Ухвала суду № 43299223, 25.03.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 382/2593/14-ц Головуючий у І інстанції Кисіль О.А.Провадження № 22-ц/780/1317/15 Доповідач у 2 інстанції ТаргонійКатегорія 38 25.03.2015

УХВАЛА

Іменем України

25 березня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Таргоній Д.О.,

суддів: Березовенко Р.В., Верланова С.М.,

за участю секретаря: Черепинець А.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Яготинського районного суду Київської області від 26 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Яготинської міської ради Яготинського району Київської області про встановлення факту постійного проживання та визнання права власності на спадкове майно.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду та перевіривши матеріали справи, колегія суддів,

ВСТАНОВИЛА :

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Яготинської міської ради Яготинського району Київської області про встановлення факту постійного проживання та визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування позову послалась на те, що з вересня 2008 року вона постійно проживала із своєю сестрою - ОСОБА_3, яка хворіла, та її чоловіком - ОСОБА_4 Після смерті сестри ІНФОРМАЦІЯ_1, вона залишилися доглядати її чоловіка, оскільки ані дітей, ані родичів у нього не було.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер. Після його смерті залишилася спадщина у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами та земельної ділянки, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Так як у померлого відсутні спадкоємці першої, другої та третьої черги, вважає, що вона є спадкоємицею четвертої черги, оскільки з вересня 2008 року по день його смерті проживала з ним однією сім'єю.

Просила суд встановити, що вона є спадкоємицею четвертої черги після смерті ОСОБА_4; визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1; визнати за нею право власності на земельну ділянку, яка знаходиться за цією ж адресою.

Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 6 листопада 2014 року провадження у даній справі відкрито.

В грудні 2014 року позивачка подала заяву про забезпечення позову та просила заборонити державному реєстратору реєстраційної служби Яготинського РУЮ Київської області проводити державну реєстрацію рішень Яготинського районного суду Київської області від 02.07.2014 року та від 28.11.2014 року щодо житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1.

В обґрунтування заяви зазначила, що в процесі розгляду справи їй стало відомо, що на майно яке є предметом вищевказаного позову, а саме житловий будинок та земельна ділянка, які розташовані по АДРЕСА_1, визнано право власності за ОСОБА_1 на підставі рішень Яготинського районного суду Київської області від 02.07.2014 року та від 28.11.2014 року. 24.12.2014 року позивачем подані апеляційні скарги на зазначені рішення. Вважає, що оскільки дані рішення вступили в законну силу, отримані ОСОБА_1 та в подальшому можуть бути зареєстровані як правовстановлюючий документ, що ускладнить або навіть зробить неможливим виконання рішення суду.

Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 26 грудня 2014 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено.

Не погоджуючись з ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду від 26.12.2014 року та постановити нову, якою відмовити в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Забезпечуючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів для забезпечення виконання позову може утруднити виконання рішення або зробити його виконання неможливим.

Проте погодитися з таким висновком суду не можна.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

За змістом ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

За змістом п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції фактично створив перешкоди для виконання рішеннь Яготинського районного суду Київської області від 02.07.2014 року та від 28.11.2014 року, що не передбачено нормами чинного законодавства та є недопустимим.

За таких обставин, суд першої інстанції даних обставин не врахував та не вирішив питання про можливість застосування іншого способу забезпечення позову.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про скасування оскаржуваної ухвали та постановлення нової про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Яготинського районного суду Київської області від 26 грудня 2014 року - скасувати, постановити нову ухвалу, якою в задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Cудді: