Вирок № 43302276, 16.03.2015, Корабельний районний суд м. Миколаєва

справа № 488/346/15-к

провадження № 1-кп/488/101/15

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2015 року Корабельний районний суд міста Миколаєва

у складі: головуючого суддіКороткова Т.В.при секретаріСидоровій Т.А.за участю прокурора: обвинуваченого: потерпілої:Мірошиної О.А. ОСОБА_4 ОСОБА_5

розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець села Нововікторівка Добровелічковського району Кіровоградської області, громадянин України, українець, освіта середня спеціальна, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2014 року близько 19:00 години обвинувачений ОСОБА_4, знаходячись в коридорі восьмого поверху гуртожитку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин із потерпілою ОСОБА_5, підійшов до останньої та наніс їй кулаком три удари по голові, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, забиття м'яких тканин голови, лівого колінного суглобу, крововиливу в області лівої орбіти, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Допитаний в ході судового засідання обвинувачений свою провину у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 2 статті 125 КК України визнав та пояснив, що ввечері 01 листопада 2014 року він, почувши, що потерпіла ображає його дружину - ОСОБА_6, підбіг до потерпілої ОСОБА_5 та вдарив її два рази кулаком по обличчю. У вчиненому кається, розуміючи, що його дії були неправильними, просив вибачення у потерпілої. Очевидцем подій вказав ОСОБА_7, оскільки його дружина відразу побігла до їх кімнати та не бачила, як він наносив удари потерпілій.

Винність ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину), окрім показань самого обвинуваченого також підтверджується іншими доказами, дослідженими судом.

Так, допитана судом потерпіла ОСОБА_5 повідомила, що раніше була знайома з обвинуваченим лише наглядно, відносини були нормальні, конфліктів між ними не було. 01 листопада 2014 року у приміщенні спільної кухні, в неї виник конфлікт із співмешканкою обвинуваченого, раптом підбіг обвинувачений, вдарив її декілька разів, не менше трьох. Спричинення ударів бачила лише ОСОБА_7

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 суду повідомила, що дійсно, в її присутності, обвинувачений наніс потерпілій три удари кулаком по голові. Причиною цього став конфлікт між потерпілою та ОСОБА_6

З висновку експерта № 338 від 11.12.2014 року (а.п. 34-35) вбачається, що потерпілій були спричинені тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, забиття м'яких тканин голови, лівого колінного суглобу, крововиливу в області лівої орбіти, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я та могли утворитися від неодноразової дії тупих твердих предметів за механізмом удару.

В обвинувальному акті в якості свідків також вказані ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, проте в судовому засіданні прокурор відмовився від виклику та допиту даних свідків.

Інших доказів учасниками кримінального провадження суду на дослідження не надано.

Аналізуючи дослідженні докази, суд визначає, що показання допитаних судом обвинуваченого, потерпілої та свідка ОСОБА_7, а також відомості, що містяться у висновку експерта, узгоджуються між собою та містять лише одну суперечність. Так, обвинувачений стверджує, що наніс потерпілій лише два удари, а потерпіла та свідок, у свою чергу, вказують на нанесення потерпілій обвинуваченим не менше трьох ударів. За таких обставин, суд вважає, що показання потерпілої підтверджені в судовому засіданні належним та допустимим доказом - показаннями свідка ОСОБА_7, а тому сприймає їх як відверті та правдиві. В судовому засіданні не встановлено підстав, які б свідчили на наявність у свідка чи потерпілої мотиву оговорювати обвинуваченого.

Таким чином, суд доходить до переконання, що дослідженні докази у сукупності доводяться вину ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину). Дії обвинуваченого, тобто умисне спричинення легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, судом кваліфікуються за частиною 2 статті 125 КК України.

Вивченням особистості обвинуваченого встановлено, що він повнолітній (а.п. 37), раніше не судимий (а.п. 39), не одружений, офіційно не працевлаштований, але за словами - працює на будівництві, на обліку у лікаря-нарколога (а.п. 40) та лікаря-психіатра (а.п. 41) не перебуває, за місцем проживання дільничним інспектором міліції характеризується негативно (а.п. 42), а сусідами - позитивно (а.п. 43), що в цілому дозволяє суду зробити висновок про позитивну характеристику обвинуваченого.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення (злочину), який відноситься до злочинів невеликої тяжкості, сукупність усіх обставин, що характеризують даний злочин, який є умисним, особистість обвинуваченого, про що детально вказано вище.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає його каяття, часткове визнання вини (усіх обставин, за винятком кількості ударів).

Таким чином, суд доходить до висновку про призначення обвинуваченому покарання у вигляді штрафу у розмірі, що буде достатнім для виправлення обвинуваченого та недопущення вчинення ним, або іншими особами нових кримінальних правопорушень в майбутньому.

ОСОБА_5 заявлені позовні вимоги про відшкодування майнової шкоди в розмірі 1.266,83 гривень та моральної шкоди в розмірі 5.000,00 гривень (а.п. 19-20). В якості доказів спричинення матеріальної шкоди потерпілим (цивільним позивачем) подані копії документів - фіскальних та товарних чеків (а.п. 25-25). Обвинувачений у повному обсязі визнав вимоги стосовно матеріальної та частково - стосовно моральної шкоди.

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Таким чином, суд доходить висновку про задоволення вимог позивача про відшкодування заподіяної матеріальної шкоди.

Відповідно до статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, що її завдала.

При вирішенні питання стосовно обґрунтованості вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, з урахуванням вимог пункту 2 частини 2 статті 23 ЦК України, суд виходить із наступного. Діями обвинуваченого дійсно спричинена потерпілій моральна шкода, яка полягає в душевних стражданнях, які остання зазнала у зв'язку із протиправною поведінкою обвинуваченого. При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, суд, у відповідності до частини 3 статті 23 ЦК України враховує характер кримінального правопорушення (злочину), вчиненого обвинуваченим, ступінь його вини, глибину душевних страждань потерпілої, що знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку із діями обвинуваченого, вимоги розумності та справедливості, а також майновий стан обвинуваченого, який на даний час працює, але неофіційно, приходячи, таким чином, до висновку про часткове задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди.

Прокурором заявлений позов про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_5 в сумі 1.668,27 гривень (а.п. 6-7). На підтвердження обґрунтованості позову судом досліджена довідка-розрахунок № 1 від 16.01.2015 року (а.п. 36). Обвинувачений заявлений позов визнав у повному обсязі.

Відповідно до статті 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, а якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету. За таких обставин суд доходить висновку про задоволення заявленого прокурором позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 370, 374 Кримінально-процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 2 статті 125 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 850,00 гривень.

Позов ОСОБА_5 задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду у розмірі 1.266,83 гривень (одна тисяча двісті шістдесят шість гривень 83 копійки) та моральну шкоду у розмірі 1.500,00 (одна тисяча п'ятсот) гривень.

Позов прокурора в інтересах держави в особі фінансового управління Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області задовольнити, стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в особі фінансового управління Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області (ідентифікаційний код юридичної особи 37992601, р/р 31418544700172 у ГУ ДКСУ в Миколаївській області, МФО 826013, код платежу 24060300) 1.668,27 гривень (одна тисяча шістсот шістдесят вісім гривень 27 копійок).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Корабельний районний суд міста Миколаєва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Т.В. Коротков