КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/18479/14 Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.
У Х В А Л А
Іменем України
26 березня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Коротких А.Ю.,
суддів: Ганечко О.М.,
Літвіної Н.М.,
при секретарі Некрасовій М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги представника підприємства з іноземними інвестиціями "Віп-Рент" та Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом підприємства з іноземними інвестиціями "Віп-Рент" до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання бездіяльності протиправною та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В :
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2015 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників щодо не виготовлення висновку про повернення сум коштів з бюджету за заявою підприємства з іноземною інвестицією "Віп-Рент" про зарахування надміру сплачених сум грошових зобов'язань із податку на прибуток у рахунок сплати грошових зобов'язань із податку на додану вартість №109 від 03.06.2014 року. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник підприємства з іноземними інвестиціями "Віп-Рент" подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог шляхом задоволення позовних вимог в цій частині (за текстом апеляційної скарги).
В свою чергу, Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників також подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог підприємства з іноземними інвестиціями "Віп-Рент" відмовити у повному обсязі.
Свої вимоги апелянти аргументують тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ПІІ "Віп-Рент" протягом 2013 року сплатило авансових внесків з податку на прибуток на загальну суму 7 328 588 грн.
Відповідно до даних поданої позивачем до податкового органу декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік (№9090719576 від 26.02.2014 року, далі - декларація за 2013 рік) у рядку 14 (податок на прибуток за звітний (податковий) період) декларації відображено суму переплати грошового зобов'язання з податку на прибуток розміром 1 363 400 грн.
19.02.2014 року ПІІ "Віп-Рент" звернулось до податкового органу із заявою №48 (далі - заява №48), в якій просило зарахувати вказану вище суму переплати з податку на прибуток в рахунок майбутніх авансових внесків з відповідного податку.
Крім того, у період з січня по березень 2014 року ПІІ "Віп-Рент" сплачено авансові внески з податку на прибуток на загальну суму 1 706 325 грн., що спричинило переплату грошового зобов'язання з податку на прибуток розміром 1 706 325 грн., що відображено у рядку14 поданої позивачем декларації з податку на прибуток підприємства за І-й квартал 2014 року (№9023732229 від 28.04.2014 року, далі - декларація за І-й квартал 2014 року).
У зв'язку із наявною у ПІІ "Віп-Рент" надміру сплаченої суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств, позивач звернувся до податкового органу із заявою за №109 від 03.06.2014 року (далі - заява №109) про зарахування надміру сплачених сум грошових зобов'язань із податку на прибуток у рахунок сплати грошових зобов'язань із ПДВ, починаючи з періоду сплати грошових зобов'язань з ПДВ за травень 2014 року.
Проте, зарахування надміру сплачених сум податкових зобов'язань із податку на прибуток у рахунок сплати податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 3 069 734 грн. за майбутні податкові періоди 2014 року не відбулось.
18.07.2014 року ПІІ "Віп-Рент" була подана до податкового органу податкова декларація з ПДВ за червень 2014 року №9041204348 від 17.07.2014 року (далі - декларація з ПДВ за червень 2014 року), в якій у рядку 25 декларації (сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду з (ряд.18-ряд.21)) визначено суму 3 525 964 грн.
В період з 07.10.2014 року по 09.10.2014 року податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПІІ "Віп-Рент" з питань своєчасності сплати податку на додану вартість (надалі - ПДВ) за червень 2014 року, за результатами якої складено акт №1153/28-10-42-20/25264533 від 10.10.2014 року.
В акті перевірки встановлено порушення позивачем п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, що виявилось у несвоєчасній сплаті суми податкового зобов'язання, зазначеного у поданій ним декларації з ПДВ за червень 2014 року, у розмірі 480 235,97 грн.
На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення за формою "Ш" № 0002764202 від 24.10.2014 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції розміром 10% на суму 48 023,60 грн. за затримку на 2 календарних дні сплати грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 480 235,97 грн.
За наслідками адміністративного оскарження вищезазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу позивача на нього - без задоволення.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.
Платники податку, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний (податковий) період не перевищують 10 мільйонів гривень, та неприбуткові установи (організації) сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації, яку подають до контролюючих органів за звітний (податковий) рік і не сплачують авансових внесків.
Судом першої інстанції встановлено, що ПІІ "Віп-Рент" протягом 2013 року сплатило авансові внески з податку на прибуток у розмірі 7 328 588 грн., що підтверджується банківськими виписками та платіжними дорученнями (а.с.86-97).
Також судом першої інстанції встановлено виникнення у ПІІ "Віп-Рент" суми переплати податку на прибуток у розмірі 1 363 400 грн., яка, в свою чергу, була зарахована податковим органом в рахунок оплати майбутніх авансових внесків з податку на прибуток на підстави заяви №48.
Пунктом 57.1 ст.57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал. Такий платник податку авансових внесків у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов'язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до контролюючого органу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до платіжних доручень із призначенням платежу «авансова сплата податку на прибуток за січень-березень 2014 року» ПІІ "Віп-Рент" сплатило суму авансових внесків на загальну суму 1 706 325 грн. (а.с.99-101).
За даними декларації за І-й квартал 2014 року у позивача за підсумками відповідного періоду виникла переплата грошових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 1 706 325 грн.
Крім того, за результатами проведеного податковим органом із позивачем звірення розрахунків платника податків з бюджетом за період з 01.01.2014 року по 27.05.2014 року було складено акт №902-20 від 29.05.2014 року, за даними якого встановлено, що станом на 27.05.2014 року позитивне сальдо розрахунків з бюджетом (сума переплати з податку на прибуток) становить 1 714 814,60 грн.
Згідно з п.п.14.1.115 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Відповідно до п. 43.1 ст. 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Підпунктом 43.3 ст. 43 Податкового кодексу України передбачено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
З метою сплати податкових зобов'язань з ПДВ ПІІ "Віп-Рент" звернулось до податкового органу з заявою №109, в якій просило зарахувати надміру сплачені суми грошових зобов'язань з податку на прибуток у загальному розмірі 3 069 734 грн., переплата яких виникла за підсумками 2013 року та І-го кварталу 2014 року, в рахунок сплати грошових зобов'язань із ПДВ, починаючи з періоду їх сплати за травень 2014 року. Крім того, позивач просив податковий орган у випадку відмови в зарахуванні повідомити його про це в письмовій формі до настання граничного терміну сплати грошових зобов'язань з ПДВ за травень 2014 року.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, за результатом розгляду вказаної вище заяви №109 податковим органом була надана відповідь, в якій він просив ПІІ "Віп-Рент" розглянути питання щодо можливості залишити переплату з податку на прибуток на особовому рахунку в рахунок майбутніх платежів.
Відповідно до п.43.5 ст.43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Судом першої інстанції зроблено вірний висновок про те, що законодавством покладено обов'язок на податковий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви на повернення надміру сплачених грошових зобов'язань із зазначенням напряму перерахування коштів підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету, після цього подати такий висновок для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в той час, як обов'язок здійснення повернення надміру зарахованих до бюджету коштів за поданням податкового органу покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Податковим законодавством не передбачено надання податковими органами своїх пропозицій за результатами розгляду поданої платником податків заяви відповідно до статті 43 Податкового кодексу України, як і не передбачено здійснення перерахувань надміру сплачених сум грошових зобов'язань, натомість, покладено обов'язок підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для подальшого здійснення таким органом їх перерахування за зазначеним у заяві напрямом.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податковим органом не було виконано встановлених законодавством вимог щодо виготовлення висновку за заявою №109, що не спростовується представником відповідача, а також не було підстав для відмови ПІІ "Віп-Рент" у виготовленні та поданні такого висновку до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Щодо оскарження податкового повідомлення-рішення № 0002764202 від 24.10.2014 року, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України платник податку з ПДВ зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
При цьому, у п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Таким чином, граничним строком сплати податкового зобов'язання з ПДВ, самостійно визначеного ПІІ "Віп-Рент" у Декларації за червень 2014 року у розмірі 3 525 964,00 грн., є 30.07.2014 року.
Відповідно до п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання.
Оскільки позивачем несвоєчасно (2 дні затримки) було погашено податковий борг на суму 480 235,97 грн., то податковим органом правомірно було застосовано до ПІІ "Віп-Рент" штрафні санкції у розмірі 10% від погашеної суми податкового боргу, що становить 48 023,60 грн.
Доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.
Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
Апеляційні скарги представника підприємства з іноземними інвестиціями "Віп-Рент" та Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Ганечко О.М.
Літвіна Н.М.
Повний текст виготовлено: 26.03.2015 року.
.
Головуючий суддя Коротких А. Ю.
Судді: Ганечко О.М.
Літвіна Н. М.
Судове рішення № 43285843, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 26.03.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/18479/14. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: