Рішення № 43287734, 10.03.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2015

Справа №915/2010/14

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Асгард”

до

Товариства з обмеженою відповідальністю “3 Дабл Ю Дистриб'юшн”

про

стягнення грошових коштів

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники сторін: не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 7465,08 грн. орендної плати, 820,40 грн. пені за прострочення розрахунків з 16.04.2014 по 26.11.2014 101,70 грн. – 3 процента річних за цей же період, 514,23 грн. інфляційних втрат за період травень – вересень 2014 року та 13165,57 грн. неустойки за період з 14.08.2014 по 31.10.2014.

Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди від 01.04.2014 №04, відповідно до якого позивач передав відповідачу в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 198,20 кв.м. за адресою: м. Миколаїв, вул. Пролетарська, 32.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.12.2014 за вказаним позовом порушено провадження у справі №915/2010/14 та призначено справу до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 25.12.2014 справу №915/2010/14 передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Згідно автоматизованої системи документообігу господарського суду міста Києва справу №915/2010/14 передано на розгляд судді Смирновій Ю.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2015 справу прийнято до розгляду та розгляд справи призначено на 11.02.2015.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 11.02.2015, не з’явився.

Через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника в судовому засіданні.

Клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника в судовому засіданні судом задоволено.

Також, через канцелярію суду позивачем було надана уточнена позовна заява, в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі у розмірі - 5019,38 грн., пеню за прострочення розрахунків з 16.04.2014 по 26.11.2014 у розмірі 628,48 грн., 3% річних у розмірі 79,12 грн., інфляційні втрати за період червень-жовтень 2014 року у розмірі 446,93 грн., неустойку у зв’язку з неповерненням орендованого майна після закінчення договору оренди за період з 14.08.2014 по 31.10.2014 у розмірі 13165,57 грн., а всього-19339,48 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2015 вказана заява прийнята судом до розгляду, як заява про зменшення позовних вимог, а у зв’язку з невиконанням відповідачем вимог ухвал суду від 12.01.2015 та від 11.02.2015, розгляд справи відкладено на 10.03.2015.

В судове засідання 10.03.2015 представники сторін не з’явились.

Відповідач подав через загальний відділ Господарського суду міста Києва клопотання про відкладення розгляду справи строком на 3 тижні, у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю представника відповідача.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов’язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 вказаного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст.ст.32 - 34 Господарського процесуального кодексу України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Проте, відповідачем не надано до матеріалів справи належних та допустимих у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказів неможливості заміни свого уповноваженого представника, як з числа своїх працівників, так і з осіб, не пов’язаних з ними трудовими відносинами.

За висновками суду, незважаючи на те, що відповідач в судове засідання 10.03.2015 не з’явився, справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Асгард” (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “3 Дабл Ю Дистриб'юшн” (орендар) укладено договір найму (оренди) об’єкту нерухомості №04 (далі – Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору, цим договором регулюються правовідносини, пов’язані з передачею орендодавцем орендареві у строкове платне користування такого нерухомого майна: вид об’єкту: нежитлове приміщення, місцезнаходження об’єкту: м.Миколаїв, вул. Пролетарська, 32, загальна площа об’єкту, що передається в оренду: 198,20 кв.м., вартість об’єкту, що передається в оренду 198200,00 грн.

Об’єкт передається орендареві для використання його в господарській діяльності з метою розміщення складу (п. 2.1. Договору).

Згідно п. 3.1. Договору приймання-передача об’єкту, вільного від майна орендодавця та третіх осіб, здійснюється згідно акту приймання-передачі протягом 3-х днів з моменту підписання цього договору. Строк оренди починається з моменту передачі об’єкту орендарю та діє до 31.12.2015 (п. 4.1. Договору).

Відповідно до п. 5.1. Договору, розмір орендної плати становить 2550,83 грн. на місяць. Орендна плата перераховується на поточний рахунок орендодавця наперед за наступний місяць не пізніше 15 числа поточного місяця (п.5.2.).

В пункті 7.1. Договору сторони визначили, що повернення орендодавцю об’єкту, вільного від майна орендаря, здійснюється двосторонньою комісією згідно акта прийому – передачі в термін закінчення оренди об’єкту, але не пізніше 10 робочих днів.

Згідно п. 8.1. Договору, за порушення строків внесення орендної плати, встановлених п.п.5.2., 5.3. договору, орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діятиме на той час, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Пунктом 8.2. Договору передбачено, що у разі прострочення повернення об’єкта після закінчення договору оренди орендар сплачує штраф у розмірі подвійної орендної плати, встановленої п.5.1. договору.

На виконання умов договору сторонами 01.04.2014 було підписано акт прийому-передачі приміщень в оренду, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у користування нежиле приміщення загальною площею 198,20 кв.м, що розміщене за адресою: м. Миколаїв, вул. Пролетарська, 32.

29.04.2014 відповідачем було сплачено позивачу 2550,83 грн. орендної плати за квітень місяць 2014.

31.07.2014 між орендодавцем та орендарем було підписано додаткову угоду №01 до договору найму (оренди) об’єкту нерухомості №04 від 01.04.2014, в якій сторони погодили останній день дії договору – 30.07.2014.

Відповідно до акту звірки розрахунків за період з 01.01.2014 по 31.08.2014 заборгованість відповідача перед позивачем складала 10045,91 грн.

03.09.2014 відповідачем було сплачено позивачу 2550,83 грн. по договору найму (оренди) об’єкту нерухомості №04 від 01.04.2014.

Позивач звертався до відповідача з вимогами про погашення заборгованості за договором найму (оренди) об’єкту нерухомості №04 від 01.04.2014.

Відповідач листом за вх.№09/14 від 15.09.2014 зобов’язався оплатити заборгованість зі сплати орендних платежів.

Як стверджує позивач в позовній заяві, відповідач не оплатив позивачу заборгованість орендній платі у розмірі 5019,38 грн. та продовжував безпідставно займати приміщення в період з 14.08.2014 по 31.10.2014, що і обумовило подання позову до Господарського суду міста Києва про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі у розмірі 5019,38 грн., пені у розмірі 820,40 грн., 3% річних у розмірі 101,70 грн., інфляційних втрат у розмірі 514,23 грн. та неустойки у розмірі 13165,57 грн.

Договір найму (оренди) об’єкту нерухомості №04 від 01.04.2014 є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, що регулюються Главою 58 Цивільного кодексу України та Главою 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно зі ст. 789 за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як свідчать матеріали справи, відповідач свій обов’язок по сплаті орендної плати за договором найму (оренди) об’єкту нерухомості №04 від 01.04.2014 належним чином виконано не було, у зв’язку з чим в останнього перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 5019,38 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Факту наявності заборгованості відповідач не спростував, доказів її погашення суду не надав.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі у розмірі, який заявлений позивачем в заяві про зменшення позовних вимог – 5019,38 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за прострочення розрахунків з 16.04.2014 по 26.11.2014 у розмірі 628,48 грн., 3% річних у розмірі 79,12 грн., інфляційні втрати за період червень-жовтень 2014 року у розмірі 446,93 грн., неустойку у зв’язку з неповерненням орендованого майна після закінчення договору оренди за період з 14.08.2014 по 31.10.2014 у розмірі 13165,57 грн.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов’язку по перерахуванню орендної плати не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов’язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно п. 8.1. Договору, за порушення строків внесення орендної плати, встановлених п.п.5.2., 5.3. договору, орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діятиме на той час, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов’язання, то вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 628,48 грн. нарахованої в межах визначених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України визнаються судом обґрунтованими та задовольняються відповідно до наданого позивачем розрахунку.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов’язання встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 446,93 грн. та 3% річних у розмірі 79,12 грн. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який перевірений судом.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача неустойки за неповернення орендованого майна після закінчення договору оренди за період з 14.08.2014 по 31.10.2014 у розмірі 13165,57 грн., то суд відзначає таке.

Матеріалами справи (акт приймання-передачі) підтверджується факт передачі відповідачу нерухомого майна в оренду 01.04.2014.

31.07.2014 між орендодавцем та орендарем було підписано додаткову угоду №01 до договору найму (оренди) об’єкту нерухомості №04 від 01.04.2014, в якій сторони погодили останній день дії договору – 30.07.2014.

Доказів повернення майна з оренди в порядку, передбаченому п. 7.1. Договору, за актом приймання-передачі, відповідач суду не надав.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими доводи позивача щодо порушення відповідачем його обов’язку по передачі майна з оренди, який передбачений як законодавством ( ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України ), так і положеннями укладеного сторонами договору оренди (п. 7.1).

За приписами ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Оскільки відповідач порушив строки повернення майна з оренди, позивач правомірно нарахував відповідачу неустойку, передбачену ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, в розмірі 13165,57 грн. за період з 14.08.2014 по 31.10.2014.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню.

У зв’язку із задоволенням позову відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “3 Дабл Ю Дистриб'юшн” (03061, м. Київ, вул. Шепелєва, 6; ідентифікаційний код 38894299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Асгард” (54056, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 16, ідентифікаційний код 32819626) заборгованість по орендній платі у розмірі 5019 (п’ять тисяч дев’ятнадцять) грн. 38 коп., пені у розмірі 628 (шістсот двадцять вісім) грн. 48 коп., 3% річних у розмірі 79 (сімдесят дев’ять) грн. 12 коп., інфляційних втрат у розмірі 446 (чотириста сорок шість) грн. 93 коп., неустойки у розмірі 13165 (тринадцять тисяч сто шістдесят п’ять) грн. 57 коп. та судовий збір у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.03.2015

Суддя Ю.М. Смирнова