Рішення № 43300688, 18.03.2015, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/20943/13-ц

Провадження № 2/638/298/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2015 Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Шестака О.I.,

при секретарі - Зайцевiй В.Г.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_8, третя особа з боку вiдповiдача - ОСОБА_2, Дзержинський вiддiл державної виконавчої служби Харкiвського мiського управлiння юстиції про видiл в натурi 1/3 частки квартири на правi спільної частки приватної власностi,

в с т а н о в и в:

24.12.2013 р. ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа з боку вiдповiдача - ОСОБА_2, Дзержинський ВДВС ХМУЮ, в якому просив виділити в натурі 1/3 частку квартири АДРЕСА_1, 1/3 частина якої належить ОСОБА_1 на праві спільної часткової приватної власності, а саме: виділити в натурі одну кiмнату площею 19,2 кв.м зазначеної трикімнатної квартири.

В обгрунтування зазначеної вимоги вказав, що 04.09.2002 р. ВДВС Дзержинського районного управління юстиції м. Харкова з метою примусового виконання виконавчого листа місцевого суду Дзержинського району м. Харкова № 2 - 1424 від 30.05.2002 р. була прийнята постанова № 1069/8 про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення зі ОСОБА_1 на користь позивача 176582,88 грн. 03.03.2009 р. Дзержинським ВДВС ХМУЮ з метою примусового виконання виконавчого листа Дзержинського районного суду м. Харкова № 2 - 4076/08 від 29.01.2009 р. була прийнята постанова № 212/14 про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення зі ОСОБА_1 на користь позивача 120694,41 грн.

Позивач зазначає, що боржник ОСОБА_1 до цього часу не виконав вимоги судових рішень навіть частково, незважаючи на те, що з моменту відкриття першого виконавчого провадження пройшло вже більше 11 років; з державною виконавчою службою конструктивно співпрацювати відмовляється, тривалий час офіційно ніде не працює.

ОСОБА_3 вказує, що восени 2009 р. до Дзержинського районного суду м. Харкова звернулась старший державний виконавець Дзержинського ВДВС ХМУЮ Васильєва С.В. з поданням, в якому просила визначити частину квартири АДРЕСА_1, яка належить боржнику - ОСОБА_1, та виділити в натурі частку ОСОБА_1 із спільного майна для подальшої реалізації арештованого майна. 13.10.2009 р. Дзержинським районним судом м. Харкова було постановлено ухвалу щодо часткового задоволення подання старшого державного виконавця: було визначено частку, яка належить боржнику ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності, а саме - 1/3 частина квартири АДРЕСА_2. В частині вимог про виділення частки майна боржника в натурі подання старшого державного виконавця Дзержинського ВДВС ХМУЮ Васильєвої Е. В. - залишено без розгляду, як подане від імені зацікавлених осіб особою, яка не має повноважень на ведіння справи».

Позивач зазначає, що вiн по вказанiй справi - єдина зацікавлена особа, права якої порушуються вже більше 11 років.

Позивач вказує, що оскiльки добровільно віддавати борг ОСОБА_1 не збирається, i, враховуючи той факт, що іншого рухомого чи нерухомого майна, крім 1/3 частини вказаної квартири боржник не має, вiн змушений звернутися до суду з проханням про виділення в натурі 1/3 частки цiєї квартири, 1/3 частина якої належить ОСОБА_1 на праві спільної часткової приватної власності.

ОСОБА_3 вважає, що виділити в натурі 1/3 частку квартири АДРЕСА_1, 1/3 частина якої належить боржнику ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності, є цiлковита можливість, бо зазначена квартира має три непрохідні ізольовані одна від одної кімнати, великий коридор, кухню та усі комунальні зручності. Вiн просить суд виділити у натурі кімнату площею 19,2 кв. м, яка найближча за розміром до середньої площі кімнати цієї квартири (55,5 кв. метрів (загальна житлова площа трьох кімнат) : 3 кімнати = середня площа кімнати - 18,5 кв.м). Позивач вважає виділення в натурі саме кімнати площею 19,2 кв.м справедливим, чесним, об'єктивним і таким, що відповідає реальному стану кiмнат в цій квартирі.

Позивач вважає, що виділення в натурі 1/3 частки зазначеної квартири з подальшим зверненням стягнення на неї - це єдина можливість принаймні розпочати виконання судових рішень щодо повернення йому хоча б частини від суми багаторічного боргу.

ОСОБА_1 до суду було подано заперечення по справi, в якому вiн просив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі. В обгрунтування своїх вимог ОСОБА_1 вказує, що ухвала Держинського районного суду м. Харкова від 13.10.2009 р., на яку посилається позивач, ним не оскаржена, i вона набула законної сили.

Крiм того, зазначає вiдповiдач, 05.12.2012 р. ОСОБА_6 знов звертався до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою про виділ в натурі 1/3 частки квартири АДРЕСА_1, 1/3 частина якої належить ОСОБА_1 на правах спільної приватної власності. 12.06.2013 р. Дзержинський районний суд м. Харкова (справа № 2011/19867/12) ухвалив заочне рішення за позовом ОСОБА_6, яким в задоволеннi позовних вимог ОСОБА_3 щодо видiлу в натурi 1/3 частки квартири АДРЕСА_1, було вiдмовлено, оскiльки вказанi вимоги не знайшли свого підтвердження.

Вiдповiдач вказує, що 19.06.2013 р. ОСОБА_6 звернувся в судову палату з цивільних справ Апеляційного суду Харківської області з апеляційною скаргою на вказане рішення суду, в якому вимагав скасувати заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12.06.2013 р., ухвалити нове рішення або направити справу на новий розгляд до Дзержинського районного суду м. Харкова. Апеляційний суд Харківської області в липні 2013 р. розглянув скаргу ОСОБА_6 та відмовив йому в задоволенні позовних вимог, залишивши в силі рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12.06.2013 р. ОСОБА_1 вказує, що позивач не оскаржував цього рішення апеляційного суду, і воно набуло законної сили.

ОСОБА_1 вказує, що нині ОСОБА_6 намагається свідомо ввести суд в оману, приховуючи факти розгляду його позовних вимог до відповідача в суді першої інстанції і в апеляційному суді та ухвалені рішення цих судів, бажаючи знов вирішувати в суді першої інстанції справу між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, що суперечить ст.ст. 205, 223 ЦПК України.

Пiсля проведення по справi будiвельно-технiчної експертизи, призначеної ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова вiд 23.09.2014 р., ОСОБА_3 подав до суду заяву, в якiй просив виділити у натурі 1/3 частку квартири АДРЕСА_1, 1/3 частина якої належить ОСОБА_1 на праві спільної часткової приватної власності, а саме: виділити в натурі одну кімнату площею 19,2 кв.м зазначеної трикімнатної квартири. В разі неприйняття його аргументів і погодження суду з висновками експертизи просив: направити боржнику ОСОБА_1 офіційного листа з питанням щодо його згоди чи незгоди на продаж своєї 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 з направленням суми виторгу на погашення боргу; призначити судову експертизу з метою вирішення питання щодо вартості 1/3 частки квартири АДРЕСА_1; після отримання висновку експертизи щодо вартості частки квартири прошу згідно з п. 2 ст. 366 ЦК України перевести на позивача права і обов'язки на 1/3 частку квартири боржника, визнати за ним права власності на цю частку і зменшити суму боргу ОСОБА_1 перед позивачем на суму вартості 1/3 частки його квартири, яку визначить експертиза. При вирішенні всіх питань, що містяться в цiй заяві ОСОБА_3 просив врахувати загальну ситуацію, що склалася впродовж останніх більше ніж 13 років виключно за вини боржника - відповідача ОСОБА_1 і принципово протягом цих рокiв не змінюється, а саме: судові рішення щодо боргу перед позивачем ОСОБА_1 було прийнято трьома судами - в 2002, 2008, 2013 рр.; загальна сума боргу ОСОБА_1 позивачу складає більше 400 000 гривень; станом на сьогоднішній день боржник не віддав від суми боргу взагалі нічого, поводить себе зухвало, визиваючи та непорядно, відчуваючи свою повну безвідповідальність та безкарність; звернення стягнення на 1/3 частку квартири ОСОБА_1 - це єдина можливість бодай часткового виконання трьох судових рішень.

В обгрунтування цих вимог ОСОБА_3 вказує, що 30.01.2015 р. ХНДIСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса було проведено судову будівельно-технічну експертизу № 13043, в результаті проведення якої було зроблено висновок: «виділити в натурі 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 не надається можливим».

Позивач не погоджується з указаним висновком. Вiн зазначає, що єдиною причиною, за якою зроблено висновок стосовно неможливості виділення в натурі 1/3 частки квартири № 2 по вулиці Бакуліна,-З-Б, є твердження, що виділ у натурі частки квартири не надається можливим, оскільки об'ємно - планувальні рішення квартири і будинку не дозволяють виділити сторонам ізольовані приміщення із самостійними виходами, що можуть використовуватись, як окремі квартири. Поживач зазначає, що квартира ОСОБА_8 розташована не тільки на першому, але й доволі низькому поверсі цегляного будинку, і в разі необхідності є цілковита можливість створення окремого виходу, як це зроблено, наприклад, в іншому під'їзді того ж будинку. Вказаний вихід, розташований саме на тому тильному боці будинку № 3-Б, куди виходить і кімната площею 19,2 кв.м, яку я прошу виділити в натурі, як 1/3 частку майна боржника. Цей вихід функціонує вже більше десяти років і ніяких питань чи нарікань не викликає.

До того ж, зазначає позивач, сам по собі виділ в натурі 1/3 частки вказаної квартири не змінить її призначення, а дозволить звернути виконавче стягнення на цю частку, i, найголовніше, спонукатиме ОСОБА_1 хоча б почати віддавати суму боргу.

В випадку погодження суду з зазначеним висновком експертизи, позивач звертає увагу суду на те, що вiдповiдно до ст. 366 ЦК України, в разі недостатності у боржника іншого майна для погашення суми боргу та в разі неможливості виділу частки в натурі із спільного майна, кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки в праві спільної часткової власності з направленням суми виторгу на погашення боргу. У ОСОБА_9 взагалі немає жодного майна крім зазначеної частки квартири АДРЕСА_1. Позивач вказує, що оскiльки боржник неодноразово заявляв, що не збирається повертати борг, вiн просить суд офіційно запитати ОСОБА_1 про його згоду чи незгоду з продажем своєї частки квартири з направленням суми виторгу на погашення боргу. ОСОБА_3 не сумнівається, що боржник знову відмовиться від продажу зазначеної частки квартири. Тому, одночасно із направленням листа ОСОБА_1 з питанням щодо продажу його 1/3 частки квартири, позивач просить суд призначити експертизу квартири АДРЕСА_1 з метою визначення вартості частки квартири боржника. Після отримання висновку експертизи щодо вартості частки квартири позивач просить згідно з п. 2 ст. 366 ЦК України перевести на нього права і обов'язки на 1/3 частку квартири боржника, визнати за ним права власності на цю частку і зменшити суму боргу ОСОБА_1 позивачу на суму вартості 1/3 частки його квартири, яку визначить вказана експертиза.

В судовому засiданнi позивач ОСОБА_3 позовнi вимоги пiдтримав, просив їх задовольнити в повному обсязi.

ОСОБА_1 в судовому засiданнi проти позовних вимог ОСОБА_10 заперечував, просив в їх задоволеннi вiдмовити.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засiдання не з'явилась довірила представництво своїх інтересів ОСОБА_8

Представник Дзержинського ВДВС ХМУЮ в судове засiдання не з'явився, пiд час судового розгляду справи до суду подав клопотання, в якому просив проводити судовий розгляд справи без їх участi i ухвалити рiшення згiдно чинного законодавства України.

Суд, заслухавши учасникiв судового засiдання, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовнi вимоги ОСОБА_3 не підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.ст. 11, 60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

Вiдповiдно до ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-якi фактичнi данi, на пiдставi яких суд встановлює наявнiсть або вiдсутнiсть обставин, що обгрунтовують вимоги i заперечення сторiн, i iнших обставин, якi мають значення для вирiшення справи. Цi данi встановлюються на пiдставi пояснень сторiн, третiх осiб, їх представникiв, допитаних як свiдкiв, показань свiдкiв, письмових доказiв, зокрема звуко i вiдеозаписiв, висновкiв експертiв.

Постановою №1069/8 вiд 04.09.2002 р. про вiдкриття виконавчого провадження /за заявою суду/ вiдкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа мiсцевого суду Дзержинського району м. Харкова №2-1424 вiд 30.05.2002 р. про стягнення з ОСОБА_1 176582,88 грн. на користь ОСОБА_3 Боржнику постановлено добровiльно виконати виконавчий лист в термiн до 11.09.2002 р.

Постановою №212/14 вiд 03.03.2009 р. про вiдкриття виконавчого провадження вiдкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №2-4076/08, виданого 29.01.2009 р. Дзержинським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 суми в розмiрi 120694,41 грн. Боржнику постановлено добровiльно виконати рiшення суду в термiн до 10.03.2009 р.

Постановою про вiдкриття виконавчого провадження серiї ВП №42349005 вiд 04.03.2014 р. вiдкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2/638/1418/2013, виданий 20.11.2013 Дзержинським районний судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 три процента рiчних з неповернутої ним суми боргу з урахуванням встановленого iндексу інфляції за весь час прострочення в сумi 136004,36 грн. Боржнику постановлено добровiльно виконати постанову в термiн до 11.03.2014 р.

Таким чином, матерiалами справи пiдтверджується, що ОСОБА_1 має перед ОСОБА_3 чималу грошову заборгованiсть.

З матерiалiв позовної заяви ОСОБА_3 вбачається, що вказаний борг вiдповiдачем йому повернуто не було.

Вiдповiдно до свiдоцтва про право власностi на житло вiд 15.03.2007 р., реєстрацiйний номер 1-07-291167, вiддiлом приватизації житлового фонду Департаменту економiки та комунального майна Управлiння коммунального майна та приватизації Виконавчого комiтету Харкiвської мiської ради посвiдчено, що ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_11 мають на правi спiльної сумiсної власностi квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Загальна площа вказаної квартири становить 84,0 кв.м. Квартира складається з 3-х кiмнат житловою площею 55,5 кв.м, в т.ч. 1-а кiмната 19,2 кв.м, 2-а - 20,6 кв.м, 3-а - 15,7 кв.м.

Вiдповiдно до листа начальника Дзержинського ВДВС ХМУЮ I.М. Фоменко вiд 16.03.2015 № 05-35/3519, на виконаннi в Дзержинському ВДВС ХМУЮ перебуває виконавче провадження про стягнення коштiв з ОСОБА_1 з виконання виконавчого листа №2/638/1418/2013 вiд 20.11.2013 Дзержинського районного суду м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 в розмiрi 136004,36 грн. В ходi примусового виконання вищезазначеноговиконавчого документа державним виконавцем були направленi запити до вiдповiдних установ для виявлення майна боржника. Було встановлено, що згiдно витягу Реєстру прав власностi на нерухоме майно за боржником ОСОБА_1 зареєстровано право власностi на 3-х кiмнатну квартиру по АДРЕСА_1. Будь-якого iншого майна за боржником на теперiшнiй час не виявлено.

Відповідно до ст. 372 Цивільного кодексу України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Відповідно до ст. 366 ЦК України, кредитор співвласника майна, що є у спільній частковій власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред'явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова вiд 23.09.2014 р. по справi призначено судову будiвельно-технiчну експертизу. На вирiшення експертiв поставлено питання: 1) Чи можливо видiлити в натурi 1/3 частку квартири АДРЕСА_1; 2) Яким саме чином можна видiлити в натурi 1/3 частку квартири АДРЕСА_1.

04.02.2015 р. до суду надiйшов висновок судової будiвельно-технiчної експертизи № 13043 вiд 30.01.2015, вiдповiдно до якого видiлити в натурi 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 не надається можливим.

Таким чином, беручи до уваги висновок експерта по справi, враховуючи, що ст. 57 ЦПК України висновок експерта визначено як доказ, а даних, пiдтверджуючих можливiсть видiлу в натурi 1/3 частки вказаної квартири суду не надано, суд вважає, що позовнi вимоги ОСОБА_3 задоволенню не пiдлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 57, 58, 60, 209, 212-216, 218 ЦПК України, ст. ст. 366, 372 ЦК України, суд, -

в и р i ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_8, третя особа з боку вiдповiдача - ОСОБА_2, Дзержинський вiддiл державної виконавчої служби Харкiвського мiського управлiння юстиції про видiл в натурi 1/3 частки квартири на правi спільної частки приватної власностi - вiдмовити.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 10 днів до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції.

Головуючий: