Рішення № 43285879, 24.03.2015, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 березня 2015 р. Справа № 902/131/15

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Василишеній Н.О.

За участю представників сторін:

позивача : Кімак З.К., представник за довіреністю;

відповідача : Мадюдя В.В., представник за довіреністю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу

за позовом: Комунальне підприємство "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (10014, м. Житомир, вул. Київська, 48)

до: Кредитної спілки "Альянс Україна (21050, м. Вінниця, вул. Червонохрестівська, 6, кім. 1)

про стягнення 7407,35 грн. заборгованості

ВСТАНОВИВ :

Комунальне підприємство "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (далі позивач) звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до Кредитної спілки "Альянс Україна" (далі відповідач), в якому просив стягнути з відповідача 7 407,35грн. заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді за період з листопада 2010 р. по квітень 2014 року.

Ухвалою від 04 лютого 2015 року порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 04 березня 2015 року.

16 лютого 2015 року через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечує посилаючись на не користування послугами позивача з червня 2011 року оскільки Житомирське відділення з 31.05.2011 року якому продавалась теплова енергія в гарячій воді фактично ліквідоване.

Крім того до відзиву відповідач додав заяву про застосування позовної давності за період нарахувань боргу з листопада 2010 року по лютий 2012 року.

02 березня 2015 року від позивача до суду надійшли заперечення на відзив, в якому останній спростовує заперечення викладені у відзиві.

Ухвалою від 04.03.2015 року розгляд справи відкладено, в зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін.

В судове засідання з'явились представники сторін.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала викладені, у позовній заяві та запереченнях на відзив, обставини та просила суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав викладених у відзиві та підтримав заяву про застосування позовної давності.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, суд встановив наступне.

01 жовтня 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 499 (в подальшому Договір), відповідно до умов якого, а саме п 1. Договору, постачальник (позивач) бере на себе зобов'язання постачати споживачу (відповідачу) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач, в свою чергу, зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Пунктом 2.1. Договору, передбачено, що початок і закінчення опалювального періоду визначається погодними умовами і встановлюється постачальником за розпорядженням місцевих органів виконавчої влади, але за умови, що середньодобова температура повітря протягом трьох діб нижча +8 о С.

Відповідно до п. 2.4. Договору кількість теплової енергії, яка подається постачальником споживачу, визначається згідно з даними приладів обліку теплової енергії, в разі їх наявності.

Згідно п. 4.8. Договору Всі розрахунки по цьому договору проводяться до 20 числа місяця наступного за розрахунковим, за платіжними документами, які виписуються постачальником.

Розділом 5 Договору передбачено порядок та умови розрахунку. Розрахунки по Договору проводяться споживачем шляхом перерахування коштів в установлені договором строки на рахунок постачальника.(п. 5.1). Підставою для здійснення платежів по даному договору є виставлена постачальником платіжна вимога (квитанція) (п. 5.2.). Сторони дійшли домовленості, що при наявності заборгованості по даному договору, будь-які платежі, незалежно від зазначення періоду за який здійснюється платіж, зараховується в погашення заборгованості починаючи з початку її виникнення (п. 5.4).

Згідно п. 7.1. та п. 7.2. Договору цей договір укладається строком на один рік. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку дії договору не надійде заява однієї із сторін про відмову від цього договору або його перегляд. У випадку дострокового розірвання договору з ініціативи споживача останній повинен, за місяць попередити про це постачальника.

За твердженням позивача станом на 25.02.2015 року повідомлення від відповідача про дострокове розірвання договору на адресу позивача не надходило, дане твердження відповідачем не спростовано.

Відповідно до умов Договору за період з листопада 2010 року по квітень 2014 року відповідачу в приміщення по вул. Черняхівського, б. 14, кв. 1 у м. Житомир позивачем здійснювалось постачання теплової енергії.

Відповідач частково проводив розрахунки які відповідно до п. 5.4. Договору зараховувались в погашення заборгованості за попередні періоди.

28.08.2014 року позивач на адресу відповідача направив претензію № 3755/16 на суму 7 407,35 грн. з вимогою погасити заборгованість в термін до 15.09.2014 року, до претензії позивачем було додано рахунки на оплату спожитої теплової енергії. Дана вимога, за твердженням позивача залишена без задоволення.

Станом на день розгляду справи відповідач заборгував позивачу 7 407,35 грн. за послуги з теплопостачання.

Дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини щодо надання послуг, за якими згідно зі ст. 901 ЦК України одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечив наявність заборгованості, обґрунтувавши це тим, що Житомирська філія позивача припинила свою діяльність з червня 2011 року, однак дане твердження спростовується матеріалами справи, а саме платіжним дорученням № 25587 від 20.11.2013 року на суму 333,41 грн. (а.с. 81) з якого вбачається, що відповідач сплатив кошти за надані послуги по договору № 499 від 01.10.2009 року.

На підставі викладеного, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги у сумі 7 407,35 грн. за послуги з теплопостачання судом визнані обґрунтованими, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності за період нарахування боргу з листопада 2010 року по лютий 2012 року суд зазначає наступне.

Пунктом 3.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» передбачено, що за правилами частини першої статті 259 ЦК України сторонам дозволено за домовленістю збільшувати встановлену законом як загальну, так і спеціальну позовну давність. Умова про збільшення позовної давності може бути вміщена як в укладеному сторонами договорі купівлі-продажу, поставки, надання послуг тощо, так і в окремому документі або в листах, телеграмах, телефонограмах та інших документах, якими обмінювалися сторони і які повинні однозначно свідчити про досягнення згоди сторін щодо збільшення строку позовної давності.

Згідно п. 6.4. Договору сторони домовилися про збільшення строку позовної давності для стягнення заборгованості по даному договору до 5 (п'яти) років починаючи з моменту початку перебігу позовної давності.

З огляду на викладене, оскільки сторонами в договорі збільшено строк позовної давності до 5 років заява відповідача задоволенню не підлягає.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

У ст. 33-34 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Згідно з положеннями ст.49 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4-3 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з Кредитної спілки "Альянс Україна" (21050, м. Вінниця, вул. Червонохрестівська, 6, кім. 1, код 26285767) на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (10014, м. Житомир, вул. Київська, 48, код. 35343771) 7 407,35 грн. - заборгованості за надані послуги з теплопостачання та 1827,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 26 березня 2015 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи