Вирок № 43295692, 26.03.2015, Михайлівський районний суд Запорізької області

Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 321/1298/14-к

Провадження № 1-кп/321/5/2015

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2015 рокусмт. Михайлівка

Михайлівський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Олійника М.Ю.

за участі:

секретаря судового засідання Засько О.А.

прокурора Петренка В.О.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с. Велика Салиха Красилівського району Хмельницької області, громадянина України, освіта середня, не працюючого, одруженого, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 24 серпня 1988 року Михайлівським районним судом за ч. 3 ст. 140, ч. 2 ст. 229-6, ч. 1 ст. 206, ст. 42 КК України до 3 років 9 місяців позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна. 3вільнений 9 березня 1989 року умовно-достроково, не відбутий термін покарання 2 роки 4 місяці 22 дні;

- 6 жовтня 1993 року Михайлівським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 229-6 КК України до 3 років позбавлення волі з випробувальним строком на 2 роки. 18 серпня 1994 року постановою Михайлівського районного суду направлений для відбуття покарання у виді 3 років позбавлення волі;

- 12 жовтня 1994 року Михайлівським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 229-6, ст. 43 КК України, до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 43 КК України призначено покарання 3 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 22 серпня 1997 року на підставі ст. 3 Закону України "Про амністію";

- 15 вересня 2000 року Василівським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 229-6 КК України до 3 років 4 місяців 3 днів позбавлення волі;

- 1 вересня 2005 року Василівським районним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 309, ст. ст. 70, 69 КК України до 1 року 1 місяця позбавлення волі з випробувальним строком на 2 роки;

- 24 грудня 2007 року Михайлівським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 309, ст. 71 КК України до 3 років позбавлення волі з випробувальним строком на 2 роки 6 місяців;

- 5 жовтня 2011 року Хмельницьким міським судом за ч. 2 ст. 309, ст. 69 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 23 квітня 2013 року умовно-достроково не відбутий строк покарання 4 місяці 25 днів,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

03.05.2014 року приблизно о 13 годині, ОСОБА_2 знаходячись поблизу кафе "Міленіум" по вул. 50 років ВЛКСМ в смт Михайлівка Запорізької області, маючи умисел на незаконне зберігання наркотичних засобів з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, діючи з корисливих мотивів, шляхом продажу за 300 гривень збув ОСОБА_3 полімерний шприц одноразового застосування ємністю 5 мл., в якому містилася рідина коричневого кольору об'ємом 5,2 мл., яка є особливо небезпечним наркотичним засобом "опій ацетильований", маса якого в 5,2 мл. рідини становить 0,104г., який він раніше незаконно придбав та зберігав при собі з метою збуту.

Продовжуючи реалізовувати єдиний злочинний умисел на незаконний обіг особливо небезпечного наркотичного засобу, 04.06.2014 року приблизно о 15 годині, ОСОБА_2 знаходячись на центральному в'їзді кладовища розташованого по вул. Маяковського в смт Михайлівка Запорізької області, маючи умисел на незаконне зберігання наркотичних засобів з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, діючи з корисливих мотивів, повторно, шляхом продажу за 360 гривень збув ОСОБА_3 полімерний шприц одноразового застосування ємністю 5 мл., в якому містилася рідина коричневого кольору об'ємом 5,8 мл., яка є особливо небезпечним наркотичним засобом "опій ацетильований", маса якого в 5,8 мл. рідини становить 0,0488г., який він раніше незаконно придбав та зберігав при собі з метою збуту.

Продовжуючи реалізовувати єдиний злочинний умисел на незаконний обіг особливо небезпечного наркотичного засобу, 14.06.2014 року приблизно о 12 годині 30 хвилин, ОСОБА_2 знаходячись на центральному в'їзді кладовища розташованого по вул. Маяковського в смт Михайлівка Запорізької області, маючи умисел на незаконне зберігання наркотичних засобів з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, діючи з корисливих мотивів, повторно, шляхом продажу за 360 гривень збув ОСОБА_4 полімерний шприц одноразового застосування ємністю 5 мл., в якому містилася рідина коричневого кольору об'ємом 5,7 мл., яка є особливо небезпечним наркотичним засобом "опій ацетильований", маса якого в 5,7 мл. рідини становить 0,0798г., який він раніше незаконно придбав та зберігав при собі з метою збуту.

Дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковано за ч.2 ст.307 КК України як незаконне зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинене повторно та особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України.

В судовому засіданні 26 березня 2015 року суду була надана угода про визнання винуватості від 26 березня 2015 року, укладена між прокурором прокуратури Михайлівського району Запорізької області юристом 3 класу Петренко В.О., якому на підставі ст.37 Кримінального процесуального кодексу України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та ОСОБА_2, який є обвинуваченим у цьому ж кримінальному провадженні, і його захисником ОСОБА_1, зі змісту якої вбачається, що обвинувачений в судовому засіданні 17 березня 2015 року беззастережно визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, щиро покаявся у його вчиненні, а також цією угодою бере на себе зобов'язання щодо співпраці викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою, що полягає у дачі показань в судовому засіданні в якості свідка у кримінальному провадженні №12014080290000241 за обвинуваченням ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України та яке на цей час розглядається у Михайлівському районному суді Запорізької області. Показання обвинуваченого ОСОБА_2 мають доводити вину ОСОБА_6 у збуті ОСОБА_2 наркотичних засобів.

Згідно угоди, сторони погодилися на призначення покарання ОСОБА_2 за ч.2 ст.307 КК України, із застосуванням положень ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк п'ять років без конфіскації майна. На підставі ст.. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від реального відбування покарання з іспитовим строком 3 роки та з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.. 76 КК України.

Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_2 стверджував, що повністю розуміє свої права та характер підозри за ч.2 ст.307 КК України, щодо якого він визнав себе повністю винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про винуватість, передбачені ст.473 КПК України, які йому роз'яснені судом.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_2 зазначив, що вищезазначена угода про визнання його винуватості укладена ним з прокурором добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз.

Прокурор Петренко В.О. в судовому засіданні просив суд затвердити угоду та винести на її підставі вирок.

Захисник ОСОБА_1 також просив суд затвердити угоду.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що угода про визнання винуватості укладена між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_2, захисником ОСОБА_1 може бути затверджена.

Так, згідно ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, а кримінальне правопорушення, яке вчинив обвинувачений ОСОБА_2 відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів.

Під час перевірки угоди встановлена її відповідність вимогам ст.472 КПК України, можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань. Умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Під час судового засідання обвинувачений ОСОБА_2 визнав повністю свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України і пояснив, що розуміє роз'яснені судом права, передбачені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, має право мовчати і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом або захищатися самостійно, допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь.

Крім того, обвинуваченому ОСОБА_2 зрозумілі наслідки укладення та затвердження вищевказаної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, а також характер обвинувачення, в якому він визнав себе винуватим і вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердженням судом угоди, передбачені п.п.3-4 ч.4 ст.474 КПК України.

Під час судового засідання на підставі пояснень обвинуваченого ОСОБА_2, суд переконався, що укладення сторонами угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин ніж ті, що передбаченні в угоді.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч.9 ст.100 КПК України.

Відповідно до ст. 65 КК України, суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Підстави для призначення більш м'якого покарання, ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу за вчинений злочин, визначаються статтею 69 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

З урахуванням викладеного, суд при призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2, у відповідності зі ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. А саме те, що обвинувачений ОСОБА_2 дійсно вчинив тяжкий злочин, має судимості. Разом з тим, має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні члена сім'ї похилого віку - мати ОСОБА_7, 1936 року народження, позитивно характеризується за місцем проживання, має незадовільний стан здоров'я, оскільки перебуває на диспансерному обліку у лікаря інфекціоніста поліклінічного відділення ТМО Михайлівського району з 2003 року з приводу хронічного гепатиту "С", а також хворий на тромбофеліт судин нижніх кінцівок, хронічна венозна недостатність ІІ ст., вчинений ОСОБА_2 злочин не потягнув настання тяжких наслідків; потерпілих від його дій немає.

В силу ст. 66 КК України суд приймає до уваги, що обвинувачений ОСОБА_2 вину у скоєному злочині визнав повністю, щиросердно розкаявся у скоєному, співпрацює з органами досудового розслідування у викритті злочинів, вчинених іншими особами, і розцінює вказані обставини як такі, що пом'якшують відповідальність обвинуваченого та суттєво знижують його суспільну небезпечність. Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 судом не встановлено.

Беручи до уваги наявність декількох обставин, які пом'якшують відповідальність обвинуваченого ОСОБА_2, а саме: щире каяття, повне визнання вини, сприяння розкриттю злочину, особу обвинуваченого, а також, метод виявлення даного злочину шляхом проведення оперативної закупівлі, які суд визнає винятковими та при призначенні покарання вважає за можливе застосувати ст. 69 КК України та призначити покарання за цією статтею у вигляді позбавлення волі, нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 2 ст. 307 КК України у вигляді позбавлення волі на п'ять років без конфіскації майна із застосуванням ст. 75 КК України з випробуванням, з іспитовим строком на максимальний строк, оскільки на думку суду, виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливе без реального відбування покарання, та є достатнім для досягнення цілей кримінального покарання та таким, що відповідає засадам справедливості.

Згідно ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Керуючись ч.1 ст. 314, ч.4 ст.469, ст.ст. 472, 473 ч.2, п.п.1, 3, 4 ч.4 ст.474 та ст.475 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 26 березня 2015 року у кримінальному провадженні зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12014080290000164 від 28 березня 2014 року, укладену між прокурором прокуратури Михайлівського району Запорізької області юристом 3 класу Петренко Вадимом Олександровичем та обвинуваченим ОСОБА_2 і його захисником ОСОБА_1.

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.307 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі на строк п'ять років.

Відповідно до ст.ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 3 роки, поклавши на нього обов'язки періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію і повідомляти про зміну місця проживання.

Обраний відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді застави до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Грошову суму 24360 (двадцять чотири тисячі триста шістдесят) грн. перераховану на розрахунковий рахунок ТУ ДСА України в Запорізькій області 3 липня 2014 року в якості застави за ОСОБА_2, повернути заставодавцю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.н. НОМЕР_1, після набрання вироком законної сили.

Скасувати арешт на автомобіль марки ВАЗ моделі 21099020, синього кольору, державний номер НОМЕР_2, 2006 року випуску, накладений ухвалою Михайлівського районного суду Запорізької області від 17 червня 2014 року.

Речові докази:

- грошові кошти в сумі 320 грн.: одна купюра номіналом 100 грн. СВ8158441, дев'ять купюр номіналом по 20 грн. МЄ9250336, КШ4773369, КР1393570, КЛ8211458, МЛ6894154, МС6447244, КТ6320827, МЙ4376534, МВ4151938, чотири купюри номіналом по 10 грн. СВ5991561, КР1857935, СВ6914300, ПЮ0754496, що зберігаються в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- два полімерні шприци об'ємом 20 мл. з нашаруванням на внутрішній стороні речовини коричневого кольору, один полімерний медичний шприц об'ємом 5 мл. з вмістом у ньому 1,8 мл, згідно нанесеної шкали вимірювання речовини світло-жовтого кольору, металеву колбу з надписом "Бальзам зірка", в якій знаходиться насіння рослинного походження сіро-коричневого кольору; дві пачки "Димедрол - Дарниця", з загальним вмістом 18 скляних капсул по 1 мл. (згідно напису на них), 4,5 мл., 5,1 мл., 5,0 мл. особливо небезпечного наркотичного засобу "опій апельований", що зберігаються в камері зберігання речових доказів Михайлівського РВ ГУМВС України в Запорізькій області, згідно квитанцій № 206, 207 - знищити.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений. На вирок може бути подана апеляція з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, в апеляційний суд Запорізької області через Михайлівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня оголошення вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя Михайлівського районного суду

Запорізької області М.Ю.Олійник