Постанова № 43288499, 24.12.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2014 р. Справа № 804/19672/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н. В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.11.2014р. №0026191701, №0026201701.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що прийняті Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, мотивуючи тим, що перевіряючими під час проведення перевірки, не надано належної оцінки наявним первинним документам. Господарські операції з контрагентами ТОВ «Афелій-2013», ТОВ «Лонгкон» підтверджені належним чином складеними бухгалтерськими та іншими документами. Позивач вважає, що висновки в Акті перевірки №4081/448/04-03-17-01-26/НОМЕР_1 від 22.10.2014р. не відповідають діючому законодавству, є протиправними, прийняті при відсутності належних доказів, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 12.11.2014р. №0026191701, №0026201701 підлягають скасуванню.

Представник позивача проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення якого повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 24.12.2014р. відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України справу призначено до розгляду у письмовому провадженні на підставі наявних в справі доказів, за відсутності сторін.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_2 ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець 24.09.2007р. Царичанською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області та перебуває на податковому обліку в Дніпродзержинській ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, є платником податку на додану вартість, про що свідчить свідоцтво НОМЕР_3 від 25.02.2009р.

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №772443 від 24.01.2013, основний вид економічної діяльності ФОП ОСОБА_2: 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

Судом встановлене, що з 07.10.2014р. по 15.10.2014р., на підставі пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79, п.82.2 ст.82 Податкового Кодексу України, наказу №1100 від 02.10.2014, відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_2 з питання правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Афелій-2013» за березень 2014 року та ТОВ «Лонгкон» за березень-травень 2014 року, за результатами якої складено Акт №4081/448/04-03-17-01-26/НОМЕР_1 від 22.10.2014р.

Відповідно до розділу 2 вказаного Акту, ФОП ОСОБА_2 не надав для проведення перевірки первинних документів, а саме: договорів, укладених із ТОВ «Афелій-2013» та ТОВ «Лонгкон», товарно-транспортних накладних, шляхових листів що підтверджують факт транспортування (перевезення) продукції від ТОВ «Афелій-2013» та ТОВ «Лонгкон» та інших.

ФОП ОСОБА_2 задекларовано у декларації з ПДВ за березень 2014 року податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Лонгкон» у розмірі 33695,33грн., але до перевірки надано первинних документів (податкових накладних, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) в сумі ПДВ 29595,33грн.

В актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) не визначено конкретний перелік наданих послуг, маршрут перевезення, державний № автомобіля, відомості про вантаж, а також не зазначено, в чому виражено їх результат, що унеможливлює пов'язати понесені витрати з отриманням доходів від здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_2

Крім того, до перевірки не надані документи на транспортні засоби, якими перевозився товар.

До перевірки також не надані документи, які підтверджують вантажно-розвантажувальні роботи.

При проведенні перевірки врахована інформація, щодо діяльності ФОП ОСОБА_2, яка надійшла від підрозділів ОДПІ та із зовнішніх джерел до відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб та доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області:

- акт від 28.05.2014р. №2519/40/04-03-22-03/38796540 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Афелій-2013», складеного Дніпродзержинською ОДПІ Дніпропетровської області;

- акт від 14.07.2014р. №310/26-52-22-01-11/39059224 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Лонгкон», складеного ДПІ у м. Докучаєвську Донецької області;

- акт від 08.08.2014р. №370/26-52-22-01-11/39059224 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Лонгкон», складеного ДПІ у м. Докучаєвську Донецької області.

За результатами отриманих матеріалів перевірки встановлено відсутність у ТОВ «Афелій-2013» та ТОВ «Лонгкон» необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності відповідної кількості персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, що свідчить про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

Згідно висновків Акту перевірки позивача №4081/448/04-03-17-01-26/НОМЕР_1 від 22.10.2014р., документальною невиїзною перевіркою встановлено порушення: 1) п.44.1, п.44.3, п.44.6 ст.44, п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України в частині ненадання до перевірки документів у повному обсязі; 2) п.198.2 ст.198, п.198.6 ст.198, абз.б) п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України, в частині безпідставного формування податкового кредиту в деклараціях з ПДВ за березень 2014 року в сумі ПДВ 104562,83грн., за квітень 2014 року в сумі ПДВ 23793,15грн., за травень 2014 року в сумі ПДВ 101666,68грн., донараховано податок на додану вартість всього у розмірі 230022,66грн., у тому числі за березень 2014р. у розмірі 104562,83грн., за квітень 2014р. у розмірі 23793,15грн., за травень 2014р. у розмірі 101666,68грн.

Згідно Листа «Про розгляд заперечення» Дніпродзержинської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №27013/04-03-17-01-17 від 07.11.2014р., залишено заперечення на акт документальної позапланової перевірки №4081/448/04-03-17-01-26/НОМЕР_1 від 22.10.2014р. без задоволення. Висновки викладені в акті перевірки відповідають діючому законодавству.

На підставі вказаного Акту перевірки №4081/448/04-03-17-01-26/НОМЕР_1 від 22.10.2014р. Дніпродзержинською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, прийнято податкові повідомлення-рішення №0026191701 від 12.11.2014р., яким збільшено суму грошового зобов'язання ФОП ОСОБА_2 з податку на додану вартість у розмірі 345034грн., з яких за основним платежем - 230023грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 115011грн. та №0026201701 від 12.11.2014р. яким збільшено суму грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 1020грн.

Згідно Договору про надання транспортних послуг №246 від 20.02.2014р. укладеного між ФОП ОСОБА_2 (Замовник) та ТОВ «Афелій-2013» (Перевізник), предметом якого є: в порядку та на умовах, визначених цим договором, Перевізник бере на себе зобов'язання доставити ввірений йому для перевезення вантаж з місця призначення, до пункту призначення, і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі, а Замовник бере на себе зобов'язання сплатити плату за перевезення вантажу.

Також судом досліджено надані позивачем докази: копії Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за березень 2014р. з ТОВ «Афелій-2013», за березень-травень 2014р. з ТОВ «Лонгкон»; копії податкових накладних від ТОВ «Афелій-2013» за березень 2014р., від ТОВ «Лонкон» за березень-травень 2014р.; копія Акту звірки взаємних розрахунків з ТОВ «Лонгкон» від 30.06.2014р.; копії товарно-транспортних накладних на 44арк.; копії банківських виписок на 31арк.

Згідно із ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

П.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, встановлено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення за агентськими договорами.

Згідно п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 44.1 ст.44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до п.44.3 ст.44 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Ст.78 Податкового кодексу України регламентує порядок проведення документальних позапланових перевірок п.78.1 якої передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: п.п.78.1.1 за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Статтею 185 ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст..201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченим пунктом 201.11 ст.201 цього кодексу.

Статтею 3 Господарського кодексу України передбачено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Відповідно до ст.42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно п.1 ст.142 Господарського кодексу України, прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

Згідно ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктом 2 ст.3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996) передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону № 996, факти здійснення господарських операцій фіксують первинні документи, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Відповідно до п.2 ст.9 даного закону первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: "назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції".

Додаткові вимоги до первинних документів встановлені п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. № 168/704), відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа, дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції, посада і прізвища осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно абз.1 п.п.2.1 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п.п.2.2, п.п.2.7 п.2 вказаного Положення, первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Частина 2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.ст.11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Як вбачається з матеріалів справи, Актом перевірки №4081/448/04-03-17-01-26/НОМЕР_1 від 22.10.2014р., встановлено: 1) п.44.1, п.44.3, п.44.6 ст.44, п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України в частині ненадання до перевірки документів у повному обсязі; 2) п.198.2 ст.198, п.198.6 ст.198, абз.б) п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України, в частині безпідставного формування податкового кредиту в деклараціях з ПДВ за березень 2014 року в сумі ПДВ 104562,83грн., за квітень 2014 року в сумі ПДВ 23793,15грн., за травень 2014 року в сумі ПДВ 101666,68грн., донараховано податок на додану вартість всього у розмірі 230022,66грн., у тому числі за березень 2014р. у розмірі 104562,83грн., за квітень 2014р. у розмірі 23793,15грн., за травень 2014р. у розмірі 101666,68грн.

Дослідивши надані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), суд погоджується висновками відповідача зробленими в акті, згідно яких у них не визначено конкретний перелік наданих послуг, маршрут перевезення, державний № автомобіля, відомості про вантаж, а також не зазначено, в чому виражено їх результат, що унеможливлює пов'язати понесені витрати з отриманням доходів від здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_2, та свідчить про наявність руху активів позивача.

Крім того, позивачем не обґрунтовано причин не надання до перевірки документів на транспортні засоби, якими перевозився товар, які підтверджують вантажно-розвантажувальні роботи, договорів, товарно-транспортних накладних.

Відсутність документів на перевезення товару, на навантажувально-розвантажувальні роботи придбаного та реалізованого товару, відповідної кількості найманих осіб ставить під сумнів наявність реальності господарської операції.

При цьому суд звертає увагу що п.2 ст.9 Закону № 996, передбачено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: "назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції".

З врахуванням вимог належності та допустимості доказів передбачених ст.ст.70 КАС України та вимог до первинних документів передбачених ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в частині того що первинні документи повинні мати відповідні обов'язкові реквізити, крім іншого - зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; - посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, суд зазначає, що умовою достовірності доказів щодо здачі-прийняття робіт (придбання послуг) вартість яких врахована позивачем у податковому обліку з метою зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зв'язку цих послуг з власною господарською діяльністю позивача є конкретизація змісту, обсягу, результату цих послуг.

Щодо наданих позивачем до матеріалів справи копій товарно-транспортних накладних, то суд їх оцінює критично, з огляду на недоліки форми, оскільки містить багато незаповнених граф, та зазначає що дії та рішення відповідача підлягають перевірці на предмет правомірності саме в період їх вчинення, а доказів надання вказаних документів під час проведення перевірки так і станом на час здійснення процедури адміністративного оскарження позивачем не надано.

При винесенні рішення також врахована наявність акту від 28.05.2014р. №2519/40/04-03-22-03/38796540 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Афелій-2013», складеного Дніпродзержинською ОДПІ Дніпропетровської області; акту від 14.07.2014р. №310/26-52-22-01-11/39059224 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Лонгкон», складеного ДПІ у м. Докучаєвську Донецької області; акту від 08.08.2014р. №370/26-52-22-01-11/39059224 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Лонгкон», складеного ДПІ у м. Докучаєвську Донецької області.

За результатами отриманих матеріалів перевірки встановлено відсутність у ТОВ «Афелій-2013» та ТОВ «Лонгкон» необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності відповідної кількості персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, що свідчить про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

При цьому в запереченнях позивача на акт перевірки від 22.10.2014р. останній зазначає, що ТОВ «Лонгкон», яке зареєстровано у ДПІ м. Докучаєвська Донецької області, і цей населений пункт віднесений до територій, на яких здійснювалась антитерористична операція, при цьому вказана обставина на думку суду також ставить під сумнів можливість реальних господарських відносин із вказаним контрагентом.

На момент розгляду справи, додаткових пояснень, документів, що спростовують вищевказані факти та доводять реальність вказаних господарських операцій позивачем не надано.

Наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростували правильність висновків відповідача, викладених ним в акті Акт №4081/448/04-03-17-01-26/НОМЕР_1 від 22.10.2014р.

За викладених вище обставин та відповідних доказів, суд вважає, що відповідач при винесенні податкових повідомлень-рішень від 12.11.2014р. №0026191701, №0026201701, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, правомірність своїх дій ним доведена.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку в необхідності відмови в задоволенні поданого адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішень - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.254 КАС України.

Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Н.В. Турлакова