Рішення № 4328855, 23.07.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.09 Справа № 16/72

За позовом Селянського (фермерського) господарства "Світанок", с. Мостки, Сватівський район Луганської області

до Приватного сільськогосподарського підприємства "Хлібороб",

с. Фрунзе, Слов'яносербський район Луганської області

про стягнення 183000грн.

Суддя Шеліхіна Р.М.

при секретарі судового засідання Лисенко В.П.

За участю представників сторін:

від позивача – Акіньшин Д.В., довіреність від 20.02.08. № 435;

від відповідача – Крилова Л.Б., довіреність від 28.06.09.,

Карасьов Т.Г., директор, наказ від 22.10.03. №1,

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача на користь позивача боргу у розмірі 60000грн., неустойки у розмірі 123000грн. за період з 01.10.08. по 01.03.09. на підставі договору купівлі-продажу від 04.04.08. №5.

Листом від 18.06.09. позивач зменшив суму позову в частині заявленої до стягнення неустойки і просить суд стягнути з відповідача неустойку у розмірі 109200грн. за період з 27.10.08. по 27.04.09.

Таким чином, позовними вимогами по справі є: стягнення з відповідача на користь позивача боргу у розмірі 60000грн., неустойки(пені) у розмірі 109200грн. за період з 27.10.08. по 27.04.09. на підставі договору купівлі-продажу від 04.04.08. №5.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 28.06.09. заперечив проти позову у зв'язку з тим, що сторонами не були виконані умови договору купівлі-продажу від 04.04.08. №5. Відповідач вказує, що він не отримував насіння за даним договором.

Позивач заперечив доводи відповідача, посилаючись на докумети, які підтверджують отримання відповідачем товару, обумовленого до поставки договором купівлі-продажу від 04.04.08. №5.

Листом від 16.07.09. відповідач вказує, що у позивача недостатньо доказів для обґрунтування поставки за договором купівлі-продажу від 04.04.08. №5. Документами, наданими до справи за супровідним листо від 22.07.09. №58 відповідач вказує, що Приватне сільськогосподарське підприємство "Хлібороб", с. Фрунзе, Слов'яносербський район Луганської області є платником фіксованого сільськогосподарського податку, надає фінансову звітність за 2008 рік і податкові накладні, серед яких є накладна з відображенням виконання договору з позивачем при купівлі товару на суму 60000грн. Також відповідач вказує, що діючим законодавством не передбачено реєстрацію видачі довіреностей на отримання ТМЦ.

Між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу від 04.04.08. №5, на підставі якого позивач (продавець) зобов’язався передати відповідачу (покупцю) товар –насіння соняшника сорту «Дарій»у кількості 3 тонн по ціні 20000грн. за одну тонну, а відповідач зобов’язався прийняти товар власним транспортом і оплатити куплений товар в термін до 01.10.08.

За своєю правовою природою вказаний договір є договором купівлі-продажу з відстрочкою платежу і відповідає інституту правових норм глави 54 Цивільного кодексу України.

На виконання умов вказаного договору позивач продав відповідачу товар насіння соняшника сорту «Дарій»у кількості 3 тонн по ціні 20000грн. за одну тонну на суму 60000грн., що підтверджено матеріалами справи, а саме:

- накладною від 04.04.08. №25 на суму 60000грн., за якою позивачем відпущено 3 тонни насіння соняшника сорту «Дарій»на користь відповідача з відміткою про отримання товару представником відповідача Карасьовим Т.Г. на підставі довіреності від 04.04.08. №011290 серії ЯМЛ;

- довіреністю на отримання цінностей від 04.04.08. №011290 серії ЯМЛ, виданої відповідачем на ім’я Карасьова Т.Г., за якою отримано на користь відповідача насіння соняшника у кількості 3 тонн;

- податковою накладною від 04.04.08. №5 про здійснення сторонами по справі господарської операції по купівлі-продажу насіння соняшника у кількості 3 тонн на суму 60000грн. за договором купівлі-продажу від 04.04.08. №5;

- розшифровкою податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, прийнятою Сватівської ДПІ 20.05.08., в якій вказано ід. податковий номер відповідача як покупця товару на суму 60000грн. в квітні 2008 року;

- реєстром отриманих та виданих податкових накладних, прийнятим Сватівської ДПІ 20.05.09., в якому відображено, що по факту здійснення позивачем поставки 04.04.08. товару відповідачу на суму 60000грн., позивачем виписано податкову накладну від 04.04.08. №5,

але відповідач не розрахувався у повному обсязі з позивачем за отриманий товар, у зв’язку з чим за ним утворився борг у сумі 60000грн., який позивач просить стягнути на свою користь.

Крім того, за несвоєчасне виконання відповідачем своїх обов’язків за вказаним договором, позивач заявив до стягнення пеню у сумі 109200 грн. за період з 27 жовтня 2008р. по 27 квітня 2009р. на підставі договору купівлі-продажу від 04.04.08. №5, пункту 8.

Відповідач заперечив доводи позивача про отримання ним товару за вказаним договором з підстав, вказаних вище.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об’єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухав представників сторін, оцінивши надані ним докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу вищої сили, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з вимогами ст.526 ЦК України відповідач не має права відмовлятися від виконання умов укладеного з позивачем договору купівлі-продажу товарів від 04.04.08. №5, на підставі якого відповідач зобов’язаний оплатити куплений товар.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Договором купівлі-продажу товарів від 04.04.08. №5, укладеним сторонами по справі, визначено порядок виконання відповідачем оплати товару, і відповідно до ч.1ст.530 ЦК України - строку права вимоги у позивача.

Відповідно до правил ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень до суті спору. Згідно з вимогами ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказами.

Матеріалами справи, вказаними вище, підтверджено належним чином факт продажу продукції і отримання продукції відповідачем за договором купівлі-продажу від 04.04.08. №5 на суму 60000грн. та заборгованість у розмірі 60000грн.

При розгляді справи та оцінюючи в порядку ст.43 ГПК України докази, надані позивачем в підтвердження поставки товару за вказаним договором, суд встановив, що відповідач не виконав свої обов’язки перед позивачем по оплаті проданого товару на суму 60000грн., чим порушив умови укладеного з позивачем договору купівлі-продажу від 04.04.08. №5 в частині оплати купленої у позивача продукції і вимоги закону.

Доводи відповідача не знайшли свого підтвердження в порядку ст.ст.33,34 ГПК України в наданих до позовної заяви документах та не спростовують доводів позивача, підтверджених належними чином матеріалами справи.

Відповідач укладав з позивачем договір купівлі-продажу від 04.04.08. №5 на купівлю насіння соняшника сорту «Дарій»у кількості 3 тонн по ціні 20000грн. за одну тонну на суму 60000грн. і отримав від позивача товар на виконання цього договору, що підтверджує сукупний аналіз наданих позивачем (вказаних вище) доказів і не спростовують доводи відповідача.

Крім того, доводи відповідача про відсутність правових підстав для реєстрації довіреностей, спростовуються незнанням відповідачем законодавства в даній сфері правовідносин, адже такий правочин як видача довіреностей на отримання цінностей регулюється Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 р. та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 р. за N 293/1318.

За таких обставин, і з урахуванням вимог ст.526,629,655,692 ЦК України, якими встановлено обов’язок відповідача виконувати умови укладеного договору належним чином і у повному обсязі оплачувати позивачу проданий товар, позов в частині боргу у сумі 60000грн. за договором купівлі-продажу товарів від 04.04.08. №5 слід задовольнити.

Умовами договору купівлі-продажу від 04.04.08. №5 вказано порядок оплати купленого товару. Відповідач не оплатив у встановлений договором термін продукцію, тому суд задовольняє вимоги позивача про стягнення неустойки у вигляді пені частково на суму 7170,46грн. за період з 01.10.08. по 01.04.09. у відповідності до вимог ст.ст.230-232,343 ГК України, якими встановлено обов’язок відповідача сплатити позивачеві пеню у разі порушення строків оплати товару за період шести місяців, починаючи з дня порушення грошового зобов’язання, але у розмірі, не більшому ніж за подвійною обліковою ставкою Національного банку України. Тому позов в частині пені на суму 7170,46грн. за період з 01.10.08. по 01.04.09. не суперечать положенню закону, умовам договору та фактичним обставинам правовідносин сторін за договором і стягнення в цій частині є цілком правомірним.

Таким чином, позовні вимоги слід визнати обґрунтованими частково, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до правил ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, 217,230,232,343 ГК України, ст.ст.6,526,627,629,632,655,692,694 ЦК України, керуючись ст.ст.22,33,34,43,49,82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Хлібороб", с. Фрунзе, Слов'яносербський район Луганської області, вул. «Інтернаціональна», 157, ід. код 32672281 на користь Селянського (фермерського) господарства "Світанок", с. Мостки, Сватівський район Луганської області, вул. ім. Ворошилова, 23, ід. код 21781361 борг у сумі 60000грн.; пеню в сумі 7170,46грн., витрати по держмиту у сумі 671,70грн., витрати на послуги судового процесу у сумі 114,70грн. Видати наказ.

3. В решті вимог відмовити.

Рішення підписане 28.07.09.

Суддя Р. Шеліхіна