараховано пеню в сумі 1489грн. 48коп. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, а також, згідно ст.625 ЦК України, 3 % річних від простроченої суми в розмірі 248грн.11коп. за період з березня 2009р. по травень 2009р. та інфляційні втрати за вказаний період в розмірі 1212грн. 62коп.

При винесенні рішення у даній справі, суд керувався наступним:

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України, передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням, встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об’єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідачем при наданому йому праві та можливостях не подано заперечення стосовно заявлених вимог та доказів погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню повністю.

Судові витрати покладаються на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст.525,526,625 ЦК України, ст.ст.193, 229, 230, 231, 343 ГК України, ст.ст.33,43,49,75, 82,84 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства будматеріалів “Львівбудматеріали –Головне підприємство”, м.Львів, вул.Б.Котика, 7 (ідентифікаційний код 00291084) на користь Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго”, м.Львів, вул.Д.Апостола, 1 (ідентифікаційний код 05506460) 42781грн. 18коп. вартості фактично спожитої теплової енергії та приєднаного теплового навантаження, 1439грн. 48коп. пені, 248грн. 11коп. 3 % річних та 1212грн. 62коп. інфляційних втрат.

Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства будматеріалів “Львівбудматеріали –Головне підприємство”, м.Львів, вул.Б.Котика, 7 (ідентифікаційний код 00291084) в доход державного бюджету 456грн. 81коп. державного мита та 312грн. 50коп. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Суддя