Рішення № 4329544, 04.08.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.08.09 р. Справа № 18/142

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбасвуглеавтоматика” м.Донецьк

до відповідача: Державного підприємства „Шахта ім.. Д.С.Коротченка” м.Донецьк

про стягнення 40 875,39 грн.

Суддя господарського суду Донецької області О.В.Овсяннікова

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за участю представників сторін:

від позивача: Воловік В.О. – дов.

від відповідача: не з’явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Донбасвуглеавтоматика” м.Донецьк звернулось з позовом про стягнення з Державного підприємства „Шахта ім. Д.С.Коротченка” м. Донецьк 27543,05 грн. заборгованості, 1378,66 грн. річних та 11953,68 грн. індексу інфляції, а всього 40 875,39 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що зобов’язання за договором їм були виконані у повному обсязі, але в порушення умов договору відповідач за виконані роботи з ним не розрахувався, тому виникла заборгованість, а за прострочку її оплати нараховані інфляційні та річні, які підлягають стягненню.

Заявою від 03.08.2009 р. позивач зменшив розмір позовних вимог і просить суд стягнути з відповідача 18334,31 грн. заборгованості та 36,17 грн. річних, а всього 18370,48 грн.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач має право до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, тому заява приймається судом і справа розглядається з урахуванням змінених вимог.

Відповідач відзиву по справі не подав, його представник у судові засідання не з’явився. Про час і місце судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, тому справу розглянуто за наявними в неї матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

10.07.2007 р. сторонами був укладений договір № СЛ01 – 2007/2 – 271 на виконання налагоджувальних та ремонтних робіт, відповідно до п. 2 якого Замовник (ДП “Селидіввугілля”) доручив, а Підрядник (позивач) прийняв до виконання проведення налагоджувальних і ремонтних робіт шахтного стаціонарного устаткування.

Строк дії договору з моменту укладання до 31.12.2007 року.

Позивач свої зобов’язання за договором виконав, що підтверджується актами виконаних робіт за липень 2007 р.:

– № 05-32 на суму 14317,74 грн.

– № 02-69 на суму 13225,31 грн.

а всього на суму 27543,05 грн., підписаних сторонами без зауважень, тому роботи вважаються виконаними Підрядником і прийняті Замовником.

Пунктом 20 договору сторони передбачили, що оплата за виконані роботи здійснюється відповідно до акту ф.2, протягом 30 календарних днів, але з якої дати слід починати відлік цього терміну у договорі не визначено.

Відповідач свої зобов’язання виконав частково.

21.08.2008 р. відповідачем було сплачено 9208,74 грн.

Таким чином несплачена сума становить 18334,31 грн., що є боргом відповідача.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи вимога щодо оплати виконаних робіт була надіслана позивачем 02.07.2009 року і отримана відповідачем в той же день.

Відповідно до п.2 ст. 530 Цивільного кодексу України у разі не встановлення строку виконання боржником обов’язку, кредитор має право вимагати його виконання у будь – який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином відповідач був зобов’язаний оплатити виконані роботи у строк до 09.07.2009 року.

Враховуючи, що оплата робіт відповідачем не здійснена позовні вимоги в частині стягнення боргу підлягають задоволенню.

25.09.2007 р. наказом Міністерства вугільної промисловості України № 384 зі складу Державного підприємства “Селидіввугілля” виділено відокремлений підрозділ “Шахта ім. Д.С. Коротченка” і на його базі створено підприємство – Державне підприємство “Шахта ім. Д.С. Коротченка”, яке стало правонаступником прав та обов’язків Державного підприємства “Селидіввугілля” пов’язаних з діяльністю його відокремленого підрозділу “Шахта ім. Д. С. Коротченка” з розподільчим балансом. (п. 8 наказу).

Факт прийняття відповідачем заборгованості на баланс, а також її несплата підтверджується актом звірки розрахунків за період з 01.08.2006 року по 30.04.2009 року підписаним сторонами.

Позовні вимоги стосовно стягнення річних суд вважає необґрунтованими, оскільки період їх нарахування починається з 10.07.2009 р., тобто після звернення з позовом.

Беручи до уваги викладене і враховуючи те, що позовні вимоги обгрунтовані частково, вони підлягають задоволенню в обґрунтованій частині.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 75, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, на підставі ст. 526, п.2. ст. 530 Цивільного кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбасвуглеавтоматика” м.Донецьк до Державного підприємства „Шахта ім.. Д.С.Коротченка” м.Донецьк про стягнення 18370,48 грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства „Шахта ім.. Д.С.Коротченка” м.Донецьк (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Миру, 1, код ЄДРПОУ 35527931) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбасвуглеавтоматика” м.Донецьк (83048, м. Донецьк, вул. Професорів, 5 а, код ЄДРПОУ 32355716) 18334,31 грн., грн. боргу, 183,34 грн. державного мита та 311,90 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В інший частині вимог – відмовити.

Рішення оголошено 04.08.2009 року і набирає законної сили через десять днів.

Суддя