Рішення № 4328927, 30.07.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.09 Справа № 16/89

За позовом Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м. Луганськ

до Відкритого акціонерного товариства "Завод гірничорятувальної техніки "Горизонт", м. Луганськ

про стягнення 478741 грн. 37 коп.,

Суддя Шеліхіна Р.М.

При секретарі судового засідання Лисенко В.П.

За участю представників сторін:

від позивача - Нікітін В.В., довіреність від 15.12.08. № 91-д ;

Солов’йов І.А., дов. від 29.07.09. №88-д,

від відповідача - Цукер І.Б., довіреність від 29.05.09,

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 426167 грн. 13 коп., інфляційних збитків у сумі 23724 грн. 82 коп. за період з серпня 2008р. по лютий 2009р., 3% річних у сумі 3342 грн. 11 коп. за період з 10.10.08. по 10.04.09., пені у сумі 25507 грн. 31 коп. за період з 10.10.08. по 10.04.09. на підставі договору на поставку теплової енергії від 03.10.05. №445.

Позивач листом від 01.06.09. заперечив проти відзиву на позовну заяву, посилаючись на норми п.4 ст.191 Господарського кодексу України, ст.ст.13,20 Закону України "Про теплопостачання". Позивач також зазначив, що відповідачу направлялись листи про зміну тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води та пари.

Позивач листом від 03.07.09. №15/42-7/1514 повідомив, що при укладенні договору з відповідачем не було надано технічного проекту будівель, тому теплове навантаження було розраховане за формулою, на підставі "Довідника по експлуатації систем опалення" Н.Т. Кулакова.

Між сторонами у справі укладено договір про постачання теплової енергії від 03.10.05. №445, за умовами якого „Постачальник” (позивач у справі) зобов’язується постачати „Споживачеві” (відповідач у справі) теплову енергію в потрібних йому обсягах згідно з умовами та режимами теплоспоживання та теплоналежності мереж, а останній зобов’язався оплачувати послугу на підставі пред’явленого рахунку не пізніше 10 днів місяця, слідуючого за розрахунковим.

За своєю правовою природою вказаний договір є договором про надання послуг і відповідає інституту правових норм глави 63 Цивільного кодексу України (ст.ст.901-903).

На виконання умов вказаного договору та рішення Луганської міської ради від 24.06.08. №188, яким був встановлений з 01.07.2008 двохставковий тариф на поставку теплової енергії, позивачем були пред’явлені до оплати рахунки з подвійним тарифом, як вказано у п.1 та 2 вказаного рішення міської ради за період з серпня 2008 року по квітень 2009 року, але відповідач в порушення умов договору та вказаного рішення органу місцевого самоврядування не оплатив позивачеві вартість послуг за подвійним тарифом, у зв’язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду і просить стягнути з відповідача борг в сумі 426167,13грн.

Крім того, за несвоєчасне виконання відповідачем обов’язків по оплаті спожитої теплової енергії, позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 25507,31грн. за період з 10.10.08. по 10.04.09. в порядку умов пункту 7.2.6 вказаного договору , інфляційні нарахування у сумі 23724,82грн. за період з серпня 2008 року по лютий 2009 року та 3% річних в сумі 3342,11грн. за той же період в порядку вимог ст.625 ЦК України.

Відповідач відзивом від 20.05.09. №06/170 та додатком до відзиву, зданим у судовому засіданні 30.07.09. проти позову заперечує у зв’язку з відсутністю в нього заборгованості за вказаним договором згідно з показниками приладів обліку теплової енергії, у зв’язку з відсутністю внесення змін до договору про збільшення тарифу та у зв’язку з невірним, на думку відповідача, розрахунком боргу за подвійним тарифом.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об’єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухав представників сторін, оцінивши надані ними докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинно виконуватися у встановлений договором строк.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Договором про постачання теплової енергії від 03.10.05. №445, укладеним сторонами по справі, визначено порядок виконання відповідачем зобов’язань по сплаті вартості отриманих послуг і, відповідно, строку права вимоги у позивача.

Матеріалами справи підтверджено належним чином факт виконання позивачем своїх обов’язків перед відповідачем при постачанні теплової енергії протягом вказаного періоду та факт виконання рішення Луганської міської ради від 24.06.08. №188 про застосування подвійного тарифу за теплову енергію і заборгованість відповідача на суму 426167,13грн., яка виникла у зв’язку з несплатою пред’явленого позивачем рахунку з застосуванням подвійного тарифу. Таким чином, позивач виконав свої обов’язки перед відповідачем у відповідності до умов договору та вимог закону.

Статті 901-903 ЦК України зобов’язують відповідача виконати обов’язок по оплаті послуг у відповідності до умов договору.

Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

При розгляді справи суд встановив, що відповідач не виконав свої обов’язки перед позивачем по оплаті наданих на оплату рахунків на суму 426167,13грн., чим порушив умови укладеного з позивачем договору про постачання теплової енергії від 03.10.05. №445 в частині оплати за послуги і вимоги закону.

Доводи відповідача спростовуються вимогами рішення Луганської міської ради від 24.06.08. №188 про застосування подвійного тарифу за теплову енергію, а також умовами договору, укладеного з позивачем в частині пункту 4.2.3.

При цьому, суд виходить з того, що, Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затв. постановою КМУ від 21.07.05. № 630, за якими рішення про перехід до розрахунків між споживачами та теплопостачальниками за двохставковими тарифами приймається місцевими органами виконавчої влади та самоврядування.

Відповідно до п. 1.5 Правил розрахунку двоставкового тарифу на теплову енергію та гарячу воду, які затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 08.09.2000 № 191, двоставковий тариф –це тариф на послуги теплопостачання, який складається з річної вартості обслуговування одиниці приєднаного теплового навантаження та вартості одиниці спожитої теплової енергії.

За таких підстав, з відповідача слід стягнути борг на користь позивача за договором в сумі 426167,13грн. та позов в цій частині слід задовольнити, оскільки позивачем доведено належним чином обставини правовідносин сторін за вказаним договором і заборгованість відповідача у вказаному розмірі.

Позов в частині вимог про стягнення інфляційних нарахувань, 3% річних та пені слід залишити без задоволення, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази направлення відповідачу саме тих рахунків (з тією сумою до оплату, що вимагає позивач), за несплату яких позивач наполягає на стягненні неустойки, річних та індексу інфляції. Додані до справи рахунки містять дату видачі «квітень 2009 року»з позначкою, що цей рахунок вданий за послуги у серпні (чи листопаді 2008 року). Отже у суду відсутні підставі для задоволення вимог у вказаній частині, оскільки позивач не надав належних доказів прострочення грошових зобов’язань відповідачем по не оплаті рахунків за надані послуги.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст.173,193,232 ГК України, ст.ст. 526, 625, 629, 901-903 ЦК України, керуючись ст.ст.22,33,34,43,49,82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Завод гірничорятувальної техніки "Горизонт", м. Луганськ, вул. ім. Фрунзе, 119, ід. код 00159404 на користь Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м. Луганськ, вул. ім. Куракіна, 23 «а», ід. код 24047779 борг в сумі 426167,13грн., витрати по державному миту в сумі 4261,67грн., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 278,18грн. Видати наказ.

3. В решті позову відмовити.

Рішення підписане 04.08.09.

Суддя Р. Шеліхіна