донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
30.06.2009 р. справа №17/60
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Шевкової Т.А.
суддів
Діброви Г.І. , Стойка О.В.
за участю представників сторін :
від позивача:
не з’явився
від відповідача:
Машошіна М.Ю. дов. б/н від 25.01.2009р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхімпромресурси»м. Макіївка Донецької області
на рішення господарського суду
Донецької області
від
31.03.2009р.
у справі
№ 17/60 (суддя Татенко В.М.)
за позовом
Державного підприємства „Придніпровська залізниця” м. Дніпропетровськ
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхімпромресурси»м. Макіївка Донецької області
про
стягнення 15810грн. 00коп.
В С Т А Н О В И В :
Державне підприємство „Придніпровська залізниця” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхімпромресурси»м. Макіївка Донецької області 15810грн. 00коп. суми штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній № 50453126 маси вантажу.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на ст.ст. 24, 118, 122 Статуту залізниць України, та надав копії залізничної накладної № 50453126, комерційних актів АА № 018470/242 від 29.08.2008р., АА № 018470/242/146 від 29.08.2008р., актів загальної форми № 2503 від 29.08.2008р., № В-350 від 29.08.2008р.
Господарський суд рішенням від 31.03.2009р. у справі № 17/60 позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми штрафу за неправильне зазначення у накладній маси вантажу визнав обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрхімпромресурси»м. Макіївка Донецької області, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 31.03.2009р. у справі № 17/60 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити Державному підприємству „Придніпровська залізниця” у позові про стягнення штрафу за неправильне зазначення в накладній маси вантажу.
Заявник скарги вважає, що рішення господарського суду ґрунтується на неповному з’ясування обставин справи, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню.
На думку заявника скарги господарський суд в своєму рішення безпідставно прийняв до уваги Довідку Відділу державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності від 26.03.2009р., згідно якої місцезнаходження відповідача - м. Макіївка Донецької області, вул. Сенна, б.8, оскільки дана інформація є неправдивою, оскільки з 28.07.2008р. відповідач змінив вищевказану адресу місцезнаходження товариства на - м. Макіївка Донецької області, вул. Лихачова, б.60.
Заявник скарги вважає, що господарський суд при винесенні рішення допустив порушення норм процесуального права –ст.ст. 69, 77 ГПК України, розглянувши справу без участі відповідача, чим позбавив його можливості скористатися своїми процесуальними правами щодо участі у судовому засіданні.
Заявник скарги вважає, що господарським судом неповно з’ясовані та не доведені обставини, що мають значення для справи. А саме те, що накладна № 50453126 заповнена у відповідності із вимогами Правил оформлення перевізних документів; маса вантажу у вагоні № 65230666 визначена у розмірі 48000кг, що відповідає дійсності та підтверджено фактом зважування вантажів відповідача відокремленим підрозділом «Макіїввантажтранс»ДП «Макіїввугілля»за умовами договору № 179 від 07.11.2006р.
Заявник скарги вважає, що в актах загальної форми №№ В-350, 2503 від 29.08.2008р., наданих позивачем суду, є розбіжності у визначенні маси брутто вагону № 65230666. Так, в акті № В-350 зазначено, що за протоколом вага брутто складає 61500кг., а в акті № 2503 –61700кг.
Заявник скарги вважає акти загальної форми №№ В-350, 2503 від 29.08.2008р. та комерційний акт АА № 018470 від 29.08.2008р. неналежними доказами у справі, оскільки в порушення п.9 Правил складання актів, в даних актах не описані обставини за яких виявлена різниця вантажу, не зазначено якими саме вагами проводилось зважування.
Копія технічного паспорту ваг, надана позивачем, на думку заявника скарги не відповідає вимогам Інструкції про порядок застосування ЗВВТ, затвердженої Наказом Міністерства транспорту України від 05.04.2004р. № 279 і тому не може бути прийнята у якості належного доказу у справі, і невідповідність відомостей, зазначених в накладній № 50453126 вважає недоведеною.
Представник Державного підприємства „Придніпровська залізниця” м. Дніпропетровськ у судове засідання не з’явився, у відзиві на апеляційну скаргу просив рішення господарського суду Донецької області від 31.03.2009р. у справі № 17/60 залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення, оскільки вважає оскаржуване рішення обґрунтованим та винесеним у відповідності до норм діючого законодавства. Враховуючи те, що ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 14.05.2009р. явка представників сторін не була визнана обов’язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без представника позивача.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст.28-29 Закону України “Про судоустрій” та ст.101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Відповідно до ст.129 Конституції України, ч.4 ст. 9 Закону України “Про судоустрій в Україні”, статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України був здійснений запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Згідно даних залізничної накладної №50453126 ЗАТ «НКМЗ» 28.08.2008року зі станції Ханжонкове Донецької залізниці здійснило відправлення групи вагонів з вантажем –горішок коксовий на станцію Нікополь Придніпровської залізниці на адресу ВАТ «Нікопольський завод феросплавів», із зазначенням маси вантажу у вагоні № 65230666 –48000кг, спосіб визначення маси на вагонних вагах.
Правильність внесених до накладної відомостей підтвердив своїм підписом представник вантажовідправника –Поляновський, у відповідності до п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів (затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000р. N644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 863/5084).
При проходженні вагону №65230666 через станцію Чаплино Придніпровської залізниці, на підставі ст. 24 Статуту залізниць України, залізницею здійснена перевіска вагону №65230666 з вантажем на тензометричних вагах та виявлено за протоколом зважування менш документу вантажу на 8800кг, вагон відчеплено на контрольну перевіску, складено акт загальної форми № В-350 від 29.08.2008р. станцією Чаплино.
При контрольному переважуванні на механічних 150 тонних вагонних, вагах станції Чаплино виявлено, що маса вантажу у вагоні №65230666 менш на 8600кг ніж зазначено у накладній, за даним фактом складено акт загальної форми № №2503 від 29.08.2008р. та комерційні акти АА № 018470/242 від 29.08.2008р., АА № 018470/242/146 від 29.08.2008р.
Відповідно даних комерційного акту АА № 018470/242 від 29.08.2008р. при переваженні вагону на 150-тонних вагонних вагах, що відповідає приписам п.22 Правил видачі вантажів, тобто таким же самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення, на станції Чаплине виявилось брутто 61700кг, тара за документами –22300кг, нетто 39400кг, що менш документу на 8600кг, навантаження у вагоні рівномірне, без скосів та заглиблень, нижче бортів на 50-60см. Вантаж маркірований вапном по всій площі вагону, маркування не порушено, вагон технічно справний.
Станцією призначення Нікополь вантаж видано згідно комерційного акту АА № 018470/242/146 від 29.08.2008р. та зроблено відповідна відмітка про те, що різниці не виявлено.
Відповідно до ст. 37 Статуту залізниць України та п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення маса вантажу визначається відправником. Про спосіб визначення маси відправник зазначає у накладній.
Відповідно п. 2.1. розділу 2 Правил оформлення перевізних документів графи комплекту перевізних документів “Маса вантажу в кг, визначена відправником” - вказується маса вантажу у кілограмах, заповнюються вантажовідправником.
Як вже зазначалося вище в накладній № 0440738 правильність внесених відомостей підтверджено підписом представника відправника Поляновського, маса вантажу визначена при зважуванні вантажу на 150-тоних вагонних вагах.
Відповідно до п.9 Правил приймання вантажів до перевезення зважування на вагонних вагах інших вантажів (до яких відноситься вугілля) провадиться із зупинкою вагонів без розчеплення або під час руху на вагонних вагах, призначених для цього способу зважування. Маса тари вагонів у цих випадках може прийматися за трафаретом на вагоні.
Із комерційних актів АА № 018470/242 від 29.08.2008р., АА № 018470/242/146 від 29.08.2008р. слід, що переважування вагону станцією Чаплино Придніпровської залізниці проводилося на 150-тоних вагонних вагах залізниці.
Таким чином, слід визнати, що перевірка маси вантажу здійснена відповідно порядку, встановленому п. 22 Правил видачі вантажів.
Статтею 34 Господарського кодексу України встановлено, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Згідно з 5.5. розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту залізниць України. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Відповідно до п.9 Правил складання актів (затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2003р. № 334) у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено. Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.
Комерційні акти АА № 018470/242 від 29.08.2008р., АА № 018470/242/146 від 29.08.2008р., які засвідчили невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у транспортній накладній є складеними у відповідності до вимог пред’явлених до їх складання Правилами складання актів.
Згідно ст. 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі неправильності, неточності відомостей зазначених ними в накладній.
Згідно до ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.
Відповідно ст. 118 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню у п’ятикратному розмірі плати за користування вагонами.
Розрахунок ціни позову здійснено у відповідності до цих вимог Статуту.
Враховуючи наведене, колегія суддів визнає, що господарський суд дійшов до правильного висновку про те, що позов про стягнення штрафу у сумі 15810грн.00коп. за неправильно зазначену масу вантажу обґрунтований матеріалами справи та підлягає задоволенню.
Доводи заявника скарги про те, що копія технічного паспорту ваг, не відповідає вимогам Інструкції про порядок застосування ЗВВТ, затвердженої Наказом Міністерства транспорту України від 05.04.2004р. № 279, і тому не може бути прийнята у якості належного доказу у справі, не приймаються судовою колегією до уваги виходячи з наступного.
Відповідно до п.2.2 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті (зареєстр. в Мінюсті 23.04.2004р. №527/9126) якщо засоби ваговимірювальної техніки відповідають вимогам нормативно-правовим та нормативно технічним актам з питань метрології, вони беруться до обліку працівником вагового господарства дирекції, який оформляє технічний паспорт установленої форми, де робиться запис про виконану повірку.
Згідно пункту 4.1.10 Національного стандарту України ДСТУ 2708:2006 Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення: п.4.1.10 засоби вимірювальної техніки визнають придатними до застосування, якщо результати повірки підтверджують їх відповідність метрологічним і технічним вимогам до цих засобів вимірювальної техніки, встановленим у нормативних чи експлуатаційних документах.
Пунктом 5.6.2 вищевказаного стандарту передбачено, що позитивні результати повірки засобів вимірювальної техніки засвідчують відбитком повірочного тавра на засобі вимірювальної техніки і (або) свідоцтвом про повірку чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів.
Як вбачається з копії технічного паспорту ваг № 1, на сторінці № 8 є запис про повірку від 12.06.2008р. із відбитком повірочного тавра та відповідним записом: «Ваги повірені зразковими гирями 4-го розряду. Ваги пригодні до експлуатації, на вагах дозволяється зважування вантажів та приймати їх до перевезення». Даний запис засвідчений підписом держповірителя та проставлене повірочне тавро».
Доводи заявника скарги про порушення господарським судом норм процесуального права та позбавлення відповідача можливості участі у судовому засіданні не приймаються судовою колегією до уваги виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи в позовній заяві № НЮ-05/22 від 05.02.2009р. вказана поштова та юридична адреса відповідача, які співпадають із адресами відповідача зазначеними у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 183745.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 ГПК позовна заява повинна містити, зокрема, місце проживання (для фізичних осіб).
Місце проживання фізичної особи визначається згідно з вимогами статті 29 Цивільного кодексу України.
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Згідно поштових повідомлень, які знаходяться в матеріалах справи господарський суд направляв кореспонденцію на дві адреси відповідача, зазначені в позовній заяві, і кореспонденція була отримана уповноваженими представниками відповідача 20.03.2009р.
Отже, враховуючі вищенаведене, судова колегія, вважає, що судом були вжиті необхідні заходи щодо належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, однак він не скористався правом захисту своїх прав та інтересів у судовому засіданні, тому колегія суддів вважає безпідставними вищенаведені доводи заявника скарги. Оскільки розгляд позовної заяви без участі представника відповідача не призвів до прийняття невірного рішення, цей довід заявника скарги не може бути підставою для зміни або скасування рішення суду.
Відповідно до даних довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхімпромресурси»значиться 86108, Донецька область, м. Макіївка, Гірницький район, вул. Лихачева, 60, ідентифікаційний код 34516384, тоді як господарським судом в резолютивній частині рішення помилково вказана адреса відповідача: 86154 м. Макіївка Донецької області, вул. Сєнна, буд.8.
На підставі викладеного колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне змінити рішення господарського суду в цій частині.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита при зверненні з апеляційною скаргою покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхімпромресурси»м. Макіївка Донецької області залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 31.03.2009р. у справі № 17/60 змінити частково, виклавши другий абзац резолютивної частини в наступній редакції: «Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхімпромресурси»(86108, м. Макіївка Донецької області, вул. Лихачева, 60, ЄДРПОУ 34516384) на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця» (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828) штраф у сумі 15810,00грн. за неправильно вказану у накладній масу вантажу, 158,10грн. - на відшкодування сплаченого державне мита, 118,00 грн. - на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу».
В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 31.03.2009р. у справі № 17/60 залишити без змін.
Головуючий Т.А. Шевкова
Судді: Г.І. Діброва
О.В. Стойка
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС
Судове рішення № 4329045, Донецький апеляційний господарський суд було прийнято 02.07.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 17/60. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: