КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/13023/14 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.
У Х В А Л А
Іменем України
24 березня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді суддів при секретаріБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Приходько К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Ірігаційні системи» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 січня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Ірігаційні системи» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.05.2014 №73226552206, -
ВСТАНОВИВ:
В вересні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП «Ірігаційні системи» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.05.2014 №73226552206.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 січня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період з 12.05.2014 по 16.05.2014 Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «НВП «Ірігаційні системи» (код ЄДРПОУ 33498019) з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічним договором від 24.12.2013 №2-2013 з компанією Lindsay International BV, Нідерланди.
В ході проведення перевірки, податковим органом встановлено порушення позивачем положень ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт перевірки від 16.05.2014 №424/26-55-22-06/33498019 на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.05.2014 №73226552206, яким позивачу визначено пеню за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 67 234,23 грн.
Не погодившись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.
З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.
Нормативно-правовим актом, який встановлює порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті є Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР (далі - Закон №185/94-ВР).
Відповідно до ст. 1 Закону №185/94-ВР, виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
При цьому, ч. 4 ст. 1 Закону №185/94-ВР визначено, що Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
У зв'язку з чим, п. 1 Постанови Правління Національного банку України від 14.11.2013 р. № 453, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15 листопада 2013 р. за № 1951/24483 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в ст. 1 та ст. 2 Закону України «Про порядок розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Відповідно до п. 8 Постанови № 453, дана постанова набирає чинності з 20 листопада 2013 року та діє до 17 травня 2014 року.
З наведеного вбачається, що за експортно-імпортними операціями, які здійснюються починаючи з 20 листопада 2013 року, діє такий порядок: виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності; імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Разом з тим, порядок розрахунків за експортно-імпортними операціями не залежить від моменту (дати) укладання зовнішньоекономічного контракту, а тому, за експортно-імпортними операціями, які здійснюються починаючи з 20 травня 2014 року, застосовується 90-денний строк розрахунків незалежно від дати укладання зовнішньоекономічного контракту.
За змістом ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», порушення резидентами строків, передбачених ст. 1 та ст. 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до ст. 1 і ст. 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Вивченням матеріалів справи, колегією суддів встановлено, що між Lindsay International BV, Нідерланди (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «Ірігаційні системи» (покупець) було укладено контракт від 24.12.2013 №2-2013, відповідно до якого продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та сплатити за пересувну зрошувальну систему Зімматік суму у розмірі 211 958,72 доларів США.
На виконання умов контракту від 24.12.2013 №2-2013 позивачем було здійснено передоплату за товар: 26.12.2013 у розмірі 799 300,00 грн., 23.01.2014 у розмірі 799 300,00 грн., 27.01.2014 у розмірі 95 586,05 грн.
В свою чергу, з наявної в матеріалах справи вантажно-митної декларації вбачається, що поставка товару на територію України (міжнародний аеропорт Бориспіль) була здійснена 16.04.2014, в той час як контролюючий орган визначив граничний термін поставки відносно суми 799 300,00 грн. сплаченої 26.12.2013 - 26.03.2014 (із врахуванням постанову Національного банку України).
Таким чином, на момент здійснення попередньої оплати позивачем, була чинна Постанова Правління Національного банку України від 14.11.2013 р. №453, якою встановлено строк здійснення розрахунків та імпортні та експертні операції, що не повинен перевищувати 90 календарних днів.
Висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку щодо продовження строків надходження товару матеріали справи не містять.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про порушення позивачем положень ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, а саме: несвоєчасне надходження товару від компанії Lindsay International BV, Нідерланди на суму 100 000,00 грн. дол. США (еквів. - 799 300,00 грн.) за договором №2-2013 від 24.12.2013, що є підставою для відмови в задоволенні позову.
Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Ірігаційні системи» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 січня 2015 року - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 січня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк І.Й. Петрик Я.М. Собків
Повний текст ухвали складено та підписано - 27.03.2015
Головуючий суддя Борисюк Л.П.
Судді: Петрик І.Й.
Собків Я.М.
Судове рішення № 43287435, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 24.03.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/13023/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: