Ухвала суду № 43300029, 25.03.2015, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/5582/13-ц

Провадження № 6/127/222/15

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2015 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Іщук Т. П.,

при секретарі Коваленко Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці заяву ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05 грудня 2013 року в цивільній справі №127/5582/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Органу опіки та піклування Вінницької міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,-

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла заява ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05 грудня 2013 року по вказаній цивільній справі. Заява мотивована тим, що 07 червня 2014 року набрав чинності Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», відповідно до п.1 статті 1 якого визначаються умови, за яких протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно як предмет застави та/або предмет іпотеки, якщо таке майно виступає забезпеченням зобовязань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчим кредитами, наданими йому кредитними установами резидентами України в іноземній валюті. Враховуючи, що існують всі обставини, передбачені умовами вищевказаної статті Закону (споживчий кредит на придбання забезпечувального предметом іпотеки майна надавався в іноземній валюті, загальна площа нерухомого житлового майна не перевищує 140 кв. м. та воно є єдиним місцем постійного проживання майнового поручителя, який одночасно є позичальником за кредитним договором), тому заявник вважає, що існують підстави для застосування вказаного Закону та в звязку з чим просить відстрочити виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05 грудня 2013 року по цивільній справі №127/5582/13-ц про звернення стягнення на предмет іпотеки на час дії Закону.

Заявник ОСОБА_4 та її представник, а також ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримали заяву із зазначених підстав та просили її задовольнити. При цьому зазначили, що бажають сприяти у виконанні рішення суду шляхом самостійної реалізації цієї квартири, однак банк намагається реалізувати предмет іпотеки по значно заниженій ціні. При цьому заявник вказувала, що це єдине житло, у вказаній квартирі також зареєстровані інші особи з якими вона уклала договір оренди житла.

Представник ПАТ КБ «Приватбанк» заперечував щодо задоволення заяви, мотивуючи тим, що заявником не надано в обґрунтування заяви відповідних доказів, що предмет іпотеки являється єдиним житлом позичальника. При цьому відмітив, що згідно рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 22.09.2014 року відповідачів було виселено, а предмет іпотеки не використовувався заявником як єдине житло.

Представник Органу опіки та піклування Вінницької міської ради в судове засідання не зявився, однак подав заяву відповідно до якої просив розглянути заяву у його відсутність та при ухвалені рішення врахувати інтереси дитини.

Дослідивши матеріали заяви, вислухавши пояснення учасників процесу, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 05 грудня 2013 року в цивільній справі №127/5582/13-ц за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3Є, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Органу опіки та піклування Вінницької міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, позовні вимоги задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №VIW3GK08991720 від 27.12.2007 року станом на 22 лютого 2013 року в розмірі 40853,37 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України гривні до долара США, становить 326418,42 грн., звернуто стягнення на квартиру № 26 загальною площею 58,80 кв.м, житловою площею 36,20 кв.м., яка розташована за адресою: м. Вінниця, вул. В.Порика, 35, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № VIW3GK08991720 від 27.12.2007 року) ПАТ КБ «Приватбанк» з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою -покупцем з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з внесенням даних про правочин купівлі-продажу предмету іпотеки у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмета іпотеки. Також рішенням суду було встановлено початкову ціну для подальшої реалізації предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Рішення набрало законної сили.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 22 вересня 2014 року по цивільній справі №127/11569/14-ц за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виселення та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання договору іпотеки недійсним позовні вимоги про виселення задоволенні та виселено ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 Рішення виконане, що підтверджується постановами про закінчення виконавчих проваджень ( ВП №45394409, ВП № 45394647, ВП №45394555). Дана обставина не заперечується сторонами.

Згідно ст. 373 ЦПК України, за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сімї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочитиаборозстрочитивиконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Тобто, виходячи з вказаної норми та положень Закону України «Про виконавче провадження», відстрочка виконання рішення суду носить винятковий характер та може бути застосована судом лише за наявності обставин, що утруднюють або роблять неможливим виконання рішення суду.

Аналогічний за своїм змістом правовий висновок викладений в пункті 10Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26 грудня 2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження»яким роз'яснено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Єдиною підставою відстрочки виконання рішення заявник зазначає Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Разом з цим, згідно п. 1 ст. 1 цього Закону, протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно ізстаттею 4 Закону України «Про заставу»та/або предметом іпотеки згідно ізстаттею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно.

Тобто законодавець чітко врегулював питання щодо виконання під час дії мораторію судового рішення про примусове стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, тому вказаний у заяві ОСОБА_1 мораторій не є винятковою обставиною в розумінні ст. 373 ЦПК України. Такий мораторій є самостійною законодавчо закріпленою підставою, що встановлює відстрочку на примусове стягнення нерухомого житлового майна, яке вважається предметом застави. В такому випадку підстава такої відстрочки встановлюється не відповідним судовим рішенням, а імперативними вимогами означеного Закону, тому така законодавча закріплена відстрочка у вигляді мораторію не може бути підставою для відстрочення виконання рішення суду в порядкуст. 373 ЦПК України.

Крім того, суд звертає увагу, що заявником не надано доказів на підтвердження того, що вказане нерухоме майно, враховуючи розпорядження ним ОСОБА_1, зокрема укладенням договору оренди від 08.07.2013 року, є єдиним житлом. Посилання представника заявника на реєстрацію осіб місця свого проживання за цією адресою є безпідставним, зважаючи, що вказане майно належить ОСОБА_1Ю на праві власності, а сам факт реєстрації особи місця свого проживання не є беззаперечним доказом в сукупності з іншими.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви.

На підставі викладеного та керуючись ст.373 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05 грудня 2013 року в цивільній справі №127/5582/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Органу опіки та піклування Вінницької міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом пяти днів з дня її проголошення.

Суддя: