Постанова № 43288523, 23.03.2015, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/587/15-а Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганій С.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м.Нова Каховка Херсонської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Нова Каховка Херсонської області про стягнення заборгованості,

встановив:

Управління Пенсійного фонду України в м.Нова Каховка Херсонської області (надалі - позивач, УПФУ) звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Нова Каховка Херсонської області (надалі - відповідач, Відділення виконавчої дирекції ФССНВ), у якому просить стягнути з відповідача витрати по актах щомісячної звірки по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання громадянам які отримали травми на території держав СНД в сумі 900,00 грн. за жовтень-грудень 2014р. та 302,37 грн. допомоги на поховання по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що управління Пенсійного фонду України в м.Нова Каховка щомісячно надавало відділенню виконавчої дирекції ФССНВ в м.Нова Каховка акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника з вказаних підстав. Відповідно до пункту "а" статті 23 Закону України " Про пенсійне забезпечення" за жовтень, листопад, грудень 2014р. включно управління Пенсійного фонду України в м.Нова Каховка витратило на виплату та допомоги на поховання по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання на загальну суму 1202,37 грн.

Від представника відповідача надійшло заперечення згідно якого просить відмовити у задоволенні адміністративного суду посилаючись на те, що вимоги про відшкодування витрат, пов'язаних і проведенням соціальних виплат можуть бути пред'явлені виключно Пенсійним Фондом України до Фонду соціального страхування від нещасних випадків України, а даний спір виник на етапі звірки за особовими справами потерпілих. Відповідач вважає, що до повноважень сторін входить тільки здійснення процедури звірки витрат на виплату пенсій, а розрахунки в грошовому виді провадяться лише на централізованому рівні. У відповідача відсутні повноваження щодо грошового відшкодування вказаної категорії коштів, а у позивача відсутні повноваження на пред'явлення позову про відшкодування спірних витрат.

Сторони надали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає за можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Відповідно до ст.16 Закону №1105-XIV безпосереднє управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків здійснюють його правління та виконавча дирекція. За змістом ст.16 цього Закону виконавча дирекція Фонду є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду, проводить свою діяльність від імені Фонду у межах та в порядку, що визначаються його статутом і Положенням про виконавчу дирекцію Фонду, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду. Робочими органами виконавчої дирекції Фонду є, зокрема, її відділення в районах і містах обласного значення. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Згідно з пп.5 п.4, п.7 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011р. №384/2011, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (в тому числі управління у районах, містах).

Вимоги УПФУ в м.Нова Каховка про відшкодування відділенням ВД ФССНВ у м.Нова Каховка витрат, пов'язаних із виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, відповідають змісту його прав як робочого органу ПФУ щодо відшкодування понесених ним витрат та узгоджуються із компетенцією виконавчої дирекції Фонду, основними завданнями якої згідно з Положенням про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженим постановою правління Фонду від 20 квітня 2001 року №15, крім іншого, визначено виконання завдань та основних принципів страхування від нещасного випадку, фінансування страхових виплат, а до повноважень у сфері здійснення процедури страхування та координації страхової діяльності віднесено, зокрема, співпрацю з фондами з інших видів соціального страхування щодо відшкодування витрат, понесених ними у зв'язку з матеріальним забезпеченням потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві, та представництво інтересів страховика в органах державної виконавчої влади, органах місцевого самоврядування і судах.

Порядок про відшкодування витрат, на який посилається відповідач, та якому, на його думку, суперечать вимоги УПФУ у м.Нова Каховка, не врегульовує спірні відносини, які виникли між сторонами у справі, оскільки встановлене ним правило та механізм взаєморозрахунків на централізованому рівні між Фондом та ПФУ розраховані на відсутність спору та реалізуються за наслідками попередньо здійснених згідно з цим Порядком звірок витрат за особовими справами потерпілих, складання актів таких звірок, узгодження та подання відповідних довідок.

За таких обставин суд приходить до висновку, що сторони у справі, є належними позивачем та відповідачем.

Що стосується вимог щодо стягнення витрат на виплату пенсій громадянам держав - учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну та допомоги на поховання по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, суд встановив наступне.

Управління Пенсійного фонду України в м.Нова Каховка щомісячно надавало відділенню виконавчої дирекції ФССНВ м.Нова Каховка акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника з вказаних підстав.

Згідно з розрахунком, наданим суду УПФУ у м.Нова Каховка, відділення ВД ФССНВ у м.Нова Каховка не відшкодувало 1202,37 грн. витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання громадянам, які отримали травми на території країн СНД за жовтень-грудень 2014р. та допомоги на поховання по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання за листопад 2014р., а саме:

900,00 грн. - сума витрат по особових справах потерпілих, каліцтво які отримали на території країн СНД;

302,37 грн. - допомога на поховання по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Зазначені суми витрат позивач підтверджує серед іншого актами щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих ( акт за жовтень 2014р., акт за листопад 2014р., акт за грудень 2014р.) та таблицями розбіжностей( таблиця розбіжностей за жовтень 2014р., таблиця розбіжностей за листопад 2014р., таблиця розбіжностей за грудень 2014р. ).

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 № 16/98-ВР (далі - Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі - роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ (ст. 4 Основ).

Відповідно до п.4 ст.25 Основ за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види послуг і матеріального забезпечення:

- профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням;

- відновлення здоров'я та працездатності потерпілого;

- допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків;

- пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Враховуючи те, що пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідками страхування від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги є Фонд соціального страхування від нещасних випадків, що передбачено також і статтею 21 Закону України від 23.09.1999р. №1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон №1105-XIV), яка визначає перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються цим Фондом.

Відповідно до цієї статті Фонд зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, в тому числі пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у разі настання страхового випадку.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Згідно з ч.4 ст.26 Основ, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Таке ж саме правило закріплене ч.2 п.5 ст.24 Закону №1105-XIV, відповідно до якої якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Відшкодування витрат, понесених органами Пенсійного фонду України у зв'язку з виплатою пенсій внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання регулюється названим вище Порядком відшкодування витрат, затвердженим спільною постановою правлінь Фондів (постанова від 04.03.2003р. №5-4/4). Цей Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.

Згідно з пунктом 3 Порядку відшкодування витрат, відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів "а","в","г" статті 26, статей 37, 38, та пенсії, виплачені відповідно до статей 91, 92 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в разі настання страхових випадків, визначених Переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 року № 1094.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про правонаступництво України" від 12.09.1991р. закони Української РСР та інші акти, ухвалені Верховною радою Української РСР, діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, ухваленим після проголошення незалежності України.

Стаття 9 зазначеного Закону передбачає, що всі громадяни Союзу РСР, які на момент проголошення незалежності України постійно проживали на території України, є громадянами України. Україна гарантує забезпечення прав людини кожному громадянину України незалежно від національної приналежності та інших ознак відповідно до міжнародно-правових актів про права людини.

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних держав у сфері пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на територія якої вони проживають.

Статтею 3 цієї Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою, несе держава, яка надає забезпечення. За змістом цієї норми взаємні розрахунки між державами можуть проводитися лише на підставі двосторонніх договорів.

Таким чином, страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР та держав СНД, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України - відшкодовувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Як вбачається з матеріалів справи, спірна сума витрат, понесених УПФУ у м.Нова Каховка у зв'язку з виплатою пенсій, стосується виплати пенсій громадянам, які отримали травми на території країн СНД. Враховуючи наведені законодавчі приписи, позовні вимоги УПФУ у м.Нова Каховка в частині стягнення з відповідача цієї суми витрат, яка складає 900,00 грн., підлягають задоволенню.

Стосовно вимог в частині стягнення витрат, пов'язаних з виплатою допомоги на поховання по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в сумі 302,37 грн. суд виходить з такого.

Згідно частини 8 статті 34 цього Закону, абзацу 2 частині 9 статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд соціального страхування від нещасних випадків згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України. У разі смерті потерпілого, який одержував страхові виплати і не працював, розмір відшкодування шкоди особам, зазначеним у статті 33 цього Закону, визначається виходячи із суми щомісячних страхових виплат і пенсії, які одержував потерпілий на день його смерті, з відповідним коригуванням щомісячних страхових виплат згідно із статтею 29 цього Закону. Причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів.

Інструкцією про встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я України від 15 листопада 2005 року № 606, визначено, що органом, який встановлює причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом, є МСЕК.

Як встановлено судом, довідка МСЕК, яка б встановлювала причинний зв'язок смерті в зв'язку з професійним захворюванням або трудовим каліцтвом відсутня, що виключає обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодовувати Управлінню допомогу на поховання та витрати на її доставку.

Аналіз норм Закону України №1105-XIV, який визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві осіб, та Порядку проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2001р. №826, дає підстави вважати, що Фонд зобов'язаний відшкодовувати виплачені іншими страховиками суми допомоги на поховання лише тих осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, тобто за умови наявності причинного зв'язку їх смерті з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Вищевказана позиція суду узгоджується з висновком Верховного Суду України викладеним в рішенні по справі №21-108а13 від 23.04.2013р. Згідно зі статтею 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Позивач не надав доказів наявності причинного зв'язку смерті осіб, рідним яких виплачено вказану допомогу з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вимоги про стягнення витрат, пов'язаних з виплатою допомоги на поховання.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин суд задовольняє позовні вимоги частково.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Нова Каховка Херсонської області(код ЄДРПОУ 25900348) на користь управління Пенсійного фонду України в м.Нова Каховка Херсонської області (вул. К. Маркса, 14, код ЄДРПОУ 21294951, р/р 25608303002455, МФО 352457, Херсонський ВАТ "Ощадбанк" №10021/127) витрати по актах щомісячної звірки по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання громадянам, які отримали травми на території країн СНД за жовтень, листопад, грудень 2014р. у у сумі 900,00 грн. (дев'ятсот гривень 00 коп).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Циганій С.І.

кат. 10.2.1