Ухвала суду № 43288290, 27.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

27 лютого 2015 року м. Київ В/800/758/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Карася О.В. (головуючого),

Бившевої Л.І., Веденяпина О.А., Зайцева М.П., Ланченко Л.В.,

перевіривши заяву Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 27.11.2014 № К/800/51132/14

у справі № 811/136/13-а

за позовом Фермерського господарства "Віола"

до Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2015 року (10.02.2015) Державна податкова інспекція звернулась до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 27.11.2014 № К/800/51132/14.

Відповідно до ст. 2391 КАС України (із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 07.07.2010 № 2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів"), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 2392 та 240 КАС України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 237 та ч. 1 ст. 238 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, у трьохмісячний строк з дня ухвалення судового рішення, щодо якого заявлено клопотання про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання на підтвердження підстав, установлених п. 1 ч. 1 ст. 237 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 27.11.2014 № К/800/51132/14 заявник послався на неоднакове застосування судами касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права податкового законодавства, зокрема п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 206.6 ст. 209 Податкового кодексу України щодо обґрунтованості застосування платником податку спеціального режиму оподаткування у якості сільськогосподарського підприємства.

На підтвердження зазначеного заявник надав судові рішення Вищого адміністративного суду України від 29.10.2013 К/800/2805/13, від 24.03.2014 К/800/12661/13, від 12.03.2013 К/9991/49970/12, в яких, на його думку, інакше застосовано одні й ті самі норми права.

Виконуючи положення ст. 240 КАС України щодо вирішення питання про допуск вищим спеціалізованим судом справи до її провадження у Верховному Суді України з метою здійснення правосуддя та забезпечення однакового застосування законодавства усіма судами загальної юрисдикції, колегія Вищого адміністративного суду України не виявила неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, оскільки правовідносини між сторонами у справах, за якими ухвалені вказані вище судові рішення, виникли з різних відмінних між собою обставин, яким надавалася правова оцінка та до яких застосовувались норми податкового законодавства.

Зокрема, у справі № 2а-760/12/0970 (К/800/2805/13), рішення якої було надано як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції, підтримуючи позицію суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні адміністративного позову, суд касаційної інстанції виходив з встановлених судом обставин у їх сукупності про недоведеність платником податків реальності господарських операцій, що виключає право на формування податкового кредиту.

У справі № 2а-10572/12/2670 (К/800/12661/13), залишаючи без змін судові рішення першої та апеляційної інстанцій, Вищий адміністративний суд України виходив з того, що встановлені у ході розгляду обставини справи щодо подвійного декларування платником податків сум ПДВ, які підлягають бюджетному відшкодуванню, знайшли своє підтвердження, відтак висновки державного податкового органу про завищення платником заявленої суми до бюджетного відшкодування є обґрунтованими.

А ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.03.2013 К/9991/49970/12 справа по суті не вирішувалась, а направлялась на новий розгляд до суду першої інстанції.

Слід зазначити, що ухвала Вищого адміністративного суду України про скасування ухвалених у справі судами попередніх інстанцій рішень та направлення справи на новий розгляд не розв'язує спір по суті, оскільки застосування норм матеріального права можливе лише на підставі повного і всебічного встановлення обставин справи. Водночас, неповне встановлення обставин справи виключає можливість ствердження того факту, що матеріальні норми були по-різному застосовані саме в подібних відносинах, оскільки зміст цих відносин у такому разі не є остаточно встановленим. Відповідно такі ухвали не можуть переглядатися Верховним Судом України, оскільки в них не відбулося застосування норм матеріального права для розв'язання спору по суті.

Зазначене не дає можливості дійти висновку щодо неоднаковості застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм права.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження у Верховному Суді України.

Керуючись ст. ст. 235-240 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволені заяви Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про допуск справи до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 27.11.2014 № К/800/51132/14 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Карась О.В.

Судді Бившева Л.І.

Веденяпин О.А.

Зайцев М.П.

Ланченко Л.В.