Рішення № 4330269, 05.08.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.08.09 р. Справа № 38/155пд

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді ЛейбиМ.О.

при секретарі судового засіданні Зікєєвій Л.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Закритого акціонерного товариства „Криворізьке” м. Брянка, Луганської області

до відповідача: Державного підприємства „Орджонікідзевугілля” м. Єнакієве, Донецької області

про розірвання договору № 07/10/к від 01.10.2005 року на переробку вугільної продукції

за участю

представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: Костенко Н.І.- нач. юр. від за дов. №01/4-104 від 12.01.2009р.

Суть спору:

Позивач, Закрите акціонерне товариство „Криворізьке” м. Брянка, Луганської області звернувся до господарського суду з позовом до Державного підприємства „Орджонікідзевугілля” м.Єнакієве, Донецької області про розірвання договору № 07/10/к від 01.10.2005р. на переробку вугільної продукції.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №07/10/к від 01.10.2005р.; статті 651, 652 Цивільного Кодексу України; інструкцію П-7 від 25.04.1966р.; лист №12/05 від 12.05.2009р.; правовстановлюючі документи тощо.

25.06.2009р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій області від 22.06.2009р. № 14/4-20/2867, відповідно до якого Державне підприємство „Орджонікідзевугілля” м. Єнакієве, Донецької області значиться у ЄДРПОУ (ідентифікаційний код 32276912) як юридична особа та знаходиться за адресою: 86405, Донецька область, м.Єнакієве, вул.Трестівська, 10, який судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

Відповідач проти позову заперечив, про що надав суду письмовий відзив на позов № 01/4-251 від 30.06.2009р., в якому повідомив суду, що позовні вимоги не визнає у повному обсязі, посилаючись на наступне.

Згідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Строк дії договору №07/10/к на переробку рядового вугілля від 01.10.2005р. скінчився 31.12.2005р., а відтак згідно вищезазначеної норми строк позовної давності за позовом про розірвання договору сплинув 01.01.2009р.

Крім того, відповідач зазначив, що вважає договір на переробку рядового вугілля договором підряду та відповідно до ст.847 ЦК України підрядник зобов'язаний своєчасно попередити замовника про недоброякісність або непридатність матеріалу, одержаного від замовника. Якщо підрядник не попередить про зазначені обставини, він утрачає право посилатися на наслідок таких обставин. До теперішнього часу позивачем не було заявлено про недоброякісність або непридатність прийнятого на переробку рядового вугілля.

Відзив судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

14.07.2009р. позивач звернувся до суду з клопотанням №58 від 13.07.2009р., в якому просить суд, у зв’язку з відрядженням свого представника відкласти розгляд справи на іншу дату. Клопотання судом розглянуте, прийняте до уваги та залучене до матеріалів справи.

20.07.2009р. відповідач надіслав на адресу господарського суду лист №01/4-262 від 17.07.2009р., яким просить суд залучити до матеріалів справи копії балансу, протоколу розбіжностей, рахунку від 11.06.2007р., платіжних доручень та довідку про залишки концентрату. Лист та додані до нього документи судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

Розгляд справи відкладався, у зв’язку з неявкою позивача та необхідністю представленням позивачем необхідних документів для розгляду спору.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2005р. між Закритим акціонерним товариством „Криворізьке” м. Брянка (виконавець, далі-позивач) та Державним підприємством „Орджонікідзевугілля” м. Єнакієве (замовник, далі-відповідач) був укладений договір на переробку рядового вугілля №07/10/К (далі-Договір), відповідно до розділу 1 якого, замовник передає на переробку виконавцю рядове вугілля для збагачення, а виконавець приймає вугілля, збагачує його та передає замовнику (вугільний концентрат).

Розділом 2 договору сторони визначили якість, строки та об’єми поставок вугілля.

Так, пунктом 2.1 визначено, що замовник поставляє вугілля згідно ВВН замовника з показниками, зазначеними у додатку 1 до діючого договору.

Згідно умов Договору (розділ 2, п.2.3) прийомка вугілля по якості здійснюється відповідно з вимогами Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості (П-6 від 15.06.1965р.)

Розділом 4 сторони визначили поставку вугілля та концентрату, а саме поставка вугілля і концентрату здійснюється замовником за реквізитами вказаними у додатках до діючого договору.

Ціну та порядок розрахунків сторони визначили розділом 5 договору, а саме пунктом 5.2, де зазначено, що замовник здійснює оплату за надані послуги по збагаченню протягом 10 днів з моменту виставлення рахунку за послуги збагачення шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Відповідно до п. 10.1 діючий Договір набирає чинності з моменту його укладення сторонами і діє до 31.12.2005р., тобто строк дії договору сплинув 01.01.2006р.

Відповідно до п.10.2 сторони можуть розірвати діючий договір з обов’язковим повідомленням іншої сторони не менш ніж чим за 30 днів.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств, у встановленому законом порядку.

У матеріалах справи відсутні докази пролонгації даного договору.

12.06.2009 року позивач направив відповідачу лист №12/05 від 12.05.2009р. з пропозицією вирішення питання про розірвання договору № 07/10/к від 01.10.2005р. на переробку вугільної продукції.

Того ж дня позивачем була підписана позовна заява №12/06 про розірвання договору № 07/10/к від 01.10.2005р. на переробку вугільної продукції, яка надійшла до суду 15.06.2009р.

Розглянув матеріали справи, представлені документи, заслухав пояснення відповідача, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, про відмовлення в задоволенні позовних вимог.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд ухвалами про відкладення справи від 02.07.2009р., 20.07.2009р. витребував від позивача: оригінали документів, які додані до позовної заяви для огляду; докази зарахування державного мита у доход Державного бюджету України; всі додатки та специфікації до договору № 07/10к від 01.10.2005р., зобов’язував позивача зазначити підстави розірвання договору з посиланням на чинне законодавство України.

Однак, у жодне судове засідання позивач не з’явився, витребувані документи суду не представив.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір №07/10/к від 01.10.2005р.; статті 651, 652 Цивільного Кодексу України; інструкцію П-7 від 25.04.1966р.; лист №12/05 від 12.05.2009р.; правовстановлюючі документи тощо. Інших доказів позивач не надав, вимоги ухвал суду не виконав.

Відповідач посилається на відзив №01/4-251 від 30.06.2009р., лист №01/4-262 від 17.07.2009р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 188 Господарського Кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи позивач 12.06.2009 року, що підтверджується поштовою квитанцією, направив відповідачу лист №12/05 від 12.05.2009р. з пропозицією вирішення питання про розірвання договору № 07/10/к від 01.10.2005р. на переробку вугільної продукції.

Того ж дня, в порушення норм ст.188 Господарського Кодексу України позивачем була підписана позовна заява №12/06 про розірвання договору № 07/10/к від 01.10.2005р. на переробку вугільної продукції, яка надійшла до суду 15.06.2009р.

Частина 2 статті 651 ЦК України передбачає можливість зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно наступних умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

В матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують істотне порушення договору відповідачем, а також істотні зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

З матеріалів справи вбачається, що строк дії договору № 07/10/к від 01.10.2005р. закінчився до моменту подачі позовної заяви про його розірвання, тому права позивача не могли бути порушені юридичним фактом дійсності угоди на момент звернення до суду.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги про розірвання договору № 07/10/к від 01.10.2005р. не підлягають задоволенню.

Судові витрати слід віднести на позивача згідно вимог ст. 49 ГПК України.

Враховуючи викладене та, керуючись ст.ст. 651, 652, Цивільного кодексу України, ст.188 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 35, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства „Криворізьке” м. Брянка, Луганської області до Державного підприємства „Орджонікідзевугілля” м. Єнакієве, Донецької області про розірвання договору № 07/10/к від 01.10.2005р. на переробку вугільної продукції, відмовити.

Рішення оголошено у судовому засіданні 05.08.2009року.

Суддя Лейба М.О.

Надруковано 3 примірника:

1 – до справи

2—сторонам у справі