Рішення № 43295392, 24.03.2015, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/913/15-ц

2/303/808/15

Номер стат. звіту - 18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 березня 2015 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючої судді Гутій О.В., при секретарі Фозекош І.І., з участю позивача ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про стягнення коштів за депозитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з цим позовом, який мотивує тим, що 03 грудня 2013 року між нею та відповідачем було укладено договір банківського депозиту, предметом якого є сума вкладу в розмірі 7 000 дол. США. Згідно вказаного договору Банк відкриває вкладнику депозитний рахунок НОМЕР_1 і вклад залучається на строк по 08 грудня 2014 року, включно (п.п. 1.2, 1.3, 1.6 умов договору). Відповідно до квитанції №29200150 від 03.12.2013 року позивач передала установі банку 7 000 дол. США. Після 08 грудня 2014 року остання звернулася з письмовою заявою про повернення коштів, які були передані нею відповідно до депозитного договору. Однак, вказану заяву приймати не хотіли, навіть розрахункову карточку було заблоковано. Скільки позивач не зверталася, жодне відділення вказаного банку грошей не повертає. Також зазначає, що крім матеріальної шкоди їй також спричинена моральна шкода, яку позивач оцінила у 18 000 гривень, посилаючись на те, що хотіла придбати квартиру для доньки, але домовленість зірвалася, оскільки та не змогла виплатити за неї кошти. Позивач є інвалідом 3 групи і перебуває на обліку у лікарів неврологів, через вказане постійно нервувала і тому боялася, що захворювання почне прогресувати, а отже постійно приймала заспокійливі ліки.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримали, просили його задоволити з підстав, викладений у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, а тому, враховуючи положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та те, що в справі є достатні матеріали про права і правовідносини сторін, відповідно до ч.1 ст. 224 ЦПК України суд, за згодою позивача, розглянув справу на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

У відповідності до вимог ст.11,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В судовому засіданні належними доказами встановлено, що 03 грудня 2013 року між ПАТ «Дельта Банк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір банківського депозиту, відповідно до якого сума вкладу складає 7000 доларів США, вклад залучається на строк з моменту зарахування вкладу на рахунок, який Банк відкриває вкладнику - депозитний рахунок НОМЕР_1, по 08 грудня 2014 року включно (а.с. 7).

Відповідно до квитанції №29200150 від 03.12.2013 року позивач передала установі банку 7 000 дол. США (а.с. 8-9).

У відповідності до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. ч. 1, 3 статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Згідно частини першої статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Як вбачається з матеріалів справи строк дії договору депозиту закінчився, однак сума вкладу позивачеві не повернута.

Обмеження прав позивача щодо отримання коштів, які є його власністю є безпідставними та такими, що суперечать чинному законодавству України, а також Конституції України. Позивач не був позбавлений права на вищезазначені грошові кошти у встановленому законом порядку, а тому має право на їх повернення відповідачем без будь-яких обмежень.

Відповідно до ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Крім того, згідно із ч. 6 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на виплату коштів за вкладами за договорами, строк яких закінчився, не поширюються обмеження, встановлені на період тимчасової адміністрації.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності і взаємному зв'язку, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення коштів за депозитним договором в розмірі 7000 доларів США.

Що стосується вимоги щодо стягнення моральної шкоди в сумі 18 000 гривень, то суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

З аналізу цієї правової норми вбачається, що якщо правовідносини, що існують між сторонами, є зобов'язальними, у разі порушення зобов'язання моральна шкода може відшкодовуватися лише тоді, якщо це встановлено договором або законом.

Як встановлено судом, у договорі банківського вкладу (депозиту) № 003-06511-312213 від 03.12.2013 р. відшкодування моральної шкоди сторонами не передбачено.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення моральної шкоди у сумі 18000 грн. слід відмовити.

Згідно ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, що в даному випадку становить 1 820 гривень судового збору (а.с.1).

Керуючись ст. ст.10, 60, 88, 208, 209, 212-218, 224-226 ЦПК України та ст.ст. 526,530, 610, 625, 1058, 1061 ЦК України, -

Р І Ш И В :

Позов задоволити частково.

Стягнути з відповідача Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на користь позивача ОСОБА_1 кошти за депозитним договором № 003-06511-031213 від 03 грудня 2013 року у розмірі 7000 доларів США.

В решті позову відмовити.

Стягнути з відповідача Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на користь позивача ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 820 гривень (одна тисяча вісімсот двадцять гривень).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області через цей суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому ст.ст. 223, 233 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуюча О.В.Гутій