Ухвала суду № 43302509, 25.03.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3231/15

Головуючий у першій інстанції Михайлюк О. А.

Доповідач Сватаненко В. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2015 року

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого - Сватаненка В.І.

суддів - Суворова В.О., Черевка П.М.,

за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 17 листопада 2014 року у справі за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність Начальника Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Калашнікова Р.В., Державного виконавця Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Гуртової К.В. при проведенні виконавчого провадження, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2014 року Адвокатське об'єднання "НУМІНУМ" в інтересах ОСОБА_2 звернулась до суду з зазначеною скаргою на дії державного виконавця, посилаючись на те, що в провадженні державного виконавця Другого Малиновського ВДВС ОМУЮ перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-360/10, виданого Малиновським районним судом м. Одеси, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПТПП "Сінгл" грошової суми в розмірі 151497,56 грн. 09.08.2011 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. 08.02.2012 року виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-360/10 завершено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", у звязку з відсутністю майна боржника на яке може бути звернуто стягнення. Виконавчий документ разом з постановою повернуті стягувану.

ОСОБА_2 вважає незаконною бездіяльність посадових осіб Другого Малиновського ВДВС ОМУЮ щодо ухилення від вчинення дій, спрямованих на винесення постанови про скасування накладеного на майно боржника арешту, тому вона вимушена звернутись зі скаргою до суду.

Начальник Другого Малиновського ВДВС ОМУЮ надав суду заяву, в якій заперечував проти задоволення скарги, посилаючись на її необґрунтованість, справу просив розглянути в його відсутність.

Державний виконавець Другого Малиновського ВДВС ОМУЮ надала суду заяву, в якій заперечувала проти задоволення скарги з підстав викладених у поданих запереченнях, справу просила розглянути за її відсутності.

ОСОБА_2 до суду не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 17.11.2014 року було відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_2

13.02.2015 року ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на вказану ухвалу районного суду, по якій просить ухвалу районного суду скасувати, постановити нову ухвалу про задоволення скарги, посилаючись на порушення районним судом норм матеріального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Судом встановлені такі фактичні обставини у справі.

21 липня 2011 року до Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції наданий на виконання виконавчий лист № 2-360/10, виданий Малиновським районним судом міста м. Оддеси 21.07.2011 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь Приватного торгівельно-промислового підприємства "Сінгл" грошової суми в розмірі 151 497,56 гривень

Постановою від 22.07.2011 року було відкрито виконавче провадження № В-7/1294 по виконанню виконавчого листа № 2-360/10.

09.08.2011 року, з метою забезпечення повного та своєчасного виконання рішення суду, державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

У подальшому, рішення суду боржником в добровільному порядку не виконано.

За результатами проведених виконавчих дій встановлено, що у боржника ОСОБА_2 відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення, здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку та кого майна виявились безрезультатними.

Постановою дер виконавця від 08.02.2012 року виконавче провадження завершено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до п. 1, 2 статті 50 акну України "Про виконавче провадження" у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.

У разі, якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконав чого документа до суду або іншого органу (посадові особі), який його видав, державний викона вець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Колегія суддів вважає, що районний суд правильно вважав, арешт з майна знімається у разі закінчення виконавчого провадження та у разі повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадові особі), який його видав. Порядок та підстави для завершення виконавчого провадження з зазначених підстав передбачені ст. ст. 48, 49 Закону України "Про виконавче провадження".

Враховуючи те, що державним виконавцем не було винесено постанову про закінчення ви конавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадові особі), який його видав, однак винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", арешт з майна та інші заходи примусового виконання не скасовувалися.

Отже, районний суд обґрунтовано вважав, що всі дії державного виконавця проведені у відповідності з Законом України "Про виконавче провадження" та в межах повноважень державного виконавця.

Також, суд першої інстанції правильно керувався вимогами ч. 3 ст. 387 ЦПК України, виходячи із того, що якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням вимог закону , а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч.2 п.1, 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 17 листопада 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Судді апеляційного суду

Одеської області В.І. Сватаненко

П.М. Черевко

В.О. Суворов

25.03.2015 року м. Одеса