Рішення № 4329301, 13.08.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.08.09 р. Справа № 14/178пд

за позовом Комунального підприємства „Донецькміськводоканал”, ЄДРПОУ 03361477,

м.Донецьк

до відповідача Комунального підприємства „Керуюча компанія Пролетарського району

м.Донецька”, ЄДРПОУ 05478829, м.Донецьк

про зобов’язання укласти договір в редакції позивача

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: Міроненко В.М.-юрисконсульт

від відповідача: Горбачов К.В.-по дов.

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Комунальне підприємство „Донецькміськводоканал”, м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Комунальне підприємство „Керуюча компанія Пролетарського району м.Донецька”, м.Донецьк, про прийняття договору на водопостачання та приймання господарсько-побутових стоків від 01.05.2009р. №91051 в редакції позивача.

Згідно із ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою від 10.08.2009р. №09/4060 змінив предмет позову, заявивши вимоги про врегулювання розбіжностей, які виникли під час укладання договору №91051 від 01.05.2009р. та викладення:

- пункту 3 розділу „Ціни та порядок розрахунків” в наступній редакції: „Послуги водопостачання та водовідведення споживач оплачує в трьохденний строк після отримання рахунку або іншого платіжного документу від водоканалу. При неоплаті водоканал має право припинити надання послуг споживачу”;

- додатку №1 до договору №91051 від 01.05.2009р. з урахуванням п.1 гуртожиток по вул.Будьонівських партизан, 57, п.3 житловий будинок по вул.Прожекторній, 1.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на обов’язковість укладання договору №91051 від 01.05.2009р. в запропонованій ним редакції згідно з вимогами ст.19 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання”.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 16.06.2009р. №1313 позовні вимоги не визнав. В обгрунтування своїх заперечень проти позову відповідач посилається на ті обставини, що безпосередньо позивач зобов’язаний укладати договори з мешканцями житлового будинку. Одночасно, як вказує відповідач, громадяни, які мешкають у гуртожитках згідно рішення Донецької міської ради від 16.12.2005р. №23/38 розраховуються за водопостачання та прийом стоків з позивачем. Таким чином, за твердженням відповідача, неправомірним є визначення у спірному договорі таких об’єктів водоспоживання як гуртожиток за адресою: пр.Будьонівських партизан, 57 та житловий будинок по вул.Прожекторній, 1 у м.Донецьку.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до ч.1 ст.67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За приписами п.7 ст.179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

01.05.2009р. між Комунальним підприємством “Донецькміськводоканал” (водоканал) та Комунальним підприємством “Керуюча компанія Пролетарського району м.Донецька” (споживач) був підписаний договір на водопостачання та приймання господарсько-побутових стоків №91051.

Згідно п.1 вказаного договору позивач зобов’язався відпускати відповідачу питну воду та приймати від нього господарсько-побутові стоки, що надходять до каналізаційних мереж.

При цьому, об’єктами водоспоживання є: див. додаток №1 до цього договору.

Додатком №1 до договору №91051 від 01.05.2009р. визначені об’єкти водопостачання, а саме: гуртожиток – пр.Будьонівських партизан, 57; Левицька О.В. (з люд.) та Бородай Е.М. (2 люд.) – Філатова, 5; житловий будинок – вул.Прожекторна, 1; ОДС – вул.Щетинина, 40а; контора КП „УК Пролетарського району” – вул.Прожекторна, 1а; диспетчерська служба – вул.Прожекторна, 1а, контора КП ЖЕК №1 – вул.Раздольна, 28; контора КП ЖЕК №2 – вул.Щетинина, 5.

Статтею 181 Господарського кодексу України встановлений загальний порядок укладання договорів.

Зокрема, проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Як встановлено судом, відповідачем договір №91051 від 01.05.2009р. підписаний з протоколом розбіжностей.

Згідно з наданим до матеріалів справи протоколом розбіжностей до договору №91051 від 01.05.2009р. відповідачем запропоновано, зокрема, виключити з додатку №1 до вказаного договору такі об’єкти водопостачання як гуртожиток по вул.Будьонівських партизан, 57 та житловий будинок по вул.Прожекторній, 1.

Одночасно, відповідач згідно протоколу розбіжностей також запропонував викласти розділ „Ціни та порядок розрахунку” договору в наступній редакції: „Оплату за надані послуги „Споживач” здійснює до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим з урахуванням здійснених взаємозаліків з місцевим бюджетом згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. №20”.

За приписом ст.181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

У зв’язку з недосягненням сторонами згоди щодо спірних пунктів договору №91051 від 01.05.2009р. позивач звернувся до суду з позовом про врегулювання розбіжностей, які виникли під час укладання договору №91051 від 01.05.2009р. та викладення спірних пунктів в редакції позивача.

Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов від 16.06.2009р. №1313.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об’єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до п.3 ст.179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

За змістом ст.179 Господарського кодексу України, статей 19-20 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання”, укладення договору про надання послуг з питного водопостачання є обов’язковим для сторін в силу закону.

Водопостачання та водовідведення за змістом ст.1, п.1 ч.1 ст.13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” є одним з видів комунальних послуг.

Згідно ст.19 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Балансоутримувачем будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом (ст.1 Закону України “Про житлово-комунальні послуги).

Відповідно до ст.24 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” балансоутримувач має право укладати договори на надання житлово-комунальних послуг.

Стаття 19 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання” передбачає, що послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з:

підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням;

підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення;

об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів;

власниками будинків, що перебувають у приватній власності.

Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Згідно розпорядження Донецького міського голови від 28.12.2007р. №1710 до господарського відання відповідача було передано будівлю гуртожитку по вул.Будьонівських партизан, 57 у м.Донецьку.

Одночасно, за поясненнями сторін, на баланс відповідача також було передано житловий будинок по вул.Прожекторній, 1.

Згідно із ст.29 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.

У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.

Таким чином господарські відношення між позивачем та відповідачем з забезпечення населення питною водою повинні будуватися на договірній основі, тому як вказані послуги надаються відповідно до вимог Закону України “Про питну воду та водопостачання” на підставі договору.

Зокрема, оскільки гуртожиток є різновидом багатоквартирного будинку, то такі правовідносини також регулюються Законом України „Про житлово-комунальні послуги”, а саме, ст.29 цього закону.

Тобто, відповідач зобов’язаний укласти договори з відповідними підприємствами, що надають послуги, у даному випадку з позивачем, який надає послуги з водопостачання та водовідведення.

Як вказувалось вище, балансоутримувачем гуртожитку за адресою вул.Будьонівських партизан, 57 та житлового будинку по вул.Прожекторній, 1 є відповідач, внаслідок чого таким, що зобов’язаний укладати договори з підприємством позивача щодо водопостачання та водовідведення, є підприємство відповідача.

При цьому, факт укладання договору з балансоутримувачем не виключає можливості оплати вартості комунальних послуг безпосередньо на рахунки підприємств, організацій, які надають ці послуги, за відповідними тарифами для кожного виду послуг.

Згідно протоколу розбіжностей до договору №91051 від 01.05.2009р. неврегульованими між сторонами також залишився пункт 3 розділу „Ціни та порядок розрахунку” договору.

Зокрема, за думкою позивача, вказаний пункт має бути викладений наступним чином: „Послуги водопостачання та водовідведення споживач оплачує в трьохденний строк після отримання рахунку або іншого платіжного документу від водоканалу. При неоплаті водоканал має право припинити надання послуг споживачу”.

Одночасно, згідно протоколу розбіжностей до договору №91051 від 01.05.2009р. відповідач наполягає на наступній редакції спірного пункту: „Оплату за надані послуги „Споживач” здійснює до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим з урахуванням здійснених взаємозаліків з місцевим бюджетом згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. №20”.

Згідно із ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог або заперечень.

Як встановлено судом, постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. №20 було затверджено Порядок перерахування в 2009 році деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій.

Цей Порядок визначає механізм перерахування у 2009 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам відповідно до ст.39 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за природний газ та газовий конденсат, що видобуваються в Україні, та за рахунок надходжень до спеціального фонду державного бюджету, визначених пунктами 41, 42 і 43 ст.6 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", та додаткових податкових зобов'язань, які виникають у результаті виконання статті 6 зазначеного закону на надання пільг з послуг зв'язку та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків, зубопротезування, оплати електроенергії, природного і скрапленого газу на побутові потреби, твердого та рідкого пічного побутового палива, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати, вивезення побутового сміття та рідких нечистот) та компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за природний газ та газовий конденсат, що видобуваються в Україні (далі - субвенція).

За висновками суду, у вказаному вище порядку відсутні будь-які посилання на проведення взаємозаліків з місцевим бюджетом, необхідність врахування таких взаємозаліків у відповідних договорах. Одночасно, редакцією спірного пункту, запропонованою відповідачем, взагалі не передбачено між ким проводяться такі заліки, порядок їх проведення тощо.

Термін, протягом якого має сплачуватись вартість отриманих послуг позивачу, відповідачем також не обґрунтовано.

За таких обставин, за висновками суду, спірні пункти договору №91051 від 01.05.2009р. мають бути викладені в редакції позивача, внаслідок чого позовні вимоги по цій справі підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства „Донецькміськводоканал”, м.Донецьк до Комунального підприємства „Керуюча компанія Пролетарського району м.Донецька”, м.Донецьк про врегулювання розбіжностей, які виникли під час укладання договору №91051 від 01.05.2009р., задовольнити повністю.

Викласти пункт 3 розділу „Ціни та порядок розрахунків” договору №91051 від 01.05.2009р. в наступній редакції: „Послуги водопостачання та водовідведення споживач оплачує в трьохденний строк після отримання рахунку або іншого платіжного документу від водоканалу. При неоплаті водоканал має право припинити надання послуг споживачу”.

Викласти додаток №1 до договору №91051 від 01.05.2009р. з урахуванням пункту 1 „Гуртожиток по вул.Будьонівських партизан, 57” та пункту 3 „Житловий будинок по вул.Прожекторній, 1”.

Стягнути з Комунального підприємства „Керуюча компанія Пролетарського району м.Донецька”, м.Донецьк на користь Комунального підприємства „Донецькміськводоканал”, м.Донецьк витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312 грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 13.08.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 13.08.2009р.

Суддя