Рішення № 43286722, 26.03.2015, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.03.2015 Справа № 920/298/15

Господарський суд Сумської області, у складі судді Моїсеєнко В.М. при секретарі судового засідання Малюк Р.Б., розглянувши матеріали справи № 920/298/15

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго», м.Суми

до відповідача: Приватної фірми «Валентина», м. Суми

про стягнення 13617,67 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Суть спору: позивач, згідно вимог позовної заяви, просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором № 493-Т від 01.10.2006р. про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в сумі 13617,67 грн., з яких: 10662,27 грн. основного боргу, 912,63 грн. пені, 246,36 грн. 3% річних, 1796,41 грн. інфляційних збитків, а також 1827,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

В зв'язку з неподанням відповідачем відзиву на позов ухвалою суду від 12.03.2015р. розгляд справи відкладався з 12.03.2015р. на 11-00 26.03.2015р., відповідач повторно був зобов'язаний подати відзив на позов.

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення 16.03.2015р. представнику відповідача поштового відправлення - ухвали господарського суду Сумської області від 12.03.2015р. про відкладення розгляду справи на 26.03.2015р., відзив на позов не подав, про причини неявки свого представника не повідомив, тому згідно вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив.

01.10.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" (позивач) та Приватною фірмою «Валентина» (відповідач) був укладений договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 493-Т, за умовами якого ( п.1.1 договору) позивач (виконавець) зобов'язувався надавати відповідачу (споживачеві) вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а відповідач (споживач) зобов'язувався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором.

Пунктом 3.2. вищезазначеного договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Відповідно до п.3.3. договору, відповідач до 15-го числа розрахункового періоду повинен був сплачувати вартість зазначеної в договорі кількості спожитої теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період. Остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. (п. 3.5. Договору).

Факт отримання відповідачем послуг підтверджується актами прийманням передачі наданих послуг, належним чином підписаними сторонами та скріплений печатками та рахунками ( а.с. 17-32).

В порушення вимог чинного законодавства та умов договору № 493-Т від 01.10.2006р. про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав. За період з жовтня 2013 року по жовтень 2014р. його заборгованість перед позивачем становить 10662,27 грн., про що свідчить відомість звірки взаєморозрахунків за період з 01.10.2013р. по 24.11.2014р. ( а.с. 15).

У ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Ст. 526 Цивільного кодексу України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи вище викладене, а також те, що відповідач доказів сплати боргу не надав, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 10662,27 грн. заборгованості за послуги з теплопостачання є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п. 5.1.5 договору № 493-Т від 01.10.2006р., у разі несвоєчасної сплати відповідачем (споживачем) грошових коштів, які передбачені термінами цього договору, за послуги позивача (виконавця), відповідач (споживач) сплачує позивачу (виконавцю) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, (яка діяла на момент прострочення виконання грошового зобов'язання споживачем) від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен календарний день (враховуючи вихідні і святкові дні) прострочення виконання грошового зобов'язання. Споживач, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу виконавця зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 912,63 грн. за період з 11.11.2013р. по 24.11.2014р., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже вимоги позивача про стягнення 246,36 грн. - 3% річних та 1796,41 грн. інфляційних збитків підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватної фірми «Валентина» (40030, м. Суми, площа Незалежності, 8, код 30845993) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (40022, м.Суми, вул.2-га Залізнична,10, код 33698892) 10662,27 грн. основного боргу, 912,63 грн. пені, 246,36 грн. 3% річних, 1796,41 грн. інфляційних збитків, 1827,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.03.2015 року.

СУДДЯ В.М. МОЇСЕЄНКО