Ухвала суду № 43303098, 26.03.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц/791/515/14р. Головуючий в 1 інстанції :

Булах Є.М.

Категорія 45 Доповідач : Бездрабко В.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015року березня місяця 26 дня колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого : Бездрабко В.О.

Суддів : Приходько Л.А.

Борка А.Л.

при секретарі : Сидоренко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 16 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа Херсонська міська рада про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

в с т а н о в и л а :

У лютому 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що він є співвласником 61/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1.

Згідно ухвали Суворовського районного суду м.Херсона від 26 березня 2012року між співвласниками домоволодіння визначений порядок користування земельною ділянкою, відповідно до якого йому виділено у користування земельну ділянку, яка межує із домоволодінням відповідачів, які в ході проведення ремонтних робіт здійснили самочинну прибудову, частина якої знаходиться на належній йому земельній ділянці, що унеможливлює її використання.

Позивач просив усунути йому перешкоди у користуванні землею, шляхом зобов'язання відповідачів, як співвласників домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, знести самочинно збудовані прибудови на земельній ділянці, що перебуває у його користуванні та привести земельну ділянку у первісний стан.

Рішенням Суворовського районного суду м.Херсона від 16 грудня 2014 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення заявлених ним позовних вимог.

Заслухавши доповідача, осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.152 ч.2, 3 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю. Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, у тому числі, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчинення дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що згідно договорів дарування від 09 листопада 2007року та 06 квітня 2011 року ОСОБА_3 на праві власності належить 61/100 частина домоволодіння АДРЕСА_1

Згідно рішення Херсонського міськвиконкому №569 від 27 липня 1955 року співвласникам домоволодіння була надана у користування земельна ділянка загальною площею 646,7 кв м.

Ухвалою Суворовського районного суду м.Херсона від 26 березня 2012року затверджена мирова угода між співвласниками домоволодіння щодо реального поділу житлового будинку та визначення порядку користування земельною ділянкою, за якою у користування ОСОБА_3 виділена земельна ділянка площею 408,0 кв м.

Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 є співвласники домоволодіння АДРЕСА_2 та суміжними землекористувачами.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №041/2014 від 28 серпня 2014року встановлено, що належні відповідача будівлі літ. «а», «а1» частково розташовані на земельній ділянці домоволодіння по АДРЕСА_1 Частковий захват земельної ділянки під спорудами становить 5,8 кв м та площа мостіння складає 13,3 кв м.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що належні ОСОБА_5 та ОСОБА_4 спірні споруди літ. «а», «а1» не є самочинними у розумінні вимог ст.376 ЦК України, оскільки згода на їх будівництво надавалася попередніми власниками домоволодіння АДРЕСА_1 у м.Херсоні та вважаються узаконеними відповідно до вимог діючого законодавства.

Колегія суддів, враховуючи зібрані у справі докази та дослідивши матеріали витребуваної інвентарної справи на домоволодіння АДРЕСА_1 у м. Херсоні, погоджується з висновком суду першої інстанції.

Встановлено, що рішенням Суворовської районної ради у м.Херсоні від 10 грудня 1982 року, №764/30 спірні споруди були узаконенні, а відтак доводи апеляційної скарги про те, що ці споруди вважаються самочинним будівництвом є безпідставними.

В суді апеляційної інстанції представник позивача наполягав на знесенні відповідачами самовільно облаштованого вздовж споруд мостіння, проте, такі вимоги колегія суддів оцінює критично, оскільки мостіння є невід'ємним елементом самої споруди і не може бути відокремленим від єдиного об'єкту, згода на будівництво якого надавалася попередніми землекористувачами ділянки.

Крім того, з досліджених матеріалів інвентарної справи на домоволодіння позивача вбачається, що органом місцевого самоврядування або органом влади з питань земельних ресурсів не встановлювалися межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) та не відбулося їх закріплення межовими знаками, а тому суд обґрунтовано зазначив про неможливість встановлення факту порушення цих меж відповідачами. При цьому, технічний паспорт на житловий будинок та генеральний план (схема) не є правовстановлюючими документами на право користування земельною ділянкою і межі земельної ділянки не встановлюють.

З огляду на наведене колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотримання норм матеріального і процесуального права, висновки суду підтверджені належними, дослідженими в судовому засіданні доказами.

Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі, висновки суду не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого у справі рішення, а тому підлягають відхиленню.

Керуючись ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 16 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий :

Судді: