Рішення № 4329351, 04.08.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.08.09 р. Справа № 9/14

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбасметалоцентр”, м. Донецьк

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь”, м. Краматорськ

про: стягнення 16 193грн.74коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Писін С.О. – представник (за довіреністю вих.№0501-1 від 05.01.2009р.);

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Донбасметалоцентр”, м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь”, м. Краматорськ про стягнення заборгованості в сумі 16 193грн.74коп., яка складається з інфляційних витрат в розмірі 13 398грн.60коп. та 3% річних в розмірі 2 795грн.14коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на рішення господарського суду Донецьк області від 27.08.2008р. по справі №36/128.

Відповідач надав відзив на позовну заяву №17/737-2790 від 08.07.2009р., відповідно з яким позовні вимоги не визнає, посилаючись на їх необґрунтованість.

Крім того, 04.08.2009р. відповідач надав контр розрахунок інфляційних витрат та 3% річних.

30.07.2009р. через канцелярію господарського суду позивач надав уточнену позовну заяву, відповідно до якої повністю підтримує викладені вище позовні вимоги.

04.08.2009р. позивачем надана уточнена позовна заява б/н від 04.08.2009р., відповідно до якої останній збільшує розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 3 340грн.88коп. та суму індексу інфляції в розмірі 22 405грн.01коп.

Частина 2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України містить вимогу про те, що у випадку збільшення розміру позовних вимог недоплачена сума державного мита оплачується чи стягується згідно з новою ціною позову.

Згідно до частини 3 зазначеної статті, якщо позивач на підставі ч.4 ст.22 ГПК України подає заяву про збільшення розміру позовних вимог, він повинен до цієї заяви додати документи, що підтверджують сплату державного мита в установленому порядку і розмірі.

Наразі, позивачем до вказаної вище заяви не надані документи, що підтверджують сплату державного мита в установленому порядку і розмірі.

Крім того, за приписом п.2 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви повинно бути надано докази, що підтверджують направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Належним доказом надіслання відповідачу копії позовної заяви та додатків до неї може бути бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв’язку. Також, як документ, що підтверджує направлення позовної заяви відповідачу, судом може бути прийнятий до уваги касовий чек про сплату поштових послуг, в якому відображається адреса та назва особи, якій кореспонденція направляється.

Господарський суд зазначає, що до заяви, яка надається стороною в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України застосовуються вимоги, визначені законом для позовних заяв. Втім, всупереч вимогам Господарського процесуального кодексу України позивачем не подано будь-яких доказів надсилання відповідачу копії уточненої позовної заяви б/н від 04.08.2009р. та додатків до неї.

Згідно з п.6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позивачем не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

За таких обставин, оскільки позивачем не надані документи, що підтверджують сплату державного мита в установленому порядку і розмірі та не подано будь-яких доказів надсилання відповідачу копії уточненої позовної заяви, суд, на підставі п.4, п.6 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, не приймає збільшені позовні вимоги та розглядає первісні позовні вимоги.

Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача у попередніх судових засіданнях, господарський суд встановив:

Рішенням господарського суду Донецької області від 27.08.2008р. по справі №36/128 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбасметалоцентр” м.Донецьк до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь” м.Краматорськ, про стягнення заборгованості за поставлену продукцію, пені та 3% річних, уточнені позовні вимоги задоволені у повному обсязі та з Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбасметалоцентр” стягнуто основний борг в сумі 102 432грн.17коп., пеню в сумі 10 018грн.18коп., 3% річних в сумі 1 227грн.80коп., витрати по сплаті держмита в сумі 1 136грн.78коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 115грн.15коп.

Зазначеним рішенням суду встановлено, що між позивачем та відповідачем 17.08.2007р. укладено договір №15/1187, пунктом 1.1 якого сторони передбачили, що позивач зобов’язується передати у власність відповідача продукцію (товар), а відповідач зобов’язується у відповідності з умовами договору прийняти цю продукцію (товар) та оплатити її. Крім того, між сторонами були узгоджені та підписані Специфікації №1, 2, 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 12, 12/1 до договору, якими визначено найменування продукції, що поставляється, її кількість, ціна, строки та умови поставки, а також строки оплати.

За змістом п.10.3 договору відповідач здійснює оплату за поставлену продукцію протягом 10 календарних днів з дня передачі продукції та отримання рахунку на оплату, якщо інше не передбачено у специфікаціях. Одночасно, специфікаціями №1, 2, 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 12, 12/1 до договору сторони встановили строки оплати товару - 7 днів з моменту поставки.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 923 173грн.30коп., який був частково сплачений та на момент винесення судового рішення сума основного боргу складала 102 432грн.17коп.

На ряду з зазначеним, позивачем у позовній заяві вказано, що при розгляді справи №36/128 останнім було нараховано пеню в розмірі 10 018грн.18коп. та 3% річних в розмірі 1 227грн.80коп. за період прострочення з 15.03.2008р. по 20.06.2008р. Вказане також підтверджується рішенням господарського суду Донецької області від 27.08.2008р. по справі №36/128.

Згідно ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

За твердженням позивача, на момент подання позовної заяви до суду відповідач не погасив заборгованість, яка стягнута за рішенням суду.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається (ст.525 ЦК України).

Аналогічно, ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Наразі, як зазначено вище, відповідач заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що заборгованість за рішенням господарського суду Донецької області від 27.08.2008р. по справі №36/128 повністю погашена останнім 07.05.2009р. в процесі здійснення відділом державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції примусового виконання вказаного вище рішення суду.

Суд не приймає заперечення відповідача, з огляду на наступне:

Дійсно, 07.05.2009р. в межах здійснення виконавчого провадження відділом державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції винесено постанову про арешт коштів боржника (відповідача). Проте, доказів того, що саме цією датою відбулося списання грошових коштів з рахунку Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь” та вони були зараховані на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбасметалоцентр” – сторонами не представлено, судом не встановлено.

Одночасно, як вбачається з матеріалів справи, 22.05.2009р. ВДВС винесено постанову про закінчення виконавчого провадження щодо стягнення боргу за наказом №36/128 від 08.09.2007р. у зв`язку зі стягненням боргу та виконавчого збору. Оскільки інших доказів моменту зарахування грошових коштів на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбасметалоцентр” сторонами не представлено, суд вважає, що борг погашено відповідачем саме 22.05.2009р.

Враховуючи те, що 3% річних та інфляційні витрати нараховуються позивачем станом на 18.05.2009р., а зобов`язання відповідача виконане 22.05.2009р., суд вважає посилання Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбасметалоцентр” обґрунтованими, а заперечення Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь” безпідставними.

Крім того, наданий відповідачем контр розрахунок 3% річних та інфляційних витрат судом не приймається, оскільки відповідно до ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неналежне виконання ним грошового зобов`язання. Також, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання незалежно від того, виникла така неможливість з його вини або в інших випадках

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов’язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановлених законом або договором мір відповідальності.

Так, ч.2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеного, (враховуючи те, що рішенням господарського суду Донецької області від 27.08.2008р. по справі №36/128 було стягнуто 3% річних за період з 15.03.2008р .по 20.06.2008р.) за розрахунком позивача, сума 3% річних за період прострочення з 21.06.2008р. по 18.05.2009р. становить 2 795грн.14коп. та сума інфляційних витрат за період прострочення з вересня 2008р. по квітень 2009р. становить 13 398грн.60коп.

Розглянувши зазначену позивачем суму 3% річних, суд встановив, що останнім допущено арифметичну помилку, в результаті чого розмір 3% річних за період прострочення оплати товару з 21.06.2008р. по 18.05.2009р. становить 2 782грн.28коп.

З огляду на зазначене, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в розмірі 2 795грн.14коп. підлягають частковому задоволенню на суму в розмірі 2 782грн.28коп.

Одночасно, перевіривши арифметичний розрахунок інфляційних витрат, суд зазначає, що їх розмір не суперечить вимогам чинного законодавства, а відтак вимоги позивача в частині стягнення інфляційних витрат в розмірі 13 398грн.60коп. є такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають розподілу між сторонами в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.525, 526, 530, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 35, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбасметалоцентр”, м. Донецьк до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь”, м. Краматорськ про стягнення заборгованості в сумі 16 193грн.74коп., яка складається з інфляційних витрат в розмірі 13 398грн.60коп. та 3% річних в розмірі 2 795грн.14коп. – задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь” (за адресою: м. Краматорськ, Донецька область, 84306, р/р 26005301510738 в філії „Відділення Промінвестбанку”, м. Краматорськ, Донецької області, МФО 334141, код ЄДРПОУ 00210602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбасметалоцентр” (за адресою: вул. Центральнозаводська, 1, м. Донецьк, 83037, р/р 26000060287432 в ДРУ „Приватбанк”, МФО 355496, код ЄДРПОУ 34384314) інфляційні витрати в розмірі 13 398грн.60коп. та 3% річних в розмірі 2 782грн.28коп., а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 161грн.80коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 312грн.25коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 04.08.2009р. оголошено повний текст рішення.

Суддя Марченко О.А.