Ухвала суду № 43292835, 24.03.2015, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/613/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Бершадська О. В. Доповідач Єгорова С. М.

УХВАЛА

Іменем України

24.03.2015 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі: головуючого судді: Єгорової С.М.

суддів: Дуковського О.Л., Письменного О.Л.

із секретарем: Лазаренко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Кіровоградської обласної лікарні про визнання наказу про дисциплінарне стягнення незаконним, та його скасування, за апеляційною скаргою Кіровоградської обласної лікарні на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15 січня 2015 року, -

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2014 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Кіровоградської обласної лікарні (далі по тексту: КОЛ) про визнання незаконним та скасування наказу головного лікаря Кіровоградської обласної лікарні від 01.08.2014 року №181-ад «Про притягнення до дисциплінарного стягнення ОСОБА_2.", згідно до якого на нього накладено дисциплінарне стягнення за порушення трудової дисципліни - оголошено догану.

В обґрунтування позову зазначав, що з 01.08.1966 року він працював на посаді лікаря, та з 22.08.1966 року переведений на посаду завідуючого акушерсько-гінекологічним відділенням Ровенської районної лікарні. Указом Президента України №1509 від 19.08.1993 року йому присвоєно почесне звання «Заслужений лікар України». Згідно наказу від 04.01.1995 року №І-Л, був переведений на посаду завідуючого гінекологічним відділенням КОЛ.

Наказ головного лікаря КОЛ від 01.08.2014 року №181-ад «Про притягнення до дисциплінарного стягнення ОСОБА_2." вважає незаконним з тих підстав, що будь-яких порушень трудової дисципліни з його боку не було, протягом значного часу між ним та керівництвом лікарні існує конфлікт, що виражається у намаганні відповідача будь-яким чином знайти підстави для усунення його від виконання обов'язків завідуючого відділенням.

Хвору ОСОБА_3 ним було оглянуто, забезпечено їй комплекс обстеження та лікування, скарг з боку пацієнта на його дії чи бездіяльність не надходило, що означає про відсутність причинного зв'язку між його діями та зазначеними в наказі і довідці про перевірку якості надання медичної допомоги хворій ОСОБА_3 наслідками, крім того, відповідачем порушено порядок проведення службової перевірки, на його запит не надано документи, які були підставою для накладення на нього дисциплінарного стягнення.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив визнати наказ про дисциплінарне стягнення незаконним через безпідставність та невідповідність вимогам трудового законодавства.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15.01.2015 року позов задоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ головного лікаря Кіровоградської обласної лікарні від 01.08.2014 року №181-ад "Про притягнення до дисциплінарного стягнення ОСОБА_2 за порушення трудової дисципліни у вигляді догани".

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі Кіровоградська обласна лікарня просить рішення суду першої інстанції скасувати з підстав неправильного застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Зазначає, що суд неповно з'ясував фактичні обставини справи та не надав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, тому рішення є незаконним та необґрунтованим. Судом не взято до уваги, що в наказі вказано, за які саме порушення посадової інструкції до позивача застосовано стягнення. Перевірка якості надання позивачем медичної допомоги хворій, за результатами якої було накладено дисциплінарне стягнення, була проведена комісією кваліфікованих спеціалістів на підставі доповідної записки завідувача перинатального центру.

Заслухавши доповідача, представників відповідача, які підтримали доводи апеляційної скарги, пояснення позивача та його представника, які згодні з рішенням суду, вивчивши матеріали справи, перевіривши в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Підставою для застосування дисциплінарного стягнення є дисциплінарний проступок, під котрим розуміється протиправне, винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх обов'язків, що випливають із нормативно-правових та інших актів у сфері праці, колективного і трудового договорів. Необхідною умовою для накладення стягнення є вина працівника, наявність якої має бути обов'язково доведена роботодавцем.

Строк і порядок застосування дисциплінарного стягнення передбачено ст. ст. 148, 149 КЗпП України, згідно яких дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

При вирішенні питання про правомірність притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності підлягає з'ясуванню, в чому конкретно проявилось порушення трудової дисципліни, чи додержані власником або уповноваженим ним органом, передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи правомочним органом накладено дисциплінарне стягнення, чи не закінчився для цього встановлений строк, чи не застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при обранні виду стягнення ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Судом встановлено, що з січня 1995 року ОСОБА_2 працює у Кіровоградській обласній лікарні завідувачем гінекологічним відділенням (а.с.5-7,10).

Посадова інструкція завідувача гінекологічним відділенням затверджена 03 травня 2012 року і в цей же день ОСОБА_2 ознайомлений з нею, що підтверджується його підписом (а.с.32-34).

Згідно пункту 4.6 Посадової інструкції завідувач гінекологічним відділенням зобов'язаний проводити первинний огляд поступивши хворих з оцінкою плану обстеження та лікування.

Пунктом 4.7. передбачено, що завідувач гінекологічним відділенням зобов'язаний забезпечувати комплекс обстеження та лікування хворих відповідно до стандартів.

Відповідно до п.4.9. завідувач інформує адміністрацію про наявність тяжких хворих.

Відповідно до чинного законодавства завідувач віділенням несе відповідальність за невиконання чи неналежне виконання покладених на нього функціональних обов"язків (п.7.1 Посадової інструкції).

Наказом головного лікаря Кіровоградської обласної лікарні від 01.08.2014 року № 181-ад «Про притягнення до дисциплінарного стягнення ОСОБА_2.», завідувачу гінекологічним відділенням ОСОБА_2 за порушення трудової дисципліни, яке полягало у невиконанні своїх безпосередніх функціональних обов'язків, передбачених посадовою інструкцією завідувача гінекологічним відділенням, оголошено догану (а.с.12).

Зі змісту наказу вбачається, що 18.07.2014 року о 12 годині в обласну жіночу консультацію перинатального центру КОЛ звернулась хвора ОСОБА_3, 50 років, зі складним діагнозом. ОСОБА_2 проводив її прийом та госпиталізацію до гінекологічного відділення, проте не повідомив керівництво та чергову зміну перинатального центру про наявність тяжкохворої жінки, не зважаючи на складність залишив відділення, мотивуючи закінченням робочого часу. В результаті цього хвора з перитонітом була госпіталізована о 16.10 год., лікарем у відділенні не була оглянута, не отримала призначень та не передана по зміні. Про цю хвору в 16.30 доповіла постова сестра медична черговому лікарю ОСОБА_4, яка оцінила ситуацію та довела до відома завідувача перинатальним центром про тяжку хвору. В обгрунтування необхідності притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни в наказі зазначено, що ОСОБА_2 не виконав своїх безпосередніх функціональних обов"язків, передбачених пунктами 4.6., 4.7. та 4.9. посадової інструкції завідувача гінекологічним відділенням.

Підставою для видачі наказу про оголошення догани стали: службова записка завідувача перинатальним центром Мітєвої Т.М., пояснювальна записка ОСОБА_2, довідка про перевірку якості надання медичної допомоги (а.с.35, 36, 42).

В доповідній завідуючої перинатальним центром КОЛ Мітєвої Т.М. зазначено, що завідувач гінекологічним відділенням ОСОБА_2 неналежно оцінив стан хворої ОСОБА_3, безпідставно призначив амбулаторне обстеження хворої іншими спеціалістами, не обрав правильну тактику лікування, без огляду хворої у відділенні та здійснення необхідних призначень, не повідомивши про наявність тяжкої хворої чергову зміну та завідуючу ПЦ, пішов додому, внаслідок чого несвоєчасно було почато проведення лікування, що могло спричинити зазгрозу для життя хворої і призвести до негативних наслідків (а.с.35).

На підставі службової записки завідувача перинатальним центром Мітєвої Т.М., доповідної врача акушер-гінеколога ОСОБА_4 та пояснювальної записки ОСОБА_2 комісією Кіровоградської обласної лікарні було здійснено перевірку якості надання медичної допомоги хворій ОСОБА_3 (а.с.35-44).

Згідно висновків, зазначених у п.п.2.1 та 2.2. п.2., п.7 довідки про перевірку якості надання медичної допомоги хворій ОСОБА_3 мали місце діагностичні, тактичні та організаційні помилки і на етапі обласної лікарні, зокрема: затримка в госпіталізації хворої у відділення гінекології, з причин призначення непотрібних консультацій спеціалістів, відсутності контролю заввідділенням гінекології, в.о. завідуючої жіночою консультацією за своєчасним обстеженням хворої. На думку комісії заввідділенням гінекології ОСОБА_2, знаючи, що хвора госпіталізується у відділення гінекології, проявив халатність, не виконав своїх безпосередніх функціональних обов'язків, що склало загрозу для життя хворої, не оглянув хвору при госпіталізації у відділення, не поставив до відома чергового акушер-гінеколога, завідувача перинатальним центром, не призначив відповідне обстеження, не встановив клінічний діагноз, не визначив тактику лікування хворої. Також мають місце недоліки у веденні медичної документації.

Як зазначив ОСОБА_2 в пояснювальній записці (а.с.36) та підтвердив в судовому засіданні, 18.07.2014 року в 13.30 годин його викликали в жіночу консультацію, де ним було проведено первинний огляд хворої ОСОБА_3 та запропоновано після консультації хірурга і уролога, в разі невиявлення ними відповідних патологій, госпіталізувати її до гінекологічного віділення КОЛ у визначену ним палату, про що проінформовано медичний персонал відділення. В подальшому хвора була направлена до приймального відділення, де її приймав заввідділенням Чернявський В.І., відповідно у відділенні були проведені дослідження, хвора була оглянута хірургом, після чого було прийнято рішення госпіталізувати її саме в гінекологічне відділення, де за вказівкою ОСОБА_2 для хворої вже було підготовлено койкомісце. Хвора поступила в гінекологічне відділення в кінці робочого дня, тому її первинний огляд у відділенні проводила черговий лікар. Після вирішення питання щодо оперативного лікування позивач за викликом чергового лікаря негайно прибув до лікарні та за участі інших лікарів провів операцію, хвора після операції почувала себе задовільно, в подальшому він продовжував її лікування.

З пояснень ОСОБА_3, допитаної як свідок в судовому засіданні, та її подяки лікарям, в тому числі ОСОБА_2, що розміщена в газеті "Народне слово" за 29.08.-04-09.2014 року (а.с.55), убачається, що будь-які скарги на порушення її прав та інтересів як пацієнта лікарської установи, відсутні.

Суд, відмовляючи у задоволенні позову, обгрунтовано не погодився із твердженням відповідача про те, що позивач не оглянув хвору при госпіталізації та не поставив до відома медічний персонал гінекологічного відділення, не призначив відповідне обстеження хворій, не встановив клінічний діагноз, не визначив тактику лікування, призначив непотрібні консультації, оскільки зазначене спростовано поясненнями свідків, в тому числі самої хворої, даними оглянутої та дослідженої в судовому засіданні медичної документації (медичних карт хворої), згідно записів якої хвора була оглянута в.о. завідуючої обласної жіночої консультації Кострубою І.О. разом із лікарем ОСОБА_2, при огляді її стан визначено як середньої тяжкості, було виставлено діагноз та для виключення гострої хірургічної патології рекомендовано консультації ряду спеціалістів, в тому числі хірурга (а.с.69-72). Після огляду у приймальному відділенні КОЛ в 16.10 годин хвора була направлена в гінекологічне відділення, в якому за вказівкою ОСОБА_2 було вже підготовлено дня неї койкомісце. На час переведення хворої до гінекологічного відділення її огляд і обстеження проводились черговим лікарем. Позивач на той час був відсутній у зв"язку із закінченням робочого часу, проте одразу за викликом з"явився до лікарні і за участі інших лікарів провів операцію та в подальшому продовжував лікування хворої ОСОБА_3 По закінченню лікування остання вибула зі стаціонару і жодних претензій з приводу надання їй медичної допомоги не заявляла.

Відповідно до принципів та засад трудового законодавства України, умовами притягнення до дисциплінарної відповідальності є наявність складу дисциплінарного правопорушення, що передбачає єдність об'єкта та об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони.

Об'єктом дисциплінарного проступку є внутрішній трудовий розпорядок певної установи або підприємства, а точніше ті суспільні відносини, які складаються в процесі його реалізації та охороняються нормами цієї галузі права. Ознака протиправності, що відноситься до об'єктивної сторони правопорушення, тісно пов'язана із об'єктом. Вона означає заборону дії під погрозою настання певної санкцій. До об'єктивної сторони дисциплінарного проступку відносяться шкідливі наслідки та причинний зв'язок між ними та діями (бездіяльністю) правопорушника. Суб'єктивну сторону дисциплінарного проступку характеризує вина, яка може виражатися в умислі або в необережності.

Таким чином, відсутність однієї з цих умов свідчить про необґрунтованість притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.

Суд дійшов правильного висновку про недоведеність наявності шкідливих наслідків, спричинених діями (бездіяльністю) позивача, а також причинного зв'язку між ними та діями правопорушника.

У справі відсутні беззаперечні докази того, що завідуючий лікар гінекологічним відділенням не виконав своїх безпосередніх функціональних обов'язків, передбачених посадовою інструкцією, чим допустив порушення трудової дисципліни.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Саме на роботодавцеві лежить обов'язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку.

Прийнята комісією довідка про перевірку якості надання медичної допомоги та службова записка завідувача перинатальним центром не підтверджують протиправності дій позивача та настання негативних наслідків від цих дій дій, висновки щодо призначення непотрібних консультацій спеціалістів, не визначення тактики лікування хворої, не встановлення клінічного діагнозу, не призначення відповідного обстеження та халатності з боку заввідділенням гінекології при лікуванні хворої ОСОБА_3 ґрунтуються на припущеннях.

Тому суд обгрунтовано вважав, що відповідач не надав безспірних, належних та допустимих доказів щодо протиправності дій позивача та порушення ним посадових обов'язків, трудової дисципліни за обставин, зазначених в оспорюваному наказі.

Судом першої інстанції відповідно до ст. 212 ЦПК України, повно, всебічно досліджено і оцінено обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначено юридичну природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Кіровоградської обласної лікарні відхилити.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15 січня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: