Рішення № 43285700, 18.03.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/25/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2015 Справа № 908/1158/15-г

За позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго", (юридична адреса: 84601, м. Горлівка Донецької області, пр. Леніна, буд. 11; адреса для листування: 87528, м. Маріуполь Донецької області, вул. Войніч, буд. 2)

до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, (87520, АДРЕСА_1)

про стягнення 913,06 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 199,46 грн. пені, 435,18 грн. інфляційного нарахування на суму боргу, 58,67 грн. 3 % річних та 1789,15 грн. боргу за перевищення договірних величин споживання електричної енергії

Суддя Зінченко Н.Г.

Представники сторін:

Від позивача - Цацуліна Т.О., довіреність №181114-4/63 від 18.11.2014 р.;

Від відповідача - не з'явився.

24.02.2014 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго", м. Горлівка Донецької області з позовною заявою до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь Донецької області про стягнення 913,06 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 199,46 грн. пені, 435,18 грн. інфляційного нарахування на суму боргу, 58,67 грн. 3 % річних та 1789,15 грн. боргу за перевищення договірних величин споживання електричної енергії для розгляду справи відповідно до Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції».

Статтею 1 Закону України від 12.08.2014 р. № 1632-VII «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» встановлено, що у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя окремими судами в районі проведення антитерористичної операції змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим в районі проведення антитерористичної операції таким судам, та зобов'язано забезпечити розгляд: господарських справ, підсудних господарським судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, - господарськими судами, що визначаються головою Вищого господарського суду України.

Розпорядженням Вищого господарського суду України від 02.09.2014 р. № 28-р «Про зміну територіальної підсудності господарських справ» у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя господарськими судами Донецької і Луганської областей, Донецьким апеляційним господарським судом у районі проведення антитерористичної операції на підставі ст. 1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» встановлено, що розгляд господарських справ, підсудних господарському суду Донецької області, здійснюється господарським судом Запорізької області.

У відповідності до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 р. № 01-06/1290/14 у разі неможливості передачі матеріалів справи відповідно до встановленої згідно із Законом України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» підсудності вчинення необхідних процесуальних дій здійснюється за документами і матеріалами, поданими учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для ухвалення відповідного судового рішення.

Ухвалою від 24.02.2014 р. порушено провадження у справі № 908/1158/15-г, присвоєно номер провадження справи 4/25/15, судове засідання призначено на 18.03.20145р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

В судовому засіданні на 18.03.2014 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві, на підставі договору про постачання електричної енергії № 5157 від 25.05.2007 р., ст., ст. 11, 16, 509, 526, 530 625 ЦК України та ст. 193 ГК України, ст.ст. 26, 27 Закону України "Про електроенергетику", Правил користування електричною енергією просить позов задовольнити, стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь Донецької області суму 913,06 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 199,46 грн. пені, 435,18 грн. інфляційного нарахування на суму боргу, 58,67 грн. 3 % річних та 1789,15 грн. боргу за перевищення договірних величин споживання електричної енергії.

Відповідач у судові засідання 18.03.2015р. не з'явився, письмовий відзив та витребувані судом документи не надав. Про час і місце розгляду справи повідомлений шляхом направлення ухвали суду від 24.02.2015 р. на адресу, зазначену в позовній заяві: 87520, АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014р. № 01-06/1290/14 «Про Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» учасник судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за таких умов, зокрема: 1) Якщо відповідну ухвалу господарським судом надіслано поштою за місцезнаходженням учасника судового процесу, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. При цьому слід мати на увазі, що згідно із статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін. 3) Якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв'язку) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту. У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв'язку через неможливість вручення, суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення; 4) За неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.

Крім того, про час та місце судового засідання відповідача було повідомлення шляхом розміщення інформації про час і місце судового засідання на сторінці суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет, про що свідчить відповідний витяг який міститься в матеріалах справи.

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, проте не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 14.01.2015 року за відсутності представника відповідача.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, суд вважає за доцільне розглянути справу по-суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до нової редакції статуту ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" (затверджений 27.03.2012 р. річними загальними зборами акціонерів ПАТ "Донецькобленерго") відбулася зміна найменування Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" на Публічне акціонерне товариство "Донецькобленерго", Публічне акціонерне товариство "Донецькобленерго" перейменовано у Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго".

25.05.2007р. між Відкритим акціонерним товариством "Донецькобленерго" (постачальник, позивач у справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (споживач, відповідач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 5157, відповідно до якого позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 5,3 кВт, а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 1 договору).

У пункті 9.5 договору сторони встановили, що договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2007 р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Згідно з п. 2.3.4 договору відповідач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 3 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" та № 5 "Порядок розрахунків" до цього договору.

Згідно з п. 7.5 розрахунки за електроенергію та інші платежі за розрахунковий період здійснюються за діючими тарифами відповідно до діючого законодавства. Порядок здійснення розрахунків за активну електроенергію та оплати за перетікання реактивної електричної енергії обумовлюються додатком № 5 "Порядок розрахунків" і додатком № 6 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії" до цього договору.

Сторонами підписаний додаток № 5 до договору "Порядок розрахунків", відповідно до якого розрахунковим вважається період з 12-00 годин числа зняття показників приладу обліку (Додаток №3 п.1) попереднього місяця до 12-00 годин числа зняття показників приладу обліку поточного місяця.

Споживач на початку розрахункового періоду з першого до п'ятого числа поточного місяця самостійно здійснює плановий платіж за активну електричну енергію, яка буде спожита в розрахунковому періоді. Розмір суми планового платежу розраховується як сума величин заявлених обсягів споживання електричної енергії, обумовлений у додатку № 8 "Договірні величини споживання електричної енергії" до договору (п. 3). За підсумками розрахункового періоду постачальник виписує споживачу рахунок для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію, що діяли на кінець розрахункового періоду та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно з даних оформленого між постачальником та споживачем "акта прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії)" - оригінал якої з підписами та печатками надається постачальнику споживачем (додаток № 10 до договору) та/або інших умов договору (п. 5). Оплата отриманого споживачем рахунка повинна виконуватись у термін, що не перевищує 5 операційних днів від дня отримання рахунку. (п.10).

Для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 01 жовтня поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії за формою, встановленою додатком № 7 "Обсяги очікуваного споживання електричної енергії та потужності споживачем" до цього договору (п. 5.1 договору).

До договору сторонами був підписаний додаток "Договірні величини споживання електричної енергії на 2014 рік", відповідно до якого відповідачем заявлено, що договірна величина електроспоживання за лютий 2014 р. становить 1000 кВт*год.

Матеріали справи свідчать, що сторонами за договором № 5157 від 25.05.2007р. був підписаний та скріплений печатками акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії), а саме за лютий 2014 р. - активна електроенергія 2733 кВт/год. на суму 3385,86 грн.

Рахунок на оплату спожитої активної електричної енергії вручався відповідачу особисто, що підтверджується підписом відповідача на екземплярі рахунків позивача.

Відповідач за спожиту активну електроенергію повністю не розраховувався.

Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст. 193 ГК України.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У порушення умов договору № 5157 від 25.05.2007р. відповідач в обумовлені терміни оплату за спожиту активну електроенергію здійснив частково в розмірі 2 472,80грн. Таким чином, заборгованість за спожиту активну електроенергію за лютий 2014 р. склала суму 913,06грн.

Враховуючи зазначене, вимога позивача про стягнення з відповідача 913,06 грн. заборгованості за спожиту у лютому 2014 р. активну електроенергію за договором № 5157 від 25.05.2007р. пред'явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Згідно з ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживачі (крім населення та навчальних закладів) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Згідно з п. 4.2.2 договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно з вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт-год. і більше (за підсумками минулого року) згідно з діючим законодавством України. Вартість максимально спожитої понад договірну (граничну) величину потужності у розрахунковому періоді сплачується за діючим законодавством.

Згідно з п. 7 додатку № 5 "Порядок розрахунків" до договору у разі перевищення договірної величини споживання електричної енергії, що визначається постачальником при підбитті підсумків розрахункового періоду, постачальник електричної енергії надає споживачу повідомлення про споживання електричної енергії понад договірну величину та виписує окремий рахунок на вартості визначеної як добуток значення перевищення договірної величини споживання електричної енергії на середньозважений тариф.

Відповідачу позивачем був виставлений рахунок № 11/5167.132103 на суму 1789,15 грн. за перевищення договірної величини споживання електричної енергії за лютий 2014 р.

Рахунок був отриманий разом з повідомленням №687 від 18.02.2014р. особисто.

Оплата рахунку за перевищення договірної величини споживання електричної енергії за лютий 2014 р. відповідачем не здійснювалася.

Вимога про стягнення з відповідача суми 1789,15 грн. боргу за перевищення договірних величин споживання електроенергії у лютому 2014 р. позивачем заявлена обґрунтовано, розрахунок заборгованості здійснений вірно, судом задовольняється.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання малу бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Згідно з вимогами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. п. 4.2.1 договору сторони встановили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4-2.3.5 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 5 до цього договору, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день оплати.

За невиконання грошових зобов'язання за Договором № 5157 від 25.05.2007р. позивачем пред'явлена до стягнення пеня в розмірі 199,46 грн., яка розрахована за період з 26.02.2014р. по 24.01.2015р.

Перевіривши в судовому засіданні наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що розрахунок пені за неналежне виконання грошових зобов'язань за Договором № 5157 від 25.05.2007р. позивачем виконаний вірно, отже вимога про стягнення з відповідача 199,46 грн. пені є обґрунтованою та підлягає задоволенню судом.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача суму 58,57 грн. 3% річних та суму 435,18 грн. інфляційних.

Факт порушення відповідачем грошового зобов'язання з оплати спожитої активної електроенергії за договором судом встановлений. 3% річних нараховуються позивачем за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії, спожитої відповідачем за лютий 2014 р. Інфляційні нараховуються позивачем за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії, спожитої відповідачем за лютий 2014 р.

Розрахунки 3% річних та інфляційних позивачем здійснені вірно, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми 58,67 грн. 3% річних за заявлений позивачем загальний період з 26.02.2014 р. по 24.01.2015 р. включно та суми 435,15 грн. інфляційних, нарахованих за період з 01.03.2014 р. по 30.11.2014 р., судом задовольняються.

За приписами ст. 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надав, доказів погашення заборгованості у повному обсязі та належного виконання зобов'язань за Договором суду не надав.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 22, 33, 44, 49, 82-84 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" м. Горлівка Донецької області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь Донецької області задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, (87520, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" (84601, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, буд. 11, адреса для листування: 87528, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Войніч, буд. 2, код ЄДРПОУ 00131268) 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 06 коп. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 1789 (одну тисячу сімсот вісімдесят дев'ять) грн. 15 коп. боргу за перевищення договірних величин споживання електроенергії, 199 (сто дев'яносто дев'ять) грн. 46 коп. пені, 58 (п'ятдесят вісім) грн. 67 коп. 3% річних, 435 (чотириста тридцять п'ять) грн. 18 коп. інфляційного нарахування та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "23" березня 2014 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.