Рішення № 43288094, 25.03.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" березня 2015 р.Справа № 916/317/15-г

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,

при секретарі судового засідання Войтенко С.М.

за участю представників сторін:

від позивача - Михайлець О.А. (довіреність б/н від 23.12.2014р.)

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рошен Де Люкс"

до відповідача - фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

про стягнення 3 121,78 грн.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рошен Де Люкс" (ТОВ "Рошен Де Люкс") звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (ФОП ОСОБА_3.) 3 121,78 грн., поклавши на відповідача витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе за договором поставки № 18203 від 09.07.2014р. зобов'язань в частині повних та своєчасних розрахунків за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.01.2015р. порушено провадження по справі № 916/317/15-г за даним позовом із призначенням розгляду справи на 11.02.2015р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.02.2015р.:

- розгляд справи відкладено на 04.03.2015р. - в зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та неподанням всіх витребуваних судом документів.

Ухвалою від 04.03.2015р. розгляд справи відкладено на 25.03.2015р.- згідно ст. 77 ГПК України.

В судових засіданнях представник позивача підтримував позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином шляхом надсилання ухвал суду на адресу реєстрації, яка не змінювалася, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України № 19997764 від 29.01.2015р., наявний в матеріалах справи.

Крім того, суд зазначає, що згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті із відміткою поштової установи "за закінченням терміну зберігання", суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із приписами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 25.03.2015р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутнього в судових засіданнях представника позивача, суд встановив наступне.

09 липня 2014 р. між ТОВ "Рошен Де Люкс" (Постачальником) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (Покупцем) укладено договір поставки № 18203, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався поставити та передати у власність Покупця кондитерські вироби (Товар) в кількості, авортименті та ціні, зазначених у видаткових накладних, а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити Товар на умовах, визначених Договором.

Ціна на Товар вказується у видаткових накладних і являється узгодженою сторонами за умови присутності печаток обох Сторін Договору. В цьому випадку, видаткові накладні виконують функції Специфікації. Якщо Покупець являється фізичною особою, або підприємцем, що не має печатки - накладні посвідчуються їх підписом, або підписом уповноваженої особи з відміткою: «Працюю без печатки» (п. 2.1 Договору).

Ціна визначається і приймається Сторонами в національній валюті України - гривні (п. 2.2 Договору).

Загальна сума договору складається із суми вартості партій Товару, відповідно до видаткових накладних, поставлених Постачальником Покупцю. (п. 2.3 Договору).

Оплата товару здійснюється на протязі 14 календарних днів з моменту прийняття товару Покупцем відповідно до п.п. 3.2, 3.4 Договору (п. 2.4 Договору).

Відповідно до п. 3.3 Договору доставка Товару до складу Покупця здійснюється засобами Постачальника. Адреса поставки Товару: м. Одеса, ул. Олександра Невского, 57.

Згідно п. 6.2 Договору, у разі невиконання/неналежного виконання п. 2.4 данного Договору, Постачальник має право стягнути з Покупця пеню у розміруі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент порушення зобов'язання, за кожен день прострочення. Також Постачальник має право не здійснювати подальшу поставку Товару за цим Договором.

За необґрунтовану відмову або ухилення від оплати продукції, за несвоєчасну оплату Товару Покупець виплачує Постачальникові за вимогою останнього неустойку:

- у розмірі 10% від суми неоплаченного товару за прострочення оплати понад 10 календарних днів;

- у розмірі 20% від суми неоплаченного товару за прострочення оплати понад 20 календарних днів;

- у розмірі 30% від суми неоплаченного товару за прострочення оплати понад 30 календарних днів (п. 6.3 Договору).

Згідно п. 9.1 Договору, цей Договір вважається укладеним з моменту підписання, скріплення печаткамим його Сторонами і діє доти, доки сторони не приймуть рішення про його припинення. Припинення дії Договору не звільняє жодну зі Сторін від відповідальності за його порушення або невиконання, що мало місце під час дії Договору.

Розірвання договору можливе у разі, якщо одна з Сторін, яка бажає розірвати Договір попередить про це іншу Сторону у письмовій формі за 30 (тридцять) календарних днів до передбачуваного розірвання. Всі взаємні розрахунки мають бути здійснені протягом цього періоду (п. 9.2 Договору).

Як свідчить наявна в матеріалах справи видаткова накладна № RDLOOO61630, позивач 01.08.2014р. поставив відповідачу товар на загальну суму 2 537,63грн.

Відповідач 04.09.2014р. здійснив часткову оплату за поставлений товар, що підтверджується чеком № 6585 на суму 300грн.

У строки, встановлені п. 2.4 Договору, за поставлений товар на суму 2 237,63 грн. (2537,63грн. - 300грн.) відповідач з позивачем не розрахувався, що і стало підставою для звернення ТОВ "Рошен Де Люкс" до господарського суду Одеської області з даним позовом, в якому, окрім стягнення з ФОП ОСОБА_3 2 237,63грн. - основного боргу, позивач просить суд стягнути з відповідача 190,05 грн. - пені, 22,81 грн. - 3% річних та 671,29 грн. - неустойки.

Дослідивши надані докази у сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

В силу вимог ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч. ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Водночас, вимогами ч.2 ст.712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, а в силу вимог ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно матеріалів справи вбачається, що позивач - на виконання умов договору поставки № 18203 від 09.07.2014р. - поставив ФОП ОСОБА_3 товар на загальну суму 2537,63грн., але ФОП ОСОБА_3 за отриманий товар розрахувалась частково - в сумі 300 грн., у зв'язку із чим у відповідача виникла перед позивачем заборгованість у розмірі 2 237,63грн.

З огляду на зазначене, суд вважає, що матеріалами справи встановлено та відповідачем не спростовано існування у ФОП ОСОБА_3 заборгованості по оплаті вартості отриманого товару в сумі 2 237,63 грн. за договором поставки № 18203 від 09.07.2014р., у зв'язку з чим позовна вимога ТОВ "Рошен Де Люкс" про стягнення з ФОП ОСОБА_3 основного боргу в сумі 2 237,63 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 190,05 грн., 3% річних в сумі 22,81 грн. та 671,29 грн. - неустойки за прострочення оплати поставленого товару за видатковою накладною № RDLOOO61630 від 01.08.2014р.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч.2 ст.549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Положення ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачають, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вбачається з п. 2.4 Договору, сторони узгодили, що покупець оплачує поставлений постачальником товар на протязі 14 календарних днів з моменту прийняття товару Покупцем.

Згідно п. 6.2 Договору сторони визначили, що, у разі невиконання/неналежного виконання п. 2.4 данного Договору, Постачальник має право стягнути з Покупця пеню у розміруі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент порушення зобов'язання, за кожен день прострочення.

За необґрунтовану відмову або ухилення від оплати продукції, за несвоєчасну оплату Товару Покупець виплачує Постачальникові за вимогою останнього неустойку у розмірі 30% від суми неоплаченного товару за прострочення оплати понад 30 календарних днів (п. 6.3 Договору).

Оскільки умовами договору, за погодженням сторін, передбачено такі види санкцій за неналежне виконання зобов'язання, як неустойку (яка за своєю правовою природою є штрафом) та пеню, суд, перевіривши розрахунки позивача щодо сплати відповідачем пені за період з 22.08.2014р. по 19.12.2014р. у розмірі 190,05 грн. та неустойки у розмірі 671,29грн., вважає їх вірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому, в силу вимог ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем 3% річних в розмірі 22,81 грн. за період з 22.08.2014р. по 19.12.2014р., встановив відповідність цього розрахунку вимогам чинного законодавства, а отже і його вірність.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведені позивачем докази у встановленому законом порядку відповідачем не спростовані.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача заборгованості за договором поставки № 18203 від 09.07.2014р. у розмірі 2 237,63 грн., пені у розмірі 190,05 грн., 3% річних у розмірі 22,81 грн. та неустойки у розмірі 671,29 грн.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Рошен Де Люкс" (66300, Одеська область, м. Котовськ, вул. 50 років Жовтня, б. 216-А, код ЄДРПОУ 37984318) 2 237 (дві тисячі двісті тридцять сім) грн. 63 коп. - основного боргу, 190 (сто девяносто) грн. 05 коп. - пені, 22 (двадцять дві) грн. 81 коп. - 3% річних, 671 (шістсот сімдесят одну) грн. 29 коп. - неустойки та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. - витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27 березня 2015 р.

Суддя Ю.І. Мостепаненко