Рішення № 43285725, 26.03.2015, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2015 р. Справа №917/400/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ИРБИС", пров.Микитинський, 24,Харків,61001

до Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко", вул.Матросова, 10, Червонозаводське, Лохвицький район, Полтавська область,37240

про стягнення грошових коштів в сумі 23 548,03 грн.

Суддя Тимощенко О.М.

Представники:

від позивача: не з'явились

від відповідача: не з'явились

Обставини справи: розглядається позовна заява про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 23548,03 грн. за товар, отриманий за видатковою накладною №А-026038 від 07.05.2012 року та виставленим рахунком №СчА-041607 від 05.05.2012 року.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. Від позивача 25.03.2015 року до суду надійшло клопотання ( арк. справи 76) про розгляд справи без участі його представника.

26.03.2015 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач визнає заборгованість перед позивачем в сумі 23 548,03 грн. за поставлений товар. Також відповідачем заявлено клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Суд задовольняє клопотання сторін, справа розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Відповідно до видаткової накладної №А-026038 від 07.05.2012 року ТОВ «ТД ИРБИС» (позивач) поставило товар ПрАТ «Райз-Максимко» (відповідач) на суму 23907,72 грн. (арк. справи 8). Вказаний товар отриманий відповідачем через свого представника на підставі довіреності № 285509 від 04.05.2012 року ( арк. справи 9).

Як зазначає позивач, отриманий товар відповідач частково оплатив 29.10.2012 року по видатковій накладній №А-026038 від 07.05.2012 року в сумі 359,69 грн.

В зв'язку з тим, що товар не був оплачений в повному обсязі позивач направив на адресу відповідача вимогу (за вих.№401/02 від 09.02.2015 року) про сплату за отриманий товар по видатковій накладній №А-026038 від 07.05.2012 року в сумі 23548,03 грн. ( арк. справи 10-11), яка залишена останнім без реагування. Дана обставина і стала підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

При прийнятті рішення зі спору суд виходить з наступного.

За змістом ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору купівлі - продажу, згідно якого, в силу ст. 655 ЦК України, продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно норм цивільного та господарського законодавства договір купівлі-продажу є оплатним, тобто при набуванні речі у власність, покупець сплачує продавцеві вартість (ціну) речі, яка обумовлена договором, зобов'язуючим, що обумовлено взаємним виникненням у кожної із сторін прав та обов'язків, а саме, зобов'язання продавця передати покупцю річ та право вимоги оплати і зобов'язання покупця сплати вартість отриманої речі та право її вимоги. Даний договір є консенсуальним, оскільки права та обов'язки виникають вже в момент досягнення ними угоди за всіма істотними умовами. Отже, змістом договору купівлі продажу є ті умови, з приводу яких сторони досягли згоди.

За змістом статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити продукцію (товар) після його прийняття або прийняття товарно-розпорядчих документів на нього, якщо договором чи товарно-розпорядчими документами не визначено іншого строку оплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як встановлено судом, відповідач отриманий товар оплатив частково на суму 359,69 грн., решту не оплатив, внаслідок чого за ним утворився боргу перед позивачем в сумі 23548,03 грн.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Згідно приписів ст. 35 ГПК України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Сума боргу в розмірі 23548,03 грн. визнається відповідачем у відзиві на позов.

В матеріалах справи також є підписаний сторонами акт звірки за період з 01.01.2012 року по 30.10.2013 року, згідно якого підтверджується сума боргу відповідача перед позивачем. Даний акт звірки відповідно до вимог статті 34 Господарського процесуального кодексу України приймається до уваги судом не лише в якості доказу проведення та відображення сторонами певних господарських операцій, а й доказом на підтвердження фактичної поставки позивачем товару за спірною накладною та наявності у відповідача боргу в означеній сумі. Дані, що відображені в даному акті звірки не спростовані відповідачем належними доказами.

При цьому, суд вважає необхідним зауважити, що дійсно акт звірки бухгалтерів за своєю правовою природою є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Між тим, акт звірки має складатись виключно на підставі даних бухгалтерського обліку і первинних документів.

Таким чином, на підставі наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, відповідачем визнаються і підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до приписів ст.49 ГПК України відшкодовується позивачу за рахунок відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись 33,43,49,78, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" (ідентифікаційний код 30382533, 37240, Полтавська обл., Лохвицький район, місто Червонозаводське, вул. Матросова, буд. 10) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ИРБИС" ( ідентифікаційний код 31559190, пров. Микитинський, 24, м. Харків, 61001) 23 548,03 грн. боргу.

Видати наказ із набранням цим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.03.2015 року

Суддя Тимощенко О.М.