Рішення № 4330302, 11.08.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.08.09 р.

Справа № 26/163-09

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Павлограджилстрой", м. Павлоград

до Приватного підприємства "Почин", м. Павлоград

про стягнення 6 531,30 грн.

Суддя Камша Н.М.

Представники:

Від позивача: Баумер Е.В. - представник ВАТ "Павлограджилстрой", довіреність від 09.12.08р. № б/н;

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач –Відкрите акціонерне товариство «Павлограджилстрой», м. Павлоград звернулось із позовом до Приватного підприємства «Почин», м. Павлоград (далі –відповідач) про стягнення заборгованості за поставлений товар на суму 5 864,83 грн., штрафу - 586,40 грн., 3 % річних –80,07 грн. та витрат у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачу у відповідності до договору постачання від 26.11.2008 р. № 391 у листопаді-грудні 2008 р. поставлено товар - бетон, який не оплачено. Договором передбачено штраф за прострочення оплати, який нараховано позивачем. Крім того, з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних.

Відповідач двічі у судові засідання не з»являвся, відзиву на позов, доказів оплати боргу не подав, про дату судового засідання повідомлений належним чином.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представником позивача не заявлялось.

За згодою представника позивача у судовому засіданні 07.08.2009 р. оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.11.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Павлограджилстрой», м. Павлоград (далі –позивач, постачальник) та Приватним підприємством «Почин», м. Павлоград (далі –відповідач, покупець) укладено договір постачання № 391, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов’язався поставити, а покупець сплатити і прийняти товар. Відповідач мав оплатити товар не пізніше 05 грудня шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п.5.1 договору). Договір діяв до 31.12.2008 р.

Пунктом 9.2 договору сторони передбачили, що за прострочення оплати в порядку п.5.1 договору покупець сплачує штраф у розмірі 10 % від суми постачання.

По накладним №№ 13868,13869, 13882 від 27.11.2008 р. та № № 13960,13961,13962 від 01.12.2008 р. представнику відповідача Чернозюмському П.Г. за довіреністю № 068 від 26.11.2008 р. передано товар на загальну суму 5 864,83 грн.

Доказів оплати за поставлений товар відповідачем не подано.

Господарський суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Порушенням зобов’язання згідно зі ст.610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Згідно зі ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 193 Господарського кодексу України (далі –ГК України) передбачено, що суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вживати усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов’язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов’язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов’язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

З урахуванням вище означеного, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають:

- основний борг на суму 5 864,83 грн.;

- штраф на суму 586,40 грн.;

- 3 % річних на суму 80,07 грн. за період з 05.12.2008 р. по 20.05.2009 р.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати у справі слід віднести на відповідача.

Керуючись ст.ст.49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Почин»( 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Тернівська, 8 , код ЄДРПОУ 24617159, р\р 260090757001 в ОДФ Банку «Фінанси та кредит», МФО 307231) на користь Відкритого акціонерного товариства «Павлограджилстрой»(51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Терьошкина, 9/1, код ЄДРПОУ 23079576, р/р 2600030170268 у філії «Відділення Промінвестбанку в м. Павлограді Дніпропетровської області», МФО 305556) основний борг на суму 5 864,83 грн.

(п’ять тисяч вісімсот шістдесят чотири гривні 83 коп.); штраф – 586,40 грн. (п’ятсот вісімдесят шість гривень 40 коп.); 3 % річних –80,07 грн. (вісімдесят гривень 07 коп.); витрати на оплату держмита –102 грн. (сто дві гривні); витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 312,50 грн. (триста дванадцять гривень 50 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Н.М. Камша

Рішення підписано 10.08.2009 р.