Рішення № 4329421, 12.08.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.07.09р.

Справа № 33/279-09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „УКРПАКЛАЙН”, смт.Ювілейне Дніпропетровської області

до Приватного підприємства „МЕГАТЕХСНАБ”, м.Дніпропетровськ

про стягнення 13 241 грн. 42 коп.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: не з’явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином)

Від відповідача: не з’явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „УКРПАКЛАЙН” звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства „МЕГАТЕХСНАБ” про стягнення 12 824 грн. 90 коп. - основної заборгованості за договором поставки №046 від 08.01.2008р., 310 грн. 39 коп. –пені, 38 грн. 80 коп. –3% річних, 67 грн. 33 коп. –інфляційних витрат і витрат по справі.

Позивач в судове засідання не з’явився, подав заяву про розгляд справи без участі представника.

Відповідач в судове засідання не з’явився, відзив на позов та документи не представив, про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

На підставі ст. 75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем на вимогу суду в судове засідання.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, оцінивши докази в сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

08 січня 2008 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки №046 (далі –Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору постачальник зобов’язується поставити а покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар на умовах, обумовлених даним Договором.

Відповідно до п.2.3. Договору покупець зобов’язаний здійснити оплату за поставлений товар наступним чином: шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Відповідно до п.7.1. Договору прийом товару по кількості здійснюється у відповідності до Інструкції про порядок прийому продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості, затвердженої постановою Держарбітража при Раді Міністрів СРСР від 15 червня 1965р. №П-6.

Відповідно до п.7.2. Договору прийом товару по якості здійснюється у відповідності до Інструкції про порядок прийому продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості., затвердженої постановою Держарбітража при Раді Міністрів України СРСР від 25 квітня 1966 р. №П-7.

Позивач, на виконання своїх зобов’язань здійснив поставку, що підтверджується накладними №10-0000536 від 27.02.2009р., №10-0000554 від 02.03.2009р., №10-0000797 від 20.03.2009р. (а.с. 12, 14, 16).

Відповідач, свої зобов’язання в частині оплати поставки не виконав.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 12 824 грн. 90 коп. та підлягає задоволенню.

Водночас, порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з п.8.1. Договору, у разі несвоєчасної оплати товару, покупець зобов’язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі 0,1 % від вартості несплаченого товару за кожен день прострочення. Розмір пені складає 310 грн. 39 коп.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, 3% річних складають 38 грн. 80 коп., 67 грн. 33 коп. –інфляційних витрат, які підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню у сумі –12 824 грн. 90 коп. - основної заборгованості за договором поставки №046 від 08.01.2008р., 310 грн. 39 коп. –пені, 38 грн. 80 коп. –3% річних, 67 грн. 33 коп. –інфляційних витрат.

Позивачем на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві, як підставу своїх позовних вимог.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 47, 33, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства „МЕГАТЕХСНАБ”, (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Гоголя, 15, п/р 26003100136 у ДФ ЗАТ „ФСБанк”, МФО 307349, код ЄДРПОУ 34914630) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „УКРПАКЛАЙН”, (52005, смт.Ювілейне Дніпропетровської області, вул.Теплична, 17, п/р 2600130358701 в ЗАТ „Кредит-Дніпро”, МФО 305749, код ЄДРПОУ 35381288) 12 824 (дванадцять тисяч вісімсот двадцять чотири) грн. 90 коп. –основної заборгованості за договором поставки №046 від 08.01.2008р., 310 (триста десять) грн. 39 коп. –пені, 38 (тридцять вісім) грн. 80 коп. - 3% річних, 67 (шістдесят сім) грн. 33 коп. –інфляційних витрат, 132 (сто тридцять дві) грн. 41 коп. –державного мита, 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя І.А.Рудовська