Рішення № 4329480, 10.08.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.08.09 р. Справа № 2/184

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Москаленко О.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Комунального підприємства “Макіївський міськводоканал” м. Макіївка

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Макіївський металургійний комбінат” м. Макіївка

про стягнення заборгованості в сумі 877215,84грн.

За участю

представників сторін:

від позивача: Шалаєв О.О.– за довір.

від відповідача: Бойко М.І. – за довір.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Комунальне підприємство “Макіївський міськводоканал” м. Макіївка, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства “макіївський металургійний комбінат” м. Макіївка про стягнення заборгованості в розмірі 877215,84грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договорів про надання послуг з подачі води та приймання господарсько-побутових стоків № 605/1148/04 від 16.08.2004р., акти-рахунки.

Відповідач позовні вимоги визнав та просить суд відстрочити виконання рішення на 2-3 місяці.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

16.08.2004р. між Комунальним підприємством “Макіївський міськводоканал” (Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством “Макіївський металургійний комбінат” (Споживач) був укладений договір про надання послуг з подачі води та приймання господарсько-побутових стоків № 605/1148/04.

За цим договором Постачальник зобов’язується подавати Споживачу питну воду та приймати від нього господарсько-побутові стоки, що надходять в каналізаційну мережу, а Споживач бере на себе зобов’язання своєчасно оплачувати надані йому послуги водопостачання та водовідведення, експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, прибори та пристрої на них відповідності з договором та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення.

Пунктом 3.2. договору встановлено, що облік використаної Споживачем води здійснюється за показниками водолічильника повіреного та опломбованого міськводоканалом.

Відповідно до п. 3.10.договору кількість стічних вод, що надходять в каналізацію, визначається по кількості, що надходить з комунального водопроводу або місцевих джерел, відповідно до показано водолічильників, а при відсутності останніх по діючим нормам водоспоживання.

Згідно до п. 3.11. договору кількість витраченої Споживачем води та скинутих стоків оформлюється двостороннім актом-рахунком на підставі показників засобів обліку або по договору 1 раз на місяць, який підлягає обов’язковій оплаті.

Пунктом 3.12. договору визначено, що акти-рахунки або інші платіжні документи за воду та стоки підлягають оплаті Споживачем в триденний строк після їх пред’явлення Постачальником шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника або шляхом попередньої оплати.

Розділом 6 “Строк дії договору” встановлено, що договір укладений з 16.08.2004р. по 31.12.2005р. та вступає в силу з дня його підписання та вважається продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не надійде заяви однієї із сторін про відмову від договору або його перегляді.

Сторонами доказів відмови від договору або заяв про перегляд договору до матеріалі справи не надано, у зв’язку з чим за висновком суду договір є продовженим.

В підтвердження виконання умов договору позивачем до матеріалів справи надані акти – рахунки про кількість поданої води та прийнятих стоків від 24.05.2006р., від 26.06.2006р., від 25.07.2006р., від 28.08.2006р., від 28.09.2006р., від 27.10.2006р., від 27.11.2006р., від 26.12.2006р., від 26.01.2007р., від 26.02.2007р., від 29.03.2007р., від 28.04.2007р., від 31.05.2007р., від 20.06.2007р., від 27.07.2007р., від 28.08.2007р., від 27.09.2007р., від 26.10.2007р., від 29.11.2007р., від 26.12.2007р., від 28.02.2008р., від 22.01.2008р., від 21.03.2008р., від 23.04.2008р., від 23.05.2008о., від 24.06.2008р., від 21.07.2008р., від 20.08.2008р., від 18.09.2008р., від 20.10.2008р., від 20.11.2008р., від 18.12.2008р. Вказані акти-рахунки підписані та скріплені печатками представників сторін без зауважень.

Всього за період з травня 2006р. по грудень 2008р. позивачем було подано на об’єкти відповідача води та прийнято стоків на загальну суму 882288,96грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач в супереч умовам договору за отримані послуги з водопостачання та водовідведення розрахувався частково в сумі 5073,12грн.

Таким чином на момент слухання справи за відповідачем за період з травня 2006р. по грудень 2008р. облікується заборгованість в розмірі 877215,84грн., що підтверджено матеріалами справи та двостороннім актом звірки взаємних розрахунків станом на 26.06.2009р., який підписаний та скріплений печатками з обох сторін без зауважень.

За результатами розгляду матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України),

Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Аналогічні положення щодо виконання зобов’язань містить Господарський кодекс України. Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідач доказів погашення суми боргу в розмірі 877215,84грн. суду не представив.

Відповідно до ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення відповідачем зобов’язань за договором, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб і на підставі ст. 78 ГПК України позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Одночасно з визнанням позову відповідач просить суд відстрочити виконання рішенні на 2-3 місяці.

За приписами ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.

Згідно до ст. 45 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов’язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Відповідно до приписів ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення. Тобто, надання відстрочення або розстрочення виконання рішення є правом, а не обов’язком суду.

Суд вважає, заяву про відстрочку виконання рішення такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Позивач про відстрочення виконання рішення заперечує.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд вважає, що розстрочка виконання рішення господарського суду може бути надана лише у виключних випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторін з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк чи встановленим способом.

Відповідачем не надано жодного доказу в обґрунтування заявленого клопотання, у зв’язку з чим, встановити наявність фактів на які посилається відповідач та взяти їх до уваги не уявляється можливим.

Крім того, суд роз’ясняє, що відповідно до ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що утрудняють виконання рішення або роблять його неможливим відповідач не позбавлений права звернутися до суду із заявою про розстрочення чи відстрочення виконання рішення на стадії виконавчого провадження.

З урахуванням викладеного відповідач не позбавлений процесуального права у будь-який час на стадії виконання рішення звернутися із заявою про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, надавши документальні докази в обґрунтування.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 599, 615, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 78, ст. ст. 82 –85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства “Макіївський міськводоканал” м. Макіївка до Відкритого акціонерного товариства “Макіївський металургійний комбінат” м. Макіївка про стягнення заборгованості у сумі 877215,84грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Макіївський металургійний комбінат” (86101, м. Макіївка, вул.. Металургійна, 47, р/р 26006095001 в відділенні № 1 ЗАТ “Донгорбанк” м. Макіївка, МФО 334970, ЗКПО 00191170) на користь Комунального підприємства “макіївський міськводоканал” (86119, м. Макіївка, вул.. Волгоградська, 1, р/р 26006024222000 в ЗАТ “Донгорбанк” м. Донецьк, МФО 334970, ЗКПО 03361543) заборгованість в розмірі 877215,84грн., державне мито в розмірі 8772,15грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 312,50грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Мартюхіна Н.О.