Рішення № 4329290, 10.08.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.08.09р.

Справа № 35/253-09

За позовом Комунального підприємства із транспортування покупної теплової

енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради,

м. Дніпропетровськ

до Житлово-будівельного кооперативу №18 "Дніпросільмаш",

м. Дніпропетровськ

про стягнення 114 378,71 грн

Суддя Широбокова Л.П.

Представники:

від позивача - Жарова В.В., юрисконсульт, дов.№25 від 10.01.2009р.

від відповідача - Білостоцька М.В., голова кооперативу, наказ №1 від 01.07.1998р.

СУТЬ СПОРУ:

В травні 2009р. позивач звернувся до суду та просив стягнути з відповідача борг за спожиту теплоенергію - 61 330,94 грн, пеню - 1 090,16 грн, інфляційні втрати - 46 864,65 грн, 3% річних - 5 092,96 грн, поси-лаючись на невиконання відповідачем зобов'язань за договором №163-Т від 13.10.2003р.

21.07.2009р. позивач надав клопотання, долучив до справи докази щодо правонаступництва за спірним договором та новий розрахунок боргу, згідно якого заборгованість становить 50 463,06 грн. Заявою від 03.08.2009р. за №29 позивач зменшив свої позовні вимоги та просить стягнути з відповідача борг - 61 330,94 грн, пеню –24,04 грн, інфляційні втрати –48 394,11 грн, 3% річних –4 900,80 грн з тих же підстав.

Представник позивача підтримав вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач вказує, що теплова енергія не відповідала встановленому тепловому режиму, про що неодноразово повідомляв позивача, в зв'язку з чим мешканці здійснювали оплати не в повному обсязі. Крім того, було арештовано рахунки, що не давало змоги оплачувати борг. Після зняття арешту ним проводилося перерахування коштів за теплову енергію. У відзиві від 04.08.2009р. вказує, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо стягнення боргу до травня 2006р., отримана з травня 2006р. по квітень 2009р. теплова енергія ним сплачена в повному обсязі та за цей період заборгованості немає. В зв’язку з чим просить в позові відмовити повністю.

За клопотанням сторін строк вирішення спору було продовжено до 20.08.2009р.

За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Дочірнім підприємством обласного комунального підприємства «Дніпротеплоенерго»по транспортуванню покупної теплової енергії «Теплотранс», правонаступником якого являється Комунальне підприємство із транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради, - постачальник (надалі позивач) та Житлово-будівельним кооперативом №18 "Дніпросільмаш" - споживач (надалі відповідач) було укладено договір №163-Т від 13.10.2003р. на відпуск теплової енергії для по треб опалення строком дії до 31 грудня 2004р., дія якого продовжувалася щорічно відповідно до п. 8.1. договору.

Вказаним договором передбачалося постачання теплової енергії на опалення житлових приміщень кооперативу за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду,20а.

На виконання умов договору позивач в період з жовтня 2003р. по квітень 2009р. включно постачав відповідачу теплову енергію, яку останній споживав, що підтверджується розрахунком кількості теплової енергії, рахунками на оплату, актами використання теплової енергії, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідач частково здійснював оплату за теплову енергію, що підтверджується розрахунком позивача та копіями платіжних доручень, які надані відповідачем, а саме:

- в жовтні –грудні 2003р. було спожито теплоенергії на 8735,44 грн. Оплата вказаної теплоенергії здійснена відповідачем повністю наступним чином: в сумі 1352,37 грн (по даних розрахунку позивача) та згідно платіжних доручень №30 від 08.05.2007р. на суму 686 грн, №2 від 21.01.2009р. - на 2600 грн, №6 від 19.02.2009р. –на 2500 грн та частково платіжним дорученням №11 від 12.03.2008р. на суму 1597,07 грн;

- в січні-квітні та жовтні-грудні 2004р. спожито теплоенергії на 25 111,33 грн. Оплата вказаної теплоенергії здійснена відповідачем повністю в сумі 250,00 грн (по даних розрахунку позивача) та згідно платіжних доручень №14 від 10.04.2008р. на суму 4500 грн, №43 від 01.12.2008р. - на 800 грн, частково платіжним дорученням №11 від 12.03.2008р. на суму 2002,93 грн, №10 від 10.03.2009р. –на 2000 грн, №15 від 10.03.2009р. –на 1500 грн, №17 від 27.03.2009р. –на 4000 грн, №19 від 07.04.2009р. –на 2700 грн, №22 від 23.04.2009р. –на 2300 грн, №26 від 19.05.2009р. –на 1400 грн, №27 від 28.05.2009р. –на 1500 грн, №36 від 01.07.2009р. –на 1700 грн та частково платіжним дорученням №37 від 16.07.2008р. на суму 458,40 грн;

- в січні-березні та листопаді-грудні 2005р. відповідачем спожито теплової енергії на 15 456,61 грн, оплата якої проведена частково платіжним дорученням №37 від 16.07.2008р. на суму 1041,60 грн, заборгованість становить 14 415,01 грн.

Перераховані вище оплати підлягають зарахуванню в оплату саме вказаних періодів з огляду на те, що в призначенні платежу відповідач зазначив про оплату за спірним договором №163-Т від 13.10.2003р. без зазначення конкретного періоду оплати. Таким чином погашається заборгованість за цим договором, яка виникла раніше. Статтею 267 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.

- в січні-квітні та листопаді-грудні 2006р. відповідачем спожито теплової енергії на 7 736,41 грн, оплата якої проведена частково наступним чином: платіжними дорученнями №17 від 25.02.2007р. на суму 1350,00 грн, №7 від 06.09.2006р. на суму 500,00 грн, №4 від 28.08.2006р. на суму 2100,00 грн, №16а від 31.01.2007р. на суму 1000,00 грн, №11 від 18.12.2006р. на суму 609,06 грн, заборгованість становить 2 177,35 грн;

- в січні-квітні та грудні 2007р. відповідачем спожито теплової енергії на 14661,54 грн, оплата якої проведена частково наступним чином: платіжними дорученнями №24 від 27.03.2007р. на суму 800,00 грн, №25 від 10.04.2007р. на суму 1000,00 грн, №21 від 14.03.2007р. на суму 1505,64 грн, №29 від 24.04.2007р. на суму 600,00 грн, №26 від 24.04.2007р. на суму 600,00 грн, №34 від 04.06.2007р. на суму 376,00 грн, №39 від 05.07.2007р. на суму 700,00 грн, №33 від 23.05.2007р. на суму 800,00 грн, №46 від 30.08.2007р. на суму 500,00 грн, №7 від 25.02.2008р. на суму 4300 грн, по квитанції від 30.05.2007р. на суму 540,00 грн. Крім наданих відповідачем вказаних платіжних доручень позивачем зазначена оплата в березні 2007р. більше на суму 1089,28 грн та в червні 2007р. –1370,04 грн, яка підлягає зарахуванню в погашення боргу. Заборгованість становить 480,58 грн;

- в січні-квітні та грудні 2008р. відповідачем спожито теплової енергії на 17 713,28 грн, оплата якої проведена частково наступним чином: платіжними дорученнями №15 від 07.05.2008р. на суму 1297,83 грн, №40 від 21.11.2008р. на суму 1500,00 грн, по квитанції №000011 від 10.12.2008р. на суму 2580,00 грн. Крім наданих відповідачем вказаних платіжних доручень позивачем зазначена оплата в листопаді 2008р. більше на суму 2017,00 грн, яка підлягає зарахуванню в погашення боргу. Заборгованість становить 10 318,45 грн;

- в січні-квітні 2009р. відповідачем спожито теплової енергії на 19 358,65 грн, оплата якої не проведена.

Перераховані вище оплати підлягають зарахуванню в оплату саме вказаних періодів з огляду на те, що в призначенні платежу відповідач зазначив конкретний період, за який ним здійснюється оплата.

Всього заборгованість за спірний період становить 46 750,04 грн.

Із вказаних платежів сума 3200 грн була сплачена в липні 2009р., тобто після звернення позивача з позовом, та провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.

Зазначене позивачем сальдо на 04.08.2003р. в сумі 41 773,83 грн не стосується спірного договору, відносно стягнення цієї суми є рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2003р. у справі №35/149, вказана сума не впливає на розмір заборгованості за спірний період та судом до уваги не приймається.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Доказів сплати цього боргу на час розгляду справи суду не надано.

Відповідно до ст.257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлена три роки. Суд застосовує позовну давність за наявності заяви сторони спору. Відповідач в своєму відзиві від 04.08.2009р. вказав на сплив позовної давності. Позивач звернувся до суду 20.05.2009р., тобто пропустив строк позовної давності щодо стягнення боргу за 2005р. в сумі 14 415,01 грн та за січень-квітень 2006р. в сумі 1177,93 грн, тому в стягнення 15 592,94 грн слід відмовити. Заборгованість з грудня 2006р. по квітень 2009р. включно складає 31 157,10 грн та підлягає стягненню з відповідача.

Пунктом 5.2. договору передбачена сплата пені за прострочення оплати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка відповідно до вимог позивача за період прострочення з 01.02. по 20.02.2009р. щодо заборгованості за січень 2009р. становить 24,04 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. 3% річних за період прострочення платежів з 04.01.2007р. по 31.07.2009р. з врахуванням вище наведеного порядку оплат становлять 960,86 грн, інфляційні втрати з врахуванням індексу інфляції за січень 2007р. - травень 2009р. – 6 167,77 грн, які підлягають стягненню з відповідача.

В решті вимоги про стягнення річних та інфляційних втрат задоволенню не підлягають в зв’язку з невірним розрахунком та з огляду на положення ст. 266 Цивільного кодексу України, згідно якої зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Зважаючи на встановлені обставини, вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково в сумі боргу 31 157,10 грн, пені –24,04 грн, 3% річних –960,86 грн та інфляційних втрат –6 167,77 грн. В решті позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Заперечення відповідача спростовано вище встановленим при розгляді справи.

Керуючись ст. 44, 49, п.1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 257, 267, 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 275-277 Господарського кодексу України господарський суд, -

ВИРІШИВ :

В частині стягнення боргу 3200,00 грн провадження у справі припинити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу №18 "Дніпросільмаш" –49000, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 20А, код ОКПО 23077583 (р/р 26002092400101 в АКБ УСБ, МФО 305017) на користь Комунального підприємства із транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради –49089, м. Дніпропетровськ, вул. Макарова,32, код ОКПО 32560611 (р/р 260067136142245 в ВАТ ВТБ банк м. Дніпропетровськ, МФО 306931) борг –31 157,10 грн (тридцять одну тисячу сто п’ятдесят сім грн 10 коп), пеню – 24,04 грн (двадцять чотири грн 04 коп), 3% річних –960,86 грн (дев’ятсот шістдесят грн 86 коп), інфляційні втрати –6 167,77 грн (шість тисяч сто шістдесят сім грн 77 коп), витрати по сплаті державного мита –383,10 грн (триста вісімдесят три грн. 10 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –115,31 грн (сто п'ятнадцять грн 31 коп).

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

Л.П. Широбокова

Рішення підписано 07 серпня 2009 р.