Постанова № 43288457, 24.03.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2015 р. Справа № 908/2932/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Івакіна В.О. , суддя Камишева Л.М.

при секретарі Пляс Л.Ф.

за участю представників:

позивача – не з’явився,

відповідача - не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1014 З\1-6) на рішення господарського суду Запорізької області від 13 січня 2015 року у справі № 908/2932/14

за позовом Комунального підприємства “Житломасив” Мелітопольської міської ради Запорізької області, м. Мелітополь Запорізької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Комфорт-Мелітополь”, м. Мелітополь Запорізької області

про стягнення 26111,22 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 13 січня 2015 року у справі № 908/2392/14 (суддя Серкіз В.Г.) позов задоволено частково. Провадження у справі за вимогою про стягнення суми 19008,46 грн. основного боргу припинено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Комфорт-Мелітополь” на користь Комунального підприємства “Житломасив” Мелітопольської міської ради Запорізької області 7102,76 грн. основного боргу та 496,94 грн. судового збору.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Комфорт-Мелітополь”, з рішенням суду першої інстанції не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права, що призвело до прийняття неправильного рішення, просить рішення господарського суду Запорізької області від 13 січня 2015 року у справі № 908/2392/14 скасувати та прийняте нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована, зокрема, тим, що позивачем в підтвердження своїх позовних вимог надано акт виконаних робіт, який підписаний в односторонньому порядку КП “Житломасив”, та який, на думку відповідача, не може бути безспірним доказом виконаних позивачем робіт.

У призначене судове засідання 24 березня 2015 року представники сторін не з’явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать зворотні повідомлення про вручення поштових відправлень, які містяться в матеріалах справи (т. 2 а.с. 12, 13).

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відутності належно повідомлених сторін.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу у відповідності до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступне.

Комунальне підприємство “Житломасив” Мелітопольської міської ради Запорізької області звернулось до Господарського суду Запорізької області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Комфорт-Мелітополь” дебіторської заборгованості за договором про надання послуг з проведення перевірки вентиляційних каналів в житловому фонді, що знаходиться управлінні відповідача від 02 січня 2013 року у розмірі 26111,22 грн. з яких: борг за листопад 2013 року в сумі 19008,46 грн., грудень 2013 року в сумі 7102,76 грн.

Застосовуючи до спірних правовідносин приписи статей 509, 525, 526, 631, 638, 903 Цивільного кодексу України та 173, 193 Господарського кодексу України, місцевий господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних, з огляду на доведеність їх у розмірі 7102,76 грн. – заборгованості за грудень 2013 року.

В частині стягнення заборгованості за листопад 2013 року у сумі 19008,46 грн. припинив провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

За приписами частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

02 січня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Комфорт-Мелітополь” (Замовник) та Комунальним підприємством “Житломасив” Мелітопольської міської ради Запорізької області (Виконавець) укладено Договір про надання послуг, за умовами якого Виконавець зобов’язався за завданням Замовника надати послуги в порядку та на умовах, визначених цим Договором (т. 1 а.с. 9).

В п.п. 1, 2 Договору зазначено, що Виконавець повинен надати послуги з перевірки вентиляційних каналів в житловому фонді, що знаходиться в управлінні Замовника, за наданим Замовником графіком.

Відповідно до п.п. 3.1 – 3.2 Договору вартість послуг Виконавця становить 25894,00 грн. на місяць.

Оплата вартості послуг Виконавця здійснюється на підставі актів про надані послуги. Підписання Замовником акту про надані послуги є підтвердженням відсутності претензій до Виконавця з його боку.

Згідно з п. 4.2. Договору Замовник зобов’язаний оплачувати послуги, на умовах та в порядку, визначеному в п. 3 Договору, приймати від Виконавця послуги, які надаються відповідно до цього Договору. Замовник має право відмовитися від прийняття результатів наданих послуг, якщо надані послуги не відповідають умовам договору і вимагати від Виконавця відшкодування збитків, якщо вони виникли внаслідок невиконання або неналежного виконання Виконавцем взятих на себе обов’язків.

Договір набирає чинності з 01 січня 2013 року і діє до 31 грудня 2013 року. Договір вважається таким, що продовжений на один рік, якщо за 30 днів до закінчення строку його дії жодна із сторін не заявила про відмову від договору або про його перегляд (п.6.1).

Оскільки відповідач не оплатив виконання робіт за листопад-грудень 2013 року, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача боргу в сумі 26111,22 грн.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг і в силу статей 173-175 Господарського кодексу України є підставою для виникнення у його сторін майново-господарських зобов'язань.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (стаття 903 Цивільного кодексу України).

За приписами частини першої статті 525 Цивільного кодексу України України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріали справи свідчать про те, що для підписання та оплати за надані послуги КП “Житломасив” Мелітопольської міської ради Запорізької області 10 грудня 2013 року надіслало на адресу ТОВ “Комфорт-Мелітополь” акт здачі-прийомки виконаних робіт № 6976 від 05 грудня 2013 року на загальну вартість робіт у листопаді 2013 року у розмірі 19008,46 грн., рахунок № 6113 від 05 грудня 2013 року на загальну суму 19008,46 грн. та акт приймання виконаних робіт (а.с. 26,29).

21 травня 2014 року позивач надіслав відповідачу акт надання послуг № 577 від 06 січня 2014 року на загальну вартість робіт, виконану за грудень 2013 року у розмірі 11417,76 грн., акт приймання виконаних робіт за грудень 2013 року та рахунок на оплату № 63 від 21 травня 2014 року на суму 11417,76 грн. (а.с. 30, 33-35).

Надіслання позивачем зазначених вище документів підтверджується наявними в матеріалах справи фіскальними чеками з описами вкладення (т. 1 а.с. 27, 28, 32, 32).

У зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором щодо оплати за надані послуги з перевірки вентиляційних каналів, КП «Житломасив» Мелітопольської міської ради Запорізької області направив ТОВ «Комфорт-Мелітополь» платіжну вимогу від 03 червня 2014 року № 436 на суму 7102,76 грн. за грудень 2013 року та від 17 липня 2014 року № 538 на суму 19008,46 грн. за листопад 2013 року, які були отримані відповідачем, але залишені без задоволення.

Як убачається із матеріалів справи, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18 листопада 2014 року у справі № 908/3830/13, прийняту за результатами апеляційного перегляду рішення Господарського суду Запорізької області від 08 липня 2014 року, оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні зустрічних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Комфорт-Мелітополь” на користь Комунального підприємства “Житломасив” основної заборгованості за надані послуги за договором про надання послуг від 02 січня 2013 року за період листопад 2013 року в розмірі 19008,46 грн. скасовано та прийнято в цій частині нове рішення, яким зустрічні позовні вимоги задоволені. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Комфорт-Мелітополь” на користь Комунального підприємства “Житломасив” Мелітопольської міської ради Запорізької області основної заборгованості за надані послуги за договором про надання послуг від 02 січня 2013 року за період листопад 2013 року в розмірі 19008,46 грн. В іншій частині рішення залишено без змін (т. 1 а.с. 157-160).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про припинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України в частині вимог позивача на суму 19008,46 грн., оскільки спір на зазначену суму був вирішений, про що свідчить постанова Харківського апеляційного господарського суду від 18 листопада 2014 року у справі № 908/3830/13, яка була залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 02 лютого 2015 року у цій справі.

Щодо вимог позивача на суму 7102,76 грн., колегія суддів зазначає наступне.

При укладенні договору про надання послуг від 02 січня 2013 року, сторонами погоджено, що оплата вартості наданих послуг Виконавця здійснюється на підставі актів про надання послуг (п. 3.1 Договору).

Як вже було зазначено в цій постанові, позивач направив на адресу відповідача акт про надання послуг № 577 від 06 січня 2014 року та акт приймання виконаних робіт за грудень 2013 року.

Акти отримані відповідачем, проте не підписані ним.

Відповідач зазначає, що акт виконаних робіт, який підписаний позивачем в односторонньому порядку, не може бути безспірним доказом виконання робіт.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в даному випадку акт здачі-приймання виконаних робіт є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), тобто є таким, що породжує права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані, а також є доказом на підтвердження певних обставин, в даному випадку виконання робіт КП “Житломасив” за договором, що може бути враховано в сукупності з іншими доказами по справі з наданням йому відповідної оцінки.

Отже, вищевказаний акт за своєю правовою природою є внутрішньою документацією і підтверджує наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову та є доказом у справі.

Так, підтвердженням належного виконання КП "Житломасив" робіт за договором за грудень 2013 року, зокрема, є акти перевірки технічного стану димових та вентиляційних каналів на кожному об'єкті, де здійснювалась перевірка вентиляційних каналів у житловому фонді ТОВ "Комфорт-Мелітополь" (т. 1 а.с.131-147).

В матеріалах справи наявні листки контролю технічного огляду димових та вентиляційних каналів разом з відомостями перевірки, в яких є підписи мешканців по кожному об'єкту в підтвердження проведення перевірки (т. 1 а.с. 96-99).

Завдання на перевірку Виконавцем вентиляційних каналів узгоджено у відповідному графіку, складеним на 2013 рік, який підписаний сторонами Договору (т. 1 а.с. 10-12).

Також колегія суддів вважає безпідставними наведені ТОВ "Комфорт-Мелітополь" доводи про те, що роботи були виконані з порушенням вимог підпунктів 4.5.21 та 4.6.22 пункту 4.5 Правил безпеки систем газопостачання, оскільки вказаними Правилами передбачена альтернативна умова про участь в обстеженні вентиляційних каналів представника ЖЕО або власника будинків. В той час, апеляційним судом встановлено, що при здійсненні перевірки були присутні власники квартир, що підтверджується підписами мешканців в документах перевірки технічного стану димових та вентиляційних каналів по кожному об'єкту (т. 1 а.с.127-129).

З огляду на вищезазначене, колегія суддів зазначає, що акти перевірки технічного стану складені на підставі вимог чинного законодавства, вони в сукупності з іншими зазначеними документами є належними доказами в підтвердження виконання робіт за Договором за грудень 2013 року.

Доказів відмови від прийняття результатів наданих послуг в зв'язку з їх невідповідністю умовам Договору, матеріали справи не містять, таких доказів до суду першої та апеляційної інстанції відповідачем не надано.

Враховуючи, що при укладенні сторонами договору, підставою проведення оплати визначено саме акти про надання послуг без встановлення будь-яких додаткових умов, замовник зобов'язаний прийняти надані виконавцем послуги та провести оплату саме на підставі акту за грудень 2013 року, який був отриманий ТОВ "Комфорт-Мелітополь".

До того ж, відмова від підпису акту виконаних робіт не свідчить про невиконання робіт за договором про надання послуг.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлена обов‘язковість договору для виконання сторонами.

З урахуванням встановлених обставин справи та наданих сторонами документів, заборгованість ТОВ “Комфорт-Мелітополь” за надані КП “Житломасив” послуги в сумі 7102,76 грн. за актом приймання виконаних робіт за грудень 2013 р. та акту надання послуг №577 від 06 січня 2014 р. підтверджується наявними у справі доказами, в зв’язку з чим у позивача є всі правові підстави для стягнення з ТОВ “Комфорт-Мелітополь” суми боргу в цьому розмірі.

Разом з цим, колегія суддів приймає до уваги доводи відповідача про те, що грошова сума у розмірі 4315,00 грн. була сплачена ним платіжним дорученням № 1787 від 16 січня 2014 року в рахунок іншого договору (дог. № б\н від 07.02.2013р.), що підтверджується відповідним записом у графі призначення платежу в зазначеному платіжному дорученні (т. 1 а.с. 77).

Проте, позивачем заявляється до стягнення сума дебіторської заборгованості за виконані роботи у грудні 2013 року у розмірі 7102,76 грн., яка є доведеною та підлягає задоволенню, оскільки суд розглядає справу в межах позовних вимог.

Інші доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Комфорт-Мелітополь”, м. Мелітополь Запорізької області не спростовують висновків Господарського суду Запорізької області, викладених у рішенні від 13 січня 2015 року в цій справі.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 13 січня 2015 року у справі № 908/2932/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку.

Повна постанова складена 26.03.2015р.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Камишева Л.М.