Постанова № 43288154, 23.03.2015, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2015 р. Справа № 906/966/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Олексюк Г.Є.

суддів Сініцина Л.М.

суддів Огороднік К.М.

при секретарі судового засідання Юрчук Ю.М.

розглянувши апеляційну скаргу боржника Дочірнього підприємства "Житомирський молочний завод" на ухвалу господарського суду Житомирської області від 12.05.14 р.

у справі № 906/966/13 (суддя Омельян О.С. )

позивач Приватне підприємство "Консалтингова фірма "Прометей""

відповідач Дочірнього підприємства "Житомирський молочний завод"

про визнання банкрутом

за участю представників сторін:

ініціюючий кредитор - ПП " Ізяславмолпродукт" Гненний Д.А. ( представник, довіреність від 18.06.2014р.)

кредитор ПАТ "Піреус банк МКБ" - не з"явився

апелянт - не з"явився

арбітражний керуючий - не з"явився

Судом роз'яснено представнику кредитора права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Розпорядженням керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду № 01-07/186 від 18.11.2014 року призначений повторний автоматичний розподіл справи, у зв"язку з самовідводом судді - доповідача Демидюк О.О.

Розпорядженням Голови Рівненського апеляційного господарського суду від 20.11.2014 року внесені зміни до складу колегії : головуюча суддя - Олексюк Г.Є., судді - Бригиниць Л.М., Огороднік К.М., у зв"язку з задоволенням заяви про самовідвід судді Бригинець Л.М., визначено склад колегії: головуюча суддя - Олексюк Г.Є, судді Гудак А.В., Огороднік К.М.

Розпорядженням Голови Рівненського апеляційного господарського суду від 23.03.2015 року у зв"язку з тимчасовою непрацездатністю судді Гудак А.В., внесені зміни до складу колегії, визначено колегію: головуюча суддя - Олексюк Г.Є., судді - Сініцина Л.М., Огороднік К.М.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 12.05.2014 р. у справі № 906/966/13 (суддя Омельян О.С.) визнано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен трак ком'юнеті" до боржника на суму 35928,74 грн. основного боргу (четверта черга), 77,35 грн. пені (шоста черга), 1147,00 грн. судового збору (перша черга); відхилено вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен трак ком'юнеті" до боржника на суму 0,87 грн., визнано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграна Фрут Україна" до боржника на суму 649161,63 грн. основного боргу (четверта черга), 1147,00 грн. судового збору (перша черга); визнано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оліяінтертрейд" до боржника на суму 398736,22 грн. основного боргу (четверта черга), 28088,82 грн. пені (шоста черга), 1147,00 грн. судового збору (перша черга); визнано вимоги Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" до боржника на суму 89143566,75 грн. вимог, забезпечених заставою (позачергово), 4133767,81 грн. пені (шоста черга), 1218,00 грн. судового збору (перша черга); відхилено вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер" до боржника на суму 24089180,62 грн.; визнано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Депорт" до боржника на суму 41255,05 грн. основного боргу (шоста черга); затверджено реєстр вимог кредиторів Дочірнього підприємства "Житомирський молочний завод" (ідентифікаційний код 32176931) на загальну суму 95947158,57 грн. з включеними до нього вимогами наступних кредиторів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен трак ком'юнеті" до боржника на суму 35928,74 грн. основного боргу (четверта черга), 1147,00 грн. судового збору (перша черга);

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграна Фрут Україна" до боржника на суму 649161,63 грн. основного боргу (четверта черга), 1147,00 грн. судового збору (перша черга);

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Оліяінтертрейд" до боржника на суму 398736,22 грн. основного боргу (четверта черга), 1147,00 грн. судового збору (перша черга);

4) Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Депорт" до боржника на суму 41255,05 грн. основного боргу (шоста черга).

Також, вищезазначеною ухвалою, окремим рядком включено в реєстр вимог кредиторів вимоги Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" до боржника на суму 89143566,75 грн., які забезпечені заставою майна боржника, та підлягають задоволенню позачергово; включено в реєстр вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу неустойку (штраф, пеню) наступних кредиторів:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен трак ком'юнеті" на суму 77,35 грн. пені (шоста черга);

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Оліяінтертрейд" на суму 28088,82 грн. пені (шоста черга);

- Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" 4133767,81 грн. пені (шоста черга).

Розглядаючи заявлені вимоги, суд першої інстанції керувався положеннями ч.1 ст. 19, ч.1, пп. 14 п.2 ч.2 ст. 23, ч.3, ч.4 ст. 23 абз.1 ч.2 ст. 25, ч.6 ст.26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.7 Закону України "Про судовий збір", п.21 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 р. № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , п.4.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7 та прийшов до висновку про затвердження реєстру вимог кредиторів ДП "Житомирський молочний завод" з урахуванням визнаних господарським судом вимог кредиторів боржника.

Не погоджуючись із винесеною ухвалою, ДП "Житомирський молочний завод" звернувся до суду із апеляційною скаргою, якою просить скасувати ухвалу господарського суду Житомирської області у справі № 906/966/13 від 12.05.2014 р. в частині визнання вимог ПАТ "Піреус Банк МКБ" до боржника Дочірнього підприємства "Житомирський молочний завод" на суму 89143566,75 грн., забезпечених заставою (позачергово), 4133767,81 грн. пені (шоста черга), 1218,00 грн. судового збору (перша черга) та включення їх до реєстру вимог кредиторів.

Апелянт вважає, що ухвала господарського суду Житомирської області від 12.05.2014р. у справі № 906/966/13 винесена при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального та матеріального права, а також вимог спеціального Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Зазначає, що не можна визнати законними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що вимоги кредитора, заявлені у встановленому чинним законодавством порядку, обґрунтовані та підтверджені належними і допустимими доказами, що містяться у матеріалах справи, у зв'язку з чим господарським судом визнано вимоги Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" до боржника на суму 89143566,75 грн., які забезпечено заставою майна боржника, включено до реєстру вимог кредиторів позачергово та 4133767,81 грн. пені, які віднесено до шостої черги реєстру вимог кредиторів боржника.

При цьому, апелянт покликається на те, що під час розгляду заяви вимог даного кредитора, господарським судом Житомирської області було зобов'язано боржника надати письмовий відзив на заяву та провести звірку взаєморозрахунків.

Вказує, що з урахуванням того, що на підприємстві відсутні будь-які інші штатні одиниці, крім директора, а директор підприємства не володіє спеціальними знаннями бухгалтера та в результаті обшуку податковою міліцією м. Житомира у боржника було вилучено ряд документів, необхідних для проведення звірки взаєморозрахунків, підприємство повідомило суд про неможливість розгляду вказаної заяви до закінчення аудиторської перевірки боргових зобов'язань боржника за кредитною угодою №WCLoan/03545 від 04.03.2011 р., проте суд першої інстанції не прийняв до уваги вказані обставини.

Апелянт наголошує, що суд залишив поза увагою те, що витребувані судом оригінали договорів іпотеки та застави, на які посилається ПАТ "Піреус Банк МКБ" в обґрунтування своїх вимог до боржника, на час розгляду заяви кредитора банком так і не були надані.

Скаржник звертає увагу, що суд не надав належної правової оцінки доводам боржника щодо неможливості розгляду заяви кредитора ПАТ "Піреус Банк МКБ" з вимогами до боржника на суму 93277334,56 грн., оскільки у відділі примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України знаходяться на виконанні виконавчі написи нотаріуса Комарницької О.В. № 3309 та № 3310 від 03.12.2013 р. про звернення стягнення на іпотечне та заставне майно боржника, виконавчі провадження по яких були відкриті 19.12.2013 р. за № 41273196 та № 41273321, у зв'язку з чим необхідно провести повну інвентаризацію рухомого та нерухомого майна, однак господарський суд Житомирської області не з'ясував стан виконання органом ДВС вказаних виконавчих написів нотаріуса Комарницької О.В.

Зазначає, що господарським судом Житомирської області не прийнято до уваги доводи боржника про те, що у Бабушкінському районному суді м. Дніпропетровська 13.03.2014 р. було відкрито провадження у справі № 200/2277/14-ц за позовом ПАТ "Піреус Банк МКБ" до ДП "Житомирський молочний завод" та Цейтельман Б.О. про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором №WCLoan/03545 від 04.03.2011 р. На думку апелянта, наявність даного судового спору дає підстави вважати, що сума заявлених вимог до боржника є необґрунтованою.

Боржник вважає, що заявлені кредитором ПАТ "Піреус Банк МКБ" та визнані судом вимоги не підтверджені належними та допустимими доказами, у зв'язку з чим без встановлення реальної суми заборгованості боржника перед кредитором неможливо здійснити повний та всебічний розгляд заяви банку.

За таких обставин, на думку апелянта, судом необґрунтовано та передчасно визнано вимоги банку саме на суму 932777334,56 грн. та включено їх до реєстру вимог кредиторів, оскільки кредитором не доведено, а судом достовірно не встановлено факт наявності вказаної суми заборгованості ДП "Житомирський молочний завод" перед банком станом на час розгляду цієї заяви, що свідчить про порушення судом вимог ст. 43 ГПК України щодо всебічного та повного дослідження всіх обставин справи, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що судом дана правильна юридична оцінка спірним відносинам та зроблені правильні висновки.

В уточненнях до апеляційної скарги, боржник просить вважати правильною дату оскаржуваної ухвали від 12 травня 2014 року та читати прохальну частину скарги , з урахуванням даного уточнення.

У відзиві на апеляційну скаргу кредитори Приватне підприємство "Консалтингова фірма "Прометей", Приватне підприємство "Ізяславмолпродукт", Товариство з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен трак ком'юнеті" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграна Фрут Україна" зазначили, що заперечують проти задоволення апеляційної скарги.

З посиланням на ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вказують, що судом всебічно та повно досліджено всі обставини справи, оскільки боржник не заперечував щодо суми заборгованості; твердження боржника, що судом не оглянуто оригінали договорів застави майна та відносно того, що банком не надано витяг з реєстру іпотеки на підтвердження наявності забезпеченого майна, не відповідає дійсності, оскільки в матеріалах справи наявний витяг з реєстру іпотек, яким підтверджується наявність обтяження, накладеного банком на майно боржника, а наявність забезпеченого майна підтверджується державним реєстром, а не договорами застави, тому огляд судом оригіналів договорів застави є необов'язковим.

У відзиві на апеляційну скаргу арбітражний керуючий Горук Віктор Андрійович вказує, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Житомирської області від 12.05.2014 р. у справі № 906/966/13 - залишенню без змін.

Арбітражний керуючий звертає увагу на те, що кредиторські вимоги банку ґрунтуються на заборгованості боржника перед банком, що виникла за наслідком невиконання кредитного договору, покликається на те, що у відзиві, додатково поданому боржником 05.05.2014 р., жодного заперечення щодо суми заборгованості за кредитним договором не наведено.

У відзиві на апеляційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Піреус Банк МКБ" зазначає, що господарським судом Житомирської області повно та всебічно з'ясовано всі суттєві обставини у справі та ,як наслідок, винесено ухвалу із додержанням норм матеріального та процесуального права.

Звертає увагу, що боржником в суді першої інстанції не оспорювався розмір заявленої банком заборгованості, а лише зазначалося про наявність укладеного Договору від 04.03.2011 р. № 11 про надання аудиторських послуг, а також на те, що укладення такого Договору і отримання результатів його виконання не передбачено жодною нормою як загального законодавства так і спеціального, що регулює процедуру банкрутства.

З посиланням на те, що виконавчі написи, вчинені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О.В. за № 3309 та № 3310 разом з оригіналом договору іпотеки №WCLoan/03545/S-1 та оригіналом договору застави №WCLoan/03545/S-2 знаходяться на виконанні у відділі примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, зазначає, що ПАТ "Піреус Банк МКБ" не мав можливості надати суду першої інстанції оригінали даних договорів.

Щодо ненадання судом першої інстанції належної правової оцінки доводам боржника відносно неможливості розгляду заяви ПАТ "Піреус Банк МКБ" у зв'язку із відкритими виконавчими та судовими провадженнями щодо боржника, необхідності проведення інвентаризації рухомого та нерухомого майна, а також не з'ясування судом стану виконання органом ДВС виконавчих написів нотаріуса, вважає, що судом першої інстанції правильно вказано в оскаржуваній ухвалі, що зазначені доводи не були прийняті до уваги, зважаючи на підсудність розгляду справ з вимогами до боржника та зважаючи на те, що виконавчі провадження підлягають зупиненню на підставі ухвали про порушення у справі про банкрутство.

Відносно необгрунтування банком суми заявлених кредиторських вимог у зв'язку із наявним судовим провадженням № 200/2277/14-ц за позовом ПАТ "Піреус Банк МКБ" до ДП "Житомирський молочний завод" та Цейтельмана Б.О. про солідарне стягнення заборгованості за Кредитним договором від 03.04.2011 р. №WCLoan/03545 вказує, що розгляд вимог кредиторів у випадку банкрутства підсудне господарському суду, що розглядає справу про банкрутство, а тому наявність інших судових справ не має своїм наслідком визнання вимог кредитора необґрунтованими.

На підставі вищенаведеного, Публічне акціонерне товариство "Піреус Банк МКБ" просить залишити ухвалу господарського суду Житомирської області від 12.05.2014 р. у справі № 906/966/13 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

23.06.2014 р. до Рівненського апеляційного господарського суду надійшло клопотання Дочірнього підприємства "Житомирський молочний завод" про призначення судової економічної експертизи, в якому апелянт просив призначити у справі № 906/966/13 судову економічну експертизу, проведення якої доручити Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.07.2014 р. у даній справі призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз МЮ України, на вирішення судової економічної експертизи поставлено питання: в якій сумі документально підтверджується заборгованість за кредитними договорами боржника перед ПАТ "Піреус Банк МКБ" з врахуванням дії мораторію на задоволення вимог кредиторів?; провадження у справі № 906/966/13 зупинено до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.

03.11.2014 р. на адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшло клопотання судового експерта про надання матеріалів, необхідних для проведення судової експертизи.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.11.2014 р. поновлено провадження у справі №906/966/13 та призначено до розгляду клопотання судового експерта.

Ухвалами Рівненського апеляційного господарського суду від 03.12. 2014 року задоволено клопотання експерта, направлено до експертної установи додаткові докази, необхідні для проведення судової експертизи, які подані Публічним акціонерним товариством "ПІРЕУС БАНК МКБ" та зупинено провадження у справі № 906/966/13 до отримання результатів судової економічної експертизи.

18 лютого 2015 року до Рівненського апеляційного господарського суду надійшов висновок комісійної судово - економічної експертизи від 29.01.2015р. № 9554/14-45/1478/15-45, відповідно до якого станом на 03.09.2013 р. документально підтверджується заборгованість за кредитними договорами боржника перед ПАТ "Піреус Банк МКБ" в розмірі 93272323,64 грн., а з врахуванням дії мораторію на задоволення вимог кредиторів в розмірі 89143577,91 грн. ( а.с. 48-54 т.4 матеріалів оскарження)

23.02.2015 року ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду поновлено провадження у справі № 906/966/13.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 р. продовжено процесуальний строк розгляду апеляційної скарги Дочірнього підприємства "Житомирський молочний завод" у справі № 906/966/13 до 25 березня 2015 року.

В судовому засіданні 10 березня 2015 року представник ПАТ "Піреус Банк МКБ" заперечив вимоги апеляційної скарги, просив ухвалу господарського суду Житомирської області від 12 травня 2014 року залишити без змін.

В судовому засіданні ініціюючий кредитор ПП "Ізяславмолпродукт" просив змінити пункт 5 оскаржуваної ухвали, з урахуванням висновків комісійної судово - економічної експертизи від 29 січня 2015 р. № 9554/14-45/1478/15-45.

Представник апелянта в судове засідання не з"явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та заздалегідь, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.195 т. 4 матеріалів оскарження).

Кредитори ПП "Консалтингова фірма "Прометей", ТзОВ "Юкрейніен трак ком"юнеті", ТзОВ "Аграна Фрут Україна", ТзОВ "Оліяінтертрейд", ТзОВ "Лідер", ТзОВ " Депорт", розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Горук В.А., ПАТ "Піреус Банк МКБ" в судове засідання не з"явились, про час та місце розгляду справи попереджались належним чином та заздалегідь ( а.с.188,189,190,191,193,194,207,208,209,210,211,212 т.4 матеріалів оскарження).

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки сторони належним чином повідомлялись про час та місце апеляційного перегляду справи, враховуючи обмеженість строків вирішення спору, явка сторін обов'язковою не визнавалась, судова колегія не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників кредиторів та представника апелянта.

20 березня 2015 року на адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшло клопотання ( вх. № 864/15) про призначення повторної судово - економічної експертизи. В обґрунтування заявленого клопотання боржник вказав, що висновки судово - економічної експертизи від 29 січня 2015 року є необ"єктивними, оскільки документи, що були досліджені експертом, не відображали дійсні обставини справи та були надані лише однією із сторін.

Представник ініціюючого кредитора ПП "Ізяславмолпродукт" повністю заперечив щодо заявленого клопотання , вказав, що боржник намагається затягувати розгляд справи , крім того, наголосив, що експерт не був обмежений в можливостях витребувати необхідні документи для проведення експертизи. В даному випадку для судового експерта таких документів було достатньо, а тому відсутні будь-які підстави для проведення повторної судово - економічної експертизи.

Заслухавши думку представника ініціюючого кредитора ПП "Ізяславмолпродукт" та розглянувши заявлене клопотання про призначення повторної судово - економічної експертизи , судова колегія зазначає наступне.

Так, пунктом 15.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" № 4 від 23.03.2012р. зазначено, що повторною визнається судова експертиза, у проведенні якої експерт досліджує ті ж самі об'єкти і вирішує ті ж самі питання, які досліджувалися і вирішувалися у первинній судовій експертизі. Нові об'єкти на дослідження повторної судової експертизи подаватися не можуть, так само як не можуть ставитися на її вирішення питання, які не розглядалися попередньою експертизою. Повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні. Повторну судову експертизу слід доручати іншому експерту (експертам).

Обґрунтовуючи клопотання про призначення повторної судово - економічної експертизи, боржник покликається на те, що у експерта не було достатньо документів для об"єктивного висновку. Судова колегія з даного приводу зазначає, що судовим експертом було заявлено клопотання про надання матеріалів , необхідних для проведення експертизи. Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 03 грудня 2014 року клопотання експерта про надання додаткових доказів , необхідних для проведення експертизи задоволено, зокрема направлено Київському науково - дослідному інституту судових експертиз додаткові докази, а саме виписки по рахунках надані ПАТ "Піреус банк МКБ"( а.с.42-43 т.4 матеріалів оскарження). Таким чином, в розпорядження судового експерта були надані всі необхідні документи для проведення зазначеної експертизи.

Крім того, судово-економічна експертиза призначалась за клопотанням апелянта і він не був позбавлений можливості надати суду матеріали, які він вважав необхідними для проведення експертизи . Також, в судове засідання, призначене на 03 грудня 2014 року, в якому було задоволено клопотання експерта та витребувані додаткові докази, необхідні йому для проведення експертизи, апелянт не з»явився , будь-яких додаткових доказів, які на його думку, необхідні для проведення експертизи не подав.

За таких обставин, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду відхиляє дані клопотання з огляду на те, що на даний час потреба у такій експертизі відсутня , призначення експертизи є правом, а не обов"язком суду і її призначення буде лише затягувати розгляд справи, крім того вважає, що висновок експерта складений повно, питання, на які надано відповіді висвітлені всебічно та об"єктивно, що свідчить про відсутність підстав для проведення повторної судово - економічної експертизи.

Згідно статті 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. Відповідно до ч. 5 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду зауважує, що оскаржувана ухвала суду переглядається лише в частині розгляду заяви Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" про визнання вимог кредитора ПАТ «Піреус Банк МКБ» до боржника на суму 89143566,75 грн. вимог , забезпечених заставою ( позачергово), 41 33767 ,81 грн. пені ( шоста черга), 1218,00 грн. судового збору та включення їх до реєстру вимог кредиторів боржника.

Заслухавши пояснення представника ПП « Ізяславмолпродукт»,обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Дочірнього підприємства "Житомирський молочний завод не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Ухвалою господарського суду Житомирської області, від 03.09.2013 р., зокрема, порушено провадження у справі про банкрутство боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, введено процедуру розпорядження майном боржника на строк 115 календарних днів до 26.12.2013 р., призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Горука В.А.

Оголошення про порушення справи про банкрутство боржника опубліковано в газеті "Голос України" від 13.09.2013 р. №170 (5670).

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.10.2013 р. ухвалу господарського суду Житомирської області від 03.09.2013 р. у справі № 906/966/13 скасовано, справу направлено до господарського суду Житомирської області для вирішення питання про направлення за підсудністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.02.2014 р. постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.10.2013 р. скасовано, ухвалу господарського суду Житомирської області від 03.09.2013 р. залишено в силі.

15.10.2013 р. до господарського суду Житомирської області надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" від 10.10.2013 р. вих. №1800/10-ІІІ з вимогами до боржника на суму 93 277 334,56 грн.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 21.10.2013 р., зокрема, зобов'язано ПАТ "Піреус Банк МКБ" в строк до 01.11.2013 р. усунути недоліки заяви від 10.10.2013 р. вих. №1800/10-ІІІ з вимогами до боржника на суму 93 277 334,56 грн.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 28.10.2013 р. повернуто заяву ПАТ "Піреус Банк МКБ" від 10.10.2013 р. вих. №1800/10-ІІІ з вимогами до ДП "Житомирський молочний завод" на суму 93277334,56 грн. без розгляду; ухвалено повернути ПАТ "Піреус Банк МКБ" з Державного бюджету України сплачений судовий збір згідно з платіжним дорученням №11768918 від 09.10.2013 р. у сумі 1147,00грн.

30.10.2013 р. до господарського суду Житомирської області надійшла заява ПАТ "Піреус Банк МКБ" від 25.10.2013 р. вих. №1879/10-ІІІ про усунення недоліків у заяві від 10.10.2013 р. вих. №1800/10-ІІІ з вимогами до боржника на суму 93277334,56грн.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 31.10.2013 р. повернуто заяву ПАТ "Піреус Банк МКБ" від 25.10.2013 р. вих. №1879/10-ІІІ про усунення недоліків у заяві від 10.10.2013 р. вих. №1800/10-ІІІ з вимогами до боржника на суму 93277334,56 грн. без розгляду.

24.03.2014 р. до господарського суду Житомирської області повторно надійшла заява ПАТ "Піреус Банк МКБ" від 10.10.2013 р. вих. №1800/10-ІІІ з вимогами до ДП "Житомирський молочний завод" на суму 93 277 334,56 грн. (т. 5 а.с. 11-248, т. 6 а.с. 1-240).

Як зазначалося вище, ухвалою господарського суду Житомирської області від 12.05.2014 р. у справі № 906/966/13,серед іншого, визнано вимоги Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" до боржника на суму 89 143 566,75 грн. вимог, забезпечених заставою (позачергово), 4 133 767,81 грн. пені (шоста черга), 1218,00 грн. судового збору (перша черга) та окремим рядком включено в реєстр вимог кредиторів вимоги Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" до боржника на суму 89143566,75 грн., які забезпечені заставою майна боржника, та підлягають задоволенню позачергово, включено в реєстр вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу неустойку (штраф, пеню) Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" 4133767,81 грн. пені (шоста черга).

При цьому, при винесенні оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд дійшов висновку, що вимоги Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" заявлені у встановленому чинним законодавством порядку, обґрунтовані та підтверджені належними і допустимими доказами, що містяться у матеріалах справи.

Місцевим господарським судом було встановлено, що вимоги ПАТ «Піреус Банк МКБ» до боржника виникли з наступних підстав.

Так, 04.03.2011 р. між ПАТ "Піреус Банк МКБ" та боржником було укладено кредитний договір № WCLoan/03545 . Згідно п. 1.1 Договру , кредитор ПАТ "Піреус Банк МКБ" відкрив боржнику:

- Невідновлювальну відкличну кредитну лінію з максимальним лімітом в сумі 3740000,00 доларів США на строк з 04.03.2011 р. по 03.03.2015 р.;

- Відновлювальну відкличну кредитну лінію з максимальним лімітом в сумі 24000000,00 грн. на строк з 04.03.2011 р. по 03.03.2013 р.;

- Невідновлювальну відкличну кредитну лінію з максимальним лімітом в сумі 15000000,00 грн. на строк з 04.03.2011 р. по 03.03.2015 р.

Кредитні кошти були перераховані ПАТ "Піреус Банк МКБ" боржнику, що підтверджується меморіальним валютним ордером № 2188202 від 15.03.2011 р. на суму 3740000,00 доларів США, меморіальними ордерами №2188503 від 15.03.2011 р. на суму 2622362,64 грн., №2378108 від 21.03.2011 р. на суму 5635026,20 грн., №2417839 від 22.03.2011 р. на суму 5653921,09 грн., №2463139 від 23.03.2011 р. на суму 7163046,36 грн., №2545520 від 25.03.2011 р. на суму 2925643,71 грн., №378186 від 21.03.2011 р. на суму 15000000,00 грн. (т. 5, а.с. 89-95).

Пунктом 2.1 кредитного договору передбачено, що боржник зобов'язується повернути кредит 1 та кредит 2 не пізніше 03.03.2015 р., кредит 3 не пізніше 03.03.2015р.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 кредитного договору проценти за користування Кредитом нараховуються за період включно з 25-го числа попереднього місяця по 24-те число поточного місяця:

- по кредиту 1 в доларах США виходячи з розміру плаваючої процентної ставки для кредиту 1 на відповідну дату за методом "факт/360";

- по кредиту 2 у гривні, виходячи з розміру процентної ставки для кредиту 2 на відповідну дату за методом "факт/факт";

- по кредиту 3 у гривні, виходячи з розміру процентної ставки для кредиту 3 на відповідну дату за методом "факт/факт".

Сторони домовились, що процентна ставка за користування Кредитом 2 та Кредитом 3 в період 04.03.2011 р. по 03.03.2012 р. є фіксованою та складає 17% річних, починаючи з 04.03.2012 р. процентна ставка є плаваюча.

Відповідно до п. 6.2 кредитного договору за несвоєчасне виконання боргових зобов'язань, боржник сплачує ПАТ "Піреус Банк МКБ" пеню за кожний день порушення грошових зобов'язань, виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент такої сплати.

Заборгованість боржника по кредитному договору складається з:

- Заборгованості по кредиту 1 у сумі 4532515,05 доларів США (еквівалент 36228392,79 грн. відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 11.10.2013 р. (дата звернення з вимогами до боржника до господарського суду)), з яких заборгованість по кредиту становить 3650952,39 доларів США (еквівалент 29182062,45 грн. відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 11.10.2013 р.), заборгованість по відсотках - 746715,19 доларів США (еквівалент 5968494,51 грн. відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 11.10.2013 р.) за період з 15.03.2011 р. по 02.09.2013 р., пеня за несвоєчасну сплату відсотків - 46541,96 доларів США (еквівалент 372009,89 грн. відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 11.10.2013 р.) за період з 01.08.2012 р. по 02.09.2013 р., пеня за несвоєчасну сплату кредиту - 88305,51 доларів США (еквівалент 705825,94 грн. відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 11.10.2013 р.) за період з 01.08.2012 р. по 02.09.2013 р. (т. 5 а.с. 84-85). Сума основного боргу по кредиту 1 становить 35150556,96 грн. (29182062,45 грн. + 5968494,51 грн.), пеня - 1077835,83 грн. (372009,89 грн. + 705825,94 грн.).

- Заборгованості по кредиту 2 у сумі 35881702,94 грн., з яких заборгованість по кредиту становить 24000000,00 грн., заборгованість по відсотках - 9532621,54 грн. за період з 15.03.2011 р. по 02.09.2013 р., пеня за несвоєчасну сплату відсотків - 577872,78 грн. за період з 01.08.2012 р. по 02.09.2013 р., пеня за несвоєчасну сплату кредиту - 1771208,62 грн. за період з 04.12.2012 р. по 02.09.2013 р. (т. 5 а.с. 86). Сума основного боргу по кредиту 2 становить 33532621,54 грн. (24000000,00 грн. + 9532621,54 грн.), пеня - 2349081,40 грн. (577872,78 грн. + 1771208,62 грн.).

- Заборгованості по кредиту 3 у сумі 21167238,82 грн., з яких заборгованість по кредиту становить 14642857,15 грн., заборгованість по відсотках - 5817531,09 грн. за період з 21.03.2011 р. по 02.09.2013 р., пеня за несвоєчасну сплату відсотків - 352683,52 грн. за період з 01.08.2012 р. по 02.09.2013 р., пеня за несвоєчасну сплату кредиту - 354167,06 грн. за період з 01.08.2012 р. по 02.09.2013 р. (т. 5 а.с. 87-88). Сума основного боргу по кредиту 3 становить 20460388,24 грн. (14642857,15 грн. + 5817531,09 грн.), пеня - 706850,58 грн. (352683,52 грн. + 354167,06 грн.).

Таким чином, місцевий суд дійшов висновку ,що сума основного боргу за кредитними договорами становить -89 143 566,75 грн., пеня - 41 33767,81 грн,.

Крім того, на забезпечення виконання боржником умов кредитного договору, між ПАТ "Піреус Банк МКБ" та боржником було укладено декілька договорів, зокрема:

-10.03.2011 р. договір іпотеки № WCLoan/03545/S-1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О.В. за реєстровим №1380 (т. 5 а.с.32-38).

Відповідно до п. 2.1 договору іпотеки, боржник передав в іпотеку комплекс, який знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Ватутіна, буд. 45, загальною площею 13937,1 кв. м., що складається з будівель майнового комплексу: головного корпусу з наземною перехідною галереєю, літ. Б, загальною площею 9346,1 кв.м.; прохідної, літ. В, загальною площею 101,8 кв.м.; будівлі зі спорудами/механічні майстерні/ літ. Г, загальною площею 1 076,8 кв.м.; котельні, літ. Д, загальною площею 862,3 кв.м.; овочесховища, літ. Е, загальною площею 42,1 кв.м.; каналізаційної станції, літ. К, загальною площею 139,6 кв.м.; каналізаційної станції, літ. Л, загальною площею 66,7 кв.м.; насосної, літ. М, загальною площею 66,3 кв.м.; станції перекачки конденсату, літ. Р, загальною площею 4,3 кв.м.; адмінбудинку літ. А, загальною площею 2 231,1 кв.м.

Згідно з п. 2.2 договору іпотеки сторони на підставі звіту експерта про оцінку оцінили предмет іпотеки в 80652000,00 грн., в тому числі ПДВ 13442000,00 грн.

Також, 10.03.2011 р. між ПАТ "Піреус Банк МКБ" та боржником було укладено договір застави №WCLoan/03545/S-2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О.В. за реєстровим № 1379 (т. 5 а.с. 39-43).

Відповідно до п. 2.1 договору застави предметом застави є рухоме майно, що належить боржнику на праві власності, а саме виробниче обладнання, що наведено в додатку №1 до цього договору та є його невід'ємною частиною (т. 5 а.с. 44-63.)

Згідно з п. 2.2 договору застави за домовленістю сторін на момент укладення цього договору предмет застави оцінено у сумі 90948000,00 грн. з урахуванням ПДВ.

04.03.2011 р. укладено договір застави №WCLoan/03545/S-3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О.В. за реєстровим №13047 (т. 5 а.с. 77-81).

Відповідно до п. 1.2 договору застави предметом застави є майнові права на частку в статутному капіталі боржника в розмірі 100% номінальною вартістю 6500000,00 грн., що належать боржнику, а також всі пов'язані з часткою майнові права, в тому числі, але не виключно майбутні майнові права, права вимоги боржника, право на отримання прибутку, майно, що було внесено в якості внеску до статутного капіталу товариства, та будь-які інші пов'язані з часткою права.

Згідно з п. 1.3 договору застави вартість предмету застави на день укладення цього договору оцінено сторонами в 650000,00 грн. без ПДВ.

03.11.2011 р. укладено договір застави №WCLoan/03545/S-5 (т. 7 а.с. 115-125).

Відповідно до п. 2.1 договору застави предметом застави є рухоме майно, що належить боржнику на праві власності, а саме виробниче обладнання, що наведено у додатку 1 до цього договору та є його невід'ємною частиною (т. 7 а.с. 126).

Згідно з п. 2.2 договору застави за домовленістю сторін на момент укладення цього договору предмет застави оцінено у 9821132,57 грн., в тому числі ПДВ 1636855,43 грн.

31.10.2011 р. укладено договір застави №WCLoan/03545/S-6 (т. 5 а.с. 70-75).

Відповідно до п. 2.1 договору застави предметом застави є рухоме майно, що належить боржнику на праві власності, а саме виробниче обладнання, що наведено у додатку 1 до цього договору та є його невід'ємною частиною (т. 5 а.с. 76).

Згідно з п. 2.2 договору застави за домовленістю сторін на момент укладення цього договору предмет застави оцінено у 3719447,07 грн., в тому числі ПДВ 599907,84 грн.

Колегія суддів погоджується з позицією місцевого господарського суду, що вимоги кредитора ПАТ «Піреус Банк МКБ» у сумі 89 143 566,75 грн. повністю забезпечені заставою майна боржника.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що в процесі розгляду справи в суді апеляційної інстанції, за клопотанням боржника ухвалою суду від 02.07.2014 р. була призначена судово - економічна експертиза ( а.с. 131-134 т.8). На вирішення експертизи було поставлено питання :

- в якій сумі документально підтверджується заборгованість за кредитними договорами боржника перед ПАТ "Піреус Банк МКБ" з врахуванням дії мораторію на задоволення вимог кредиторів?

Відповідно до висновків судово - економічної експертизи від 29.01.2015 р. № 9554/14-45/1478/15-45 станом на 03.09.2013 р. документально підтверджується заборгованість на кредитними договорами боржника перед ПАТ "Піреус Банк МКБ" в розмірі 93 272 323,64 грн. , а з врахуванням дії мораторію на задоволення вимог кредиторів в розмірі 89 143 577,91 грн. ( а.с.48-54 т.4 матеріалів оскарження).

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Експертний висновок - це письмове викладення експертом відомостей про обставини, що мають значення для справи, встановлені експертом на підставі його спеціальних знань і отриманих у результаті проведеного дослідження матеріалів справи, яке ґрунтується на сформульованому в ухвалі суду про призначення експертизи завданні. Результати експертних досліджень викладаються у висновку. Висновок складається в письмовій формі та підписується експертом.

Частиною 5 ст. 42 ГПК України встановлено, що висновок експерта є рівноцінним з іншими видами доказів. Висновок експерта не є обов'язковим для суду, оскільки жоден доказ не має заздалегідь установленої сили. Експертний висновок оцінюється судом сукупно з іншими доказами.

При перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з'ясувати: чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; достатність поданих експертові об'єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Апеляційний суд приходить до висновку, що при проведенні судово - економічної експертизи за матеріалами справи № 906/966/13 щодо наявності заборгованості за кредитними договорами боржника перед ПАТ "Піреус Банк МКБ", судовим експертом додержано вимоги чинного законодавства України, надано повний, обґрунтований висновок на поставлені судом питання, що мають значення для правильного вирішення спору, а відтак, висновок експерта є належним та допустимим доказом у вказаній справі.

Колегія суддів не приймає до уваги вимоги на суму 89 143 577,91 грн., яка зазначена у висновку судово - економічної експертизи від 29.01.2015 р. та вважає правомірним вимоги ПАТ "Піреус Банк МБК" на суму 89 143 566,75 грн., забезпечених заставою ( позачергово), оскільки суд не виходить за межі позовних вимог.

Згідно п.2 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої особи.

Тобто, господарський суд вправі виходити за межі позовних вимог за одночасної наявності двох умов: по-перше, якщо це потрібно для захисту прав і законних інтересів позивача або третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору і, по-друге, за наявності відповідного клопотання заінтересованої сторони. Вихід за межі позовних вимог означає збільшення кількісного показника розміру заявленої позивачем вимоги.

Однак, в матеріалах справи відсутнє клопотання ПАТ "Піреус Банк МКБ", за таких обставин колегія суддів вважає правомірним вимоги кредитора до боржника на суму 89 143 566,75 грн., забезпечених заставою ( позачергово).

Разом з тим, вимоги ПАТ "Піреус Банк МКБ" на суму 4133767,81 грн. підлягають зміні відповідно до висновку судово - економічної експертизи № 9554/14-45/1478/15-45 від 29.01.2015 р. на суму 4 128 746,73 грн.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують по суті правильного висновку, викладеного у судовому рішенні.

Згідно із п.4 част.1 ст.103 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги (подання) має право змінити рішення.

Відповідно до п.4 част.1 ст.104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з"ясування обставин, що мають значення для справи.

Таким чином, ухвала суду першої інстанції в частині вимог, заявлених ПАТ "Піреус Банк МКБ" до боржника підлягає зміні, з стягненням з Дочірнього підприємства "Житомирський молочний завод" 89 143 566,75 грн. вимог забезпечених заставою ( позачергово), 4 128 746,73 грн. пені ( шоста черга), 1218 ,00 грн. судового збору.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України в зв'язку з відмовою в її задоволенні покладається на апелянта.

Керуючись ст.ст. 49,99,101,103,105,106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу боржника Дочірнього підприємства "Житомирський молочний завод" залишити без задоволення.

2 .Ухвалу господарського суду Житомирської області від 12 травня 2014 року у справі № 906/966/13 змінити в частині визнання вимог ПАТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" до боржника Дочірнього підприємства "Житомирський молочний завод" на суму 89 143 566,75 грн. вимог, забезпечених заставою ( позачергово), 4 133767,81 грн. пені ( шоста черга), 1218,00 грн. судового збору ( перша черга).

3. Пункт 5 ухвали викласти в наступній редакції:

"Визнати вимоги Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" до боржника на суму 89 143 566,75 грн. вимог, забезпечених заставою ( позачергово), 4 128 746,73 грн. пені ( шоста черга), 1218,00 грн. судового збору."

В решті ухвалу господарського суду Житомирської області від 12 травня 2014 року справі № 906/966/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Сініцина Л.М.

Суддя Огороднік К.М.