Ухвала суду № 43302326, 23.03.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/14918/13-ц 23.03.2015 23.03.2015 23.03.2015

Провадження №22-ц/784/762/15

Головуючий першої інстанції суддя : Батченко О.В.

Категорія - 6 Суддя-доповідач апеляційного суду: Галущенко О.І

У Х В А Л А

Іменем України

2015 р., березня місяця, 23 дня м. Миколаїв Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Галущенка О.І.

суддів Самчишиної Н.В.

Серебрякової Т.В.

із секретарем: Кудра В. М..

з участю

позивачки - ОСОБА_3

відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за

апеляційною скаргою

ОСОБА_3 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 13.01.2015 р., у справі за

позовом

ОСОБА_3 до ОСОБА_4 (треті особи: Миколаївська міська рада; Інспекція ДАБК у Миколаївській області, ОСОБА_5) про знесення самочинних будівель,

встановила:

8.12..2013 р. ОСОБА_3 звернулася з позовом до ОСОБА_4 про знесення самочинної нежитлової будівлі.

Позивачка зазначала, що вона на законних підставах з дозволу співвласників користується квартирою АДРЕСА_1.

Поряд знаходиться нежитлова споруда офісу за адресою: АДРЕСА_2, яка зведена відповідачем самочинно, без належного дозволу та з порушенням будівельних і санітарних норм.

Внаслідок зведення самочинної будівлі порушуються їх права на належний санітарний рівень вологості, шумів та інсоляції.

Посилаючись на ці обставини, позивачка просила зобов'язати відповідача за власний кошт знести зазначену споруду та привести двір в належний стан.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 13.01.2015 р. постановлено про відмову у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі позивачка ставить питання про скасування рішення та ухвалення нового про задоволення її позовних вимог шляхом покладення зобов'язання на відповідача демонтувати протипожежну драбину, влаштувати зливові стоки та наростити димові труби на даху їх будинку, посилаючись на необґрунтованість висновків суду та порушення норм матеріального права.

Перевіряючи законність та обгрунтованність рішення в межах, визначених ст.. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з положеннями ст.4 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, інтереси та права юридичних осіб у спосіб визначений законом.

Перелік способів захисту права, передбачений ст. 16 ЦК не є вичерпним, а тому суд може захистити право або інтерес іншим способом, що встановлений законом або договором.

Кожна особа, яка звертається до суду за захистом порушеного права самостійно обирає способи його захисту, а суд відповідно до приписів ст. 11 ЦПК України, розглядає справи в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

В той же час, суд не вправі без згоди позивача, змінити спосіб захисту порушеного права та вирішити спір на інших підставах, ніж зазначено у позовній заяві.

Згідно з положеннями ст. 376 ЦК України, житловий будинок, споруда, будівля вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи проекту, або з істотними порушеннями будівельних правил..

Зазначені споруди підлягають знесенню за рішенням суду, якщо користувач земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на самочинну споруду, або якщо це порушує права інших осіб.

В цьому випадку позов про знесення вправі подати користувач, власник земельної ділянки, або особа, права якої порушені.

З матеріалів справи, пояснень сторін та містобудівної і проектної документації вбачається, що нежитлова будівля офісу за адресою АДРЕСА_2 зведена відповідачем у відповідності до вимог закону на земельній ділянці, яка відведена йому на підставі договору оренди.

Право власності на зазначений об'єкт нерухомості зареєстровано за відповідачем на підставі декларації, зареєстрованої у відповідному органу інспекції будівельно-архітектурного контролю ( а. с. 25-43, 57-61).

Посилаючись на порушення її прав, позивачка не довела цих обставин, інші співвласники квартири її вимог не підтримали.

Встановивши зазначені обставини, які свідчать про відповідність будівлі вимогам закону, що унеможливлює її визнання самочинною суд прийшов правильного та обґрунтованого зібраними доказами, висновку про відсутність правових підстав для знесення будівлі офісу і задоволення позову.

Погоджуючись з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів враховує той факт, що позивачка не заявляла вимог про усунення перешкод шляхом зменшення площі балкону та ширини сходового маршу, оскільки таких вимог вона не заявляла.

Доводи апеляційної скарги про порушення її прав на належний рівень інсоляції, шумів та вологості, а також безпечну роботу опалювального газового котла також не підлягають врахуванню, оскільки такі вимоги не були предметом її позову, а тому не можуть підлягати перевірці при апеляційному перегляді оскаржуваного рішення.

Встановлене не дає підстав для скасування чи зміни рішення місцевого суду.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314-315 ЦПК України, судова колегія

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити, а рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 13.01. 2015 р. - залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий: О.І. Галущенко

Судді: Н.В. Самчишина

Т.В. Серебрякова