Ухвала суду № 43288352, 17.03.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2015 року Справа № 876/4776/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Гудима Л.Я., Шинкар Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Транзіт» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Транзіт» про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

27 березня 2014 року Ковельська об'єднана державна податкова інспекція звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила стягнути з ТзОВ «Восток-Транзіт» податкову заборгованість в сумі 2427251 грн. 55 коп.

Волинський окружний адміністративний суд постановою від 10 квітня 2014 року позов задовольнив в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ТзОВ «Восток-Транзіт» подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що при складенні податкового повідомлення-рішення №0000240023/0 від 15.07.2009 р. податковим органом, а також судом при розгляді справи №2а-706/10/0370 аналізувалися господарські операції ТОВ «Восток-Транзіт», здійснені на підставі укладених між ТОВ «Восток-Транзіт» та ТОВ «Компанія «Трансфер-Фінанс» договорів фінансового кредиту та укладеного між ТОВ «Компанія «Трансфер-Фінанс» та ТОВ «КУА «Форвард» як керуючим активами ЗНВПІФ «Лідер» договору відступлення права вимоги №Ус- ТрФ-Л-01 від 03.02.2009 р.

При цьому, надаючи оцінку аналогічним обставинам справи, одних і тих самих господарських операцій та договорів, Львівський апеляційний адміністративний суд у справах № 27687/10/9104 та № 10276/11/9104 про скасування податкових повідомлень-рішень дійшов протилежних висновків.

В скарзі також зазначає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволенні клопотання про зупинення провадженні у справі до розгляду Вищим адміністративним судом України касаційної скарги ТзОВ «Восток-Транзіт» на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2012 року у справі №2а-706/10/0370.

За таких обставин, відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Оскільки особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, апеляційний суд у відповідності до п. 2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив, що ТзОВ «Восток-Транзіт» 07.04.2004 року зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Ковельської міської ради Волинської області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, а також довідкою № 600 від 07 квітня 2004 року з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України виданою Волинським обласним управлінням статистики.

Відповідач перебуває на обліку у Ковельській ОДПІ як платник податків.

Суд встановив та підтверджується матеріалами справи, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгодженні суми грошових зобов'язань, внаслідок чого у ТзОВ «Восток-Транзіт» виникла податкова заборгованість в розмірі 2427251, 55 грн.

Так, 15.07.2009 року Ковельською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000240023/0, яким відповідачу визначено податкове зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» в сумі 2427344 грн. 30 коп., з них 1315701 грн. - за основним платежем та 1111643 грн. 30 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

ТзОВ «Восток-Транзіт» оскаржило вказане податкове повідомлення-рішення в судовому порядку.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 11 травня 2010 року у справі №2а-706/10/0370 визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000240023/0 від 15 липня 2009 року.

Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 14 березня 2012 року постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11 травня 2010 року у справі №2а-706/10/0370 скасував та прийняв нову постанову, якою в позові ТзОВ «Восток-Транзіт» відмовив повністю.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на час розгляду справи за відповідачем рахується податковий борг, а вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права та є вірними.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Тобто сума узгодженого грошового зобов'язання набуває якості податкового боргу у разі її несплати у встановлений цим Кодексом строк, з наступного дня після граничного строку її сплати.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків, крім фізичних осіб, регулюється статтями 95- 99 Податкового кодексу України.

У відповідності до п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги (п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України).

Отже, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.

Відповідно до пп.14.1.153 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно із п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У відповідності до п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податковий орган вживав заходи, спрямовані на погашення податкового боргу, а саме: відповідно до статті 59 Податкового кодексу України відповідачу надіслано податкову вимогу «Ю» №43-21 від 02.12.2013р., яка була отримана відповідачем 05.12.2013 року. З облікової картки платника податків (а.с.14) вбачається, що відповідачем частково сплачено податковий борг, проте борг в розмірі 2427251,55 грн. залишається непогашеним.

Згідно приписів п. п 20.1.34. п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

При цьому, колегія суддів не бере до уваги покликання апелянта на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2012 року у справі №2а-706/10/0370, якою відмовлено в задоволенні позову ТзОВ «Восток-Транзіт» про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000240023/0 від 15 липня 2009 року, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Вищий адміністративний суд України ухвалою від 28.05.2012 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТзОВ «Восток-Транзіт» у справі №2а-706/10/0370. Разом з тим, судом касаційної інстанції відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ч.3 ст.254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Таким чином, на час розгляду справи судом першої інстанції, постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2012 року у справі №2а-706/10/0370 набрала законної сили, а тому, підстави для зупинення провадження у справі відсутні.

За таких обставин, апеляційний суд визнає вірними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо стягнення з рахунків відповідача в банках, обслуговуючих платника податків, податкового боргу.

Наведене спростовує доводи апеляційної скарги щодо невідповідності постанови суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід відхилити.

Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до вирішення попередньої справи у Вищому адміністративному суді України не підлягає до задоволення, оскільки відкриття касаційного провадження у справі у справі №2а-706/10/0370 не перешкоджає розгляду даної справи.

У випадку скасування постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2012 року у справі №2а-706/10/0370 постанова суду першої інстанції в даній справі може бути переглянута за ново виявленими обставинами.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. 195, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Транзіт» залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року у справі № 803/562/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді Л.Я. Гудим

Т.І. Шинкар