Рішення № 43296457, 23.03.2015, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/2349/12-ц Головуючий у 1-й інст. Сингаївський О. П.

Категорія 27 Доповідач Зарицька Г. В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої - судді Зарицької Г.В.

суддів: Жигановської О.С., Якухно О.М.

з участю секретаря Добровольської Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 15 травня 2013 року

встановила:

У квітні 2012 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося з позовом до ОСОБА_1 та просило в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № zrz0gk00003600 від 27 лютого 2007 року у розмірі 103 771,54 доларів США звернути стягнення на 4-х кімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 88,37 м.кв. шляхом продажу вказаного предмету іпотеки позивачем з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, а також виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у вказаній квартирі, зі зняттям з реєстраційного обліку у органі МВС України. В обґрунтування вимог позивач зазначав, що відповідно до кредитного договору № zrz0gk00003600 від 27 лютого 2007 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 71 200 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 26 лютого 2027 року. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором сторони уклали договір іпотеки від 27.02.2007 року, згідно з яким ОСОБА_1 надала в іпотеку 4-х кімнатну квартиру АДРЕСА_1. Взяті на себе зобов'язання за кредитним договором відповідач не виконувала, внаслідок чого станом на 28.02.2012 р. виникла заборгованість в розмірі 103 771,54 доларів США. Враховуючи зазначене, просив позов задовольнити.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 15 травня 2013 року позов задоволено.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №zrz0gk00003600 від 27 лютого 2007 року у розмірі 103 771,54 доларів США звернуто стягнення на предмет іпотеки - 4-х кімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 88,37 м. кв. шляхом її продажу ПАТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими державними актами дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Виселено ОСОБА_1 та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у органі МВС України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу зазначеного будинку.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 3 326 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог. Апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права.

В судовому засіданні представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважав їх необґрунтованими.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених до суду першої інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в цих межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч.1 ст.526, ч1. ст.530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як видно з матеріалів справи, 27 лютого 2007 року між ЗАТ КБ „ПриватБанк" (17.07.2009 р. змінено найменування на ПАТ КБ „ПриватБанк") укладено кредитний договір №zrz0gk00003600, за умовами якого відповідач отримала від банку кредит у вигляді непоновлювальної кредитної лінії у розмірі 71 200 доларів США на наступні цілі: 60 000 доларів США на купівлю житла, а також у розмірі 11 200 доларів США на сплату страхових платежів зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 1,2 % від суми виданого кредиту у момент надання кредиту. Кінцевий термін повернення кредиту встановлено 26.02.2027 р. (а.с.9-11).

Погашення заборгованості за цим договором здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку кошти (щомісячний платіж) у сумі 787,64 доларів США для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсотках, винагороди (п. 7.1 договору).

При порушенні позичальником зобов'язань, передбачених умовами даного договору банк має право стягнути кредит до настання дати, передбаченої п.7.1. договору, у т.ч. шляхом звернення стягнення на заставлене майно (п.2.3.7.договору).

Пунктом 2.3.1. вказаного договору передбачено, що банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом при зміні облікової ставки НБУ. При цьому банк надсилає позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки.

У зв'язку із значним подорожчанням грошових ресурсів на світовому та українському фінансових ринках та підвищенням рівня облікової ставки Національного Банку України з 8,5 до 12 відсотків з 20.11.2008 р. відсоткова ставка за вказаним кредитним договором збільшена банком до 14,04 % на рік, про що відповідача було повідомлено листом від 03.10.2008 р. №20.1.3.2/6-22855/3860 (а.с.175-176).

З метою забезпечення виконання умов кредитного договору 27 лютого 2007 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки квартири, за умовами якого ОСОБА_1 надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1.

Свої зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_1 належним чином не виконувала, внаслідок чого станом на 28.02.2012 р. виникла заборгованість у розмірі 103 771,54 доларів США, а саме: заборгованість за кредитом - 58 216,05 доларів США, в т.ч. прострочене тіло кредиту - 2 241,29 дол. США; заборгованість за відсотками - 23 689,52 доларів США, в т.ч. прострочені відсотки - 23 406,79 доларів США; заборгованість з комісії - 3840,00 доларів США, в т.ч. прострочена комісія - 3840 доларів США (а.с.5-6).

За положеннями ст.39 Закону України „Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Задовольняючи вимоги банку про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд першої інстанції, в порушення вищевказаних вимог Закону та положень пункту 4 частини 1 статті 215 ЦПК України, в резолютивній частині рішення не зазначив всі складові загального розміру вимог, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки, початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Крім того, задовольняючи вимоги про виселення, суд не з'ясував та не зазначив у рішенні хто саме, крім ОСОБА_1, підлягає виселенню з квартири АДРЕСА_1, а лише обмежився загальною фразою „та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають в АДРЕСА_1".

Разом з тим, згідно з відомостями адресно-довідкового підрозділу територіального органу ДМС України від 22.03.2015 р. та довідкою ТОВ „Керуюча компанія „КомЕнерго-Житомир" від 18.03.2015 р. № 513 станом на 15.05.2013 р. (на день ухвалення рішення) за спірною адресою разом з ОСОБА_1 були зареєстровані та проживали її неповнолітні діти: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 173, 186).

За таких обставин, коли суд ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідно до ст. 309 ЦПК України колегія суддів скасовує рішення та ухвалює нове.

При ухваленні нового рішення суд враховує наступне.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 29.11.2013 року, яке набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ „ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором в сумі 78741,09 доларів США, що еквівалентно 460191,12 грн, з них: заборгованість за кредитом в сумі 58252,04 долари США, по відсотках за користування кредитними коштами - 13 229,58 доларів США, по комісії - 2040 доларів США, по пені - 5219,47 доларів США.

З 07.06.2014 року набрав чинності Закон України „Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", який передбачає, що протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку;

З огляду на те, що споживчий кредит наданий ПАТ КБ „ПриватБанк" в іноземній валюті, квартира АДРЕСА_1", яка є предметом іпотеки, використовується ОСОБА_1 як місце постійного проживання, її розмір менше 140 кв.м., інше нерухоме майно у власності відповідача відсутнє (1/2 частина кв.АДРЕСА_2 згідно з нотаріально посвідченим договором дарування від 22 вересня 2009 року належить сину відповідача ОСОБА_2 а.с.180-185), колегія суддів вважає, що підстав для задоволення позову немає.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 15 травня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього ж часу може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча Судді: