Рішення № 4329795, 06.08.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.08.09 р. Справа № 13/61

Суддя господарського суду Донецької області І.Х. Темкіжев

при секретарі судового засідання Макаровій Ю.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Авдіївський коксохімічний завод” м.Авдіїївка

до відповідача: Державного підприємства „Донецька залізниця” м.Донецьк

про стягнення 3519грн.96коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Плуталова Н.В. (за довірен. № 11/18/554 від 01.07.2009р.) – юрискон.;

від відповідача: Манерова Ю.В. (за довірен. № Н-01/1726 від 19.05.08р.)– юрискон.

Відкрите акціонерне товариство „Авдіївський коксохімічний завод” м.Авдіївка, звернулось до господарського суду з позовом до Державного підприємства „Донецька залізниця” м.Донецьк про стягнення вартості нестачі вантажу в розмірі 3519грн.96коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на розрахунок суми позову за недостачу вантажу, комерційний акт № БН 689624/28 від 21.10.08р., накладну № 51165102, рахунок-фактуру № СФ 219500 від 31.12.08р., посвідчення якості № 1063, претензію № 11/25/07 від 22.01.2009р.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст.. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

Представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача підтримав свої заперечення з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Просить з посиланням на ст. 24 Статуту залізниць України в позовних вимогах відмовити, оскільки вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, що вказані вантажовідправником в накладній. Вважає, що у розрахунку ціни позову позивачем не вірно застосована норма природної втрати, яка для вантажів, зданих до перевезення у вологому стані, становить 2% маси, зазначеної в перевізних документах. Крім того, вважає що позивачу треба довести ціну одиниці продукції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до договору № ДУК-01/07-19р/34/08 ОС від 07.12.2007р., укладеного між ТОВ “Метінвест Холдинг”(Постачальник) та ВАТ “Авдіївський КХЗ”(Покупець), постачальник зобов’язується передати у власність покупця вугільну продукцію, а останній у свою чергу, зобов’язується прийняти її та оплатити її вартість. Відповідно до матеріалів справи, вантажовідправником – ВАТ ЦОФ „Добропільська” ДП ДХК „Донбасвуглезбагачення” за залізничною накладною № 51165102 на адресу ВАТ „Авдіївський коксохімічний завод” м.Авдіїївка було відвантажене вугілля кам’яне, марка го 100, вантаж вологий.

За даними залізничної накладної № 51165102 на станції Економічна Донецької області вагон 65404378 був прийнятий з вагою нетто 71т.

На підставі акту загальної форми № 112 від 21.10.08р. на станції призначення була здійснена комісійна перевірка зазначеного вагону на справних 100-т електронних вагах вантажоодержувача. За результатами перевірки виявилася недостача вантажу проти даних, зазначених у залізничній накладній у вагоні 65404378 у кількості 4,15т. Це засвідчено в комерційному акті № БН 689624/28 від 21.10.08р., який у відповідності до ст. 129 Статуту залізниць України є підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправників.

Також комерційним актом № БН 689624/28 від 21.10.08р. зафіксовано, що вантаж прибув в справному вагоні: люка та двері закриті, течі вантажу немає. Крім цього, встановлений факт поглиблення над 1,7 люками розміром 1 х 0,8 х 0,6м.

Згідно ст. 110 Статуту та ст. 23 Закону України „Про залізничний транспорт” перевізник несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Частиною 2 ст. 23 цього Закону передбачена відповідальність залізниць за незбереження (втрату, недостачу, псування, пошкодження) прийнятого ними до перевезення вантажу у розмірі фактично завданої шкоди, якщо останні не доведуть, що втрата, недостача, псування, пошкодження відбулось не з вини залізниці. Аналогічний припис міститься у ст. 113 Статуту.

Частиною 2 ст. 114 Статуту залізниць України встановлено, що недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Норми природної втрати та граничного розходження у визначені маси нетто встановлені п.27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції 24.11.2000р. №862/5083, у яких закріплено, що при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2 % маси, зазначеної в перевізних документах, що відноситься до вантажів рідких або зданих до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані.

Стаття 6 Статуту залізниць України визначає, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею.

Згідно матеріалів справи у накладній № 51165102 у графі найменування вантажу зазначено – вугілля кам’яне, марка го 100, вантаж вологий.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що до спірного вантажу слід застосовувати норму недостачі 2% маси, зазначеної в перевізних документах.

Нестача згідно комерційного акту № БН 689624/28 від 21.10.08р. складає – 4,15т. Відповідно до рахунку-фактури № СФ 219500 від 31.12.08р. вартість 1 тонни вугілля становить 889грн.16коп. без ПДВ.

Згідно розрахунку, що міститься в матеріалах справи, вартість недостачі розрахована позивачем з урахуванням норми природної втрати маси вантажу з застосуванням 1% маси, зазначеної в перевізних документах, та заявлена у розмірі 3519грн. 96коп.

Але, з огляду на висновки суду, норма природної втрати за спірним вагоном складає 1,42т., отже відповідальна недостача - 2,73т., тобто вимоги позивача вважаються обґрунтованими у розмірі 2912грн. 88коп.

Враховуючи зазначене, суд вважає вимоги позивача у розмірі 607грн.08коп. необґрунтованими та відмовляє в задоволенні позову в цій частині.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву судом до уваги не приймаються з огляду на нижченаведене.

Згідно ст. 115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

У матеріалах справи є виставлений покупцю (ВАТ „Авдіївський коксохімічний завод”) продавцем (ТОВ „Метінвест Холдінг”) рахунок-фактура № 219500 від 31.12.08р, де сторони визначили ціну спірного вантажу за 1т. у розмірі 889грн. 16коп. без ПДВ. З огляду на це суд вважає, що ціна за тону вантажу заявлена позивачем обґрунтовано.

Посилання відповідача на ст. 24 Статуту залізниць України до уваги судом не приймається, так як спростовується встановленими актами поглибленнями над люками у спірному вагоні. Відповідно до ст.111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу вантажу у разі коли вантаж прибув у непошкодженому вагоні і якщо немає ознак втрати вантажу під час перевезення. Відповідач не довів суду, що недостача вантажу відбулася не з вини залізниці.

Направлена позивачем претензія № 11/25/07 від 22.01.2009р. з вимогою погасити вартість недостачі відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

З огляду на викладене, з урахуванням даних, зазначених в комерційному акті БН 689624/28 від 21.10.08р. своїх зобов’язань за договором перевезення відповідач не виконав належним чином, оскільки не забезпечив збереження довіреного йому вантажу. Факт недостачі вантажу підтверджений матеріалами справи, у зв’язку з чим суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню у розмірі 2912грн. 88коп.

Витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до постанови КМУ № 1258 від 21.12.05р. (зі змінами, згідно постанови КМУ № 627 від 13.04.07р. та постанови КМУ № 361 від 14.04.09р., опублікованої в Офіційному віснику України № 29 від 27.04.09р.) розмір оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу станом на час направлення позовноїї заяви складав 50% мінімальної зароботної плати. Отже, сума у розмірі 312грн. 50коп. була сплачена позивачем по справі для подання позову.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 110, 113, 114, 127, 129 Статуту залізниць України, ст. ст.23, 26 Закону України „Про залізничний транспорт”, п. 27 Правил видачі вантажів, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод” м. Авдіївка до державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк про стягнення вартості недостачі продукції задовольнити частково, в розмірі 2’912грн. 88коп.

Стягнути з державного підприємства “Донецька залізниця” (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Відкритого акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод” (86065, Донецька область, м. Авдіївка, проїзд Індустріальний, 1; ЄДРПОУ 00191075) суму втраченої продукції в розмірі 2’912грн. 88коп., витрати по сплаті держмита у сумі 84грн. 40коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 258грн.60коп.

В частині стягнення суми втраченої продукції у розмірі 607грн.08коп. – відмовити.

У судовому засіданні 06.08.09р. оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення.

Вступну та резолютивну частину рішення оголошено 06.08.2009р.

Повний текст рішення складено і підписано 10.08.2009р.

Суддя Темкіжев І.Х.